Чому вчителі з росії – співучасники геноциду

Важная новость

Про це йдеться у публікаціі російського видання Грани [2].

У звільнених районах Харківської області затримано поки що не оприлюднену кількість вчителів, які приїхали з росії працювати в школах на окупованій території. Українська влада повідомила, що розглядає їх як злочинців, які незаконно в'їхали на територію України з метою здійснення незаконної та ворожої українській державі діяльності. І оскільки вони є військовослужбовцями (комбатантами), Женевські конвенції ними не поширюються. Їх судитимуть за українськими законами. Їм загрожує до 12 років ув'язнення.

Припускаю, що гуманісти (особливо з росії) проллють чимало сліз із приводу трагічної долі випадкових жертв цієї війни, які опинилися "між молотом і ковадлом". Можливо, цим вчителям зробили пропозицію, від якої не можна було відмовитися. У всякому разі, не ризикуючи втратою роботи з "вовчим квитком". А можливо, вони керувалися благородними спонуканнями. Адже має хтось давати математику та фізику нещасним дітям, які залишилися без вчителів, які відмовилися співпрацювати з окупантами. Адже можна ж викладати математику та фізику без політики.

Немає сумніву, що приблизно так виправдовуватимуться і самі невдахи "місіонери російського світу". Говоритимуть, що їх обдурили. Що вони не знали. Що хотіли лише гарного. Тільки все це звичайне російське лукавство. Замішане на культивованому десятиліттями поблажливому ставленні до безвідповідальності, пристосуванства та підлості. На поблажливому ставленні до вчителів, "вимушених" брати участь у фальсифікації виборів. Поблажливе ставлення до ректорів, "вимушених" підписувати заяви на підтримку агресивної війни.

Ці вчителі їхали "сіяти розумне, добре, вічне". Не викладати математику та фізику без політики. Вони їхали переробляти населення захоплених територій. Здійснювати програму витравлення національно-культурної ідентичності із громадян України. Програму знищення самосвідомості українського народу Вони їхали робити те, що і з моральних, і з правових уявлень сучасного світу вважається геноцидом.

Вони не знали, що геноцид – це не лише газові камери? Тим гірше для них. Чи погоджувалися вони стати дрібними гвинтиками великої машини зґвалтування українського народу з ентузіазмом? Чи просто за великі гроші? Це не так важливо. У будь-якому випадку вони перебували в самовдоволеній впевненості, що це нормально. Що таке можна. Можна захопити силою територію і просто переробити людей, що її населяють. Адже люди не є суб'єктними. Вони просто матеріал. Пластилін. Несуб'єктні й самі "переробники". Вони нізащо не відповідають. Якщо що не так, відповідатиме за все той, хто їх туди послав.

А тому їм усе можна. Закони України? Не знаємо такої. Міжнародне право? Не чули. Їм можна все, що дозволяє їм той, хто за них вирішить. Їм не спадало на думку, що вони роблять щось не те. Що їм за це щось може бути? Навіть тоді, коли про них просто забули при втечі ті, хто їх туди привіз. Вони помилились. Їм не все можна. Настав час відповідати самим.

«Аргумент» [3]

На цю тему: