Відомий економіст вирахував: борг по запозиченням України вже перевищує 10 000 гривень на одну людину. Ймовірність дефолту набагато більша, ніж була, раніше.

Судячи з не поодиноких повідомлень закордонної преси, всіляких таблоїдів та жовтих сторінок, чиновники та політики України є надто заможними в порівнянні зі своїми європейськими колегами. Варто поглянути на автомобілі, якими вони, члени їхніх родин (офіційні та неофіційні) користуються, де вони та їх діти відпочивають, незважаючи на офіційну депутатську зарплатню. Або поглянути на кількість новісіньких іномарок в Києві, розкіш і кількість яких затьмарює навіть Лондон. Такий гламур, як полюбляють його називати, ґрунтується однозначно не на плодах тяжкої праці, а на елементарному обкраданні держави, тобто, її рядових громадян.

Основне джерело, з якого розтікаються рівчачками гроші в кишені можновладців – Державний бюджет. Який сьогодні формуються в значній частині за рахунок запозичень. В основному із-за кордону. Запозичень, які потрібно повертати, сплачуючи чималі відсотки. Та владі такий варіант до вподоби. Чимось далеким від розуміння пересічного громадянина видаються кошти Міжнародного валютного фонду, а, отже, і цікавити його вони мають не дуже. А раз не цікавлять, з цими грошима, так само, як і з бюджетом можна чинити, як заманеться. Суспільство не дуже питає; так, звучать окремі голоси, та чи варто на них зважати?

Тому влада, замість того, щоб створити умови для зростання економіки у власній державі, дати зелене світло малому та середньому бізнесу, привабити стабільністю інвестора, продовжує ходити з простягнутою рукою по світах, виконуючи забаганки іноземних кредиторів.

Що насправді відбувається зараз у сфері фінансів стає більш зрозумілим з учорашнього інтерв»ю Главкому [2]з екс-міністром фінансів, заступником голови наглядової ради АТ «УкрСиббанк» Віктором Пинзеником.

Позитивними явищами у фінансах держави Пинзеник вважає скорочення дефіциту бюджету зі 104 мільярдів в 2009 році до 91 мільярда в 2010 році, до 15 мільярдів на поточний період та зростання інвестицій у загальний капітал - 15,9 відсотка за перше півріччя цього року.

Екс-міністр вважає негативною тенденцію, яка склалася в попередні роки - перекривати дефіцит бюджету запозиченнями, роздаючи державні гарантіі. І щойно приходить момент віддавати такі запозичення, як їх треба десь брати. А брати традиційно ніде - це і є вже дефіцит бюджету.

Дефіцит бюджету - це коли «з кишені кожної людини беруть гроші, «спалюють». Бо живучи в борг, треба платити відсотки. Відсотки – то викидання грошей на вітер. Тобто замість того, щоб чесно говорити людям про проблеми і жити по засобах, влада бере з кишені громадян гроші і платить за небажання бути чесними з людьми. Наскільки це велика цифра? Понад вісім відсотків доходів загального фонду іде на сплату відсотків. Але дефіцит несе ризики і для курсу, інфляції, інвестиційного клімату… Наступного року тільки на сплату відсотків кожен українець віддасть зі своєї кишені 650 гривень. Це тільки на сплату відсотків, а борг уже перевищує десять тисяч гривень на кожну людину».

А жити в борг, як демонструє досвід тієї ж Греціі, вкрай небезпечно.

А жити розкішно за рахунок своїх же громадян – цинічно і неприпустимо.

Щодо перспективи дефолту в Україні Віктор Пизеник вважає: «Коли ви гривню позичили, ви одразу стали учасником процесу, який може закінчитись дефолтом. Будь-який борг – це загроза, що ви колись можете його не повернути. Щоб ви ніколи цього слова не чули, не живіть в борг. Дефолт завжди пов'язаний з боргами, але не завжди борг закінчується дефолтом. Коли країна нарощує борг і нарощує дуже швидко, ймовірність дефолту різко зростає.Сьогодні ймовірність дефолту набагато більша, ніж була, наприклад, у 2006 чи 2007 роках. Хоча, якщо оцінювати останній рік, то ризики не зросли».

Як стверджує Пинзеник, протягом поточного року Україна має сплатити по зовнішніх боргах 53,5 мільярди гривень при резервах в 35 мільярдів доларів. Погашення боргів можливе, якщо домовитися з МВФ.

Простий життєвий досвід переконує в тому, що позичає той, хто хоче витрачати більше, ніж має. Практика позичок МВФ – надавати гроші країнам з дефіцитом платіжного балансу, коли валютні надходження держави від руху капіталу, продажу товарів, послуг, ін. не перекривають відповідні валютні витрати.

Вирішення проблеми дефіциту платіжного балансу значною мірою залежить від інвестицій. І саме аграрний сектор, на думку Віктора Пинзеника, є унікальним з точки зору вирішення проблеми платіжного балансу: «Інвестиції в цей сектор відкривають дорогу для його стрімкого підйому, а він має величезні можливості виходу на зовнішні ринки і це стратегічний вихід. Їсти хочуть завжди. І цей сектор не єдиний... Ще одна проблема. Де найбільші видатки на імпорт сьогодні? Енергоресурси! Проблема енергозбереження ніколи не буде вирішена до того часу, поки у нас будуть умовні ціни на газ. Не ціна має вирішувати соціальні питання. Так, обов’язково треба реагувати на тих, хто не здатний платити. Але для цього є інструмент прямої адресної підтримки, не всіх, а тих, хто цього потребує. А реальна ціна швидко призведе до енергозбереження».

Офіційно:

За останніми даними Нацбанку валовий зовнішній борг України складає 123,3 млрд.дол., тобто навантаження в 2700 доларів на кожну людину при населенні в 45, 65 млн. жителів країни.

95 млрд. грн. необхідно Україні для обслуговування і погашення кредитів в 2011 р. Про це заявив під час брифінгу міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, повідомила агенція РБК [3]

«Цього року нам необхідно 95 млрд грн для того, щоб ми повернули попередні кредити і обслуговували наявні кредити. На наступний рік це цифра - 121 млрд грн.

Він нагадав, що на наступний рік зобов'язання підприємств, державні гарантії та запозичення близько 50 млрд. доларів, з яких 15 млрд доларів - урядові.

«Валютні резерви - 38 млрд доларів, і якщо ситуація погіршиться, ці запозичення будуть тиснути на резерви. І тоді гроші МВФ нам дуже знадобляться», - підкреслив Тігіпко.

На сьогодні відомо, що валютні резерви Нацбанку за останній місяць скоротилися на 3 млрд. і зараз становлять 35 млрд. дол.

Ця каламуть малозрозумілих для простого люду понять і цифр дуже зручна для того, щоб запозичення тривали якомога довше. Як ними скористатися собі на користь, влада знає. Всупереч здоровому глузду та розумінню, Україна котиться до боргової ями.

Дарина Остапенко, «Аргумент»