Суттєве збільшення обсягів будівельного сміття, спричинене війною, стає питанням національної безпеки. Що робити з відходами таких масштабів?

Сміття, яке утворюється внаслідок боїв, вимірюється сотнями тисяч тонн. Будівельні відходи заповнюють легальні та нелегальні сміттєзвалища швидше, ніж побутові, оскільки складаються з габаритних і важких матеріалів, зазначає  Економічна правда [2].

Водночас це сміття містить десятки фракцій, частину яких можна переробити і використати повторно в будівництві чи промисловості.

Частина відходів містить токсичні речовини, що забруднюють повітря, ґрунт і підземні води. За підрахунками [3] Міндовкілля, орієнтовні екологічні збитки внаслідок засмічення земель перевищують 900 млрд грн.

До великої війни проблема переробки сміття не була для влади пріоритетною: 95% твердих побутових відходів громади закопували на полігонах. Зараз кратне збільшення обсягів сміття стає питанням національної безпеки.

Які обсяги сміття утворюються в Україні і що з нього можна виробляти?

Читайте також: Україна передасть до ООН матеріали про екоцид в окупованому Криму - [4]

Будівельне сміття під час війни

За майже півтора року великої війни росіяни пошкодили та зруйнували майже 60 тис об’єктів, підрахували в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. Найбільше постраждала житлова забудова – 48 тис будівель.

Обласні військові державні адміністрації рахують обсяги відходів, які накопичуються внаслідок руйнування майна. На початку літа 2023 року кількість будівельного сміття сягнула 450 тис тонн, повідомили ЕП в Міндовкілля.

Найбільше сміття внаслідок російського терору накопичилося на Київщині, Житомирщині, Сумщині, Миколаївщині, Херсонщині, Чернігівщині та Харківщині. На Донеччині та Луганщині цей підрахунок ускладнений. 

"Тільки на Київщині утворилося 185 тисяч тонн відходів. Серед компонентів – бетон, цегла, облицювальна плитка, кераміка, деревина, скло, пластмаси, ізоляційні матеріали, азбестовмісні будівельні матеріали", – повідомила ЕП заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.

Читайте також: Як російські загарбники воюють проти довкілля в Україні: Затоплені землі та спалені ліси [5]

Що відбувається з будівельним сміттям

Є три способи поводження з будівельними відходами: захоронення, утилізація або повторне використання. В Україні переважають перші два способи. На Київщині облаштували 48 місць тимчасового зберігання будівельних відходів. Сукупна площа цих ділянок – 55 га, що дорівнює площі 77 футбольних полів.

Чому захоронення сміття – погана ідея?

Будівельні відходи містять багато шкідливих матеріалів, які розчиняються і потрапляють у ґрунтові води. Крім того, будівельне сміття, утворене внаслідок боїв, насичене токсичними частками пороху, електроніки та акумуляторів. Погіршують ситуацію стихійні звалища в лісах та на узбережжях водойм.

У короткостроковій перспективі уряд хоче зменшити безпосередні ризики для здоров’я людей та довкілля. У довгостроковій перспективі він має намір зосередитися на розвитку екологічно чистої, "зеленої" економіки.

Досі законодавство не містило вимог щодо повторного використання будівельних відходів. Громади обирали найпростіший шлях: захоронювали таке сміття на звалищах, призначених для твердих побутових відходів.

У 2022 році уряд затвердив "Порядок поводження з відходами, що утворилися у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків". Саме цей документ [6] регулює питання поводження з відходами.

Порядок, зокрема, класифікує та обліковує відходи, встановлює вимоги до поводження з ними, до місць тимчасового їх зберігання та особливостей їх повторного використання. Документ відповідає нормам Євросоюзу.

