Кримінальне переслідування корупції на найвищому рівні 

Україна перебуває між «певним» і «помірним» рівнем підготовки у сфері боротьби з корупцією. ЄК відзначає, що певний прогрес повʼязаний передусім із результатами роботи НАБУ, САП і ВАКС, які нарощують досвід розслідувань, обвинувачень і остаточних вироків у справах про корупцію на найвищому рівні. 

Водночас ЄК називає «основним занепокоєнням» обмежений поступ у законодавчих та інституційних реформах, рекомендованих до виконання раніше. І наголошує, що антикорупційні органи й далі повідомляють про тиск з боку державних, правоохоронних і безпекових структур, а їхнє становище загалом залишається крихким.

Позитивні аспекти, які виявила ЄК. Єврокомісія оцінює прогрес у сфері результативності роботи інституцій (track record) як добрий. Це повʼязується з тим, що НАБУ й САП провели низку успішних операцій про викриття корупції на найвищому рівні, зростання кількості обвинувальних актів та вироків, скорочення тривалості розгляду справ у ВАКС, а також поповнення суддівського штату й прийняття стратегічних документів. ЄК також відзначає, що пріоритезація справ у НАБУ покращилася й дає помітний результат, а також європейські партнери підкреслюють внесок винятково активного громадянського суспільства в захист незалежності інституцій.

Попри все відзначене вище, жодного закону, що суттєво просунув би антикорупційну рамку, не ухвалено. ЄК нагадує, що ратифікація Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом досі не завершена через відсутність змін до кримінального закону, і закликає утриматися від законодавчих ініціатив із корупційними ризиками (щодо PEP, кримінального процесу в економічних злочинах і безоплатної приватизації землі). 

Тривалість розгляду у ВАКС лишається завеликою, а залишок справ потребує скорочення. У 2025 році від кримінальної відповідальності через сплив строків давності звільнено десятьох обвинувачених у справах про корупцію на найвищому рівні. Також залишаються проблеми з доступом до незалежних судових експертиз, відсутня незалежна можливість прослуховування, парламент досі не змінив частоту зовнішньої оцінки НАБУ з одного разу на рік на два, а зовнішній аудит САП ще не проведено. Строк повноважень чинного керівника САП спливає в липні 2027 року, а в березні 2026 року, після відставки першого заступника в листопаді 2025 року, Генпрокурор призначив комісію для добору керівних посад САП. Порушення виключної підслідності НАБУ з боку інших правоохоронців ЄК прямо називає проблемою, що підриває мандат Бюро.

ЄК прямо вказує на безперервні спроби тиску на НАБУ й САП: кримінальні розслідування та стеження за співробітниками НАБУ з боку інших правоохоронних і безпекових органів, а також медійні кампанії проти інституцій. Під час розслідування НАБУ Генпрокурор у вересні пішов у відставку й був звільнений парламентом, а перед тим виїхав з України й підписав повідомлення про підозру директору НАБУ та близькому співробітнику керівника САП, які згодом ОГП скасувала. 

На наступні 12 місяців ЄК рекомендує Україні: 

• консолідувати результати у справах про корупцію, зокрема щодо арешту й конфіскації злочинних активів; 

• посилити самостійність НАБУ й САП у розслідуванні справ щодо народних депутатів без попереднього погодження з Генпрокурором; 

• розширити підслідність НАБУ на посади з високим ризиком (зокрема керівництво Офісу Президента та голів обласних адміністрацій); 

• ухвалити закон про доступ антикорупційних органів до якісної судової експертизи; 

• запровадити реальні запобіжники проти втручання в роботу НАБУ й САП та обходу їхньої виключної підслідності; 

• розширити коло декларантів і покращити перевірку декларацій для виявлення й конфіскації необґрунтованих активів; 

• своєчасно обрати нового керівника та заступника керівника САП. 

• змінити КПК, щоб усунути процесуальні перешкоди, прибрати автоматичне закриття проваджень і переглянути строки давності відповідно до європейських стандартів, а також ухвалити зміни, що дозволять одноосібний розгляд цивільних і адміністративних справ у ВАКС.

Практично усі ці застереження та рекомендації повністю збігаються з тими, що їх TI Ukraine зазначила у Тіньовому звіті. 

При цьому ЄК згадує про підозру заступнику керівника Офісу Президента, але не пов’язує її зі спробами впливати на конкурси до антикорупційних органів (листування, оприлюднене САП 5 серпня, і операція «Форест Гамп» [4]).

ЄК не конкретизує, що саме мають означати «запобіжники проти втручання», а ми пропонуємо: дисциплінарну відповідальність керівників слідчих підрозділів за порушення підслідності, чіткий порядок і строки передання п

Превенція та ефективність НАЗК (розділ 23)

Єврокомісія продовжує зазначати, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке ухвалило свою інституційну стратегію у 2025 році, зберігає свою центральну роль у формуванні антикорупційної політики та запобіганні корупції. Водночас вона продовжує висловлювати занепокоєння щодо неупередженості та ефективності в деяких функціях цього органу. Окремо ЄК згадала про непідтверджені звинувачення в хабарництві з причетними співробітниками НАЗК після розслідування НАБУ.

Позитивні аспекти, які виявила ЄК Єврокомісія позитивно відгукнулася про активізацію роботи НАЗК з нагляду за дотриманням норм регулювання лобіювання, створення відповідного спеціального підрозділу та ухвалення окремого порядку щодо моніторингу та контролю — цей документ, на думку ЄК, слід переглянути з урахуванням першого досвіду його впровадження. Єврокомісари відмітили, що реєстр прозорості повноцінно функціонує та містить усю необхідну інформацію, яка є доступною для громадськості.

Так само ЄК зауважила, що активна цифровізація державних послуг дозволила знизити ризики корупції у відповідних галузях.

Звіт також відзначив, що Україна досягла високого рівня реалізації своєї поточної державної антикорупційної програми та наразі перебуває на етапі ухвалення нової рамки антикорупційної політики на 2026–2030 роки.

Застереження, висловлені ЄК. Більшість застережень Єврокомісії повторюють торішні. Так, знову наголошено на необхідності імплементації НАЗК рекомендацій звіту з аудиту від 2023 року і про потребу провести без зволікань наступну таку оцінку, застосовуючи надійну методологію та критерії. 

У звіті знову йдеться і про необхідність зміцнити систему е-декларування. Єврокомісари вказують на практичні та правові недоліки перевірки декларацій, включно з комплексним переглядом методологїі ризик-орієнтованого підходу. В ЄС повторно підкреслюють, що обов’язок декларувати активи також повинен охоплювати патронатну службу приватних офісів високопосадовців, включаючи радників та помічників, а також топкерівників усіх державних підприємств. В звіті згадується і застереження щодо мінімізації ризиків, пов’язаних з декларуванням готівки поза банківською системою, з ухваленням відповідних законодавчих поправок.

Систему антикорупційних підрозділів та уповноважених слід реформувати для підвищення її ефективності. Зокрема, якість оцінки корупційних ризиків та антикорупційних програм, прийнятих у державних органах, часто залишається низькою. Єврокомісари зазначають, що НАЗК має провести комплексний перегляд своєї методології оцінки ризиків корупції, зокрема застосовуючи галузевий підхід, і необхідно докласти подальших зусиль для кращої інтеграції управління ризиками корупції в загальну систему управління ризиками в установах державного сектору.

Правова база щодо захисту викривачів все ще потребує повного приведення у відповідність до EU acquis. Так само звіт наводить необхідність переглянути правові норми щодо конфлікту інтересів та пов’язаних з ним обмежень з метою усунення виявлених прогалин, суперечностей та непропорційних обмежень. 

