Вже сьогодні мільйони українців мріють про те, що ми зробимо «після війни». «Після війни» народжується вже сьогодні.

 Якими людьми і якими ресурсами. І неодмінно, як в кожній сміливій мрії, – українці знають, що після Перемоги в Україні все буде принципово інакше.

Нова еліта, яка викристалізується в горнилі війни. Віддані інтересам України нові політики, які довели це саме під час війни. Професійні, патріотичні і порядні українці в кожній галузі. І головне – у владі.

І те завтрашнє «після війни» формується, а фактично народжується вже сьогодні.

Так само як «довоєнні» дії влади визначили ті виклики, які суспільство ціною неймовірних зусиль долає сьогодні.

На цю тему: Україна досягла стратегічного перелому у війні з рф – Президент (ВІДЕО) [2]

Після Перемоги над орками - детальні  аналізи допущених помилок і  прорахунків, які вже обернулися сотнями тисяч людських трагедій. Для того, щоб «ніколи знову» їх більше не повторити.   

 Зараз про те, як в процесі війни – максимально наблизити мрію українців.

Нехтування потребами зміцнення українського війська з першого дня на посту президента у 2019-му році – стали наслідком непрофесійності Зеленського і його оточення. Відсутність стовідсоткового належного комплектування боєздатних військових бригад – дали можливість ворогу достатньо легко з перших днів військового повномасштабного вторгнення 24 лютого захопити значні території і закріпитися на них. І цей факт так і залишиться фактом попри героїзм і стійкість Зеленського, який він сьогодні проявляє.

Довоєнне зволікання з розгортанням територіальної оборони, включно з її забезпеченням зброєю і екіпіруванням, – так само свідчить про непрофесійність оточення Зеленського. Як наслідок – тероборона комплектувалася «з коліс». Силами самих людей і волонтерів. А ще -  повзуча, й досьогодні не зупинена окупація українських земель. Саме там ворог отримав змогу «відірватись» по повній на наших людях в міфічній «денацифікації», влаштовуючи гуманітарну катастрофу і геноцид. І на жаль, це на сьогодні найболючіше.  Вся гірка правду про те, що відбувається під окупацією – ще попереду.

Довоєнні загравання з політичними манкуртами, зокрема і під час голосування в Раді, всі ці ганебні «трухіни»  і непотопляємі «татарови», провалена інформполітика, зачищення інакодумства в інформпросторі, випадкові люди у владних кабінетах – на всіх щаблях – це наслідок слабкої некомпетентної влади, яку уособлює й продукує ще й сьогодні оточення Зеленського. 

Тому, щоб наблизити мрію українців про «після війни» вже сьогодні Володимиру Олександровичу потрібно усвідомити: професійні, патріотичні і порядні українці – його реальний і найперший союзник у війні з країною-терористом номер один у світі – московією. І це безперечний факт, який вимагає усвідомлення перш за все ним самим, Зеленським.

І своє оточення він має формувати нарешті саме з цих людей. 

На час війни міцно обпершись на професійних військових. Бо саме вони сьогодні – влада в нашій країні. Від їх рішень залежить майбутнє 40-мільйонної країни. І саме їм сьогодні мають беззаперечно підпорядковуватися ОДА і РДА, міністерства і відомства. Саме вони мають сьогодні координувати голів громад. Заради єдиної мети – злагоджено і чітко керувати системою протидії ворогу і максимально захистити наших людей. 

Пане Президенте, розпрощайтеся негайно з баластом у вигляді цивільних голів ОДА і їхніх чисельних апаратів. Нехай ці люди займуться чимось більш корисним, аніж заповненням рутинних безглуздих табличок про наявність харчів. З «харчами», а також біженцями, забезпеченням, купою життєво необхідних для людей питань і проблем, розберуться самі громади. Якщо їм не заважати і їх зараз не розмикувати часто-густо ідіотськими вказівками на місцях. А країна заощадить сотні мільйонів на утриманні цих неповоротких і неповносправних управлінських структур президентської вертикалі. Таких же безпорадних, як і нинішні районні та обласні ради. Які за ККД - теж “пусте місце”.

Подякуйте і віддаліть від себе всіх цих арахамій, арестовичів, подоляків, єрмаків і навіть кирилів тимошенків. Епоха «великого крадівництва» [3] має остаточно залишитися в «до війни». А велика відбудова країни має здійснюватися на принципово інших засадах. Без відкатів і договірняків. Інакше, за що тоді зараз ллється стільки крові? Тому тут ваші вчорашні соратники [4] не знадобляться.

Спробуйте і оточіть себе нарешті професійними людьми.

Вам потрібні якісно інші спікери, яким би довіряли, а не з яких би сміялися. Які зважуватимуть кожне сказане слово. І на час війни всі меседжі чітко координуватимуться з військовим керівництвом. Покличте в команду журналістів, аналітиків, експертів, яких ви «до війни» під впливом вашого непрофесійного оточення, зневажали і не дооцінювали їхніх знань і ваги. І вони органічно і дуже швидко разом з вами зроблять для країни набагато більше, аніж ви навіть можете собі уявити. 

Почніть очищення від власних «любих друзів», які більшістю є пристосуванцями і випадковими людьми, вже зараз.

Дайте можливість очолити правоохоронні органи, державні структури та підприємства – дійсно професіоналам своєї справи. Для яких Україна – не апетитне корито, не пустий звук. А – рідна держава, яку вони ціною власного життя рятують сьогодні. І які, не рахуючись ні з чим здатні гуртом і поодинці зробити наймодернішою, найуспішнішою і найщасливішою країною своєї мрії. 

Вже сьогодні українці, негативно рефлексуючи на незрозумілі посили клерків Офісу президента про начебто користь Україні від позаблокового статусу та іншу маячню, говорять: «Без Офісу президента ми поборемось і обійдемось, а от без Залужного (Валерій Залужний - Головнокомандувач Збройних Сил України) – ні».

Українці після Перемоги у війні точно виметуть «сміття» із влади. Грабувати і роздирати  Україну, яку самі ж українці захистили кров’ю і життями батьків, матерів, синів і дочок, вже ніхто не дасть. А тому, щоб збудувати Україну своєї мрії, УКРАЇНУ БЕЗ БРЕХНІ, «роботу над помилками» треба виконувати вже зараз.

—

Софія Божок, Аргумент [5]

Фото:  Макс Левін

На цю тему:

• Церковь, политика и государство: немного сенсаций от центра Разумкова [6]
  • Плекання в Україні нової національної еліти - першочергове завдання [7]
  •  Про українську стратегію й тактику [8]
  • Час ворогів і друзів [9]
  •  Олег К. Романчук: Проблеми національної ідентифікації в умовах інформаційної війни [10]