Особливо цінні землі перейшли у власність членів президії НААН, їхніх родичів, співробітників СБУ, Мінагрополітики…

Майже 140 особливо цінних земельних ділянок під Києвом незаконно опинилися у приватній власності низки посадовців Національної академії аграрних наук України (НААН), СБУ та Мінагрополітики. Так стверджують у НАБУ та САП у межах розслідування подій, які сталися ще понад 10 років тому. Проте журналісти звернули увагу на цю справу навіть не через масштаб, а з іншої причини, пише видання "Главком [2]".

Цікаво, що ще до початку судового розгляду з-поміж фігурантів справи виключили п’ятьох топпосадовців НААН. А саме вони, за початковою версією слідства, й ухвалили незаконні рішення, і завдяки їм цей злочин взагалі став можливим. 

Чому так сталося, та як працювала оборудка?

Як працювала схема?

У ході розслідування детективи НАБУ з’ясували, що посадовці НААН поза межами своїх повноважень припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» (організація в межах структури НААН) на 144 земельні ділянки у Гатному, що під Києвом, з них вже 138 земельних ділянок переведено у приватну власність та ще шість на момент старту розслідування перебували в процесі переоформлення. Ідеться про понад 15 гектарів «особливо цінних» земель, призначених для проведення досліджень. Ці землі врешті стали приватною власністю членів Президії НААН, їхніх близьких родичів, співробітників СБУ, Міністерства аграрної політики та інших осіб.

Читайте також: НАБУ задержан на взятке в $300 тысяч директор Института агроэкологии [3]

Ділянки, що фігурують у справі, входили до складу 330 га земель, які ще у 2003 році були передані у постійне користування дослідного господарства «Чабани» Інституту землеробства НААН. Здійснив таку передачу голова Києво-Святошинської районної держадміністрації  своїм розпорядженням з відповідним цільовим призначенням. 

Тут важливо, що відповідно до тодішніх норм Земельного кодексу України припиняти право постійного користування можна було лише за згодою Верховної Ради. Те саме стосується зміни цільового призначення. Але НААН, за версією слідства, спромоглася ухвалити таке рішення без згоди парламенту. І формальним приводом стало те, що у вересні 2013 року працівники дослідного господарства «Чабани» звернулися з проханням виділити їм такі земельні ділянки для городництва. 

Як частина злочинного плану до НААН надійшов лист від голови СБУ, проте без його підпису, мовляв, про необхідність припинити право постійного користування цими земельними ділянками дослідним господарством «Чабани», щоб передати ці землі Службі безпеки. Далі був другий лист з аналогічним змістом, проте підписаний уже заступником голови СБУ. Однак суттєвої різниці між обома листами насправді немає: у будь-якому разі такі звернення суперечили закону, адже ініціювати такі рішення може лише Кабмін. 

Обвинувачений нині директор дослідного господарства тоді не заперечив проти виділення земельних ділянок працівникам. Не заперечував також і інший обвинувачений – директор Інституту землеробства НААН. 

Читайте також: Директор дослідного господарства НААНУ отримав $50 тисяч хабара та підозру [4]

Вже після цього лист СБУ разом з іншими матеріалами передали до президії НААН на розгляд, але «забули» додати довідку про особливу цінність вказаних земель. Як наслідок в результаті голосування НААН прийняла відповідну постанову, в якій погодилася на вилучення 15,12 га землі з користування дослідного господарства «Чабани».

Після цього директор господарства  направив лист про припинення права постійного користування до Держземагентства в Київській області. На його основі Держземагентство окремими наказами виділило ділянки заздалегідь визначеним людям, зокрема й родичам службовців президії Академії, які приймали рішення про вилучення цієї землі. 

Загалом новими «власниками» цих земель стали аж 138 людей, і всіх їх можна поділити на чотири великі групи:

• посадовці НААН, Інституту землеробства та пов’язані з ними особи. Наприклад, досі чинний президент НААН Ярослав Гадзало, його донька та її чоловік, тодішній директор ДП «ДГ«Чабани» Олександр Іщук, його дружина, бабуся дружини його сина, сват директора Інституту землеробства Віктора Камінського, віцепрезидент НААН Анатолій Заришняк та його дружина – суддя Апеляційного суду Києва, а також їхня донька; 

• Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ. Наприклад, керівництво цього управління, їхні родичі й загалом особи, які не мали відношення ні до Академії, ні до СБУ, але, отримавши земельні ділянки, видали довіреності на їх розпорядження близьким родичам тодішнього керівництва цього управління Служби безпеки;

• високопосадовці, зокрема особи, пов’язані з тодішнім заступником міністра аграрної політики та продовольства, з секретаріатом Кабінету міністрів України тощо;

• місцеві посадовці, серед яких чиновники Чабанівської селищної ради, особи, пов’язані з прокурором Києво-Святошинського району, особи, пов’язані з головою Києво-Святошинської районної державної адміністрації Юрієм Бондарем, їхні родичі тощо.

[5]

НАБУ оцінило, що службовці своїми діями завдали державі понад 42 млн грн збитків. 

