«Мисливець за нацистами» Ілай Розенбаум: Російських воєнних злочинців переслідуватимуть все життя

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:    Російських воєнних злочинців переслідуватимуть все життя

 Майже 30 тисяч воєнних злочинів та злочинів агресії з боку російських сил зареєстрували українські правоохоронці з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому цього року.

 США долучились до розслідувань цих злочинів. Координує розслідування у Міністерстві юстиції США посадовець з 37-річним стажем, директор відділу захисту прав людини Мінʼюсту США Ілай Розенбаум.

Ілая Розенбаума називають «мисливцем на нацистів» більшість своєї кар’єри він присвятив розслідуванню та переслідуванню нацистських воєнних злочинців. Разом із ним воєнні злочини, скоєні в Україні, розслідує головний прокурор відділу Міністерства юстиції США з притягнення до відповідальності за воєнні злочини Крістіан Левек.

Розслідувачі розповіли «Голосу Америки» про те, як проходить розслідування російських воєнних злочинів, та чи схожі злочини російських військових на злочини нацистів

Читайте также: «Доказів достатньо»: провідні міжнародні експерти та захисники визнають геноцид рф в Україні

Ілай Розенбаум, керівник департаменту Мінюсту США зі спеціальних розслідувань нацистських злочинів під час Другої світової війни. Березень, 1995 року

Ілай Розенбаум, керівник департаменту Мінюсту США зі спеціальних розслідувань нацистських злочинів під час Другої світової війни. Березень, 1995 року

Ви працювали в Міністерстві юстиції більше 35 років, протягом десятиліть полювали на нацистських воєнних злочинців. Який досвід, засвоєний під час розслідування нацистських воєнних злочинів, ви використовуєте зараз під час розслідування російських воєнних злочинів в Україні?

Ілай Розенбаум:

– Уроків, які ми винесли з розслідування та судового переслідування нацистських злочинців Другої світової війни, які прибули до цієї країни, багато. Справи злочинів нацистів під час Другої Світової і сьогоднішні справи, скоєні в Україні – фундаментально є одним і тим самим питанням злочинів, скоєних під час війни, тож треба довести, хто їх скоїв.

На жаль, різниця у розгляді справ Другої світової війни полягає в тому, що нацистську Німеччину змінив відповідальний німецький уряд, який переслідував представників власного народу за участь у нацистських злочинах. Як ви можете собі уявити, найближчим часом не очікується співпраця з боку влади Російської Федерації.

Також, у цьому випадку війна все ще триває, тривають трагічні події, злочини все ще скоюються, і це робить ці справи, безумовно, найбільш невідкладними для мене та моїх колег, порівняно із будь-якими справами, з якими ми працювали.

Ці злочини продовжують скоювати, і є гостра потреба дати знати всім потенційним злочинцям, що Сполучені Штати співпрацюють з урядом України, зокрема, з Генеральною прокуратурою України, з Національною поліцією України та з органами влади по всій Європі для розслідування та судового переслідування цих злочинів.

Тож, якщо хтось наважиться виконати злочинний наказ, то ця людина ніколи, ніколи не зможе бути впевненою, що їй це зійде з рук, їй доведеться озиратися все життя до старості – так само як довелося це робити нацистським злочинцям. 

Читайте также: Воєнні злочини Росії проти дітей України 

– Ви розслідували численні воєнні злочини нацистів і зараз розглядаєте справи про воєнні злочини Росії в Україні. То ж що ви думаєте про заяви президента Росії про «денацифікацію»?

Ілай Розенбаум:

Після приблизно тридцяти семи років розслідування справ та притягнення до відповідальності нацистів часів Другої світової війни я думаю, що можу сказати, що впізнаю нациста, коли його побачу. Українська влада не є нацистською.

Дві країни, які як ми пам’ятаємо, напали на Україну без провокацій – нацистська Німеччина та Російська Федерація.

Отже, хто зараз вчиняє в дусі Гітлера? Точно не київська влада. 

– Російські війська вчиняли воєнні злочини та злочини проти людяності в Україні: це добре задокументовані, іноді в прямому ефірі, бомбардування лікарень, розбомблений театр у Маріуполі, позасудові вбивства, страти військовополонених. Чи можете ви пролити світло на нинішню співпрацю з українськими слідчими та слідчими Міжнародного кримінального суду у розслідуванні цих злочинів?

Ілай Розенбаум:

Мабуть, є два аспекти, на яких я маю зосередитися. Один із них – це дотримання наших власних законів тут, і це також, можна сказати, має дві складові.

Однією з них є ініціатива KleptoCapture, про яку генеральний прокурор США Меррік Гарланд оголосив у березні. Серед іншого, KleptoCapture переслідує тих, хто сприяє агресії з боку Російської Федерації. Напевно, багато людей бачили у новинах фотографії супер-яхт, які наш уряд конфіскував у олігархів, які підтримують уряд Путіна.

Крім того, є також наші власні розслідування воєнних злочинів, які очолює моя колега Крістіан Левек, яка є головним прокурором у справах України.

Є також програма з міжнародного кримінального розслідування, яка дуже тісно співпрацює з Національною поліцією України. Вони займались цим роками. Зараз вони спрямовані на підтримку розслідувань воєнних злочинів на місцях. Є підтримка із судово-медичною експертизою. Є також і різні види технологічної підтримки, включно із IT та інші речі, в які я не можу вдаватись. Але це дуже-дуже тісна співпраця. Ми буквально вчора зустрічались із представниками офісу Генпрокуратури України. Ми тісно співпрацюємо.

Читайте также: "Перше, що влаштовували росіяни, коли захоплювали місто або селище, – це місце для тортур та вбивств" 

Крістіан Левек:

– Щодо розслідувань і судових переслідувань у США, про які ви згадали, кожного дня ми дізнаємось про історії злочинів, які вчиняють в Україні.

Робота прокурорів і слідчих – працювати разом як всередині країни, так і разом із нашими міжнародними колегами, щоб просіювати цю інформацію, методично її оцінювати. Звичайно, те, що ми намагаємось зробити це в іншій країні протягом активного збройного конфлікту, додає певних ускладнень, але ми разом намагаємось робити всі ці речі.

– Зрозуміло, що важко говорити про деталі розслідувань, що тривають, але можете розказати загальні деталі розслідувань воєнних злочинів, скоєних в Україні, якими ви займаєтесь?

– На жаль, я не можу говорити про конкретні розслідування.

Що я можу сказати, як також публічно заявляв генеральний прокурор – відповідно до нашого Закону про воєнні злочини, США мають юрисдикцію у справах, коли громадянин США є жертвою або виконавцем воєнного злочину. Це наш обов’язок провести належну оцінку і проаналізувати обставини, щоб визначити, чи був скоєний воєнний злочин, у відповідності до цього закону.

Ліворуч вниз головою в червоному капюшоні лежить тіло Павла Холоденка, а праворуч ‒ Віктора Балая. Фото надані жителями села Здвижівка, які відкопали захоронення. Київщина. Квітень 2022 року

Ліворуч вниз головою в червоному капюшоні лежить тіло Павла Холоденка, а праворуч ‒ Віктора Балая. Фото надані жителями села Здвижівка, які відкопали захоронення. Київщина. Квітень 2022 року

– Повертаючись до співпраці з різними міжнародними організаціями. Зараз існує багато міжнародних організацій, спостерігачів, які збирають докази воєнних злочинів, скоєних російськими солдатами в Україні. Враховуючи величезний масштаб злочинів, скоєних російськими військами в Україні, яка організація або установа, на вашу думку, могла б бути найкращим форумом для судового переслідування злочинців?

– Думаю, що немає однозначної відповіді щодо того, який форум є найкращим для судового переслідування злочинців.

Також, одна з важливих речей, які ми бачимо зараз в Україні – національні органи влади мають добре функціонуючу правову систему з потенціалом і здатністю розслідувати злочини, які відбувають на їхній землі. І це дуже важливо. Вони продовжують звітувати про свою діяльність.

А допомагати та підтримувати цей процес – це також відповідальність міжнародної спільноти, інших національних органів влади, Сполучених Штатів і міжнародних організацій. І одна з ролей Сполучених Штатів полягає в тому, що коли ми маємо відповідну юрисдикцію – ми проводимо власні розслідування. 

Читайте також: Геноцидна логіка путінської війни закликає вбивати українців

Пане Розенбауме, ви згадали зустріч з представниками генпрокуратури України. Чи були якісь особливі запити від української сторони, де могла б бути потрібною допомога Сполучених Штатів у розслідуванні воєнних злочинів російських військових, скоєних в Україні?

–​ Ми отримали певні запити, і як завжди оцінюємо їх та реагуємо відповідним чином. Я не можу вдаватися в подробиці. Ми теж зробили власні запити щодо наших розслідувань.

Надзвичайна річ сталась, коли ми з пані Левек були в Гаазі в липні на Міністерській конференції з питань відповідальності з воєнні злочини в Україні. Тоді всі сорок п’ять країн зустрілися з однією метою – притягнення до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини та інші тяжкі злочини в Україні з початку неспровокованого вторгнення Росії.

У моєму житті, а я вже досить довго живу на цій планеті, немає з чим це порівняти. Сорок п’ять націй об’єдналися заради цієї єдиної мети.

Генеральний прокурор США сказав, що наше Міністерство юстиції докладе усіх зусиль для притягнення до відповідальності за злочини. Він також сказав, що США не зупиняться у цьому процесі... скільки б часу не було потрібно. 

​ ​Ви згадували, що величезна кількість доказів воєнних злочинів – одна з речей, які відрізняють розслідування злочинів, скоєних в Україні від розслідувань воєнних злочинів нацистів часів Другої світової. Кількість візуальних доказів злочинів іноді величезна, часом – з акаунтів самих російських солдатів у соціальних мережах. Наскільки це допомагає в процесі розслідувань?

Ілай Розенбаум:

–​ Всі ці зображення та перехоплені повідомлення можуть бути важливими доказами. Знову ж таки, це докази, яких зазвичай не було у справах нацистів у Другій світовій війні. Але іноді вам не потрібно стільки доказів.

Наприклад, згадаю останню справу про нацистські злочини часів Другої світової, яку ми виграли лише два роки тому. Підсудному було 90 років. І ця справа почалася з залитої водою картки особового складу СС, яку знайшли в Любекській затоці в Німеччині в 1950 році. ​

Текст можна було прочитати лише частково, але на ній було ім`я чоловіка, який працював охоронцем у концентраційному таборі, про який практично не збереглося жодних записів. Але у нас є здібні працівники і досвід, щоб будувати справи з дуже маленького набору доказів.

Ми працюємо в партнерстві з ФБР, відділом розслідувань Міністерства національної безпеки, багатьма відділами Міністерства юстиції. І, звичайно, ми працюємо з Держдепом

Читайте також:  Что путин не понял про украинцев

– Знову ж таки, зрозуміло, що ви не можете говорити про деталі розслідувань і не оприлюднюєте їхні подробиці. Але хто саме ці злочинці, воєнні злочини яких ви розслідуєте? Чи це солдати, командири, бойовики?

Крістіан Левек:

Під час наших розслідувань ми не обов’язково маємо одну категорію злочинців. Ми дивимось на поведінку також тих, хто вчинив або потенційно вчинив би злочин. Знову ж таки, справи мають підпадати під наш закон про воєнні злочини. Ті, хто натиснув спусковий гачок є потенційною ціллю розслідування. Тобто, люди, які фактично стріляли в жертву, якщо обставини свідчать про те, що це було воєнним злочином.

Також, це командири середнього рівня, а також командири вищого рівня. 

–​ Який процес встановлення того, чи є один чи інший злочин воєнним злочином чи злочином проти людства?

Крістіан Левек:

–​ Спочатку ми встановлюємо, чи маємо ми відповідну юрисдикцію, як я вже згадала, вона досить обмежена. Потім, ми дивимось якою є природа злочинної поведінки і чи відповідає це нашому закону.

Чи є це умисним вбивством цивільної особи, яка не брала участь у бойових діях? Чи були заподіяні навмисні страждання особі, яка перебуває під захистом? Чи є це незаконним ув’язненням? Чи це щось інше, що підпадає під наш закон про воєнні злочини? Тому ми буквально дивимось на цей закон. Ми розглядаємо поведінку, факти, звинувачення, бачимо, чи є відповідність.

Читайте також: Як російські військові злочинці убили старосту села та мирних мешканців у Мотижині

Ліворуч вниз головою в червоному капюшоні лежить тіло Павла Холоденка, а праворуч ‒ Віктора Балая. Фото надані жителями села Здвижівка, які відкопали захоронення. Київщина. Квітень 2022 року

Ексгумація тіл цивільних, яких убили під час російської окупації. Буча. Київщина, 12 квітня 2022 року

–​ ​А щодо самого президента Росії Володимира Путіна. Чи він не мусить понести відповідальність відповідно до принципу «вищої відповідальності»? Враховуючи докази, які безпосередньо пов’язують Путіна з воєнними злочинами - чи не повинен бути трибунал для Путіна? Наприклад, такий, який був у справі проти Слободана Мілошевича?

Ілай Розенбаум:

–​ Ми представляємо Міністерство юстиції Сполучених Штатів і ми зазвичай не звинувачуємо людей, окрім як через наш власний судовий процес в обвинувальних актах і в суді, якщо ми не є частиною якогось міжнародного трибуналу. Тому мені доведеться утриматися від характеристик президенту та іншим. Але добре, що ви згадали Слободана Мілошевича. Я б додав колишнього лідера Східної Німеччини Еріха Хонеккера до списку іноземних лідерів, які ніколи не думали, що закон їх наздожене. А інколи саме так і відбувається.

Читайте також: Кривавий московський звір: «Сам Сатана живе в моїй сраці»  

–​ Під час вашої поїздки в Україну, генпрокурор Гарланд сказав: «Воєнним злочинцям не сховатися». З огляду на кількість воєнних злочинів, скоєних в Україні, переслідування воєнних злочинців може тривати роками. Чи очікуєте ви, що багато країн будуть готові екстрадувати російських воєнних злочинців?

Ілай Розенбаум:

–​ Коли я був із генпрокурором 21 червня в Україні, було дуже сумно бути там через те, що відбувається. Але також було дуже надихаюче бачити мужність і рішучість наших українських колег відстоювати справедливість і боротися за територіальну цілісність своєї країни.

Один із прокурорів навіть був у військовій формі. Я підтримую слова генерального прокурора: «Злочинцям не буде де сховатись».

Той факт, що 45 країн узгодили план дій в Гаазі в середині липня, думаю, є прикладом цього. Справді, можуть знадобитися роки чи десятки років для досягнення повного правосуддя, але я вірю, що це буде.

–​ Пане Розенбауме, ви наголосили, що між післявоєнною Німеччиною та Росією є різниця в тому, що, ймовірно, Росія не захоче співпрацювати, якщо там не зміниться влада. Чи існує процедура здійснення правосуддя, якщо ті, хто вчинив воєнні злочини вирішать не залишати Росію, тобто не буде варіанту з екстрадицією?

Ілай Розенбаум:

–​ Швидше за все, правосуддя доведеться досягати без співпраці з російською владою, якщо не зміниться влада і не зміниться ставлення цієї влади. Існують різні механізми, включно із цивільною відповідальністю, яка допоможе забезпечити певну міру справедливості навіть поза системою кримінального правосуддя. Багато різних судів у багатьох країнах і багато різних організацій – урядових, міжурядових та неурядових – всі співпрацюють разом, щоб відстояти справедливість для жертв.

Жертвам, які вижили, надається допомога, щоб впоратись із фізичними та психологічними наслідками того, що вони пережили.

Читайте також: «Тепер ви вірите, що це не просто війна, а геноцид?»

– Ви говорили про роботу команди Міністерства юстиції у притягненні до відповідальності винуватих у скоєнні воєнних злочинів в Україні. Україна має двопартійну підтримку в США, та чи можна передбачити зміни у вашій роботі, якщо будуть зміни в Конгресі або адміністрації?

Ілай Розенбаум:

–​ Якщо говорити про розслідування справ злочинів нацистів у Другій світовій війні як приклад, наш досвід показує, що обов’язки відстоювати справедливість у цих справах не залежать від того, яка партія в США при владі.

У Сполучених Штатах Україна має потужну двопартійну підтримку, її підтримують по всій країні в усіх 50 штатах і територіях, і неможливо уявити, щоб інша адміністрація не присвятила себе досягненню необхідної справедливості.

Олексій Коваленко, Костянтин Голубчик; опубліковано у виданні Голос Америки


В тему:

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:52
Єрмак увійшов до списку 100 найвпливовіших людей від Time, Зеленського там немає. Українців теж. Це закономірно, так, Коломойський?
20:00
У четвер в Україні сухо тільки на південному сході
18:05
Роздраконена економіка. Кризу в Китаї не подолати без повернення до курсу реформ
17:39
Заробляють як на наркотиках: Gazeta Wyborcza про тютюнову мафію в Україні
17:06
НАБУ оголосило у розшук екснардепа Руслана Демчака
16:03
Близько 650 тис. чоловіків призовного віку незаконно виїхали з України від початку повномасштабної війни - Politico
15:01
росія виводить своїх "миротворців" із Нагірного Карабаху
14:37
Ракетний удар по Чернігову: 14 загиблих, понад 60 постраждалих, 6 зниклих безвісті
13:45
Дякуємо СБУ за "спецперевірку": ексрегіонал та "антимайданівець" Волошенков влаштувався в Агенцію оборонних закупівель. Він - син генерала СБУ
12:11
Закупівля неякісних бронежилетів для ЗСУ по завищених цінах: справу Шаповалова та Хмельницького передали до суду

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]