Коли мова заходить про фінансове виживання країни під час виснажливої війни, офіційні спікери воліють оперувати абстрактними категоріями беззастережної міжнародної солідарності.

Публіці охоче транслюють оптимістичні звіти про партнерство та дипломатичні візити, старанно оминаючи незручні деталі домовленостей, через які наповнюється державна скарбниця.

У владних кабінетах склалася небезпечна звичка сприймати багатомільярдну підтримку Брюсселя як належне — мовляв, героїчний спротив українського народу спише будь-яке зволікання у внутрішній трансформації. Проте в Європейському Союзі прагматична бюрократія працює за зовсім іншою логікою, де політичні аванси мають властивість швидко вичерпуватися за відсутності вимірюваних результатів.

Ситуація навколо отримання понад 20 мільярдів євро європейської допомоги дійшла до критичної межі, оголивши розрив між гучними деклараціями та реальними темпами ухвалення законів. Європейська комісія ще в середині вересня, на старті парламентської пленарної сесії, надіслала до Верховної Ради офіційний лист із чітким переліком прострочених нормативних зобов'язань.

Читайте також: Два фронти виснаження: корупція у владі стала для українців таким самим викликом, як ракетні удари [2]

Цей документ містить не ультиматуми чи спроби нашкодити вітчизняній економіці, а базовий перелік реформ, які мали навести лад у митній системі, державному управлінні, процедурах банкрутства та контролі за бюджетними витратами. Замість швидкої роботи під куполом парламенту проекти місяцями накопичують пил у комітетах.

Як зазначає у своєму дописі дипломатка та колишня заступниця міністра закордонних справ Лана Зеркаль [3], українське суспільство опинилося в полоні шкідливої ілюзії, ніби членство в ЄС і фінансові транші нададуть автоматично виключно через факт агресії з боку Росії.

Лана Зеркаль Фото: facebook.com/lana.zerkal

Європейські інституції пов'язали перспективи інтеграції, виділення коштів та оборонну підтримку з єдиним спільним пакетом структурних перетворень. Спроби можновладців вдавати, що Україна може обійти обов'язкові домашні завдання, розбиваються об тверду позицію донорів. Станом на початок жовтня зволікання законодавців уже призвело до заморожування перших п'яти мільярдів євро за програмою Ukraine Facility.

У кулуарах Верховної Ради та на урядових нарадах саме слово «реформи» дедалі частіше замінюють обтічними формулюваннями на кшталт «поступових кроків» або технічних заходів. Проте зміна термінології не здатна обдурити європейських аудиторів, які оцінюють не кількість створених робочих груп, а якість діючих правових механізмів. Справжня проблема полягає в небажанні владної вертикалі руйнувати звичні кулуарні зв'язки, відмовлятися від ручного управління судами та позбавлятися номенклатурних привілеїв, без ліквідації яких вступ до цивілізованого співтовариства залишатиметься недосяжною декларацією.

Фінансові втрати від парламентського саботажу б'ють безпосередньо по оборонній спроможності та соціальних виплатах. Кожен затриманий транш змушує уряд шукати пожежні рішення всередині країни, нарощуючи податковий тиск на легальний бізнес та скорочуючи капітальні видатки. У той час як суспільство платить найвищу ціну на фронті, парламентська більшість грає в небезпечний популізм, відкладаючи фундаментальні зміни заради збереження контролю над фінансовими потоками.

Читайте також: Нехай інші воюють. Як народні депутати десь зникають у теплих краях під час війни [4]

П'ять мільярдів втрат

Завислі п'ять мільярдів євро мають дуже конкретний розподіл за ключовими напрямами, які безпосередньо впливають на якість життя кожного українця. Перший блок зобов'язань, вартістю близько 1,7 мільярда євро, стосується посилення боротьби з корупційними схемами. Він включає ухвалення повноцінної Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, впровадження відкритих і прозорих конкурсів на керівні посади в органах прокуратури із залученням незалежних фахівців, удосконалення дисциплінарної відповідальності прокурорів, а також посилення фінансового моніторингу та регулювання операцій із криптовалютними активами.

Другий блок, оцінений у 1,6 мільярда євро, зосереджений на ефективності системи державного управління. Європейські партнери вимагають реального оновлення законодавства про державну службу, створення прозорого загальнонаціонального порталу вакансій, який би виключив кумівство при працевлаштуванні, а також завершення корпоратизації державних підприємств із призначенням незалежних наглядових рад. Сюди ж входить відновлення державного контролю за наданням преференцій з бюджету та забезпечення справжньої, а не формальної незалежності енергетичного регулятора НКРЕКП від олігархічних груп впливу та посадовців з Банкової.

Третій сегмент програми обсягом близько 1,8 мільярда євро безпосередньо спрямований на економічну стабільність і добробут громадян. Йдеться про розробку спрощеної процедури банкрутства для представників малого та середнього підприємництва, яка дозволить бізнесу легально виходити з кризових ситуацій, затвердження оновленої стратегії захисту прав людини, створення дієвих бар'єрів проти шахрайства з платіжними картками, а також впровадження чіткої дорожньої карти лібералізації ринків газу й електроенергії разом із сучасними стандартами енергоефективності будівель.

Замість системного просування за цими пунктами виконавча влада продукує нереалістичні обіцянки. Уряд під керівництвом Корецького повідомив, що до кінця вересня із 42 запланованих кроків виконано лише 17, пообіцявши закрити решту 25 рішень у рекордно короткий термін до 15 жовтня. Подібне форсування складних реформ за лічені дні зазвичай завершується імітацією та голосуванням вихолощених законопроєктів, які не мають реального механізму впровадження. Європейська сторона давно навчилася розрізняти поспішні фасадні рішення та справжні інституційні перетворення.

