Українофоби та фігуранти корупційних справ заблокували у ВР п'ять антикорупційних законопроєктів

1.00

Нет

Спроба протягнути ключові євроінтеграційні реформи через правоохоронний комітет ВР перетворилася на показовий тріумф політичного цинізму. Персонажі з відверто українофобським шлейфом на чолі з Бужанським та нардепи з підозрами від НАБУ виступили єдиним фронтом, аби помножити на нуль п'ять антикорупційних законопроєктів.

Оголосивши вимоги Брюсселя «чиєюсь приватною ініціативою» та прикриваючись клоунадою про «Зірку смерті», діячі з токсичним минулим вкотре продемонстрували: власний імунітет від тюремних строків для них значно важливіший за будь-який рух країни до Європи.

Йдеться про законопроєкти № 13602 [2]щодо реформи Державного бюро розслідувань, № 15333 [3] щодо строків досудового розслідування, № 15334 [4]щодо підслідності та міжнародного співробітництва, № 15343 [5] щодо посилення незалежності Генерального прокурора та № 15354 [6] щодо строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обговорення перетворилося на гостру суперечку між авторами ініціатив і частиною членів комітету, які наполягали, що ухвалювати ці рішення має Кабмін, а не окремі депутати. Після засідання Комітет окремо наголосив, що законопроєкти не були відхилені: депутати розглядали пропозиції до порядку денного 16-ї сесії і рекомендували Верховній Раді їх туди не включати.

Рух ЧЕСНО [7] слідкував за цим засіданням розповідає, як відбувалося обговорення — від аргументів про євроінтеграцію та “приватну ініціативу” депутатів до суперечки про Регламент, “Зірку смерті” та фінальне голосування.

Читайте також: Кожен п'ятий "слуга" став фігурантом гучного скандалу за 2 роки роботи Ради,- КВУ. Список скандалістів [8]

“Це їхня приватна ініціатива”

На початку обговорення голова Комітету від “Слуги народу” Сергій Іонушас [9] повідомив, що від членів Комітету надійшли пропозиції щодо того, чи варто включати окремі законопроєкти до порядку денного наступної сесії:

“До нас надійшли також пропозиції народних депутатів, членів Комітету Бужанського Максима [10] і Савченко Олі [11] щодо доцільності включення до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради окремих проєктів законів”.

Іонушас коротко перелічив зміни, які пропонували законопроєкти. Зокрема, йшлося про зміну порядку призначення та припинення повноважень директора ДБР і зовнішнє оцінювання його роботи.

“Пропонується змінити підстави, порядок призначення, припинення повноважень директора ДБР та ініціювати проведення зовнішнього належного оцінювання. Внести зміну до КПК (Кримінальний процесуальний кодекс України – ред.) щодо уточнення підслідності НАБУ, врегулювати спори про підслідність”, — розповів голова комітету.

Окремі законопроєкти стосувалися так званих правок Лозового, порядку призначення генерального прокурора та строків давності у провадженнях НАБУ.

“Скасувати обов'язкове закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, запровадити нову модель призначення, звільнення генпрокурора на підставі результатів проведення конкурсного відбору. Додаткові підстави для зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснюється детективом НАБУ, яке було направлено до суду прокурором САП”, — додав Іонушас.

Одним з ініціаторів невключення законопроєктів до порядку денного був член Комітету від “Слуги народу” Максим Бужанський. Він заявив, що Комітет має ухвалювати рішення без “політичного піару”:

“Рішеннями нашого Комітету і законами, які ми приймаємо, громадяни та бізнес або відправляються до в'язниці, або, навпаки, не потрапляють до неї. Ми маємо працювати так, щоб жодної частки політичного піару жодним чином тут не було”.

За словами Бужанського, законопроєкти № 15333, № 15334 та № 15343 мали передусім політичну, а не юридичну складову.

“Ці законопроєкти спрямовані на політичну складову, не на юридичну. 15333, 15334 та 15343 — автори зазначають, що законопроєкти подано на виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та європейською інтеграцією. Начебто ухвалення саме цих законопроєктів сприятиме виконанню Україною проміжних критеріїв у межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС, так званих бенчмарків”.

Бужанський нагадав про створену урядом міжвідомчу робочу групу, яка займається переговорним процесом щодо вступу України до ЄС та адаптацією законодавства.

“Постановою Кабміну затверджено положення про міжвідомчу робочу групу із забезпечення переговорного процесу про вступ до ЄС та адаптації законодавства, яка бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів”.

На цій підставі депутат поставив під сумнів те, що народні депутати, які не є членами цієї групи, можуть подавати законопроєкти як виконання євроінтеграційних зобов'язань.

“Автори законопроєктів у цю робочу групу не входять. Вони не мають повноважень. Їх ніхто не уповноважував діяти від імені України. Тобто це їхня приватна ініціатива”.

Читайте також: Вата в Раді. Фанат СРСР та борець із декомунізацією "слуга (чийого?) народу" Бужанський [12]

Від “правок Лозового” до реформи ДБР

Далі Бужанський окремо пройшовся по законопроєктах. Щодо № 15333, який стосується строків досудового розслідування, депутат заявив:

“Законопроєкт № 15333. Це так звані правки Лозового. Зміни запропоновані суперечать практиці Європейського суду з прав людини та призведуть до порушень прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод”.

Щодо законопроєкту № 15334 про підслідність він стверджував, що частина запропонованих норм дублює вже чинні положення КПК.

“По законопроєкту № 15334 про вдосконалення визначення підслідності та процесуального забезпечення міжнародного співробітництва. Новели, які запропоновані, дублюють положення, які передбачені абзацами 1 та 2 частини 4 статті 218 КПК”.

До законопроєкту № 15343 щодо генерального прокурора у Бужанського були вже конституційні претензії.

“Законопроєкт № 15343 стосується порядку внесення кандидатури та призначення генерального прокурора. Окремі положення цього законопроєкту можуть розглядатися як такі, що не узгоджуються з Конституцією України”.

Найемоційніше Бужанський аргументував позицію щодо законопроєкту № 15354, який стосується строків давності.

“Ми не можемо запропонувати Верховній Раді скасувати строки давності та зробити слідство довічним. Людина має бути або засуджена, або звільнена. А щоб у спадщину передавати кримінальну справу, а це ж, я вам нагадаю, поширюється на всіх. Це ж маячня”.

Щодо законопроєкту № 13602 про реформу ДБР Бужанський послався на позицію Консультативної місії Європейського Союзу.

“Законопроєкт № 13602 щодо реформи ДБР. Ми отримали лист від Консультативної місії Європейського Союзу — КМЄС. Вони кажуть, що категорично не можуть його підтримати, оскільки цей проєкт містить низку серйозних недоліків”.

Пізніше сам Комітет оприлюднив детальнішу позицію КМЄС. У ній справді зазначено, що місія не може підтримати законопроєкт № 13602 в запропонованому вигляді та вбачає в ньому низку суттєвих проблем. Водночас Комітет повідомив і про зауваження до інших законопроєктів.

“Можливо, нашій країні так пощастить”

Позицію Бужанського підтримала членкиня Комітету, заступниця голови фракції “Слуга народу” Ольга Савченко, яка в минулому році отримала підозру [11] від НАБУ через отримання хабарів за голосування у Верховній Раді. Савченко також наполягала, що головним суб'єктом переговорів із ЄС у цьому випадку має бути уряд:

“Як зазначив наш колега Максим Бужанський, дані законопроєкти були внесені на виконання нашої євроінтеграційної місії. Тож я хочу зазначити, що драйвером перемовин з ЄС і нашими партнерами все-таки є Кабінет Міністрів”.

Савченко запропонувала дочекатися ініціатив уряду, припустивши, що переговорні умови ще можуть змінитися.

“Не так давно проголосували новий склад Кабміну, недоцільно включати саме ці проєкти законів зараз. Можливо, ЄС висуне ще якісь нові умови, а можливо, нашій країні так пощастить і ми отримаємо більш вигідні умови. Потрібно дочекатися, доки їх буде вносити Кабмін”.

Голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства, мажоритарниця від “Слуги народу”, а наразі позафракційна Юлія Яцик [13] також підтримала цю логіку:

“Ініціатива по таких законопроєктах все ж таки повинна виходити від Кабміну”.

Із цим не погодився перший заступник голови Комітету від “Голосу” Андрій Осадчук [14]. Він звернув увагу на те, що називати депутатські законопроєкти “приватною ініціативою” некоректно.

“Некоректно використовувати “приватна ініціатива”. Кожен народний депутат має право на законодавчу ініціативу. Це процедурна і політична помилка зараз їх виключати з цими аргументами, бо вони підлягають розгляду”.

До засідання долучився один з авторів законопроєктів, народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк [15]. Він спочатку відреагував на позицію Бужанського:

“Я би здивувався, якщо б Максим Аркадійович підтримував ці законопроєкти”.

А далі запитав вже про саму процедуру. Крім того, Железняк наполягав, що Регламент передбачає конкретні підстави для невключення законопроєктів.

“За статтею Регламенту 93 є один привід не включити законопроєкти в порядок денний — коли вони втратили актуальність. Або юридично ви їх виключаєте, вони вважаються відхиленими і нікому не заважає їх переподати. Або ви приймаєте єдине правильне рішення — їх тут залишити”.

Іонушас відповів, що Комітет розглядає пропозиції, які надійшли від його членів:

“Надійшли пропозиції членів Комітету Максима Васильовича [16], Григорія Миколайовича [17], Максима Аркадійовича і Ольги Савченко, які ми розглядаємо. Ми розглядаємо всі пропозиції”.

“Я можу внести пропозицію створити “Зірку смерті”

Саме тут дискусія перейшла від юридичних аргументів до взаємних підколів.

Железняк спробував пояснити, що сама наявність депутатської пропозиції ще не означає, що Комітет має право ухвалювати будь-яке рішення:

“Я можу внести пропозицію створити Зірку смерті, але якщо це не передбачено…”

Закінчити думку йому не дав Бужанський:

“Її створили. Вона очолює вашу фракцію”.

Після цього Бужанський повернувся до процедури голосування.

“Щоб ми щось рекомендували Верховній Раді до включення в наступну сесію, кожен з нас має проголосувати за. Якщо ніхто не проголосує за, то не вистачить голосів і рішення прийнято не буде”.

Железняк перепитав про підстави:

“На основі якої статті?”

Бужанський у відповідь заявив, що аргументи про міжнародні зобов'язання не повинні тиснути на членів Комітету.

“Не потрібно нам погрожувати послами, маяками. Я нагадаю, що, наприклад, той самий законопроєкт про правки Лозового вже був у маяках МВФ, потім тричі переносився, а потім зник. Якщо є якісь заперечення та зауваження, є Регламентний комітет, до якого можна звернутися”.

Железняк продовжив наполягати на формальній стороні питання:

“Не включити — є така можливість, якщо вони втратили актуальність. Листи від КМЄС і всіх інших не вказані в Регламенті”.

Іонушас у відповідь послався на письмову пропозицію Бужанського:

“Надійшов лист Максима Аркадійовича. Він пише, що відповідно до частини 3 статті Регламенту 93…”

Бужанський знову втрутився:

“Я всі аргументи вже навів, хоча не зобов'язаний був це робити. Зробив це з поваги до пана Ярослава і з кохання до пані Анастасії [18]. Я даю пану Ярославу можливість переподати свій законопроєкт”.

“Ви являєтесь членом Кабміну?”

До суперечки долучився заступник голови Комітету від забороненої партії ОПЗЖ, прізвище якого також фігурувало [19] у розслідуванні НАБУ та САП про корупцію в енергетиці (операція "Мідас") Григорій Мамка [17]:

“Ярославе, ми дуже раді вас бачити у нас на Комітеті. Ми визначаємося з планом роботи на наступну сесію. А ви подали ці законопроєкти, тому що ви кажете: маяки там, вступи в ЄС. Ми розуміємо, що Кабмін формує його. Дойчмарки, бенчмарки”.

Мамка також запитав у Железняка про його формальний статус у переговорах з ЄС:

“Ви являєтесь членом Кабміну чи представником у переговорних групах щодо цих кластерів, щодо маяків, всього іншого? Якщо так, то де? Може, вас хтось про це просив, або на підставі рішення якогось районного суду вас це заставляють робити. Поясніть позицію і повноваження”.

Железняк відповів коротко:

“Яке це має відношення до формування порядку денного?”

Іонушас тим часом повернув дискусію до аргументів щодо конкретних законопроєктів. Зокрема, він зачитав обґрунтування щодо № 15333:

“Максим Аркадійович в обґрунтуванні щодо законопроєкту № 15333 зазначив, що Комітет з питань правоохоронної діяльності раніше розглядав законопроєкт № 12367 [20]і три альтернативних на вирішення того ж самого питання”.

Железняк заперечив, що йдеться про тотожні законопроєкти:

“Воно не дуже аналогічне, є пересікання в одному пункті, але відповідь на це запитання дав Апарат Верховної Ради, коли реєстрував”.

Після майже півгодинної дискусії Савченко запропонувала завершувати обмін аргументами:

“Пане голово, прошу закінчити політичне шоу і перейти до голосування. Є пропозиції — голосуємо за чи проти, і все”.

П'ять голосувань — п'ять рішень не включати

Після завершення дискусії Сергій Іонушас поставив на голосування пропозиції щодо невключення кожного із п’яти законопроєктів до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради. Усі вони отримали необхідну підтримку членів Комітету: за невключення законопроєкту № 13602 проголосували 11 депутатів, № 15334 — 13, № 15333 — 15, № 15343 — 16, № 15354 — 14.

Читайте також: Іонушас з Бужанським готують чергову диверсію проти Держави українців [21]

Таким чином, за підсумками п’яти окремих голосувань Комітет підтримав пропозиції не включати всі п'ять законопроєктів до порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради, що стосувалися реформи ДБР, підслідності та міжнародного співробітництва, строків досудового розслідування, незалежності генерального прокурора та строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначимо, що у всіх п'яти голосуваннях єдиним членом Комітету, який голосував "проти", був перший заступник голови Комітету від “Голосу” Андрій Осадчук [14].

Після резонансу навколо цього рішення Комітет оприлюднив додаткове роз'яснення. У ньому наголосили, що депутати не голосували за відхилення законопроєктів, а лише сформували свої пропозиції до порядку денного наступної сесії. Також у Комітеті заявили, що на момент розгляду законопроєкти не мали висновків Комітету з питань інтеграції України до ЄС та відповідної євроінтеграційної позначки на сайті парламенту.

Водночас саме під час засідання основна суперечка відбувалась не лише навколо змісту п'яти законопроєктів, а й навколо принципового питання: хто має право перетворювати євроінтеграційні зобов'язання України на конкретні законодавчі ініціативи — лише уряд і переговорна команда чи також народні депутати, які мають конституційне право законодавчої ініціативи.

—

Катерина Маркіна [22], опубліковано у виданні Руху ЧЕСНО [23]

Читайте також: