
Фінансово-політичні скандали в історії незалежної України – справа, в принципі, звична і навіть буденна. Хіба що на найпершого президента, Леоніда Кравчука, не відразу згадаються подібні історії.
Але, якщо покопатися в історії, полистати підшивки газет першої половини 90-х, поговорити з патріархами вітчизняної політики – можна буде щось і витягнути, зазначає видання ZAXID.net. [2]З усіма іншими – усе як на долоні. У Кучми взагалі куди не плюнь, потрапиш у якийсь скандал – «Кольчуги», Гонгадзе, «Україна без Кучми», фактичне створення системи олігархату. Можливо, це через те, що він поки що єдиний, хто відпрацював більше як один формальний термін.
У Ющенка, Януковича і Порошенка були свої скандали. «Любі друзі», «Саша-стоматолог», «Свинарчуки» – це тільки найяскравіші зразки таких кейсів. Тепер до своїх колег на повну потужність долучився і чинний глава держави. «Міндічґейт» відтепер до кінця політичної кар’єри переслідуватиме Володимира Зеленського. Що ж, можна сказати, що не він придумав цю традицію – тож не йому її й порушувати. Але є один важливий нюанс.
Читайте також: «Любі друзі» возвращаются [3]
Кравчук, Кучма і Ющенко керували країною в мирний час. Звісно, можна згадати газові війни Росії під час каденції третього президента чи історії навколо другого президента під час його другого ж терміну, коли він цілком відчутно почав дрейфувати в бік Заходу (попри формальне продовження легендарної «багатовекторності»).
Після майже чотирьох років повномасштабної війни ми вже чудово розуміємо різницю між мирними і воєнними часами. Навіть ті з нас, хто живе десь в Ужгороді, тобто в місті, для мешканців якого війна виражається хіба в закритих кордонах, групах оповіщення ТЦК і повітряних тривогах після злету літака МіГ-31К. Що вже казати про значно східніші регіони нашої держави…
Віктор Янукович теж правив у мирні часи (за формальним винятком кількох останніх днів, коли він уже думав про те, як утекти з країни і вивезти награбоване) – але. Саме його діяльність (а не Євромайдан, як досі багато хто думає, хоч і не поспішає говорити це вголос) врешті-решт призвела до початку нинішньої російсько-української війни, початковим етапом якої є захоплення Кримського півострова. Тож тут наслідки вже маємо дещо інші.
Читайте також: Андрій Любка: Українські політики! Ви ніякі не «наші»! [4]
Можливо, принципово інші. Бо, наприклад, якщо говорити і не про війну, а суто про економіку, то за президентства Ющенка (особливо в короткий період прем’єрства «його людини», Юрія Єханурова) вона зростала – і багато хто відверто скаже, що останніми успішними, комфортними і щасливими роками в Україні були саме роки перед світовою фінансовою кризою 2008 року. Мені недавно довелося бачити в соцмережах подібні пости. Часи Януковича якщо хтось і згадає як комфортні – то тільки від нерозуміння того, чому ціна долара для українців при ньому не зростала. Для тих, хто це розуміє, питань тут немає.
Петро Порошенко президентствував уже у воєнні часи (нехай і для багатьох період 2015–2019 зовсім не відгонив війною, від якої вони потім різко «стомилися»). Та при ньому – чи радше при прем’єрах Яценюку і Гройсману – українська економіка, доведена Януковичем до ручки, спочатку вижила, а потім і пішла розвиватися.
Згадайте 2015 рік, той шалений стрибок цін на все, коли ми ходили супермаркетами і з круглими очима дивилися на нові цінники, і 2017-й, коли в суспільстві і в ток-шоу обговорювали питання дворазового підвищення мінімальної зарплати («витягнуть чи ні», «надірвуться чи ні»).
Читайте також: ДБР відкрило кримінальне провадження за матеріалами журналістів «Bihus.Info» про корупцію Свинарчуків [5]
Так, Порошенку врешті-решт усі ті скандали вилізли політичним боком у вигляді поразки на президентських виборах (до речі, тут Зеленський практично і ні при чому – бо якби не він, то вибори б виграла Юлія Тимошенко, згадайте президентські рейтинги до початку активної участі в перегонах учорашнього шоумена). Але – Україні, як це не дивно, а, може, навпаки, логічно, не вилізли.
А в Зеленського ситуація особлива. Унікальна навіть. Він уже більшу частину своєї каденції працює президентом країни, яка веде повномасштабну війну. (Тут можна було б розгорнути дискусію на тему «Наскільки риторика самого Володимира Зеленського, який пропонував «просто перестати стріляти» і «домовитися посередині», «подивившись в очі Путіну», підштовхнула кремлівського диктатора до великого вторгнення», але цим нехай займаються професійні історики, проводячи паралелі з іншими подібними кейсами.)
Країни, яка фактично втратила море як економічний чинник. Країни, яка втратила найбільшу АЕС Європи, як мінімум одну ГЕС і купу різних промислових підприємств, зокрема два стратегічно важливі металургійні заводи Маріуполя.
Врешті-решт, країни, яка – і це вже ніхто не приховує, бо як таке приховати – виживає зараз за гроші західних донорів. Просто уявіть собі, яким би зараз був курс гривні до долара, якби наш державний бюджет не підтримували міжнародні партнери. І якими були б полиці супермаркетів у геть тилових Ужгороді, Чернівцях, Івано-Франківську, Луцьку, не кажучи вже про Харків, Дніпро чи Запоріжжя, на території чиїх областей точаться реальні бойові дії.
І от у цій більш ніж складній ситуації вилазить історія з Тимуром Міндічем. Історія більш ніж ганебна – причому не тільки самим розграбуванням грошей, яких і так немає. Ні, значно ганебніша тим, що автори цих схем, як показала реакція відповідних Telegram-каналів (пов’язаних саме із цією групою), використовували війну як прикриття.
Читайте також: Операція "Мідас": країна остаточно розділилася на "Україну героїв" та "Україну міндічів" [6]
Звідси ж й усі ці вкиди про «не на часі», «не під час війни займатися такими речами» (мова про операцію «Мідас», яку ведуть НАБУ і САП). Розумієте: не не-красти державні гроші «не на часі» (не будемо зараз міркувати на тему: коли ж на часі), а говорити про це відкрито, займатися боротьбою із цими злочинами – «не на часі, бо війна»…
Так, у кожного з українських президентів (навіть, можливо, у Кравчука) був свій Міндіч. Але такого, як у Зеленського – не було ні в кого.
—
Артур Левченко [7], опубліковано у виданні ZAXID.net [8]
Читайте також:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/statt/istoriya/nasha-istoriya
[2] https://zaxid.net/
[3] https://argumentua.com/stati/lyub-druz-vozvrashchayutsya
[4] https://argumentua.com/stati/andr-i-lyubka-ukra-nsk-pol-tiki-vi-n-yak-ne-nash
[5] https://argumentua.com/reportazh/dbr-v-dkrilo-krim-nalne-provadzhennya-za-mater-alami-zhurnal-st-v-bihusinfo-pro-korruptsyy
[6] https://argumentua.com/stati/operatsiya-midas-kraina-ostatochno-rozdililasya-na-ukrainu-geroiv-ta-ukrainu-mindichiv
[7] https://zaxid.net/blogger/artur_levchenko_u53681/
[8] https://zaxid.net/u_kozhnogo_sviy_mindich_n1623401
[9] https://argumentua.com/novini/revolyutsiini-12m-dlya-che-gevari-nabu-pokazalo-yak-chernishov-likuvavsya-u-pralni-mindicha
[10] https://argumentua.com/novini/mariya-barabash-zelenskii-tse-partiya-regioniv-20
[11] https://argumentua.com/reportazh/zhalko-deneg-yak-roket-tenor-i-profesor-dilili-kesh-u-paketakh-poki-vi-sidite-bez-svitla
[12] https://argumentua.com/stati/favoritizm-zelenskogo-chomu-v-kraini-stalo-yakos-bagato-mindicha
[13] https://argumentua.com/video/operatsiya-midas-karlson-mindich-nova-portsiya-video-pro-zekhapug-vid-nabu
[14] https://argumentua.com/video/yak-stavleniki-ta-druzi-prezidenta-zelenskogo-obikrali-ukrainu-yak-minimum-na-100-mln-dolariv