Як керівництво НААН зникло зі списку фігурантів справи 

У січні 2020 року про підозру додатково повідомили [6] п’ятьом топпосадовцям Академії.

А саме: 

• президенту НААН (на час вчинення злочину – віцепрезидент) Ярославу Гадзалу [7];

• директору Інституту садівництва НААН (на час вчинення злочину – перший віцепрезидент НААН) Ігорю Гринику;

• першому проректору Національного університету біоресурсів і природокористування України (на час вчинення злочину – віцепрезидент НААН) Ігорю Ібатулліну;

• віцепрезиденту, головному вченому секретарю НААН (на час вчинення злочину –  академік-секретар відділення НААН) Анатолію Заришняку;

• директору Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства» ім. В.Є. Таїрова НААН В’ячеславу Власову.

Як стверджувало слідство, ці п’ятеро осіб як члени президії НААН проголосували за виділення земельних ділянок з числа особливо цінних, а потім переоформили їх на себе та близьких родичів.

Однак у травні 2020-го керівник САП закрив провадження щодо «верхівки НААН», бо забракло доказів, щоб довести корисливі мотиви фігурантів під час голосування.

Читайте також: Президент Нацакадемії аграрних наук став фігурантом кримінальної справи, в НААН йдуть обшуки [8]

У квітні 2021 року генеральна прокурорка Ірина Венедіктова скасувала цю постанову керівника САП, бо, на її думку, у САП не зробили все можливе, щоб перевірити причетність керівництва НААН до цієї схеми. Але у травні 2022 року прокурор САП закрив провадження проти «топів» НААН повторно. 

Чи не були ці люди штучно виведені зі справи? КПК дійсно зобов’язує закривати провадження, якщо доказів для доведення вини недостатньо й немає можливості їх отримати.

Коли НАБУ оголошувало про нові підозри, то в Бюро були впевнені, що керівництво НААН переоформило земельні ділянки на себе та близьких родичів. Але потім слідство  [9]з невідомих причин відмовилось від думки, що «верхівка» НААН діяла з корисливих мотивів. При цьому думка правоохоронців не змінилась щодо решти фігурантів, яким ще раніше інкримінували такі ж дії. І цю справу вже давно слухають у ВАКС. 

До переліку актуальних фігурантів входять: 

• Роман Кучер – ексначальник управління державного земельного кадастру головного управління Держземагентства у Київській області; 

• Станіслав Губін – ексзаступник начальника головного управління Держземагентства у Київській області; 

• Іван Шевченко – ексзавідувач відділу ННЦ Інститут землеробства НААН;

• Олександр Іщук – ексдиректор держпідприємства «ДГ «Чабани»;

• Віктор Камінський – директор ННЦ Інститут землеробства НААН; 

• Ануш Балян – віцепрезидент НААН;

• Світлана Ковтун – ексголовний вчений секретар НААН;

• Віталій Оборський – співробітник СБУ;

• Василь Петриченко – експрезидент НААН. 

Усім цим людям інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а додатково – незакінчений замах на такі дії. Максимально суд може призначити фігурантам позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Та виникає запитання: у чому різниця між діями цих осіб та п’ятьох з топкерівництва Академії? 

Читайте також: «Берегиня неприкасаемых». Из жизни депутатско-прокурорской дряни [10]

Коли буде розв’язка? 

У грудні 2019 року САП скерувала обвинувальний акт до суду. Відтоді в Антикорсуді відбуваються судові засідання з розгляду цієї справи – зараз сторона захисту виступає в судових дебатах. 

Надалі обвинувачені зможуть скористатись правом останнього слова. Враховуючи, що їх багато, процес триватиме ще деякий час. Водночас усі докази вже дослідили, тому більшість процесуальних процедур позаду. 

Земля у Гатному зараз під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року Солом’янським райсудом Києва. У квітні 2018-го Київський апеляційний суд залишив [11] це рішення без змін. Якщо вину фігурантів визнає суд, земельні ділянки як предмет злочину можуть піддати спеціальній конфіскації. 

Transparency International Ukraine продовжує відстежувати цю справу, бо, як бачимо, вироку у ній чекати вже недовго, а запитань залишається чимало. І головне – чи справді усі винуватці цієї земельної оборудки таки будуть покарані? Бо ж, зрештою, саме такі відповіді мають лежати в основі справді якісного правосуддя. 

—

Оксана Копійчук [12], Transparency International Ukraine; опубліковано у виданні  glavcom.ua [2]

Читайте також: 

• Як нардепи з "академіками" роками наживали на державній землі десятки мільйонів не гривень [13]
• САП скерувала в суд справу про розкрадання цінної землі Академії аграрних наук, серед злочинців був і СБУшник [14]
• Ексдиректор Інституту агроекології отримав 8 років тюрми за хабарі та схеми із землею [15]
• Куди зникає державна земля і при чому тут "академіки Коломойського" [16]
• Дьявол в деталях: как поправки к законам сплачивают нардепов по шкурным интересам [17]