Ціна питання, за підрахунком [3] президента Володимира Зеленського, — близько 15 млрд доларів. І ця сума зовнішньої підтримки залежить саме від парламенту. 1 вересня Рада провалила три закони, що могли відкрити понад 4 млрд доларів, і ще два з програми МВФ. За два тижні частину цих рішень все ж проголосували. 

Читайте також: Ціна ілюзій і замкнені шухляди: чому європейські мільярди застрягли у парламенті [4]

Тепер до проблеми голосів додалася проблема безпеки. 12 жовтня перше за три тижні пленарне засідання урвалося через “жовтий” режим повітряної тривоги просто під час “години запитань до уряду”. Роботу в укритті керівництво Ради анонсує ще з початку вересня, але налагодити її так і не вдалося.

Рух ЧЕСНО проаналізував голосування депутатів і з'ясував, що затримки не завжди пов'язані зі змістом законопроєктів. Документи, які раніше не набирали необхідних голосів, згодом отримували підтримку без суттєвих змін у текстах. Водночас монобільшості бракує власних сил, опозиція підтримує рішення вибірково, а результат нерідко залежить від депутатських груп. 

Хто забезпечує голоси за міжнародні зобов'язання, хто не голосує й чому навіть підтримані законопроєкти місяцями не стають законами — в матеріалі ЧЕСНО.

Що заборгували?

На початку вересня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук [5] назвав цифру: 46 законопроєктів, від яких залежить виконання зобов'язань за Ukraine Facility, перед МВФ й іншими партнерами. Згодом пакет скоротився до 45. Але 18 із них уряд на той момент ще не вніс до Ради. Тобто частково затримка виникає ще до сесійної зали.

Зобов'язання мають конкретних кредиторів і конкретні дедлайни. Меморандум із МВФ від 13 лютого 2026 року містить структурні маяки, як-от ПДВ на посилки до 150 євро. План України в межах Ukraine Facility на 2026 рік має 36 індикаторів, від яких залежить до 13,1 млрд євро. Лише чотири законопроєкти, підтримані в першому читанні у вересні, відкривають майже 800 млн євро від ЄС.

Кінцеві терміни при цьому вже зірвані. Маяк щодо посилок мали виконати до кінця березня, потім до кінця липня. Обидва строки минули.

Читайте також: Прострочені дедлайни — втрачена допомога [6]

Найстаріші борги мали дедлайн ще 31 грудня 2025 року, і половина з них досі на етапі  першого читання. Ось законопроєкти, які вже зареєстровані в Раді, але не ухвалені в цілому.

Окремий блок — вісім умов Ukraine Facility з дедлайном 31 грудня 2026 року, кожна з яких на 120 млн євро. Це: реформа ДБР, зміни до КПК, незалежні експерти в доборі ВККС, порядок розгляду справ ВАКС, доступ антикорупційних органів до експертиз, пасажирські залізничні перевезення, оподаткування учасників ринку електроенергії та простежуваність деревини. Станом на жовтень жодну з них не виконали.

Читайте також: Два фронти виснаження: корупція у владі стала для українців таким самим викликом, як ракетні удари [7]

Ще раніше, 2 вересня, Рада ухвалила в цілому два закони з найстарішого блоку — про індустріальні парки (№ 12117) і відновлювану енергетику (№ 14271).

Немає навіть на папері

Частину боргу Рада не може навіть почати розглядати: цих законопроєктів не існує. Руслан Стефанчук говорив [8] про 18 невнесених урядових документів. 

До слова, до 31 березня 2026 року мало набути чинності законодавство про прозорий добір прокурорів на керівні посади — одна з умов Ukraine Facility. До 30 вересня — закон про реформу дисциплінарної відповідальності прокурорів. Обидва строки минули. Уряд відповідних законопроєктів так і не вніс; у Раді є лише депутатський №15343 [9] про конкурс на посаду Генпрокурора, зареєстрований у червні.

Прокурорська умова — це не звичайна бюрократична формальність, і вересень це показав. На початку осені НАБУ й САП оголосили про операцію ”Карфаген” [10]: за версією слідства, злочинну організацію, що брала хабарі від шахрайських кол-центрів, очолював керівник одного з підрозділів Офісу генпрокурора. Тодішній генпрокурор Руслан Кравченко [11] заперечив його причетність і 7 вересня подав заяву про відставку. 15 вересня Рада погодила звільнення Кравченка 317 голосами. Це більше, ніж отримав будь-який із дев'яти партнерських законопроєктів того тижня.

