
У великій політичній грі головне мистецтво реформатора полягає в тому, щоб голосно пообіцяти європейським партнерам глибоке очищення системи, а на виході залишити ключовий рубильник у власному кабінеті.
Після гучного фіналу операції «Карфаген», яка змусила попереднього генпрокурора терміново відкрити для себе принади австрійської еміграції, у Києві розгорнулася витончена дискусія про те, як зробити відбір нового очільника ОГП максимально прозорим, не випускаючи його з надійних політичних рук. Поки активісти вимагають комісію з міжнародними експертами, у парламенті впевнено просувають урядовий сценарій: шість чинних прокурорських начальників у комісії дружно оцінюватимуть доброчесність власних підлеглих, а сам генеральний прокурор і далі залишатиметься ексклюзивним подарунком Банкової, акуратно загорнутим у євроінтеграційну етикетку, пише Суспільне [2].
На початку вересня антикорупційні органи заявили про викриття в Офісі генпрокурора, після чого керівник відомства Руслан Кравченко подав у відставку й невдовзі залишив країну. Відтоді не припиняються дискусії, як призначати нового генпрокурора, щоб подібне не повторювалося. За Конституцією, очільника ОГП призначає президент за погодженням із Верховною Радою. Проте Україна як кандидат у члени ЄС зобов'язалась зробити цю процедуру прозорішою, «щоб вона відповідала найкращим європейським практикам».
Деякі громадські організації та експерти пропонують, щоб генпрокурора призначали за результатами відкритого конкурсу. Але поки що влада не представила жодного конкретного плану, як змінити правила призначення й виконати зобов'язання перед ЄС. Водночас 11 листопада Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про реформу прокуратури. Він не змінює процедури призначення генпрокурора, але запроваджує конкурси на решту керівних посад в ОГП. Суспільне [2] розповідає, чи можливий конкурс на генпрокурора і чи покращить ситуацію урядовий проєкт.
Читайте також: Втік сьогодні вночі: Кравченко підписав підозру директору НАБУ в обмін на можливість втечі за кордон — ЦПК [3]
На початку вересня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (НАБУ й САП) влаштували операцію під назвою «Карфаген». Вони запідозрили у створенні злочинної організації заступника голови Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву. За версією слідства, він разом із підлеглими «кришував» «кол-центри» — офіси телефонних шахраїв, які виманюють гроші в іноземців та українців. Після цих звинувачень генпрокурор Руслан Кравченко подав у відставку, а згодом втік із країни.
Президент Володимир Зеленський тимчасово призначив виконувати обов'язки генпрокурора Антона Ковальського, який до цього керував прокуратурою Хмельницької області. За Конституцією, щоб призначити нового постійного генпрокурора, президент має особисто визначитися з його кандидатурою і подати її на узгодження Верховної Ради. Але ЄС каже, що для вступу України до Євросоюзу процедура призначення має змінитися, щоб зменшити політичний вплив на главу прокуратури. Це закріплено в кількох документах.
Перший — Дорожня карта [4] з питань верховенства права, яка є частиною плану адаптації законодавства України до стандартів ЄС. Там вказано, що Україна має провести «комплексний огляд процедури призначення та звільнення з Офісу генерального прокурора з метою її приведення до кращих європейських практик із залученням Венеціанської комісії». Подібне формулювання є у спільній заяві [5] єврокомісарки Марти Кос та віцепрем'єра з євроінтеграції Тараса Качки, яку вони підписали у грудні 2025 року. Там сказано, що Україна має «привести процедуру відбору генпрокурора до найкращих європейських практик».
Якою конкретно має бути процедура, в зобов'язаннях України ніде не вказано, тому всі інтерпретують цей пункт по-різному. Організація «Центр протидії корупції» ще до втечі Руслана Кравченка наполягала, що генпрокурора мають обирати на публічному конкурсі. На їхню думку, займатися конкурсом має комісія, половину якої мають становити представники міжнародних організацій — іноземців, на яких складно вплинути українським посадовцям. За такою схемою вже проводять конкурси на керівників антикорупційних органів та Бюро економічної безпеки.
— Не може бути генеральний прокурор політичним призначенцем, завданням якого є забезпечувати недоторканність чи то керівника фракції, чи ще когось у владі. Генеральний прокурор має бути на сторожі законів та інтересів народу України. Чи можна досягти такої цілі, призначаючи генпрокурора за політичними квотами? Я думаю, що ні, — сказала [6] виконавча директорка ЦПК Дар'я Каленюк.
Ще в червні 2026 року законопроєкт про конкурс [7] подала народна депутатка Анастасія Радіна, яка очолює антикорупційний комітет, а до потрапляння в Раду працювала в ЦПК. Вона пропонує, щоб конкурс проводила комісія з шести членів. Трьох із них має обрати Вища рада правосуддя — орган, який призначає та звільняє суддів. А ще трьох — міжнародні організації з ЄС, які «надають допомогу Україні в сфері боротьби з корупцією». За результатами конкурсу вони подаватимуть президенту претендентів, а він призначатиме одного з них.
У вересні 2026 року, після втечі Кравченка, Київський міжнародний інститут соціології з'ясував [8], чи підтримують українці проведення конкурсу за такою процедурою. Таку ідею схвалюють 69 відсотків опитаних.
Читайте також: Звільнення Кравченка: Комітет ВР одноголосно підтримав подання президента [9]

Колишній генпрокурор Руслан Кравченко під час пресконференції у Києві 23 липня 2025 року. Getty Images/Viktor Kovalchuk/Global Images Ukraine
Водночас серед експертів-правників немає єдиної думки щодо доцільності конкурсу. Велике питання — чи дозволяє таку процедуру Конституція, в якій вказано, що генпрокурора призначає президент, а не конкурсна комісія. У жовтні п'ятеро науковців-фахівців з конституційного права випустили [10] спільне дослідження, в якому зазначили, що конкурс із переважним голосом міжнародників все ж є конституційним.
Але за умови, що конкурсна комісія не буде визначати фінального переможця. Вони пропонують, щоб на конкурсі формувався список претендентів, які успішно пройшли професійне оцінювання й тест на доброчесність. Президент уже обиратиме з кількох кандидатур, а Рада залишить за собою право не погоджуватися з фінальним вибором.
Іншої думки експерт «Лабораторії законодавчих ініціатив» і викладач Києво-Могилянської академії Євген Крапівін. Він вважає, що Конституційний суд скасує закон про конкурс, якщо такий буде ухвалено. Конституцію не можна змінювати під час воєнного стану, тож Крапівін тимчасово пропонує ввести перехідну модель.
Наприклад, президент пропонуватиме кандидатури, тільки якщо їх попередньо підтримає професійна спільнота, а саме Рада прокурорів України. Це вищий орган прокурорського самоврядування, який з'явився у 2016 році. До її складу входять 15 людей: 13 обирає всеукраїнська конференція прокурорів, ще двох — виші й наукові установи. Наразі міжнародні експерти критикують Раду прокурорів за те, що вона не є самостійним органом самоврядування й підконтрольна Офісу генпрокурора. Але уряд планує реформувати цю інституцію (як саме — в наступному розділі).
На думку Крапівіна, якщо Рада прокурорів стане незалежним органом і буде узгоджувати кандидатуру генпрокурора, це зробить процес прозорішим, і така модель не суперечитиме Конституції.
Читайте також: Службове розслідування щодо Кравченка завершено: він здійснив дисциплінарний проступок, збитків не наніс - Ковальський [11]
Подібну пропозицію має ще один викладач «Могилянки» Володимир Петраковський. Він звертає увагу на те, що Україна зобов'язалася призначати генпрокурора «за зразком найкращих європейських практик». Але, за спостереженнями експерта, в жодній країні ЄС не роблять це за результатами конкурсу за участі міжнародних експертів. У деяких державах (Литва, Словенія, Румунія, Хорватія, Мальта) перед призначенням відбувається попередній відбір кандидатів. Але, за словами Петраковського, його організовують суто органи прокурорського чи суддівського самоврядування, а не іноземні експерти. І зазвичай вони лише рекомендують кандидатури, а фінальне рішення ухвалює політична влада.
Але все це поки лише теорія, а на практиці українська влада не запропонувала жодного плану. За євроінтеграційною «дорожньою картою», цим питанням має займатися Офіс генпрокурора, але там на запитання Суспільного, чи мають конкретні пропозиції, не відповіли. Речниця відомства Мар'яна Гайовська-Ковбасюк лише зазначила, що виконувач обов'язків генпрокурора Ковальський «підтримує прозорі процедури, а конкретний механізм має визначити законодавець у межах Конституції».
— Конституція України чітко визначає повноваження президента й Верховної Ради у процедурі призначення генерального прокурора. Тому будь-які законодавчі зміни мають враховувати ці положення, — переповіла позицію Ковальського речниця його офісу.
Міністерство юстиції не відповіло на запит Суспільного щодо ставлення до конкурсу. Віцепрем'єр з євроінтеграції Всеволод Ченцов відмовився від коментарів.
Поки до Верховної Ради досі не надходило від влади жодного проєкту щодо процедури призначення генпрокурора, повідомив Суспільному перший заступник парламентського комітету з правоохоронної діяльності Андрій Осадчук (фракція «Голос»). На його думку, цей процес блокує Офіс президента.
— Не пам'ятаю кого-небудь з українських президентів, які погоджувалися на обмеження своїх повноважень. А тим більше у ситуації Володимира Зеленського, якому чим далі, тим складніше тримати на контролі всю ситуацію, забезпечувати виконавчу дисципліну, вертикаль влади й так далі, — сказав депутат.
Поданий депутаткою Радіною законопроєкт про конкурс, за прогнозом Осадчука, ні комітет, ні Рада не підтримає.
Читайте також: У НАБУ з огидою відреагували на заяву Кравченка про підозру директору бюро [12]

Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю у своєму офісі 18 жовтня 2026 року. Getty Images/Olga Ivashchenko/Bloomberg
Читайте також: Генпрокурорське кабаре: Кравченко вручив підозру директору НАБУ та втік до Франції [13]
11 листопада парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №16144 про реформу прокуратури, який підготував уряд. Цей проєкт не зачіпає процедуру призначення генпрокурора та його заступників, але запроваджує конкурси на решту адміністративних посад.
Наприклад, наразі керівників обласних та окружних прокуратур призначає генпрокурор за погодженням із Радою прокурорів. За законопроєктом, Рада прокурорів обиратиме їх самостійно за підсумками конкурсу. А керівників підрозділів в окружних та обласних прокуратурах та Офісі генпрокурора відбиратимуть змішані конкурсні комісії з семи членів: шістьох представників прокурорського керівництва та одного від Ради прокурорів.
Законопроєкт також пропонує реформувати саму Раду прокурорів. Наразі ОГП фінансує цей орган і надає його членам свої приміщення. За законопроєктом, Рада прокурорів має стати окремою юридичною особою із власним секретаріатом, який фінансується напряму з державного бюджету.
Крім того, членів Ради прокурорів перед призначенням перевірятиме на доброчесність та компетентність новий орган — Рада етичних стандартів. Перші два роки вона складатиметься із шістьох членів: трьох представників від чинної Ради прокурорів та по одному — від омбудсмана, Національної академії правових наук та суддів. Через два роки роботи Ради етичних стандартів має змінитися. Тоді вона в ній будуть сім членів: п'ять представників прокурорського самоврядування й по одному від адвокатів та юридичних вишів.
Початкову версію законопроєкту готував Офіс генпрокурора ще за часів Кравченка, й у відомстві повідомили Суспільному, що підтримують його прийняття.
Експерти й громадськість оцінюють законопроєкт по-різному. Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапівін, який був залучений до створення законопроєкту як експерт, вважає, що він «не ідеальний, але безперечно покращить ситуацію» і враховує рекомендації Єврокомісії.
— Ключова ідея в тому, щоб посилити [прокурорське] самоврядування. Щоб забрати кадрові питання у генерального прокурора, керівників обласних прокуратур і передати органам самоврядування, — сказав він Суспільному. — Вони складатимуться з самих прокурорів, які проходитимуть через фільтри, створені Радою етичних стандартів.
Слабкою частиною законопроєкта він вважає, те що до складу Ради етичних стандартів не увійдуть міжнародні експерти. Це ставить очищення Ради прокурорів під питання.
Читайте також: Карлсон, який будує "династію" для верховних хапуг. Чому це не просто чергова корупційна історія [14]
Ще менше оптимізму щодо законопроєкту в колишнього генпрокурора Руслана Рябошапки. Пропозицію уряду він називає [15] «спробою законсервувати пострадянську начальницьку модель прокуратури під євроінтеграційною етикеткою». На його думку, в разі ухвалення проєкту конкурси на керівні посади будуть номінальними.
Такої ж думки «Центр протидії корупції», який звертає увагу [16] на те, що, за законопроєктом, більшість конкурсних комісій формуватимуть чинні керівники прокуратури. Тобто начальники будуть, як і раніше, контролювати призначення підлеглих.
Конкурсні комісії, які створюватиме суто Рада прокурорів, на думку ЦПК, теж не будуть ефективними. Організація не вірить у те, що Раду прокурорів вдасться зробити незалежною завдяки Раді етичних стандартів, оскільки, по-перше, половину її складу буде затверджувати сама Рада прокурорів, а по-друге, там не буде представників міжнародних організацій.
«Єдине, що зміниться, — призначення ручних людей у прокуратурі отримає вивіску "незалежний відбір", а члени Ради прокурорів отримають горде звання "доброчесних" без реальних перевірок», — прогнозує [17] заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.
Її організація переконана, що ефективна реформа прокуратури неможлива, поки порядок призначення генерального прокурора залишатиметься без змін.
—
Олексій Арунян [18], опубліковано у виданні СУСПІЛЬНЕ [2]
Читайте також:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/stati/politika/gosudarstvo
[2] https://suspilne.media/1453602-novogo-genprokurora-proponuut-priznacati-za-rezultatami-konkursu-so-na-ce-kazut-es-vlada-ta-eksperti/
[3] https://argumentua.com/novini/vtik-sogodni-vnochi-kravchenko-pidpisav-pidozru-direktoru-nabu-v-obmin-na-mozhlivist-vtechi-z
[4] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/475-2025-%D1%80#Text
[5] https://www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B7-%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC-%D0%BA%D0%BE%D1%81-%D1%82%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%94%D1%80-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D0%B7-%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_uk
[6] https://www.facebook.com/watch/?v=1127123753381196
[7] https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70230
[8] https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1637&page=1
[9] https://argumentua.com/novini/zvilnennya-kravchenka-komitet-vr-odnogolosno-pidtrimav-podannya-prezidenta
[10] https://antac.org.ua/news/eksperty-pidtverdzhuiut-zaprovadzhennia-konkursu-na-posadu-heneralnoho-prokurora-vidpovidaie-polozhenniam-konstytutsii/
[11] https://argumentua.com/novini/sluzhbove-rozsliduvannya-shchodo-kravchenka-zaversheno-vin-zdiisniv-distsiplinarnii-prostupok
[12] https://argumentua.com/novini/u-nabu-z-ogidoyu-vidreaguvali-na-zayavu-kravchenka-pro-pidozru-direktoru-byuro
[13] https://argumentua.com/reportazh/genprokuroske-kabare-kravchenko-vruchiv-pidozru-direktoru-nabu-ta-vtik-do-frantsii
[14] https://argumentua.com/stati/karlson-yakii-budue-dinastiyu-dlya-verkhovnikh-khaupug-chomu-tse-ne-prosto-chergova-koruptsiin
[15] https://www.facebook.com/rouslan.riaboshapka/posts/pfbid02a8f3c33FC3rYVDzVnw99SRsAXz5qVLM2pHGyuto95FhXK1D9HXX6XegqqYahdDVEl
[16] https://antac.org.ua/news/kabmin-zaproponuvav-psevdoreformu-prokuraturi-prokurori-budut-pereviryati-ta-onovlyuvati-samih-sebe/
[17] https://www.pravda.com.ua/columns/2026/11/10/8062014/
[18] https://suspilne.media/author/oleksij-arunan/
[19] https://argumentua.com/stati/operatsiya-yanus-proti-karfagena-prezident-mene-strimuvav-ale-ya-virvavsya-na-parizh
[20] https://argumentua.com/novini/i-za-nimi-priidut-khto-i-yak-realizovuvav-spetsoperatsiyu-po-znishchennyu-nabu-i-sap
[21] https://argumentua.com/stati/kooperativ-sonyachnii-bereg-ta-energetichni-vidkati-yak-fundament-prezidentskoi-dinastii-v-koz
[22] https://argumentua.com/novini/eksgenprokuror-kravchenko-yakii-vtik-za-kordon-napisav-zayavu-pro-zvilnennya-z-prokuraturi
[23] https://argumentua.com/stati/velika-imitatsiya-evrointegratsii-v-organakh-prokuraturi-na-paperi-vikonali-vsi-vimogi-bryusse