Також ЄК зауважила, що розроблена антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки досі не ухвалена парламентом, і до неї також необхідно розробити та ухвалити нову державну антикорупційну програму. Щоб надалі уникнути проблем з їх виконанням, необхідно зміцнити спроможності, експертизу та ресурси, зокрема на рівні НАЗК. Крім того, для підвищення рівня відповідальності за проведення реформ слід забезпечити чітке розмежування повноважень між галузевими міністерствами та правозастосовними органами, а також регулярно залучати органи політичної координації, у тому числі на високому рівні.

Крім вищезгаданих рекомендацій звіту, Єврокомісія рекомендує відповідно до Ukraine Plan:

• прийняти амбітну антикорупційну стратегію та державну антикорупційну програму;

• забезпечити ефективне зниження виявлених корупційних ризиків у вразливих секторах (енергетика, оборона, державні закупівлі, будівництво та землеустрій, судова система та органи правопорядку) у межах національних антикорупційних та відповідних галузевих стратегічних документів.

Практично усі ці застереження та рекомендації повністю збігаються з тими, що їх TI Ukraine зазначила у Тіньовому звіті. 

Водночас цього року ЄК не згадує окремо про необхідність забезпечення певного ступеня зовнішнього нагляду за логічним та арифметичним контролем декларацій (ЛАК). Також у звіті більше не оцінюють позитивно ефективність та результати моніторингу способу життя публічних посадовців (МСЖ) НАЗК — ТІ Ukraine не поділяла цю позитивну оцінку, адже, на нашу думку, чинна процедура МСЖ не є належно врегульованою.

Також у порівнянні з попереднім звітом більше не порушують проблему недостатнього людського ресурсу НАЗК і не наводять кількість підтверджених викривачів, разом з оцінкою функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів. 

Управління й конфіскація злочинних активів (розділ 24)

За оцінкою ЄК, у розділі 24 про боротьбу з тяжкою та організованою злочинністю Україна перебуває між «певним» і «помірним» рівнем підготовки. 

Щодо активів ЄК фіксує, що використання фінансових розслідувань, арешту й конфіскації зросло, але загалом залишається обмеженим. Оцінка ЄК виразно критична щодо законодавства: Україна не просунулася в адаптації законодавства до acquis ЄС у сфері боротьби з тяжкою й організованою злочинністю, а ухвалення стратегічних документів, зокрема Стратегії фінансових розслідувань і Стратегії повернення активів, затримуються.

Позитивні аспекти, які виявила ЄК. По-перше, зрушила реформа АРМА: проведено незалежний аудит ефективності Агентства, завершено інвентаризацію активів, що перебувають в управлінні, і ухвалено більшість підзаконних актів, потрібних для реалізації реформи. По-друге, відзначено поліпшення в роботі з відмиванням коштів: у 2025 році зросла кількість кримінальних проваджень, обвинувальних актів і вироків, а кількість рішень про конфіскацію майже подвоїлася — 96 проти 51. По-третє, ЄК відзначає, що НАБУ й БЕБ створили спеціалізовані підрозділи для фінансових розслідувань.

Застереження, висловлені ЄК. Перший конкурс на керівника АРМА завершився без результату, тому розпочатий заново. Попри ухвалені підзаконні акти, ЄК вказує на недоліки в доборі управителів активів і відсутність судового нагляду за цим процесом, і так само досі потрібні зміни до КПК, які мають врегулювати взаємодію АРМА з прокурорами. Строки чинності Стратегії повернення активів і план дій до неї спливли у 2025 році, а наступні документи не прийняті. І так само немає практичних методичних рекомендацій і шаблонів для виконання спільного наказу 2024 року про фінансові розслідування немає.

Найсуттєвіше застереження — відсутність зведеної статистики про арешти й конфіскацію активів, яку ЄК називає головною перешкодою для оцінювання ефективності цих механізмів. Наявні дані, за оцінкою ЄК, свідчать про недостатнє застосування конфіскації в кримінальних провадженнях. У справах про відмивання коштів більшість засуджених отримує умовне покарання (188 із 271 у 2025 році), суди перевантажені, а залишок нерозглянутих справ зріс. Реєстри банківських рахунків фізичних осіб і бенефіціарних власників трастів заблоковано в парламенті. Оцінку MONEYVAL відкладено.

Рекомендації ЄК по напряму:

• завершити відбір керівника АРМА й розпочати виконання рекомендацій незалежного аудиту агентства;

• створити реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб із доступом для компетентних органів; 

• ухвалити й почати виконувати Стратегію фінансових розслідувань і Стратегію повернення активів на 2026–2030 роки та, у межах корупційного розділу, консолідувати результати у сфері арешту й конфіскації активів;

• ухвалити закон про операційну незалежність підрозділу фінансової розвідки з прозорим конкурсним добором керівника; 

• узгодити положення про PEP з acquis.

Усі ці рекомендації повністю збігаються з тими, що їх TI Ukraine надала у Тіньовому звіті. 

Водночас цьогоріч Єврокомісія приділила менше уваги проблемам у сфері законодавчого регулювання конфіскаційних механізмів. Це питання зафіксоване в Дорожній карті верховенства права, але ЄК у цьому блоці звіту його не виділила.

Публічні закупівлі (розділ 5)

ЄК відзначає, що у сфері публічних закупівель Україна перебуває на рівні між «певним» та «помірним» рівнем підготовки. Законодавство у сфері частково приведено у відповідність до acquis ЄС, а правила оскарження – узгоджені значною мірою. 

За даними ЄК, у 2025 році в публічних закупівлях уклали договорів  (окрім оборонних та закупівель газу) на суму €19,74 млрд. На практиці Держаудитслужба виявляла порушення у 63% промоніторених закупівель, а АМКУ — задовольнив 66% скарг. Не оминули увагою і операцію «Мідас» — ЄК згадала про неї в контексті запобігання корупції в закупівлях і зазначила, що це розслідування викрило ймовірне розкрадання коштів у великих масштабах та політичний вплив на високому рівні при укладанні оборонних контрактів.

Позитивні аспекти, які виявила ЄК. ЄК відзначає, що ми маємо певний прогрес, насамперед завдяки реалізації Стратегії  реформування [7] системи публічних закупівель на 2024–2026 роки і ухваленню нового Закону про публічні закупівлі [8]. Він ще більше привів законодавство у відповідність до acquis ЄС та став значним кроком у виконанні зобов’язань за Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) у сфері публічних закупівель. 

Також ЄК зазначає, що у 2025 році в публічних закупівлях (окрім оборонних та закупівель газу) 72,3% договорів уклали на конкурентних засадах. До того ж уряд затвердив Дорожню карту посилення контролю за публічними закупівлями [9], Держаудитслужба вдосконалила процедури доступу до персональних даних осіб, які вчиняють порушення, а її висновки про порушення оскаржували в суді рідко і з невисоким успіхом. Згадують і про прогрес в оновленні навчальних програм для менеджерів із закупівель та суб’єктів господарювання.

Застереження, висловлені ЄК. Рекомендації, надані минулого року, були виконані лише частково. ЄК зауважує про винятки з конкурентних процедур, які досі діють, зокрема прямі договори для захисту критичної інфраструктури. 

Як окремий привід для занепокоєння у Звіті згадують пілотні рамкові угоди для закупівель певних будівельних робіт без тендерів, з обмеженою можливістю моніторингу та оскарження. Тобто урядові експерименти не залишились непоміченими. Тендерні ж закупівлі мали лише 1 учасника у 70,6% випадків за вартістю. Крім того, ЄК називає слабким потенціал замовників, внутрішній та зовнішній механізми контролю для запобігання корупції та змов у тендерах. 

Серед інших застережень — прогалини законодавства про публічно-приватне партнерство (ППП) та концесії у приведенні до acquis ЄС, невирішення проблеми розмежування між звичайними публічними та оборонними закупівлями. Розглядаючи моніторинги, ЄК констатує, що лише незначну їх частину розпочали за автоматичними індикаторами ризику. 

Рекомендації ЄК:

• привести у відповідність до acquis ЄС усе законодавство у сфері, зокрема щодо замовників в окремих сферах, концесії, ППП, а також оборонних закупівель, при цьому ЄК акцентує, що потрібно забезпечити недискримінацію компаній ЄС в українських проєктах ППП; 

• покращити функціональність електронних закупівель, зокрема реалізувати в системі Prozorro нові процедури за стандартами ЄС, вдосконалити е-контрактинг та зменшити кількість винятків;

• впроваджувати та, за необхідності, коригувати нову Стратегію розвитку сфери публічних закупівель на 2027–2030 роки [10];

• посилювати процедури перевірки доброчесності та критерії відмови в участі учасникам тендеру, посилювати моніторинг, зміцнювати потенціал та доброчесність управління процесами публічних закупівель всередині всіх замовників.

Концептуально рекомендації Єврокомісії збігаються з рекомендаціями тіньового звіту TI Ukraine щодо публічних закупівель [11]. Водночас деякі тези ЄК потребують контексту і подальшого дослідження. Згадуючи про винятки, ЄК насамперед назвала виняток для захисту критичної інфраструктури, проте на наш погляд, варто сфокусуватися саме на невиправданих винятках, які не мають об’єктивної необхідності. 

Серед тверджень ЄК є згадка про певні проблеми із строками подання скарг. Втім, ми такої проблеми не фіксували, тож це питання потребує досліджень. Також викликає питання згадка про проблему з автоматичним призупиненням процедури у разі оскарження рішення замовника. 

Крім того, у звіті варто звертати увагу не лише на стадію проведення закупівлі, а й на етап виконання договору.

Також Єврокомісія позитивно оцінила впровадження Стратегії реформи сфери публічних закупівель на 2024-2026 рр. Водночас варто відзначити, що значну частину заходів на виконання стратегії відтермінували до прийняття оновленого профільного закону. А на 2026 рік план заходів навіть не затверджували.

Фінансовий контроль (розділ 32)

Європейська Комісія відзначила певний прогрес України у сфері фінансового контролю. Водночас більшість позитиву цього розділу звіту стосується стратегічних і нормативних змін, тоді як їх практичне впровадження залишається нерівномірним. Зокрема Єврокомісія відзначила, що її минулорічні рекомендації у сфері були впроваджені лише частково, тож лишаються актуальними і надалі. 

Серед ключових зауважень – недостатня ефективність внутрішнього контролю, кадрові обмеження Рахункової палати та необхідність подальшого посилення напрямку протидії шахрайству з коштами ЄС.

Позитивні аспекти, які виявила ЄК. Єврокомісія відзначила затвердження стратегічних засад розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на 2026-2030 роки, початок узгодження національних стандартів внутрішнього аудиту з Глобальними стандартами та створення аудиторських комітетів у ключових розпорядників бюджетних коштів.

Позитивно оцінено й діяльність Рахункової палати, зокрема застосування нових методик аудиту на основі стандартів ISSAI та посилення співпраці з парламентськими комітетами у сфері контролю за використанням публічних коштів.

Окремо Єврокомісія відзначила ухвалення у липні 2026 року національної стратегії протидії шахрайству для захисту фінансових інтересів ЄС, а також розвиток діяльності Держаудитслужби як координаційної служби з питань протидії шахрайству (AFCOS). Водночас, попри досягнутий прогрес, подальшого посилення потребують практична ефективність внутрішнього фінансового контролю, інституційна спроможність Рахункової палати та повноваження Держаудитслужби у сфері захисту фінансових інтересів ЄС.

Застереження, висловлені ЄК. Попри певний прогрес, зокрема в удосконаленні нормативної бази, оцінка практичних результатів у сфері фінансового контролю залишається стриманою.

Основні застереження Єврокомісії стосуються інституційної спроможності та незалежності органів фінансового контролю. Зокрема, ЄК вкотре наголосила на необхідності доукомплектування Рахункової палати та посилення її фінансової незалежності. Щодо Держаудитслужби відзначено потребу в розширенні її повноважень як координаційної служби з питань протидії шахрайству (AFCOS), оскільки наразі вони обмежені інформуванням про порушення в межах Ukraine Facility.

Окремою проблемою залишається неповна відповідність національного законодавства вимогам ЄС у сфері захисту фінансових інтересів Союзу.

У сфері внутрішнього фінансового контролю Єврокомісія звернула увагу на нерівномірність впровадження реформ, недостатню координацію та різний рівень спроможності установ. Зокрема, наголошено на необхідності посилити Центральний підрозділ гармонізації Мінфіну та відповідальність керівників за внутрішній контроль і управління ризиками.

Єврокомісія рекомендує зосередитися на трьох пріоритетах:

1. підвищення ефективності внутрішнього фінансового контролю — впровадити Глобальні стандарти внутрішнього аудиту, посилити Центральний підрозділ гармонізації, забезпечити ефективну роботу аудиторських комітетів та поширити практики управління ризиками;

2. зміцнення Рахункової палати — доукомплектувати її склад, посилити інституційну та фінансову незалежність, розширити охоплення фінансовим аудитом стратегічно важливих державних видатків та вдосконалити аудити ефективності;

3. посилення протидії шахрайству — насамперед через розвиток співпраці з OLAF та Європейською прокуратурою (EPPO) та приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС.

Важливо, що процес доукомплектування Рахункової палати нарешті зрушив із місця: Верховна Рада сформувала Дорадчу групу експертів, необхідну для проведення конкурсу.

Усі вказані у звіті рекомендації повністю збігаються із застереженнями TI Ukraine.

Водночас ми переконані, що посилення фінансової незалежності Рахункової палати потребує збалансованого підходу, який враховуватиме як міжнародні принципи незалежності вищих органів аудиту, так і бюджетні обмеження в умовах воєнного стану. Чинний підхід видається збалансованим, а повне виведення Рахункової палати із загальних процедур бюджетного планування наразі може бути передчасним. 

Також, хоч якість аудитів Рахункової палати загалом демонструє позитивну динаміку (зокрема щодо ВАКС, АРМА), в окремих випадках недостатня глибина аналізу все ще шкодить повноті та обґрунтованості висновків.

Регіональна політика (розділ 22)

Україна просувається у створенні правил та інструментів європейського врядування, але їх практичне впровадження на регіональному й місцевому рівнях залишається слабким і нерівномірним. 

Основні позитивні зрушення — оновлення нормативної бази та стратегічного планування регіонального розвитку. 

При цьому особливу увагу ЄК приділяє недостатній узгодженості стратегічного планування, фінансування та управління публічними інвестиціями. Країна має підготувати інституційну архітектуру для майбутнього управління фондами ЄС, посилити адміністративну спроможність на всіх рівнях і забезпечити реальну участь місцевої влади та громадськості в розробці й моніторингу політик.

Також реорганізація профільного міністерства на два окремі органи [13], за оцінкою ЄК, негативно вплинула на послідовність реформ і виконання раніше визначених зобов’язань.

Позитивні аспекти, які виявила ЄК. Європейська комісія відзначила низку позитивних зрушень у сфері регіональної політики та стратегічного планування. Зокрема йдеться про оновлення нормативної бази, плану реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та початок підготовки стратегії на 2028–2034 роки. Також відновила роботу Міжвідомча координаційна комісія з питань регіонального розвитку.

Позитивно оцінено й поступ у реформі управління публічними інвестиціями: затверджено середньостроковий план пріоритетних інвестицій на 2027–2029 роки, сформовано єдиний проєктний портфель держави на 2027 рік, а регіональні та місцеві органи влади просунулися в підготовці відповідних документів.