Читайте також: Як вплинути на державу-терориста? Справа про підрив Росією Каховської греблі у міжнародних судах [7]

Сортування будівельних відходів відбувається автоматично на окремі фракції. ДЖЕРЕЛО: "НЕО-ЕКО УКРАЇНА"

Одне з головних завдань урядового акта – зменшити негативний вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

У липні набирає чинності закон "Про управління відходами" [8], покликаний сприяти підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновлення. Закон є одним із кроків до виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Читайте також:  Урятувати українські чорноземи. Як війна знищує родючість наших земель і що з цим робити [9]

Як громади переробляють сміття

У квітні міські голови Ірпеня та Бучі підписали меморандуми з Асоціацією переробки відходів України та Литовською асоціацією знесення. Обидві організації об'єднують компанії, які збирають брухт, утилізують та сортують будівельні відходи і переробляють їх для повторного використання.

Угоди покликані розв'язати проблеми з переробкою будівельних відходів, які виникли після окупації міст російськими військами у 2022 році.

В Ірпені планують створити мобільний майданчик з переробки будівельного сміття, який допоможе прибрати стихійне звалище на вулиці Соборній.

У Гостомелі французька компанія Neo-Eco реалізує пілотний проєкт [10] з будівництва житла на місці зруйнованих будинків за принципом економіки замкнутого циклу. Підрядники демонтували пошкоджені будівлі, дослідили проби матеріалів, відсортували сміття за фракціями і переробили його.

Загалом на об'єкті переробили 90% сміття, решту – утилізували. Повторне використання відходів має зекономити 20-25% коштів на будівництві. На Чернігівщині комунальні підприємства діють експромтом: використовують будівельні відходи для укріплення схилів сміттєзвалища, мощення ґрунтових доріг та підсипки тимчасових об'єктів інфраструктури замість гравію.

Читайте також: Битва за воду Дніпра: росія знищує українцям доступ до води (розслідування BBC) [11]

Від тактики до стратегії

Як влада планує розв'язувати сміттєву проблему? За словами заступниці міністра, значна частина сміття може бути використана для подальшої відбудови країни. Наразі в пріоритеті – організація роботи в регіонах.

"Місцева влада повинна залучати міжнародну технічну та гуманітарну допомогу, необхідну для утилізації відходів від руйнувань, та активізувати роботу із збільшення обсягів їхньої переробки", – каже Киреєва.

Громади вже очищують території від будівельних відходів там, де це можливо, однак наразі країна не має достатніх фінансових і технічних ресурсів, аби повністю вирішити цю проблему, кажуть у Міндовкілля. Там сподіваються на допомогу партнерів, сприяння міжнародних донорів та проєктів. 

У міністерстві додають, що для переробки будівельного сміття необхідно купувати спеціальне обладнання. Міндовкілля веде переговори з міжнародними партнерами щодо надання або придбання для України пересувних дробарок будівельних відходів, обладнання для їх розбирання та сортування.

Читайте також: Орки готові вирубувати українські ліси, в тому числі, на продаж [12]

Відходи, які не піддаються переробці, будуть передавати спеціалізованим підприємствам для видалення або утилізації. На ці видатки місцеві бюджети отримують кошти із спеціального фонду, сформованого з екологічного податку.

—

Олександр Колесніченко [13],  опубліковано у виданні Економічна правда [2]

Читайте також: 

• "Це робота на роки": Україна - одна з найбільш замінованих країн світу (РЕПОРТАЖ) [14]
• Спустошені землі. Якою буде природа України після російської навали [15]
• Катастрофічні наслідки російького вторгнення. Чому міліє Дніпро і як це повʼязано з окупацією Каховської ГЕС? [16]
• Як російські війська нищать дельфінів всього Чорного моря [17]
• Як російська орда позбавила Донбас питної води [18]
• Росія вже спричинила декілька світових криз [19]
• «Мертва рука» Путіна та російська понтократія [20]
• Трохи логіки при розгляді базових сценарів подальших дій фашистської Росії проти України [21]
•  Россия у последней черты [22]
• Россия сегодня: Синдром отключенного сознания и культивация полного неведения [23]
• Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z» [24]