Кожен із цих пунктів — це не примха закордонних партнерів, а перевірені інструменти, без яких неможливо забезпечити економічну стійкість країни. Відсутність прозорих процедур банкрутства сковує приватну ініціативу, ручне керування енергетикою породжує багатомільярдні борги, а непрозора прокуратура залишається дамокловим мечем для чесних підприємців. Відкладаючи ці рішення, влада власноруч позбавляє економіку ресурсів для відновлення.

Читайте також: Єврокомісія занепокоєна "системним тиском" на НАБУ та САП і закликає реформувати СБУ - проєкт звіту [5]

Анатомія парламентського саботажу

Хроніка проходження євроінтеграційних ініціатив у сесійній залі наочно демонструє масштаби управлінського паралічу. Урядовий проект Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, покликаний задати вектор роботи всієї антикорупційної вертикалі на наступні чотири роки, лежить у Верховній Раді без руху ще з травня. Попри публічні заклики громадськості та міжнародних експертів, керівництво парламенту не поспішає вносити документ на розгляд, побоюючись закріплення жорстких правил контролю за статками чиновників.

Схожа доля спіткала законопроєкт про повернення чесних конкурсів на державну службу, який мав покласти край практиці кулуарного роздавання посад лояльним фігурам. Ця ініціатива перебуває на стадії підготовки до другого читання ще з квітня.

Нормативна база щодо нової процедури банкрутства пролежала в парламентських шухлядах із лютого по вересень і лише нещодавно зрушила з місця. Проєкт закону про оцінку майна за міжнародними стандартами, який є критично важливим для справедливого відшкодування збитків бізнесу та громадянам, чекав першого читання понад рік.

Показовим провалом завершилося вересневе голосування за реформу Рахункової палати — вищого органу фінансового контролю держави. Депутати відмовилися підтримати залучення міжнародних незалежних експертів до конкурсної комісії з відбору членів палати, через що законопроєкт довелося терміново переподавати через профільний комітет. Правлячій еліті вкрай важко змиритися з думкою, що орган, який перевіряє ефективність витрачання коштів на оборону, ліки та масштабну відбудову, очолять люди без партійної приналежності та зобов'язань перед владними фракціями.

Аналогічні труднощі супроводжують ухвалення нового Митного кодексу, внесеного до парламенту влітку. Переведення української митниці на правила ЄС покликане ліквідувати багатомільярдні сірі схеми імпорту та контрабанди, тому цей документ наштовхується на запеклий непублічний опір лобістів. А попереду ще залишаються фундаментальні зобов'язання щодо завершення судової реформи, перезавантаження Державного бюро розслідувань і запровадження незалежної експертизи для НАБУ — кроки, на які політична еліта роками не наважується піти.

Цей ланцюжок відтермінувань свідчить про глибоку кризу політичної волі всередині законодавчого органу. Народні обранці готові демонструвати турборежим лише тоді, коли йдеться про розширення повноважень силових відомств або перерозподіл бюджетних потоків. Коли ж постає вимога створити прозорі, непідкупні правила гри під наглядом міжнародників, сесійна зала раптово втрачає голоси.

Читайте також: Уряд просить Раду Коломойського-Зеленського вийти на роботу на день раніше, щоб Україна, що стікає кров'ю, отримала $4,3 мільярда [6]

Популізм проти виживання

Позиція багатьох вітчизняних посадовців, які розраховують на вступ до ЄС виключно через політичну доцільність або особисті заслуги під час чинної президентської каденції, не має нічого спільного з реальністю. Європейський Союз функціонує за жорсткими нормативними правилами, де жодна держава не може бути прийнята без адаптації законодавства та подолання інституційної корупції. Європейські платники податків не готові фінансувати країну, де виділені на відбудову кошти ризикують зникнути у корупційних лабіринтах через відсутність незалежного правосуддя та контролюючих органів.

Нині держава опинилася перед вибором між трьома смертельними для майбутнього явищами: імітацією реформ, політичним популізмом і тотальним непрофесіоналізмом. Продовження гри у перейменування системних трансформацій на «окремі кроки» веде до поступового охолодження стосунків із ключовими західними столицями. Відмова від впровадження європейських правил гри не просто віддаляє перспективи членства в Євросоюзі — вона залишає Україну у вакуумі сірої зони, де процвітає олігархічний феодалізм.

Кожен місяць зволікання з ухваленням антикорупційних і структурних законів послаблює наші переговорні позиції на міжнародній арені. Якщо влада не знайде в собі сил подолати внутрішній опір і виконати взяті на себе зобов'язання за планом Ukraine Facility, ціна цього провалу ляже важким тягарем на плечі суспільства у вигляді девальвації, бюджетного дефіциту та втрати довіри партнерів. Будь-яка спроба законсервувати старі схеми під прикриттям воєнного стану є фактичним рухом у бік минулого, за виривання з якого український народ щодня платить життями своїх найкращих синів і дочок.

—

«Аргумент» [7]

На цю тему:

• Верховна рада пішла на осінні канікули - тим часом українців вбивають щодня [8]
• Рада незалежності: як Україна змінювала свій парламент [9]
• Новий нардеп від «Слуги народу» склав присягу. Він ювелір [10]
• Олена Слободян склала присягу народного депутата, вона очолювала секретаріат Стефанчука [11]
• ЄС здивований масштабом дефіциту в $27 млрд на оборону України до кінця року — The Times [12]
• Верховна Рада позбавила Україну фінансової допомоги Заходу [13]
• Юлія Савостіна: П’ять питань для безголової влади напередодні "найважчої зими за всі роки" [14]