Про бойовий шлях Амазонки, її плани та мрії, а також про бойове братерство 56 ОМпБр — розповідає видання "Новинарня [2]".

Улюблена “квітка” Амазонки

Олена ніколи не мала жодних ілюзій ані щодо російської збройної агресії, ані щодо обов’язку кожного громадянина захищати Україну: війна для дівчини почалася задовго до повномасштабного вторгнення. Контракт із ЗСУ Олена підписала на початку 2020 року, тоді їй ще не було двадцяти.

“Моя перша посада — це номер обслуги, тобто заряджаючий САУ 2С1 “Гвоздика”, — пригадує Амазонка. — Мене спитали: чи не хочеш ти бути артилеристом, працювати на 2С1? Згодом станеш комгаром (командиром гармати — “Н”)”. Кажу: не знаю, що це таке, але я хочу! Мені завжди подобалася артилерія”.

САУ 2С1 “Гвоздика”. Ілюстративне фото

Вже згодом, на полігоні під час бойового злагодження, артилеристи-механіки показали Амазонці, що таке 2С1 “Гвоздика”. Пояснили, як в ній все влаштовано, дали спробувати себе в якості різних членів екіпажу.

Відтоді “Гвоздика” стала улюбленою “квіткою” Олени.

“Побачила цю САУ — і все! Як-то кажуть, закохалася в неї з першого погляду. Артилерія — це ще й адреналін!”, — пригадує дівчина той момент.

Читайте також: Історія шведської депутатки Каролін Нурденгріп яка приєдналася до ЗСУ щоб бити рашистів [3]

“Головне — показати, для чого ти сюди прийшла і чого хочеш”

Амазонка заслужила свій войовничий позивний на всі 100%. За шість років служби вона пройшла і позиційну війну періоду ООС, і шалені перші дні початку широкомасштабного вторгнення, коли росіяни намагалися прорвати український фронт.  Дівчина разом з побратимами вела тяжкі бої за Піски, зупиняючи перші російські механізовані колони. Далі були оборона Авдіївки, Вугледара та Бахмута. 

Олена прийшла у військо, коли їй ще не було 20 років

Артилерійські дуелі з більш чисельним супротивником, перші “м’ясні” штурми у виконанні “вагнерівців” — і перші втрати побратимів. 

Показавши у боях стійкість та хороший результат, Олена була призначена командиром гармати. 

“Командир завжди має бути разом зі своїм підрозділом на бойових позиціях, виконувати ту ж саму роботу, що і решта обслуги гармати”, — наголошує артилеристка.

Під Бахмутом Амазонка отримала замість звичної “Гвоздики” більш потужну західну зброю. Вона командувала розрахунком легендарних “Трьох Сокир” — американської причіпної гаубиці М777. 

Про інтенсивність артилерійського вогню під Бахмутом свідчить один факт: за добу гаубиця Амазонки випускала по ворогу до двохсот 155-міліметрових снарядів! 

Артилеристка “Амазонка”

“Жінка-артилерист — це така рідкість в нинішній час. Та й взагалі жінка в армії — це тяжко, — ділиться своїми відчуттями Амазонка. — Тобі головне — показати, для чого ти сюди прийшла і чого ти від цього хочеш”. 

Читайте також: Історія вчительки української мови і літератури, яка служить у ЗСУ: усе почалося з любові до Києва [4]

“Наша бригада — не з тих, хто може ламатися духом. Ми будемо боротися до останнього”

Всі складнощі війни та бойової роботи набагато легше переносити, коли поруч люди, з якими ти на одній хвилі — побратими. Це головний чинник, через який Олена навіть не розглядає для себе зміну місця служби:

“В нас вже є колектив! І тому переходити кудись  з нормального, теплого колективу не хочеться. Там, на вогневих позиціях ви не те що друзі, ви як родина! Ви одне за одного горою, і так повинно бути завжди. Ви одне одного прикриваєте, витягаєте з різних ситуацій, навіть з-під вогню. Я на війні вже шість років. І, скажу вам, в мене тут набагато кращі друзі, ніж на “гражданці”.

Олена “Амазонка”

Олена пишається бойовим досвідом та стійкістю своєї бригади. 

“56-та бригада — це про людей, сильних і тілом, і духом. Тому що вона від самого початку стоїть на надважких напрямках. І буде стояти до кінця війни. Вона не з тих, хто може ламатися духом. Ми будемо боротися до останнього”, — наголошує дівчина. 

Попри всі складнощі шести років боїв, Олена, як і раніше, впевнена у перемозі України. Яку вона разом з побратимами наполегливо наближає. Дівчина має мрію: після завершення війни пройти з парадом Збройних сил України по Красній площі у Москві. До цього урочистого дня Амазонка почепить на груди усі свої бойові нагороди.

Серед них — вже є “Золотий Хрест” від Головнокомандувача ЗС України та орден “За мужність”, який дівчина отримала особисто від президента.

Але найбільше мотивують дівчину не високі відзнаки, а безпека її рідних і близьких, та майбутнє спокійне мирне життя, до якого “Амазонка” обов’язково повернеться.  

“Чому я у війську? Насамперед, щоб ворог не прийшов до мене додому. Туди, де моя родина, моє коріння”.

Читайте також:  Ольга «Висота» Єгорова: «Я тут заради тих, хто мене оточує. І поки борються вони, буду боротись і я» [5]

Жінка-артилерист — це досі рідкість у війську

Олена “Амазонка” не лише керує вогнем своїх гармат. Вона також допомагає новобранцям адаптуватися в її підрозділі та опанувати все те, що знають і вміють “боги війни”.

Тисячі варіантів проходження служби за різним фахом, серед яких є й вакансії 56 ОМпБр [6], має 1-й центр рекрутингу Сухопутних військ України. Рекрутери допоможуть новобранцю на всіх етапах: від оформлення першого документу та військової підготовки — і до початку служби в обраному підрозділі. 

—

Євген Солонина, 1-й центр інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ; опубліковано у виданні  НОВИНАРНЯ [7]

фото 56 ОМпБр та з відкритих джерел

Читайте також: 

• «Зла Мавка»: Як українки чинять опір російським загарбникам на окупованих територіях [8]
• До Дня матері. Мама в ЗСУ – як проживати розлуку з дитиною та тримати зв’язок [9]
•  5 історій вчителів, які змінили теплі кабінети на окопи: як боронять Україну освітяни з Дніпра [10]
•  Як українки роблять свій внесок в Збройні Сили: «Це спосіб життя» [11]
• Історія “Герди” захистниці Маріуполя, чиє фото зворушило соцмережі [12]
• Історії трьох захисниць України на бойових посадах у ЗСУ: гідні та на своєму місці [13]
• Хто така солдат Гелена? Історія режисерки, яка пішла на війну захистити Україну й задокументувати [14] правду [14]