На кадрове рішення підтримка знайшлася за добу. А на системне — закон про добір прокурорів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, — за півроку після закінчення дедлайну не знайшлося навіть тексту.

Уряд намагається надолужити згаяне. На початку вересня Кабмін вніс вісім законопроєктів: щодо ПДВ для ФОПів, трансфертного ціноутворення, холдингу інституцій ринку капіталу, ВАКС, дворівневого управління НКЦПФР, реформи Укрзалізниці та участі експертів у доборі ВККС.

Але арифметика проти. За звичайною процедурою між внесенням законопроєкту й першим читанням має минути 14 днів, ще стільки ж депутати мають для внесення правок до другого читання. Рада може скоротити ці строки вдвічі й у вересні так і робила, але навіть тоді документ, якого ще немає зараз, стане законом щонайменше за місяць: до голосувань додається час на підпис президента.

Що пройшло в останній тиждень? 

Усі дев'ять партнерських законопроєктів зібрали від 249 до 299 голосів. В цілому ухвалено лише закон про сек'юритизацію [12]. Решта мусить пройти ще друге читання, і лише тоді зобов'язання вважатиметься виконаним. 17 вересня Рада також розглянула постанову 14271-П [13] про скасування вже ухваленого закону про відновлювану енергетику, який є індикатором Ukraine Facility. Її підтримали лише 24 депутати. Активного опору зобов'язанням у залі немає, натомість є інша проблема — за самі законопроєкти зала голосує із запасом, а от за пришвидшення — ледь на межі. Саме так зобов'язання з дедлайнами стають простроченими.

Найкраще це видно на “дропах”. За проєкт закону № 16013 [14] за основу проголосували 299 депутатів. Але за розгляд за скороченою процедурою (тобто з коротким обговоренням замість повних дебатів) уже 221, а за скорочення строку підготовки до другого читання — 229. Тобто ті самі люди, які підтримують закон, не поспішають його ухвалювати.

Саме такий результат отримав законопроєкт [15] про незалежність енергорегулятора. Розгляд за скороченою процедурою підтримали лише 184 депутати, ще 96 не голосували: майже чверть зали проігнорувала рішення про пришвидшений темп для досягнення індикатора Ukraine Facility.

Читайте також: Нехай інші воюють. Як народні депутати десь зникають у теплих краях під час війни [16]

Хто гальмує?

Не новина, що монобільшість сама не дотягує до 226 мінімально необхідних голосів навіть для ключових маяків. Решту голосів дає опозиція та депутатські групи, однак їхня підтримка вибіркова. Це засвідчують пофракційні результати двох показових голосувань 16 вересня 2026 року.

“Слуги” дали максимум 184 голоси для непопулярного податку на посилки. А вже для № 14282 ця фракція дала 168: 27 депутатів не голосували, ще 27 були відсутні. 

“Батьківщина” не дала жодного голосу за обидва законопроєкти. Під час голосування за 15460 десятеро депутатів фракції були в залі й утрималися. А 4 вересня депутат цієї фракції Олексій Кучеренко [17] вніс постанову 14271-П [13], яка мала скасувати вже ухвалений закон про відновлювану енергетику — індикатор Ukraine Facility, виконаний із восьмимісячним запізненням. Постанову підтримали лише 24 депутати, але сама спроба показова. Три епізоди за один тиждень складаються в лінію: схоже, що “Батьківщина” послідовно не підтримує енергетичних і фіскальних зобов'язань перед партнерами.

Фракція “Голосу” підтримку надає вибірково. За незалежність регулятора — 14 голосів (автор 14282 — їхній депутат Максим Хлапук [18]). За податок на посилки — лише 3.

Натомість “Європейська солідарність” за митницю голосувала всіма 20 присутніми. А 2 вересня під час розгляду законопроєкту про індустріальні парки (№ 12117 [19], теж Ukraine Facility) фракція утрималася в повному складі.

Незручний висновок для монобільшості стосується того, хто насправді забезпечує голоси. Наприклад, під час голосування за незалежність енергорегулятора (№ 14282 [15]) депутатські групи “Довіра” та “Платформа за життя та мир” разом дали 27 голосів. Без них законопроєкт набрав би 222 — на чотири менше за поріг. Тобто індикатор Ukraine Facility пройшов перше читання завдяки групам, одна з яких складається з колишніх депутатів забороненої проросійської ОПЗЖ. Монобільшість, яка формально відповідає за виконання зобов'язань, не забезпечує їх ухвалення самостійно.

Читайте також: Єврокомісія занепокоєна "системним тиском" на НАБУ та САП і закликає реформувати СБУ - проєкт звіту [20]

Той самий текст, інший результат

Тиждень 15–17 вересня в Раді мав вигляд продуктивного. Але значна частина “успіхів” — це законопроєкти, які парламент уже провалював. Тексти за цей час не змінилися. Змінилася лише кількість депутатів, які прийшли до зали й натиснули кнопки.

Найдовше свого голосування чекав законопроєкт про спрощене банкрутство для малого бізнесу (№ 15024 [21], Ukraine Facility, транш 550 млн євро). Його тричі не змогли навіть включити до порядку денного: у квітні за це проголосували 163 нардепи, у травні — 192, у червні — 195. 16 вересня його підтримали за основу 270 депутатів. П'ять місяців затримки і жодної публічної дискусії про зміст.

Ще показовіше змінилося ставлення зали до митних правил для міжнародних посилок (№ 15460 [22], структурний маяк МВФ). 1 вересня — 194 голоси й відправлення на доопрацювання. 16 вересня — 267. Плюс 73 депутати за два тижні.

Показова історія із законопроєктом щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків  (№ 12117 [19], Ukraine Facility): 1 вересня сигнальне голосування провалилося з 209 голосами. Наступного дня той самий текст набрав 270. Фракція “Слуга народу” за добу додала 22 голоси, депутатська група ПЗЖМ — 15. До речі, президент підписав цей закон 25 вересня. Отже, хоча б цей індикатор тепер виконано повністю.

Різниця між “провалом законів на 4 млрд доларів” і “продуктивним тижнем” полягає не в аргументах, а в явці. Слід нагадати, що особиста участь у голосуваннях — це базовий обов'язок народного депутата. Відсутність на ключових голосуваннях чи неаргументована непідтримка має політичну ціну, і виборці мають це бачити.

Читайте також: Уряд просить Раду Коломойського-Зеленського вийти на роботу на день раніше, щоб Україна, що стікає кров'ю, отримала $4,3 мільярда [23]

Чого чекати? 

Наступний пленарний тиждень покаже, чи вересневий успіх став тенденцією, чи разовою мобілізацією. Між 17 вересня і 12 жовтня Рада не провела жодного пленарного засідання — 26 днів у розпал дедлайнів.

Прем'єр просив зробити понеділок, 12 жовтня, повноцінним сесійним днем. За його словами, під ризиком 29,5 млрд доларів. Приблизно половина цієї суми (за оцінкою Президента близько $15 млрд) залежить саме від законів, які має ухвалити Верховна Рада. Уряд обіцяє виконати свою частину зобов'язань до 15 жовтня і вже передав депутатам дати, до яких кожен закон має бути ухвалений і підписаний.

У Раді немає більшості проти зобов'язань перед партнерами. Але немає й стабільної більшості за них. Є монобільшість, що недодає 40–60 голосів, опозиція, що голосує вибірково, і групи, що латають дірку там, де їм вигідно.

Кожне друге читання з цього пакета знову супроводжуватиметься тією ж арифметикою. Поки що Рада навчилася голосувати за основу, тобто за намір. А кредитори платять за закони, тобто за результат.

—

Ірина Корженкова [24], опубліковано у виданні Руху Чесно [25]

На цю тему:

• Верховна рада пішла на осінні канікули - тим часом українців вбивають щодня [26]
• Рада незалежності: як Україна змінювала свій парламент [27]
• Новий нардеп від «Слуги народу» склав присягу. Він ювелір [28]
• Олена Слободян склала присягу народного депутата, вона очолювала секретаріат Стефанчука [29]
• ЄС здивований масштабом дефіциту в $27 млрд на оборону України до кінця року — The Times [30]
• Верховна Рада позбавила Україну фінансової допомоги Заходу [31]
• Юлія Савостіна: П’ять питань для безголової влади напередодні "найважчої зими за всі роки" [32]