Як промисловість України долає воєнні виклики

Важная новость

Галузі, що забезпечують життєдіяльність, відновлюються краще.

Про це йдеться у статті ZN.UA [2].

Зважаючи на повномасштабне воєнне вторгнення, всі галузі української промисловості зазнають різних втрат, однак у короткостроковій і довгостроковій перспективах оптимізм об’єднує промисловість. Найкраще зберігають та/або відновлюють виробництво галузі, які забезпечують базові потреби населення (виробляють їжу, одяг чи взуття). Такими є основні результати третього щомісячного опитування підприємств, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у липні 2022 року.

Повномасштабна воєнна агресія Росії проти України підкреслила слабкі місця української економіки. Впродовж останніх років українська переробка або зменшувала виробництво промислової продукції, або ж демонструвала зростання «в межах статистичної похибки». В результаті через війну очікується падіння промисловості на 42,6% при зменшенні ВВП на 31% (за оцінками експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій). При цьому стійкість промисловості відрізняється для різних галузей, що відображається в результатах опитувань.

Перш за все зберігають і/або відновлюють виробництво галузі, які забезпечують базові потреби населення — виробляють їжу, одяг чи взуття. Втім, харчова промисловість — одна з небагатьох галузей, де станом на липень 2022 року більш як половина опитаних або тримають виробництво майже на довоєнному рівні, або повністю зберегли обсяги роботи та навіть перевищують довоєнні (відповідно, 34 і 24%). У легкій же промисловості лише 7% підприємств працюють на 100% і більше. В інших галузях подібні результати набагато скромніші через гіршу можливість впоратися з новими викликами або особливості виробництва (див. рис. 1).

У низці галузей (виробництві будматеріалів, металургії та металообробці, хімічній промисловості та машинобудуванні) фіксується критичне падіння виробництва. Наприклад, не працюють аж 16% підприємств, які виробляють будівельні матеріали. В металургії та металообробці 63% підприємств зменшили виробництво більш як удвічі. Навіть у деревообробній галузі, яка переважно сконцентрована на заході та півночі країни, лише 35% підприємств працюють майже на повну потужність. Дані підтверджують, що цілі галузі швидко стали заручниками війни, зважаючи на порушення ланцюгів постачання, блокаду морських шляхів експорту та зменшення попиту.

Негативна поточна ситуація, але оптимістичні очікування в усіх галузях

Лідерство окремих галузей відображається в оцінках ділового середовища та фінансово-економічної ситуації на підприємствах. Оцінки ділового середовища в цілому серед усього українського бізнесу залишаються низькими — відповідний індекс становить -0,37 у липні. Тобто негативні оцінки загальноекономічного становища суттєво переважають позитивні (45,5% проти 8,5%). Ба більше, оцінки є негативними для всіх галузей промисловості. Однак для харчової показник становить -0,31 і є одним із найкращих серед усіх галузей. Менше песимізму щодо сьогодення лише в легкій промисловості (-0,23) і деревообробці (-0,06) (див. рис. 2).

Оптимізм щодо майбутнього обережний, адже значення Індексу очікуваних змін ділового середовища зменшилося з +0,16 у червні до +0,09 у липні. Однак у більшості промислових галузей — позитивні оцінки (крім поліграфічної). Найбільше оптимізм переважає в легкій (+0,23) і деревообробній (+0,78) галузях. При цьому в харчовій промисловості, яка поки що непогано дає раду кризовим викликам, індекс очікуваних змін становить лише +0,04. Це може відображати невизначеність щодо осінньої посівної в сільському господарстві та доступу до глобальних ринків.

Подібні галузеві настрої спостерігаються й в контексті фінансово-економічної ситуації на підприємствах. Хоча оцінки поточної ситуації є негативними для всіх галузей, у харчовій і легкій промисловості підприємства менш песимістичні (-0,08 і -0,20 відповідно) (див. рис. 3). Також високі результати в деревообробці (-0,06). При цьому очікування щодо фінансово-економічної ситуації знову дуже обережні в харчовій галузі (+0,09). У деревообробці цей індекс становить +0,82, а в легкій промисловості — +0,31.

Харчова та легка промисловість зберігають темпи виробництва і продажів, а деревообробка — оптимізм щодо майбутнього

За результатами липня, лише дві галузі не мають негативних темпів зміни виробництва — харчова (0,00) і легка промисловість (+0,02) при середньому індексі змін виробництва -0,12 для всього бізнесу. Для порівняння, найнижчі результати у виробництві будівельних матеріалів (-0,65) і металургії (-0,45). Виробничі очікування на три місяці є оптимістичними незалежно від галузі промисловості — всі показники мають додатне значення. Найвищими є показники для харчової (+0,24), легкої (+0,38) і деревообробної (+0,77) галузей (див. рис. 4).

Подібно до виробництва, зменшуються темпи скорочення продажів для всіх підприємств (індекс зміни продажів -0,16 у липні). Знову ж таки, лише в легкій промисловості позитивний індекс +0,04. У деревообробці показник становить 0,00, а в харчовій галузі — -0,03. Очікування щодо змін продажів також позитивні в усіх галузях. Однак харчова промисловість має результат +0,23, що лише на рівні середнього показника для всього бізнесу. Високий оптимізм у легкій промисловості (+0,38) і деревообробці (+0,69).

Практично в усіх галузях промисловості переважають підприємства, які скорочували кількість працівників. При цьому в харчовій промисловості ситуація така, як для всього бізнесу в середньому (-0,16). Низькі темпи скорочення в легкій промисловості (-0,04). Але в очікуваннях переважають плани збільшувати кількість працівників у найближчі кілька місяців.

Експортна діяльність відновлюється, але обсяги експорту продовжують падати

Війна непропорційно вплинула на експортну діяльність різних виробничих галузей. Найкращу ситуацію зафіксовано в деревообробній промисловості. В галузі взагалі не припиняли експорту 82% опитаних, а також відсутні підприємства, які не змогли відновити експорт після припинення. Знову ж таки, це може бути зумовлено географічним розподілом деревообробки. Також краще витримали вплив війни підприємства харчової промисловості, де не зупиняли експорту 47% опитаних. Це знову порушує питання глибшої переробки сільськогосподарської сировини, експорт якої значно впав через блокаду морських портів. Водночас найменша частка підприємств, які не припиняли експортувати, в хімічній промисловості (27%), виробництві металу та металообробці (36), машинобудуванні (41%) (див. рис. 5).

Незважаючи на збереження та відновлення експортної діяльності, в цілому всі сектори зазнали падіння обсягів експорту. В усіх галузях промисловості, окрім поліграфічної, переважають підприємства, які скорочували експорт. Сильна тенденція до зменшення експорту спостерігається у галузі будівельних матеріалів (-0,86). Водночас вагомою також є тенденція до зменшення в легкій (-0,14), харчовій (-0,25) і деревообробній (-0,25) промисловості.Очікування щодо відновлення експорту залишаються позитивними. Однак найнижчим є показник харчової промисловості (+0,07). Необхідно зауважити, що подібна ситуація спостерігається й у сільському господарстві, що сумарно може відображати вже згадані вище побоювання в рамках агропромисловому комплексу.

Про опитування: Для швидкого збору інформації про поточний стан економіки на рівні підприємств (насамперед виробничих) ІЕД започаткував щомісячне опитування підприємств. Методологія розроблена для оцінки ситуації з «базового рівня» — суджень і очікувань основних економічних агентів: підприємців і керівників підприємств. Польовий етап третього щомісячного опитування відбувся 4–14 липня 2022 року. Статтю підготовлено в рамках реалізації проєкту «За прозору та чесну митницю», що фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та Atlas Network.

«Аргумент» [3]

На цю тему: