Михайло Федоров, головний архітектор нашої цифрової держави, де «все у смартфоні», нарешті опинився за крок від своєї заповітної мрії — очолити Міністерство оборони.

Щоправда, цей крок трохи затягнувся через невелику заминку в парламенті, проте амбіції нікуди не зникли. Як зазначає у своїй публікації видання Цензор.НЕТ [2], перехід від затишних пуфів Мінцифри до суворих коридорів на Повітрофлотському — це не просто зміна кабінету, а спроба приборкати 11-тисячного бюрократичного монстра, який звик жити за власними, далеко не цифровими законами.

Чи зможе «міністр-новатор» не розбити свої рожеві окуляри об залізобетонні реалії Генштабу та Мінфіну? Спробуймо розібратися в цьому діджитал-квесті.

Між стартапом і казармою

Міністерство оборони — це не хіпстерський коворкінг, де рішення приймаються за чашкою лате. Це величезна махіна, де працює понад 11 тисяч людей, і кожен папірець тут має свою сакральну вагу. Михайло Федоров звик створювати структури «під себе», де воля міністра — це закон коду.

Проте в Міноборони йому доведеться грати за правилами, які диктують Генштаб та Міністерство фінансів. Поле для маневру тут настільки вузьке, що навіть найбільш просунутий алгоритм може дати збій. Це точно не буде Мінцифра 2.0; це буде війна з паперовими журналами, де супротивник має багаторічний досвід виживання за будь-якої влади.

Читайте також: За кожним державним реєстром є кримінальний "смотрящий" - радник Зеленського [3]

Спадщина діджиталізації та електронні маркетплейси на крові

Варто визнати, що Федоров приходить не на пусте місце. Процеси цифровізації, які почали активно рухатися ще за Дениса Шмигаля, дали свої плоди. Ми бачили, як зі скрипом народжувався «Резерв+», проте 2025 рік став часом справжніх проривів.

Одним із головних досягнень став запуск DOT-chain Defence — такого собі «військового Amazon», який дозволив частинам купувати дрони швидше, ніж ви встигнете замовити піцу. 225 тисяч засобів ураження на 10 мільярдів гривень — це солідний аргумент, який наступного року обіцяють масштабувати на всю Нацгвардію та бригади.

Крім того, логістика на базі SAP нарешті вивела понад тисячу частин з епохи палеоліту до стандартів НАТО, пришвидшивши постачання з тижнів до лічених днів. Система «Імпульс» теж намагається вбити паперові журнали, але старі звички вмирають важко.

Читайте також: Костянтин Корсун: Щиголізм української кібербезпеки [4]

Мільярди на дронах та секретні відсотки успіху

Зеленський поставив перед Федоровим завдання: технологічна перевага над ворогом за будь-яку ціну. І цифри виглядають приголомшливо: український ОПК зріс з одного мільярда до 35 мільярдів доларів. «Українська оборонна промисловість» у 2025 році наростила обсяги в півтора раза, а держава тепер купує 76% зброї у своїх, а не у закордонних постачальників.

Цікаво, що ці дані стали відомі лише зі звіту Шмигаля, бо Агенція оборонних закупівель засекретила все так ретельно, ніби вони купують не дрони, а деталі до «Зірки Смерті». 2,2 мільйона дронів передано у військо лише за пів року — цифра, яка вражає, але за нею ховається величезний запит на експорт, бо внутрішніх грошей для такого масштабування катастрофічно бракує.

Кінець епохи міжвідомчих війн та корупційний посаг

Довгий час Міноборони, Мінстратегпром та Мінцифри нагадували лебедя, рака та щуку. За останні чотири роки правила закупівель змінювали понад 60 разів, бо кожне відомство мало своє унікальне бачення «ідеальної норми». Поки Мінстратегпром лобіював своїх, а Мінцифри конкурувало за дрони через Держспецзв'язку, НАБУ виявляло «накрутки» на цінах.

Тепер, коли Мінстратегпром ліквідовано, а Федоров об’єднує всі напрямки під своїм цифровим крилом, паперова війна має припинитися.

Проте разом із владою він отримує «посаг» у вигляді сумнівних підприємств на кшталт ДП «Безпека» та спадщини Павлаградського хімзаводу. Це корупційне болото Федорову доведеться розгрібати власноруч, і не факт, що цифрові підписи допоможуть там, де десятиліттями освоювали мільярди.

Читайте також: Костянтин Корсун: Цифровий кардинал України [5]

Генерали та «хлопчики з дудками» + війна за дрони 

Головний виклик для нового-старого міністра — це прозорість. Система закупівель БпЛА була спрощена настільки, що заклала системні корупційні міни. НАЗК нарахувало аж 19 пунктів ризику. Кодифікація виробів часто відбувається не через випробування, а на підставі паперів самого виробника — такий собі «джентльменський договір» на мільярди.

Право змінювати технічні вимоги під конкретного постачальника створює ідеальні умови для фаворитизму. Найбільша ж головоломка — це закупівля дронів «за назвою», що фактично вбиває конкуренцію. Якщо Федоров не знайде ключі до цієї системи, він ризикує потонути в лавині скандалів швидше, ніж завантажиться чергове оновлення в «Дії».

Читайте також: Як очільник Мінцифри Федоров та голова Держспецзв'язку Щиголь створили не "Армію дронів", а "армію відкатів" [6]

Федорову доведеться працювати з Олександром Сирським, якого президент поки що міняти не збирається. Це означає, що міністру-новатору потрібно буде знайти спільну мову з консервативним Генштабом та Командуванням Сил логістики.

У міністерстві вже є люди Федорова, такі як Оксана Ферчук та Юрій Мироненко, але поруч залишаються кадри Сирського та протеже Шмигаля. Наприклад, перший заступник Іван Гаврилюк, якого свого часу звільняв Умєров, називаючи його ставлеників «хлопчиками з дудками», повернувся на посаду за підтримки прем’єра. Як Федоров збалансує цей калейдоскоп інтересів — питання на мільйон, і не один.

Харчові конфлікти та легпромівські пристрасті

Ніяка цифровізація не врятує від людського фактора в департаментах закупівель харчів. Державний оператор тилу вже на початку року зіткнувся з проблемами постачання на Вінниччині. Конфлікти з легкою промисловістю через занижені ціни на користь імпортерів теж нікуди не зникли.

Агенція оборонних закупівель тепер має право довільно застосовувати критерії допуску, що пахне ручним регулюванням ринку. Постійна нестача коштів та затримки з виплатами військовим — це ще один «подарунок», який чекає на Федорова. Не варто чекати на магію Гаррі Поттера; схрестити Федорова зі Шмигалем поки що не вдалося навіть найсміливішим генетикам нашої політики.

—

Олекса Захар для «Аргумент» [7] на основі матеріалів Тетяни Ніколаєнко для видання Цензор.НЕТ. [8] Погляди автора можуть бути гострішими за екран вашого смартфона

Читайте також: 

• Корсун: Федоров, росіяни, казино, корупція [9]
• Шмигаль та Федоров подали до Ради заяви на відставку - вони будуть новими міністрами оборони та енергетики відповідно [10]
• Сергій Руденко: Кадровий ліфт Зеленського – запльований і прокурений [11]
• Тетяна Ніколаєнко: Як Свириденко, Качка і Федоров дали 331 на табло [12]
• Міндічгейт" і Зеленський штовхнули Україну на грань краху - ZN.UA [13]
• Як в Мінцифри влаштували притулок для ухилянтів з онлайн-казино й компаній, пов'язаних з Росією [14]