Певного прогресу досягнуто й у напрямі фінансового контролю — завдяки законодавчим змінам та вдосконаленню механізмів внутрішнього контролю. На муніципальному рівні пілотували інструменти запобігання корупції, зокрема процедури забезпечення доброчесності в закупівлях, плани доброчесності та внутрішні аудити. Водночас Єврокомісія наголошує, що ці напрацювання ще потребують системного впровадження та посилення їхньої практичної ефективності.

Застереження, висловлені ЄК. Європейська комісія звертає увагу на низку системних проблем, що стримують розвиток регіональної політики України. 

Йдеться про те, що стратегічні документи національного, регіонального та місцевого рівнів залишаються недостатньо узгодженими між собою, а їхній зв’язок із потребами відновлення, інвестиційними пріоритетами та фінансуванням — слабким. Державний фонд регіонального розвитку досі не функціонує повноцінно. Місцеву владу й громадськість обмежено залучають до формування регіональної політики, а кадрова спроможність недостатня.

Україна поки не сформувала повноцінної системи управління, моніторингу й аудиту майбутніх фондів ЄС. Проте внутрішній фінансовий контроль залишається фрагментованим, практичний вплив місцевих антикорупційних програм — обмеженим, а функціональність DREAM як інструменту прозорості та запобігання корупції потребує подальшого вдосконалення.

Європейська комісія рекомендує Україні:

• посилити інституційну координацію: ухвалити урядовий план виконання контрольних показників розділу 22, чітко розмежувати повноваження профільних міністерств і забезпечити повноцінну роботу Міжвідомчої координаційної комісії;

• удосконалити стратегічне планування: покращити звітування про реалізацію Державної стратегії регіонального розвитку, підготувати нову стратегію на 2028–2034 роки та завершити розробку регіональних і місцевих стратегій з урахуванням інвестиційних пріоритетів;

• забезпечити прозоре фінансування регіонального розвитку: налагодити повноцінну роботу й цифровізацію Державного фонду регіонального розвитку, вдосконалити механізми розподілу коштів і відбору проєктів;

• підвищити адміністративну спроможність: розвивати компетенції органів влади всіх рівнів, зокрема у підготовці інвестиційних проєктів, проведенні публічних закупівель та управлінні фондами ЄС;

• посилити участь зацікавлених сторін: системно залучати місцеву та регіональну владу, громадськість і партнерів до планування, реалізації, моніторингу й оцінювання регіональних програм;

• удосконалити фінансовий контроль і доброчесність: підвищити якість внутрішнього аудиту, розвивати управління ризиками, забезпечити прозорість використання ресурсів і вдосконалити DREAM як інструмент підзвітності та запобігання корупції.

Таким чином, Європейська комісія відзначила певний прогрес у підвищенні ефективності та прозорості багаторівневого врядування. Серед досягнень — ухвалення закону щодо забезпечення законності та прозорості діяльності місцевого самоврядування й оновлення Концепції його реформування у 2025 році. Водночас у звіті недостатньо уваги приділено практичній реалізації ухваленого законодавства — інформаційній доступності, цифровій спроможності та підзвітності місцевої влади перед жителями. Зокрема, бракує оцінки того, як на практиці забезпечуються відкритість засідань рад, доступність ухвалених рішень, публічне звітування місцевих голів і депутатів, а також функціонування муніципальних відкритих даних та електронних сервісів.

Результати пілотного Європейського індексу міст [14] свідчать про суттєві проблеми в цих сферах: середній рівень виконання вимог щодо відкритих даних становить лише 23,1%, а загальний результат 11 досліджених міст — 44 зі 100 балів. Це підтверджує необхідність оцінювати євроінтеграційний поступ не тільки за законодавчими змінами та розвитком загальнодержавних систем, а й за тим, наскільки європейські стандарти відкритості, підзвітності та доступності послуг реалізуються безпосередньо в громадах.