"Тихі гавані" для кривавих російських грошей

1.00

Нет

Країни G7 досі не спромоглися конфіскувати російські гроші для відновлення України. Є ймовірність, що після війни вони повернуться назад до вбивць в Москву.

На західних рахунках російського Центрального банку лежать понад 300 млрд дол. Ці кошти – реальна можливість змусити державу-спонсора тероризму заплатити за воєнні злочини та зруйновані українські міста зазначає видання Економічна правда [2].

Триває другий рік великої війни, а союзники України не тільки не змогли конфіскувати ці гроші, а й досі не розкривають, де саме вони перебувають. Заморожування резервів мало стати найпотужнішим санкційним ударом, однак завдяки довгим рокам підготовки до війни агресор його майже не помітив.

Приватні активи забрати теж не можуть – кремлівські олігархи уникають відповідальності, використовуючи професійних адвокатів та лазівки в західних законах. Замість того, щоб просто зараз направити російські гроші на відновлення України, вони лежать на рахунках і тихо чекають закінчення війни, щоб повернутися назад у Москву.

Читайте також: Чи поспішає світ забирати активи Росії і наскільки ефективно проводять їх конфіскацію в Україні? [3]

Росія була готовою

Західні санкції після анексії Криму у 2014 році не стали вироком для росіян, а навпаки – подіяли як щеплення. Для початку фінансової кризи в Росії їх виявилося замало, але достатньо, щоб у Кремлі усвідомили загрозу нових економічних обмежень.

Російські Центральний банк та Міністерство фінансів накопичували гроші та переводили їх у безпечне місце. За вісім років міжнародні резерви РФ зросли з 385 млрд дол до 630 млрд дол.

Звісно, ці гроші не лежали у валізах. Центральний банк вкладав їх у валютні активи за кордоном: єврооблігації, казначейські облігації США, золото, депозити. Розуміючи, що все це можуть забрати, з 2017 року по 2022 рік Росія зменшила частку своїх активів у доларах та британських фунтах.

Якщо на початку 2014 року в резервах Росії були високоліквідні казначейські облігації США на 150 млрд дол, та через вісім років їх залишилося на 5 млрд дол. Натомість частка активів у євро та юанях зросла.

Тобто в Кремлі готувалися до санкцій з боку США та Великої Британії, однак не від Китаю та Європейського Союзу.

Ставка на пасивність ЄС не спрацювала. Після 24 лютого 2022 року резерви Центробанку РФ заморозили в усіх західних країнах.

Утім, навіть коли в перші місяці великої війни на Росію наклали найбільшу у світі кількість санкцій, Кремлю вистачило грошей, аби втримати економіку від колапсу. На підтримку рубля за девʼять місяців витратили лише 15% від наявних 630 млрд дол.

Однак навіть ці витрачені гроші їм повернулися, адже західні країни продовжували купувати російські нафту та газ. До того ж п’яту частину резервів Центробанк РФ стабільно тримає в золоті [4], яке за потреби можна конвертувати у валюту.

За словами голови KSE Institute Наталії Шаповал, Росія може продавати золото за долари або євро, використовуючи рахунки в "нейтральних" країнах.

Читайте також: Вже рік як Росія масово нищить українців, а російський бізнес досі працює в Україні [5]

Вистояти Кремлю допомагає й Фонд національного добробуту (ФНД) – гаманець путінської війни. Саме з його рахунків компенсуються втрати від санкцій: заповнюються пробіли у федеральному бюджеті, фінансуються стратегічні підприємства та ВПК.

ФНД – це по суті резервний бюджет РФ. Та сама "кубишечка", яку використовують винятково в кризові часи. Фонд наповнюється з нафтових доходів. Наприклад, якщо російські компанії продають нафту по 80 дол за бар, а в бюджеті закладені доходи із 44 дол за бар, то з кожної бочки нафти ці 44 дол підуть нафтовим компаніям та в бюджет, а 36 дол – у ФНД.

Готуючись до війни, Росія з 2018 року по 2022 рік збільшила обсяг грошей у фонді з 65 млрд дол до 182 млрд дол (13,5 трлн руб). А за пів року до вторгнення всі активи ФНД перевели в золото, євро, єни та юані.

Щоб боротися з наслідками санкцій та фінансувати війну, в останні три місяці 2022 року уряд РФ витратив з ФНД 3 трлн руб.

За даними російського Мінфіну, зараз у фонді лежать активи на 11,9 трлн руб, з яких ліквідними (ті, що можна швидко конвертувати в гроші) є 6,7 трлн руб або 87 млрд дол. У KSE підрахували, що цих коштів Кремлю вистачить на фінансування війни до кінця 2023 року.

Читайте також: "Слуга народу" планує узаконити "дерибан" арештованих російських активів, державу цинічно розкрадають — експерт [6]

Якщо РФ знайде додаткові джерела наповнення бюджету та покупців на свої енергоресурси, то ФНД вистачить на довший період. Україна не має таких резервів і підтримує економіку західними кредитами й грантами. На компенсацію інфраструктурних збитків, за оцінками Світового банку, доведеться шукати ще понад 400 млрд дол.

Єдина можливість фінансово зрівнятися з агресором – забрати його заморожені резерви на Заході.

Читайте також: Кому належить енергетична інфраструктура України: олігархи де-факто контролюють критичні активи [7]

Ніхто не знає, де гроші

У квітні 2023 року німецьке видання Die Welt написало, що після закінчення війни Єврокомісія хоче повернути росіянам їхні заморожені резерви, яких у країнах G7 понад 300 млрд дол. Виходить, що, Росія, яка почала війну, отримає ці кошти для відновлення власної економіки, а Україна залишиться біля розбитого корита з купою боргів та зруйнованими містами.

Репарації росіяни самотужки платити навряд чи будуть, тож єдиний спосіб уникнути такого сценарію – конфіскувати їхні гроші на компенсацію Україні.

Однак на другий рік великої війни ніхто достеменно не знає, де саме перебувають ці 300 млрд дол, не кажучи про їх конфіскацію. Інформацію про обсяг цих грошей політики беруть із звітів Центробанку РФ. Тобто ці дані можуть навіть не відповідати дійсності.

"Коли Україна бере кредит в МВФ, вони до нас відправляють аудиторів, які перевіряють наші резерви. У Росії таких перевірок не було десятиліттями. Звіти, які подавалися в МВФ, ніхто не звіряв з реальними активами, тож ми не знаємо точно, скільки у них резервів. Ми навіть не знаємо точної методології, як вони рахують свої активи", – сказала ЕП Лідія Лісовська, аналітик проєкту "Російські активи як джерело відновлення української економіки".

Аби мати конструктивний діалог із західними партнерами щодо російських грошей, Україна має знати, на яких рахунках і в яких країнах лежать російські мільярди. Проте цю інформацію не розкривають.

"На Заході зосереджені сотні мільярдів резервів РФ. Такі суми не можуть лежати будь-де. Імовірно, такі великі гроші лежать у державних облігаціях. Тобто США, Велика Британія та Німеччина продавали Росії свої боргові папери і їхні уряди точно знають суми. Водночас банків, які є посередниками в таких великих угодах, дуже мало і встановити їх для держави – не проблема", – сказала Шаповал.

Однак, на її думку, якщо інформація про російські активи стане публічною, то Україна разом з партнерами почне дипломатичний тиск і шукатиме способи, як отримати ці гроші.

Країни ж, у яких росіяни відкривали рахунки для розміщення резервів, не поспішають розлучатися з цими грошима і приховують інформацію про них.

Читайте також: Як Фрідман, якого радо вітали в Україні, кував зброю путінській армії вторгнення [8]

Труднощі конфіскації

Західні країни звикли жити за правилами. За міжнародними правилами, одна країна не може просто так забирати гроші в іншої. Такий захист інвестицій називається суверенним імунітетом. Саме завдяки прозорості та дотриманню цих правил британський фунт, євро та долар є провідними валютами, у яких зберігають свої резерви більшість держав світу.

Існує ризик, що після першої конфіскації російських грошей левова частка інвесторів відмовиться зберігати гроші в цих валютах і почне шукати більш безпечні юрисдикції. Умовно, Китай, який має 3 трлн дол резервів, не захоче вкладати гроші в країни, які можуть їх забрати у випадку конфлікту.

"Суверенний імунітет можна обмежити законним шляхом, через Радбез ООН, посилаючись на порушення Росією всіх можливих норм міжнародного права. Однак Росія є постійним членом Радбезу і може самотужки заблокувати будь-яке подібне рішення", – пояснила ЕП заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.

Іншими словами, міжнародне право не працює, коли треба притягнути до відповідальності велику ядерну країну, яка є членом Ради безпеки ООН.

Україна взяла за мету реформувати міжнародне право та прибрати це протиріччя. Ідея в тому, щоб створити механізм, який дозволить конфіскувати активи країн-агресорів без погодження Радбезу.

Працюватиме він так. Спочатку Генасамблея ООН більшістю голосів голосує за притягнення до відповідальності держави-агресора. Таку резолюцію [9] щодо РФ ухвалили 14 листопада 2022 року.

Читайте також: Махінації Фрідмана. Як один з "гаманців" Путіна ховає активи від санкцій [10]

Які країни підтримали резолюцію про стягнення репарацій з Росії

[11]

Посилаючись на цю резолюцію, буде створений міжнародний договір. Країни, які його підпишуть, будуть зобов’язані відшукати в себе гроші агресора, конфіскувати їх і спрямувати постраждалій державі.

Кошти адресно розподілятимуть через реєстр збитків, де будуть враховані всі матеріальні та людські втрати кожної особи, компанії та держави загалом. Український реєстр збитків Мін’юст представить у найближчі місяці.

Таким чином західні країни зможуть законно обмежити суверенний імунітет Росії, посилаючись на конкретний міжнародний договір та резолюцію Генасамблеї ООН. У майбутньому цим механізмом зможе скористатися будь-яка держава, що постраждала від агресії.

Країни G7 по-справжньому будуть готові притягнути Росію до відповідальності, щойно поставлять свій підпис у договорі.

Читайте також: Швейцарія застосувала всі антиросійські санкції, які раніше запровадив ЄС [12]

Як працюватиме механізм стягнення репарацій

Поки тривають переговори щодо оформлення цього механізму, у Євросоюзі намагаються знайти компромісне рішення. Наприклад, є ідея інвестувати російські гроші в єврооблігації [13] під 2,6% річних, а прибуток з них віддати Україні.

Навіть якщо припустити, що всі 300 млрд дол вкладуть у євробонди, Україна зможе отримати лише 8 млрд дол на рік або менше 2% від необхідної суми на відбудову. Від цього кроку більше виграють європейські країни, які залучать ці гроші до своїх бюджетів.

"Це політичні заяви, які не мають під собою юридичного підґрунтя. Використання російських грошей, отримання з них прибутку та спрямування його Україні матиме такі ж ризики та складнощі, що й звичайна конфіскація. То чому б просто не провести законну конфіскацію?" – запитує Мудра.

Щоб переконати західних партнерів конфіскувати ці гроші, треба, щоб вони теж були в цьому фінансово зацікавлені, вважає Лісовська. Європейські громадяни вже мають у цьому свій інтерес.

"Пояснювати європейським та американським платникам податків, чому вони мають зі своїх кишень платити за підтримку України, часто буває складно.

Уряди західних країн можуть уникнути цих труднощів, якщо змусять платити самого агресора, забравши його гроші", – сказав ЕП радник Офісу президента Владислав Власюк.

