Кнесет – парламент Ізраїлю – схвалив 24 липня закон, який обмежує право Верховного суду скасовувати рішення уряду. Це спричинило відновлення протестів, що затихли було після весни. У більш широкому сенсі триває політична криза, яка охопила Ізраїль ще 2019 року. 

Телеканал "Белсат [2]" пояснює, що відбувається.

Акція протесту перед Кнесетом у Єрусалимі, Ізраїль. 24 липня 2023 року. Фото: Ohad Zwigenberg / AP Photo

Що за закон та що за реформа?

У понеділок Кнесет ратифікував перший закон судової реформи: позбавив Верховний суд права визнавати рішення уряду «нерозумними» або «необґрунтованими» (אי־סבירות) та скасовувати їх на цій підставі. Критерії «розумності» ніде не прописані, а Верховний суд міг фактично скасовувати будь-яке рішення уряду, яке вважатиме «нерозумним».

Закон ухвалено 64 голосами «за» та за відсутності голосів «проти». Опозиційна частина 120-місцного парламенту бойкотувала голосування, покинула зал, а дехто кричав «Ганьба», передає [3] Reuters. Увечері на вулиці вийшли тисячі протестувальників, відомо щонайменше про 19 затриманих.

Міністр юстиції Ізраїлю Ярів Левін обіцяв, що це лише перший крок у розробленій ним судовій реформі, яку підтримує глава держави – прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху . За словами [4] міністра фінансів Бецалеля Смотрича , в Ізраїлі починають «реформувати систему правосуддя та повертати баланс між гілками влади, порушений 30 років тому». Цю реформу анонсували ще у січні 2023 року: вона передбачає масштабні зміни у системі.

Читайте також: "Уряд Ізраїлю обрав шлях тісної співпраці з Російською Федерацією" – посольство України [5]

Серед запропонованих змін – регламентація судового скасування законів та можливість долати рішення Верховного суду про закони простою більшістю в Кнесеті; зниження ролі юридичних радників уряду до консультативної (а їх фактичні повноваження зараз унікальні за світовими мірками, поради обов'язкові до виконання); призначення та звільнення цих радників міністрами та їх підзвітність міністрам (зараз вони під егідою Генерального прокурора); збільшення контролю уряду за призначенням комітету вибору суддів Верховного суду.

Цю реформу не підтримує більшість ізраїльтян. Згідно з одним із опитувань [6] , проти неї виступає 43%, за неї – лише 31% опитаних.

Як влаштовано політичну систему Ізраїлю?

Ізраїль – парламентська республіка. Законодавчою владою там має однопалатний парламент, Кнесет, який обирають за партійними списками (не прямо за списком кандидатів, як у Білорусі) раз на чотири роки. Уряд, який є виконавчою владою, зазвичай призначає лідер фракції, яка має більшість у Кнесеті.

Формально главою держави є президент, якого обирає Кнесет на 7 років, але фактично президент виконує представницьку функцію, а першою особою у державі фактично є прем'єр-міністр (як, наприклад, у Німеччині). Посаду прем'єра з кінця 2022 року знову займає Біньямін Нетаньяху, який загалом пробув на посаді понад 15 років (1996-1999 та 2009-2021 роки), найбільше в історії Ізраїлю.

Верховний суд в Ізраїлі виконує функції як суду першої інстанції, так і Конституційного суду, і саме він стримує Кнесет та призначений Кнесетом уряд. Примітно, що Ізраїль не має кодифікованої Конституції (є лише так звані основні закони – у чомусь схожа ситуація, наприклад, у Великій Британії), тому те, що в іншій країні було б «неконституційним» законом чи рішенням, в Ізраїлі визнають «нерозумним».

Для критерію «розумності» в юридичну мову Ізраїлю навіть довелося запровадити нове слово (סביר), тому що в івриті не було визначення, подібного до англійської reasonable, яке люблять британські юристи – а юридична система незалежного Ізраїлю вибудовувалася після британського мандату над ізраїльськими землями.

Суперечка навколо судової реформи – далеко не єдина тема, яка роз'єднує ізраїльтян. На політичну атмосферу Ізраїлю впливають і арабо-ізраїльський конфлікт, і суперечки про незаконні поселення ізраїльтян на палестинських територіях, і великий вплив ортодоксальних юдеїв в ізраїльському суспільстві. Виходу із криз поки не знайшли.

Читайте також: ООН - структура, побудована за принципом організованого лицемірства [7]

Як протестують ізраїльтяни?

Коли юридична реформа лише анонсувалась, в Ізраїлі почалися [8] надзвичайно масові протести, були страйки. До боротьби проти реформи закликала зокрема ізраїльська Асоціація правників та найбільші юридичні компанії. Багато критиків реформи говорили, що вона призведе до диктатури: у партії, яка матиме більшість у Кнесеті, не буде жодних стримань.

Акція протесту у Тель-Авіві, Ізраїль. 4 березня 2023 року. Фото: עמיר טרקל / Wikimedia, CC BY-SA 3.0

На найбільшій акції 11 березня у Тель-Авіві зібралося [9] півмільйона людей – це був чи не наймасовіший протест в історії країни з чисельністю населення, як у Білорусі, і не більше за населення самого Тель-Авіва.

Протести [10] не вщухли навіть тоді, коли Нетаньяху погодився відкласти реформу, на вулиці знову і знову виходили десятки, а іноді й сотні тисяч людей у ​​десятках міст. За часи протестів було заарештовано понад 800 осіб, травмовано під сотню. Зіткнення з поліцією були надзвичайно жорсткими за ізраїльськими мірками.

Коли стало відомо, що спроби проведення реформи відновлять, протести стали [11] лише сильнішими, демонстранти почали перекривати дороги.  

Проти реформи виступили багато бізнесменів та великих компаній (а деякі хайтек-компанії навіть пропонували працівникам вихідний у день протесту), які побачили загрози економіці від [12] юридичної реформи – а бізнес-форум із 150 великих компаній анонсував [13] великий страйк; економісти та фінансові експерти, медики (які також анонсували страйк), вчені, а також резервісти армії (до 10 тисяч яких, у тому числі льотчики, погрожували не з'являтися на службу за повістками), колишні силовики, військові радники та інші. Проти реформи раніше виступав [14] навіть міністр оборони Йоав Галант – через розкол як у суспільстві, так і в армії.

Читайте також: Ізраїль нарешті дозволив країнам НАТО постачати Україні зброю з ізраїльськими компонентами [15]

Про реформу висловлювалися і поза Ізраїлю, зокрема президент Сполучених Штатів Джо Байден , який просив [16] Нетаньяху «не поспішати» з реформою і шукати консенсус, а Білий дім висловлював жаль з приводу прийняття першого закону реформи. А рейтингове агентство Moody's попереджає [17] про шкоду економіці та безпеці через соціальну та політичну напруженість. 

Це колись закінчиться?

Перед тим як стане краще, буде ще гірше, прогнозує [18] канал TLDR News. Успіх із схваленням нинішнього закону про Верховний суд, ймовірно, підштовхне Нетаньяху до ухвалення ще більш спірних елементів судової реформи, що створить ще більшу напругу. Успіх реформи загалом позбавить політичну систему Ізраїлю стримувань та противаг. Тим часом, вкрай праві, в коаліції з якими змушений бути Нетаньяху, зможуть просувати ще більше спірних ідей – як пише [19] ВВС, прем'єр фактично залежить від вкрай правих, без яких коаліція розвалиться, а вони наполягають на завершенні реформи.

Справа в тому, що нинішня криза має довгу передісторію. Наприкінці 2018 року Кнесет, у якому тоді більшість мала правоцентристська коаліція на чолі з партією «Лікуд», керована Нетаньяху, було розпущено. На позачергових виборах у квітні 2019 року жодна партія не сформувала уряд – повторні вибори відбувалися у вересні-2019, березні-2020 та березні-2021.

Політичну кризу вдалося тимчасово призупинити, коли після виборів 2021 року вдалося сформувати перший за 12 років уряд без Нетаньяху. Його партія Лікуд набрала на тих виборах найбільше мандатів, але проти неї об'єдналися дуже різні сили: праві, ліві, центристи і навіть арабська партія (вперше як незалежний член правлячої коаліції). Об'єднання формували [20] фактично за принципом «що завгодно, аби не Нетаньяху». Але таке об'єднання протрималося трохи більше року.

На «чергових позачергових» виборах у листопаді 2022 року «Лікуд» повернувся до влади в коаліції з більш правими та ультраортодоксальними партіями – цей уряд описували як найправіший і найрелігійніший. Коаліція поки що не розвалюється – і навіть якщо розвалиться, не гарантовано, що противники Нетаньяху отримають достатньо голосів на наступних виборах, хоча поки що в опитуваннях лідирує [21] опозиція.

Нетаньяху, який проходить [22] тепер у трьох кримінальних справах про хабарництво, шахрайство та зловживання довірою, поки не демонстрував намірів пом'якшувати позиції щодо реформи. Більше того, він наполіг на голосуванні за першим законом реформи, незважаючи на проблеми [23] зі своїм здоров'ям та скасування запланованих на цей тиждень закордонних візитів.

—

Олесь Новобірський / Авер belsat.eu [24]

На цю тему:

• Глава МЗС Ізраїлю прибув до Києва [25]
• Ізраїль надасть Україні технологій розумного оповіщення про ракети та дрони — посол [26]
• NYT: Ізраїль надав Україні розвіддані для знищення іранських дронів [27]
• Як Ізраїль став військовою наддержавою, його досвід вказує Україні шлях вперед [28]