Максим Бахматов: що може меру нарадити шахрай?

Версия для печати

Злодій відкупився у судах і втік «пиляти» бюджет Львова.

Чим зараз займається «професійний киянин» і махінатор Максим Бахматов, що в перші тижні великої війни втік до Львова? Окрім платників податків цим питанням мали б зацікавитися правоохоронні органи. Бо бекграунд цього персонажа не залишає сумнівів у нових оборудках, які згодом неодмінно випливуть, як нещодавно виплило його корупційне минуле.

11 березня Бахматов повідомив, що став радником мера Львова Андрія Садового. Те рішення він мотивував тим, що тепер зможе робити те, що вдається йому якнайкраще, тобто  ̶к̶р̶а̶с̶т̶и̶ бути «кризовим менеджером». В тому дописі він назвав дві свої найсильніші риси — ефективність і організація. Тоді, в перші дні російської навали, вони дуже знадобилися б Миколаєву, Харкову, Одесі, Києву та багатьом іншим містам, що були і залишаються під атакою ворога. Але Бахматов обрав для свого удаваного патріотизму найбезпечніше місто України — Львів. Там він мав би займатися міжнародною допомогою, логістикою, допомогою переселенцям і бізнесу, що переїхав подалі від зони бойових дій. Але чи займається?

Оцінити результати роботи Бахматова неможливо, бо про них немає жодної згадки. Як і про те, на зарплаті чи на громадських засадах працює цей «кризовий менеджер»? Про діяльність свого радника не розповідає Садовий, мовчить сайт міської ради, жодних матеріалів у львівських ЗМІ. Цьому може бути просте пояснення — гроші люблять тишу. А в тому, що у відносно мирному Львові Бахматов займається саме грошима, немає сумнівів. Бо ж і сам Садовий ні в чому собі не відмовляє — в листопаді отримав аж 103 тис. грн зарплати. В той час, коли всі без виключення громадяни мають із розумінням затягнути паски, бо війна, у військовому бюджеті знаходяться кошти, щоби покрити немалі апетити міських чиновників і їхніх підлеглих.

Бахматов точно не прогавить нагоду отримати зайві гроші. Його, як виявилося кримінальне, минуле свідчить про те, що жадібність цієї людина є головним її мотиватором і рушієм. Підтвердження цьому весь цей час були на поверхні, але ніхто не цікавився, бо Бахматову вдалося головне — створити собі імідж прогресивного бізнесмена, мецената, а згодом ще й принципового антикорупціонера. І всі повірили наслово, замість того, щоби заглянути у відкриті судові реєстри. В них — як мінімум дві кримінальні справи, в яких Бахматов фігурує як підозрюваний. Він досі на волі лише завдяки наскрізь прогнилій судовій системі і корупції, проти якої зараз так відчайдушно бореться.

Перший вирок у кримінальній справі Бахматов мав би отримати в серпні 2014 року. Його судили за підробку документів. При чому судячи з кваліфікації — ч.3 ст.358 КК України — злочин міг бути вчинено повторно. В 2008 році, коли перейшов з «Камеді клабу» до наглядової ради мережі кінотеатрів Multiplex, він підробив довідки про доходи, щоби отримати понад 200 тис. доларів кредиту. Бахматов і його захист у всім відомий спосіб затягували справу, аж поки не сплине її термін. В цьому їм допомагала “суддя Майдану” Тетяна Овсеп’ян.

«В серпні 2014, коли «яничари» Януковича «підчищали хвости», вона звільнила Бахматова від кримінальної відповідальності. За це (кримінальний злочин, вчинений повторно — ред.) Овсеп’ян мала б дати Бахматову 5 років обмеження чи позбавлення волі. Але справу тупо закрили. Цікаво, скільки це коштує?», — написав аналітик Назар Приходько.

Великий патріот і антикорупціонер не погребував звернутися за допомогою до судді, яка виносила незаконні вироки учасникам Революції Гідності, а згодом «відмазувала» голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, який напередодні повномасштабного вторгнення збирався повернути в Україну Януковича.

Ще одну справу слухав Голосіївський райсуд Києва якраз напередодні вторгнення — 3 лютого 2022 року. Судячи з постанови, в 2007 Бахматов взяв іпотеку під заставу будинку і земельної ділянки. В 2021 році, щоби не повертати борги, він продав заставну нерухомість, знизивши при цьому її вартість. Будинку з 9,6 млн до 6,4 млн грн, ділянки — з 2 млн до 1 млн грн. Мовляв, які до мене питання — грошей немає.

«Звичайне шахрайство! Тобто людина роками збагачувалася на схематозі, а прибутки прикривала легальним бізнесом. І нічого — він на волі і користується повагою в суспільстві, і навіть в корупції когось викриває», — обурюється Назар Приходько.

Чим може така людина бути корисною Львову, питання риторичне. Тож львівським активістам і журналістам слід тримати Бахматова в полі зору. Навіть не для притягнення його до відповідальності, а для того, щоби убезпечити рідне місто від схематозу і нових корупційних схем.

Єгор Карнаухов