Читайте також: Внутрішній фронт. Дивним чином з активів путінських олігархів в Україні знімаються арешти [14]

Гроші олігархів збирають по крихтах

Ще одна можливість отримати компенсацію – це гроші російських олігархів. На Заході заблокували [15] активи російських бізнесменів на 30 млрд дол, але коли справа дійшла до конфіскації, процес почав гальмувати. Як виявилося, ці кошти доводиться збирати по крихтах та судитися в кожному окремому випадку.

Проблема в тому, що гроші росіян планують конфіскувати не за війну проти України, а за їхні особисті фінансові злочини. Прокурори не завжди можуть в суді довести, що той чи інший бізнесмен порушував санкції або відмивав кошти. Тож олігархи можуть захистити свої статки в західних судах, користуючись їхньою юридичною прискіпливістю та можливістю затягувати процес.

Наприклад, гонщику Микиті Мазепіну, сину російського олігарха Дмитра Мазепіна, вдалося через суд зняти з себе частину санкцій та продовжити брати участь у змаганнях. На нього та його батька записана вілла в Італії за 105 млн дол, на яку накладений арешт.

У Transparency International [16] зазначають, що ЄС має використовувати альтернативні методи конфіскації, для яких не потрібні довгі суди. У такому випадку потрібно буде надавати значно менше доказів. Такою альтернативною конфіскацією вже користуються в Україні.

Окрім стандартного кримінального переслідування, є ще два робочі механізми конфіскації російських грошей.

Перший – конфіскація державних російських активів шляхом затвердження указом президента рішення РНБО. Другий – конфіскація приватних активів через заяву Мін'юсту та скорочений розгляд справи у Вищому антикорупційному суді.

Читайте також: Спонсори агресії Фрідман, Хан і Бабин Яр. Що робити зі спадком російського впливу в Україні [17]

У Transparency International [18] вважають, що в першому випадку росіяни можуть оскаржити рішення у вищих інстанціях. У другому – процедура більш легітимна та передбачає суд, тож оскаржити таке рішення буде важче.

На Заході поки що не існує скорочених процедур для цивільної конфіскації. Україні важливо залишатися лідером у конфіскації російських активів та подавати приклад своїм союзникам, щоб вони прискорили цей процес

Допомагати шукати російські активи може кожен українець, який знає іноземну мову, зазначає співзасновник ГО "Мережа захисту національних інтересів АНТС" Ярослав Сидорович. Для цього потрібно шукати в державних реєстрах західних країн будь-яку інформацію про земельні ділянки, яхти, літаки, автомобілі та інше майно, яке належить росіянам.

Про знайдені активи слід повідомити НАЗК. Потім агентство просуватиме їх конфіскацію.

Початок випробувань економічного фронту

Економічний успіх західних країн базується на захисті права власності, який вважається беззаперечною цінністю. Тепер для захисту інших цінностей, людських життів та глобальної безпеки, право власності злочинців має бути обмежене.

Поки країни не розроблять швидкий та ефективний механізм конфіскації грошей агресора, росіяни й далі використовуватимуть західні суди та суверенний імунітет, щоб залишати безкарними свої злочини.

Змін має зазнати й міжнародне право, яке не здатне покарати агресора, якщо він є членом Радбезу ООН. Бути одними з лідерів у реформуванні міжнародних правил випало саме українцям, які найбільше страждають від цього протиріччя.

Протягом 2023 року стане відомо, чи вистачить у західних країн політичної волі, щоб змусити Росію заплатити за свої злочини, або ж ця війна стане зручним прецедентом безкарності для інших агресивних режимів.

Говорячи про конфіскацію активів РФ та її резидентів, можна пригадати відоме прислів’я: "Ніколи не говори ніколи". Особливо з огляду на те, яких трансформацій за рік зазнали висловлювання багатьох політиків щодо постачання зброї: від категоричного заперечення до суттєвої підтримки та конкретних дій.

Матеріал створений у рамках проєкту АНТС "Російські активи як джерело відновлення української економіки", що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).

—

Богдан Мірошниченко [19], опубліковано у виданні Економічна правда [2]

В тему: