Внутрішній фронт: суддівська мафія атакує державу зсередини

1.00

Нет

Чим довше не працює ВРП, тим глибшою стає криза судової системи та сильнішими неформальні центри впливу та контролю, а отже суддівська мафія по суті керує системою правосуддя в Україні, а іноді навіть виступає на стороні російського агресора.

У вересні СБУ оприлюднила записи [2] телефонних розмов одного київського судді. Він сумував через те, що українське військо вибило окупантів з Київщини, називав окуповані території півдня Росією та гидливо відгукувався про українських захисників, нагадує Українська правда [3].

Ним виявився суддя Північного апеляційного господарського суду Володимир Куксов. Йому повідомили про підозру в тому, що він виправдовує російську агресію проти України та підбурював до колабораційної діяльності.

Читайте також: Зустрічайте: суддівська … хунта [4]

СБУ повідомляє про підозру Володимиру Куксову. фото: Громадське [5]

Наразі слідство обґрунтовано боїться [6], що Куксов може втекти з країни. Але взяти під варту його не можуть – для цього потрібне рішення Вищої ради правосуддя. Однак цей орган майже рік як неповноважний.

Ще в березні Верховна Рада терміново проголосувала закон [7], яким передала частину завдань ВРП голові Верховного Суду. Але найважливіші функції органу – призначення, переведення, покарання, відсторонення та звільнення суддів – делегувати голові Верховного Суду чи будь-кому іншому без змін до Конституції неможливо.

Змінити Конституцію під час війни ми теж не можемо, тож альтернативи відновленню роботи Вищої ради правосуддя немає.

Чому не працює ВРП, хто саботує процес, якими є можливі сценарії та коли чекати відновлення роботи ключового органу, відповідального за судову систему країни у війні.

Очищення ВРП: куди просунулись за рік

Рівно рік тому в Україні стартувала судова реформа, покликана, зокрема, очистити та оновити Вищу раду правосуддя як головний орган, що вирішує питання суддівської кар'єри.

Для цього створили спеціальний орган – Етичну раду, залучивши до її складу незалежних міжнародних експертів та надавши їм вирішальний голос у прийнятті рішень.

Реформа дала перші результати, ще навіть не розпочавшись. Більшість тодішніх членів ВРП, побоюючись перевірок свого майнового стану та незручних запитань щодо їхньої діяльності, добровільно відмовились від посад.

Читайте також: Дмитро Кулеба дивувався, чому ЄС неготовий приймати Україну, сьогодні суддівська мафія відповіла на це питання [8]

Вони оголосили про своє звільнення 22 лютого. Хоча звільнились не усі: разом з головою Верховного Суду, який входить до Вищої ради правосуддя за посадою, в органі залишилось п'ятеро членів з 21.

Для повноцінної роботи ВРП цього було недостатньо. Адже за Конституцією Вища рада правосуддя є повноважною за наявності щонайменше 15 членів.

Тоді ж розпочались співбесіди з кандидатами до ВРП. Перші співбесіди відбулись 21 та 23 лютого, їх транслювали онлайн, кожен охочий мав можливість спостерігати за процесом.

Наступні співбесіди були заплановані на 24 лютого, однак ще до сходу сонця на Київ та інші українські міста полетіли російські ракети. Конкурс було тимчасово призупинено. Етична рада відновила свою роботу лише наприкінці квітня, взявшись спершу за чотирьох чинних членів ВРП. Всеволод Князєв як голова Верховного Суду, який входить до ВРП за посадою, відповідно до закону таку перевірку проходити не мав.

За результатами перевірки Етична рада рекомендувала звільнити Віктора Грищука.

Читайте також: Конфлікт інтересів у справі судді Вовка: у Вищій раді правосуддя кажуть, що «незалежні» [9]

Віктор Грищук. фото: Укрінформ [10]

Грищук потрапив до ВРП за квотою з'їзду юридичних вишів у квітні 2019 року. Його "потопили" контакти з головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком [11].

Павло Вовк

На співбесіді з членами Етичної ради Грищук підтвердив, що мав телефонні розмови з Вовком, під час яких обговорював розгляд ОАСКом позову, що оскаржував його призначення до ВРП. За даними НАБУ, яке оприлюднило записи [12] цих розмов, за допомогою Грищука Вовк також намагався протягти до ВРП свого ставленика.

Повноваження Віктора Грищука припинились у серпні. Водночас у серпні ВРП поповнилась трьома новими членами – з'їзд юридичних вишів обрав науковця з Харківської юридичної академії Дмитра Лук'янова, а Верховна Рада – адвоката і громадського активіста Романа Маселка та колегу Лук'янова, науковця і адвоката Миколу Мороза. Обрання Романа Маселка [13] до Вищої ради правосуддя стало ще одною проміжною перемогою, яка засвідчила успішність судової реформи.

Читайте також: Высший совет правосудия выродился в ОПГ [14]

Після 2014 року Маселко став відомим завдяки своїй роботі з притягнення до відповідальності суддів, які переслідували учасників Революції гідності. Чотири роки він працював у складі Громадської ради доброчесності – незалежного, сформованого громадськими організаціями органу, який перевіряв на доброчесність суддів і кандидатів на суддівські посади.

Роман Маселко. фото: Zahid.net [15]

Власне, судова реформа була потрібна для того, аби членами ВРП ставали такі фахівці, як Роман. Однак про успішність всієї реформи говорити зарано, адже рішення у Вищій раді правосуддя приймаються більшістю голосів. Тому обрання одного чи кількох незалежних фахівців ще не означає зміну системи.

Тож наразі у ВРП уже є семеро членів. Для відновлення повноцінної роботи органу треба призначити ще вісім. Рівно стільки вакантних посад зараз має з'їзд суддів. Етична рада нещодавно саме закінчила відбір кандидатів за суддівською квотою та рекомендувала аж 16 кандидатів – рівно вдвічі більше, ніж вакантних посад. З'їзд суддів може обрати з 16 вісім і призначити їх до ВРП, повернувши судовій системі дихання уже до кінця цього року.

Проте суддівська мафія збирається реалізовувати інший сценарій.

Читайте також: Именем Украины: как скандальные судьи-подонки возвращаются на должности [16]

Очікуваний саботаж суддівської мафії

Саме ті 8 членів, яких має обрати з'їзд суддів, визначать характер та обличчя майбутньої ВРП.

Наразі є три базові сценарії, за якими можуть розвиватись події.

Читайте також: Судова мафія готує диверсію поки йде війна [17]

Сценарій перший – позитивний: формується повноважна ВРП.

З'їзд суддів проводять у грудні чи січні, на ньому обирають 8 нових членів ВРП, орган негайно відновлює роботу.

Це найбільш бажаний сценарій для українського суспільства та влади, однак найменш бажаний для самих суддів.

Відновлення роботи ВРП для суддів означає повернення контролю та можливості їх покарання за порушення, відсторонення від роботи чи навіть звільнення. Чимало суддів не готові відмовлятись від свободи, а точніше безкарності, якою вони насолоджуються протягом останнього року.

Сценарій другий – негативний: з'їзд суддів не відбувається взагалі.

Такий сценарій є малоймовірним, адже хоч судді й не поспішають запускати ВРП, втім, бути звинуваченими в саботажі реформи та потуранні колаборантам вони теж не бажають.

Тим паче відверта протидія суддів може розв'язати президенту руки в питаннях нових законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження суддівського врядування та ролі з'їздів суддів.

Навряд чи міжнародні партнери виступлять на захист суддів в умовах, коли останні відверто саботують реалізацію реформи ВРП, що є однією з умов кандидатства України в ЄС.

Сценарій третій – катастрофічний: з'їзд обирає 2-3 членів ВРП і оголошує новий конкурс.

За такого сценарію ВРП залишатиметься неповноважною, однак звинуватити суддів у саботажі буде складно – на позір вони зроблять, що від них вимагалося, а змусити проголосувати їх "за" вісім кандидатів ми, мовляв, не можемо.

Новий конкурс стане також ще одним шансом протягти до ВРП "темних конячок".

На реалізацію такого сценарію і робить ставку суддівська мафія. За нашою інформацією, її посланці просто зараз роблять турне країною, інструктуючи делегатів з'їзду. Ми навіть знаємо прізвища, за які агітують голосувати.

Читайте також: Суддівська мафія в КСУ заблокувала присягу двох призначених Зеленським суддів [18]

Кандидати на вовчий смак

Зелене світло від Етичної ради якимось чином отримав суддя Верховного Суду Сергій Бурлаков.

Сергій Бурлаков

Сергій Бурлаков

Харківський адвокат Бурлаков став суддею Верховного Суду у 2019 році. У Харкові він був тісно пов'язаний із родиною бізнесмена Олександра Фельдмана, який у парламенті 9-го скликання був членом фракції вже забороненої партії ОПЗЖ.

І Бурлаков, і його родичі відвідували РФ після анексії Криму та окупації Росією частини українських територій. Традиційно, ми також виявили неспівпадіння в майнових деклараціях судді.

Бурлаков працює суддею Касаційного цивільного суду, який незмінно очолює Борис Гулько. За нашою інформацією, саме на Бурлакова робить ставку Гулько та суддівська група, яку він представляє. Зважаючи на те, що йдеться про суди загальної юрисдикції, які є найчисельнішими та матимуть найбільше представництво на з'їзді, посада члена ВРП Бурлакову забезпечена.

Борис Гулько

Борис Гулько

Інший суддя Верховного Суду (але Касаційного адміністративного), який отримав рекомендацію, – Андрій Жук. Цей кандидат також має значний послужний список. Зокрема, покривав суддів Майдану.

Андрій Жук

Андрій Жук. фото: Zib.com.ua

Він входив у колегію суддів Касаційного адмінсуду ВС, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення судді Майдану Владислави Гудим. Вона 19 лютого 2014 року без належних доказів дозволила взяти під варту двох учасників відомої ходи до Верховної Ради 18 лютого 2014, що закінчилась масовим побиттям [19].

Цікаво, що Жук є членом двох організацій, які у липні 2021 виступили з відкритим зверненням [20] до президента, де закликали його ветувати закон № 1635-ІХ, який запроваджував відкритий конкурс на посади у ВРП, у якому тепер бере участь кандидат.

Щодо інших рекомендованих, то значні шанси мають Тетяна Бондаренко та Алла Котелевець. Зважаючи на досвід попередніх з'їздів, ці кандидатки мають високі шанси здобути підтримку суддів. Власне, їхні біографії є типовими для тих, на кого традиційно роблять ставку клани.

Наприклад, Алла Котелевець з червня 2014 по листопад 2015 була членкинею Ради суддів України. Під час розгляду питання про обшуки, які були проведені [21] органами правопорядку в ОАСКу, РСУ тоді вирішила, що ці обшуки свідчать про "посягання на незалежність органів судової влади". Кандидатка публічно не висловлювала свою незгоду з таким рішенням Ради суддів.

Алла Котелевець

Однак це не єдина цікавинка про кандидатку Котелевець. У 2012 році ВККС направляла до Вищої ради юстиції рекомендацію про її звільнення, вбачаючи у її діях ознаки порушення [22] присяги судді. В деклараціях вона "забувала" вказати два автомобілі.

Тетяна Бондаренко – суддя Миколаївського апеляційного суду. Також має системні проблеми з декларуванням та зв'язки з РФ. У деклараціях вона занижувала вартість своїх двух "Лексусів", не зазначала земельну ділянку та приховувала факти своїх адмінпорушень під час керування автомобілем.

Тетяна Бондаренко. фото: sud.ua [23]

Брат судді – громадянин РФ, а сестра періодично здійснює туди поїздки. Цікаво, що чоловік її доньки – Невзоров Олексій Борисович – ймовірно, є членом забороненої після початку війни партії "Опозиційна платформа - За життя".

"Зіграти в Моніча"

Чим довше не працює ВРП, тим глибшою стає криза судової системи та сильнішими неформальні центри впливу та контролю.

Коли на Україну зі сходу, півдня і півночі посунули російські танки, нікому було дати інструкції судам щодо евакуації персоналу та матеріалів справ, ніхто не дбав про збереження особового складу та не переймався розв'язанням термінових проблем судів, які опинялися в окупації чи були за крок від неї.

Читайте також: Як суддя Вовк і Адміністрація Зеленського скинули голову Ради суддів [24]

Реакція настала трохи пізніше, коли включився голова Верховного Суду, з'явились листи від Ради суддів, народні депутати проголосували зміни до закону.

Зі звільненням українських територій постає питання відновлення роботи судів, повернення суддів та надання потрібної їм допомоги й підтримки. Природньо, цю роль мала б взяти на себе Вища рада правосуддя, яка має найбільше впливу та повноважень для цього.

Тож у нас немає часу далі грати в ігри з суддівською мафією.

Не слід забувати, що від обрання нових членів ВРП залежить також майбутнє України в ЄС. Оновлення складу Вищої ради правосуддя та відновлення роботи органу є одним із семи обов'язкових кроків, які має зробити Україна.

Без цього не лише не почнуться переговори про наш вступ до Європейського Союзу, але існують ризики відкладання надання фінансової допомоги від незалежних міжнародних кредитних установ, яка є критичною для нашого виживання та відновлення.

Швидке виконання вимог ЄС є важливим пріоритетом Володимира Зеленського. Власне, і до великої війни судова реформа займала чільне місце серед його пріоритетів. Вона була і, переконані, залишається показником його діяльності перед суспільством та міжнародними партнерами.

Читайте також: Рада суддів спробує зірвати проведення судової реформи, ОП має звернути на це увагу - Шабунін [25]

Безперечно, судова гілка влади повинна бути незалежною та безсторонньою. Проте судова мафія роками посміюється з цієї фрази, і суспільство, яке чуло "плівки Вовка [26]", чітко знає причину. Із внутрішньоадміністративного питання існування повноважної ВРП переросло в питання національної безпеки – через колаборантів у судовій системі та нові виклики, пов'язані з роллю судів у притягненні окупантів до відповідальності.

Без повноцінно функціонуючої ВРП ми не очистимо судовий корпус і не заповнимо нормальними кадрами дві тисячі вільних судових вакансій.

Врешті-решт, якщо ми не використаємо можливість реформувати цей орган зараз, то застрягнемо з теперішньою корумпованою судовою системою ще на десятиліття, в очікуванні наступного вікна можливостей. І знову будемо мати Раду правосуддя, яка діє за вказівками [27] судової мафії, вигороджує Павла Вовка та дозволяє йому та подібним надалі здійснювати правосуддя іменем України.

Галина Чижик, Михайло Жернаков, Катерина Бутко; опубліковано у виданні Українська правда [3]

На цю тему: