Як росія бореться із Заходом за вплив на Молдову

Важная новость

На тлі війни з Україною Росія намагається боротися із Заходом за вплив на Молдову. Головна мета — зміна прозахідної влади в республіці на майбутніх президентських виборах. Допомогти в цьому має олігарх і політик Ілан Шор, який проживає в Москві, заочно засуджений у Молдові: його партію заборонили, але молдовський Конституційний суд вирішив, що її члени можуть брати участь у виборах. Шор та його команда стали привілейованими партнерами Росії у Молдові. З близьким до Ілана Шора політиком – головою Гагаузії Євгенією Гуцул особисто зустрічався Владімір Путін. Завдання Шора - працювати на зниження рейтингу чинного президента Майї Санду. Крім того, Москва може розраховувати на традиційно проросійський електорат Гагаузії.

Про "молдовський вузол" йдеться у статті видання The Insider [2].

Увечері 16 березня поточного року в Москві на інтерв'ю до журналіста Олексія Венедиктова прийшла невисока людина в костюмі та за яскраво-червоної краватки. Він приїхав на величезному чорному лімузині Aurus Senat — точнісінько як у Володимира Путіна. У супроводі охоронця піднявся до студії і вже за кілька хвилин у прямому ефірі RTVi відповідав [3] на запитання.

«Треба зрозуміти, ви Шура Балаганов чи Остап Бендер? Я хочу зрозуміти», — спитав гостя Венедиктов. «Я Ілан Шор. Це нова постать у сучасній історії світу», — посміхнувся інтерв'юваний.

Ілан Шор та Олексій Венедиктов

Венедиктов навряд чи випадково згадав у своєму питанні головного персонажа книг Ільфа та Петрова. За однією з версій, прототипом Остапа Бендера був одеський авантюрист Осип Шор. Чи зрозумів порівняння Ілан Шор, невідомо. Він прийшов на інтерв'ю не зчитувати натяки, а гнути свою лінію: «Моє політичне завдання — перемогти чинний антинародний режим».

«Антинародний режим» за Шором — це нинішній проєвропейський президент Молдови Майя Санду та уряд, призначений правлячою та теж проєвропейською партією «Дія та солідарність».

Ілан Шор розраховує перемогти їх уже цього року. На осінь у Молдові заплановано президентські вибори. Санду вже заявила про намір переобиратися на другий термін. Одного дня з виборами має пройти конституційний референдум про вступ республіки до Європейського Союзу. Його також ініціювала Санду.

Завдання-максимум для Шора зробити так, щоб плебісцит провалився, а Майя Санду програла. Це збігається з тим, чого хоче Москва, чиї відносини з Кишиневом від початку війни в Україні лише погіршуються. Шор (очевидний агент ФСБ РФ - А.) — один із інструментів досягнення цієї мети.

Невловимий Шор

Біографія 37-річного Ілана Шора - суміш детективу та шахрайського роману. Успадкувавши в 2005 році бізнес свого батька Мирона Шора (магазини одягу, парфумерії та косметики, магазини duty-free, нерухомість), комунікабельний Шор-молодший швидко обзавівся знайомствами та зв'язками в молдовській політиці та російській еліті.

Преса писала про зв'язки молодого підприємця з головою управління справами президента РФ Володимиром Кожиним, головою Олімпійського комітету Росії Леонідом Тягачовим, головою Федеральної митної служби Андрієм Бельяніновим. Їхні високі посади вже в минулому, але Шор спілкувався з ними в період їхнього розквіту. На весіллі Ілана Шора та співачки Жасмін у 2011 році у Кишиневі гуляли російські та молдовські політики та зірки шоу-бізнесу.

До 2014 року Ілан Шор завдяки зв'язкам в урядових колах, включаючи тодішнього прем'єра країни Влада Філата, отримав контроль над трьома молдовськими банками — Banca de Economii, Unibank і Banca Sociala. Сьогодні жодного з них вже не існує. Банки було ліквідовано після того, як восени 2014 року з них вивели $1 млрд. За незаконною схемою стояв не Шор, а в минулому тіньовий керівник Молдови олігарх Володимир Плахотнюк [4]. Шор допомагав Плахотнюку, а потім відіграв роль громовідведення — став головним фігурантом кримінальної справи про виведення мільярда. Але у в'язницю не сів.

Володимир Плахотнюк

Плахотнюк, який контролював тоді у Молдові всю правоохоронну систему, включаючи прокуратуру та суди, покровительствував свого спільника. Завдяки йому Шор уникнув СІЗО. Коли у 2017 році суд Кишинева призначив йому за фінансові махінації покарання у вигляді 7,5 року в'язниці, Ілана Шора залишили на волі до завершення розгляду справи у вищих інстанціях.

Тоді ж Плахотнюк благословив Шора на цікавий експеримент. У червні 2015 року Шор був обраний мером невеликого містечка Оргєєв, що приблизно за 60 км від Кишинева. Репутація викрадача мільярда цьому не завадила. Як мер Ілан Шор перетворив містечко на вітрину: полагодив тротуари та дороги, облагородив сквери та вулиці, побудував парк розваг з безкоштовними для дітей атракціонами.

Причетність політика до махінацій магічним чином перетворилася з проблеми на перевагу. Про Шора почали говорити приблизно так: усі крадуть, але він хоч щось для народу робить. Популярність його зростала, і експеримент продовжився. 2016 року він обзавівся партією, так і назвавши її — «Шор». Головним словом у партійній програмі було «безкоштовно»: безкоштовна освіта, безкоштовна медична допомога, збільшена допомога для соціально вразливих категорій громадян тощо.

У бідній республіці такий популізм працює. На парламентських виборах у лютому 2019 року партія Ілана Шора пройшла до парламенту, отримавши у ньому сім місць зі 101. Депутатом став і сам Шор. На той час у Плахотнюка, який керував уже всією країною, не обіймаючи жодних посад, почалися проблеми. Опозиція, включаючи нинішнього президента Майю Санду, почала гуртуватися проти олігарха і протестувати. Ілан Шор та його прихильники критикували тих, хто критикував Плахотнюка.

У червні 2019 року режим Влада Плахотнюка впав. Спільними зусиллями — тоді таке було ще можливо — його демонтували Росія, США та Євросоюз. Вони домоглися об'єднання опозиційних молдавських партій у парламентську коаліцію, куди увійшли такі різні сили, як проросійська Партія соціалістів на чолі з Ігорем Додоном та проєвропейська партія «Дія та солідарність», створена Майєю Санду. Було призначено новий уряд на чолі з Санду.

Плахотнюк після короткої бесіди з послом США, що відвідав його, утік з Молдови. Одночасно з олігархом зник Ілан Шор, який обслуговував його інтереси. Власник молдовського та ізраїльського паспортів утік до Ізраїлю та осів у Тель-Авіві.

Політик "на удальонці"

Після втечі Шор продовжив займатись молдовською політикою дистанційно. Коли в 2020 році Майя Санду стала президентом, а її партія «Дія та солідарність» через рік перемогла на дострокових парламентських виборах і сформувала уряд, Шор почав «мочити» Санду та її команду.

Майя Санду після перемоги на виборах 2020 року

Партія «Шор» організовувала протести, з моніторів у центрі Кишинева Шор звертався до своїх прихильників. У квітні 2023 року Апеляційна палата Кишинева заочно засудила його до 15 років ув'язнення за фінансові махінації. Шора не зупинило і це. Тієї ж весни він провів черговий сеанс електоральної магії: під час виборчої кампанії з виборів голови Гагаузької автономії, південного регіону Молдови, він висунув свого кандидата — Євгену Гуцул.

Біографія Гуцул у Вікіпедії зараз складається з одинадцяти пропозицій. А рік тому вона взагалі не мала біографії. З абсолютного no name Шор у лічені місяці створив нового керівника Гагаузії. Гуцул та Шора звинувачували в електоральній корупції та підкупі виборців. Звинувачення звучали, зокрема, на рівні молдовських урядовців, включаючи прем'єр-міністра. Через рік у судах немає пов'язаних із цим справ, і Євгенія Гуцул продовжує працювати головою автономії. Будучи дуже поганим промовцем, вона майже не дає інтерв'ю, не орієнтується ні в політиці, ні в економіці. Проте 6 березня 2024 року у Сочі з нею зустрівся та сфотографувався Володимир Путін.

Владімір Путін та Євгенія Гуцул

Гагаузька автономія – майже на 100% проросійський регіон Молдови. Тут розмовляють переважно російською мовою і ніколи не голосують за прозахідних політиків. Гагаузи вкрай опозиційні Кишиневу, постійно й голосно конфліктують із центром та не хочуть у ЄС. В автономії є люди, які відкрито кажуть, що зустрінуть тут Владіміра Путіна із квітами.

На початку 90-х Гагаузія зробила те саме, що й невизнане Придністров'я: проголосила свою, незалежну від Молдови Гагаузьку республіку. Кровопролиття, яке трапилося на Дністрі, на півдні уникли дивом: 30 років тому Гагаузія помирилася з Кишиневом, погодившись на автономію у складі Молдови.

До обрання главою регіону Євгенії Гуцул відносини Кишинева та Комрата (столиці автономії) не були простими, але відкритих конфліктів не було. Тепер, коли влада в регіоні, по суті, опинилася в руках Ілана Шора, конфлікти є і досить гучні. Президент Майя Санду відмовилася підписати указ про включення підконтрольної Ілану Шору глави Гагаузії до складу уряду. Гуцул у відповідь заявила, що подасть на Санду до суду.

Сам Шор перебрався з Ізраїлю до Москви, хоча 2015 року російська влада на п'ять років забороняла йому в'їзд у країну з формулюванням «загроза національної безпеки» (це так звана "операція прикриття" агента російських спецслужб, яким є Шор. Ціль операції - нав'язати Заходу думку про начебто непов'язаність кримінальника Шора зі спецслужбами РФ, хоча це насправді не так - А.). Нині все змінилося. Шор виявився затребуваним і тепер сам із Росії створює загрози молдовській владі. І небезуспішно.

Минулого року партію «Шор» було оголошено в Молдові поза законом. Але на її місці відразу виросли дві нові, теж пов'язані з Шором, — «Відродження» та «Шанс». Обидві виступають за відновлення відносин із Росією. Сам Шор при цьому каже, що Молдові треба рухатись у протилежний від ЄС бік — до Євразійського економічного союзу. Це при тому, що республіка у 2022 році стала країною-кандидатом на вступ до ЄС, а у 2023-му Брюссель вирішив розпочати з Кишиневом переговори про членство у Євросоюзі.

У Москві Ілана Шора приймають такі політики, як віце-спікер Ради Федерації Костянтин Косачов та голова комітету Держдуми у справах СНД Леонід Калашніков. Це офіційно та публічно. Непублічно ж, кажуть джерела The Insider, молдовський бізнесмен-втікач підтримує контакти з прес-секретарем президента Росії Дмитром Пєсковим і мільярдером (а насправді агентом ФСБ, який грає роль начебто "незалежного мільярдера - А.) Романом Абрамовичем.

Риторика Шора, як і раніше, працює. Підтримувана та фінансована ним партія «Шанс» зараз на третьому місці у соцопитуваннях — перед нею лише партія влади «Дія та солідарність» та блок молдавських комуністів та соціалістів.

Кандидатів у президенти Молдови від підконтрольних йому партій Шор поки що не висував. Але й до виборів є ще час. Втім, кандидат може і не з'явитися. Чи з'явитися для того, щоб бути знятим із виборів та спровокувати скандал із наступними гучними звинуваченнями на адресу влади.

Робота на дискредитацію влади та особисто Майї Санду – одне із завдань Шора. З настанням тепла в Кишиневі та інших містах Молдови варто чекати на антиурядові акції. Шор завжди справно платить їх учасникам, тож люди на вулиці точно вийдуть, забезпечивши цим потрібну картинку невдоволення владою.

Придністровський рубіж

Невизнане Придністров'я є ще одним активом Москви в Молдові. 28 лютого придністровська влада організувала з'їзд депутатів усіх рівнів, на якому попросили допомоги РФ у протистоянні з Кишиневом. Наразі йдеться про дипломатичну підтримку.

Тираспіль звинувачує Молдову у блокаді. Цього року змінилися правила гри: у Молдові набув чинності новий Митний кодекс, який виключив для придністровських компаній таку пільгу, як відсутність мит. Особливий режим існував десятиліття, і його зміни викликали невдоволення придністровської влади.

Поширення Кишиневом молдавських законів на не підконтрольну йому територію за Дністром стало можливим через війну. З лютого 2022 року Україна закрила придністровську ділянку кордону з Молдовою. Для Києва невизнана республіка є джерелом загрози. Там дислоковані російські військові, а в селі Ковбасна є гігантські склади з боєприпасами.

У цій ситуації придністровські компанії більше не можуть завозити потрібну їм продукцію до регіону, минаючи митні пости Молдови. Це дало Кишиневу важіль, яким він користується і має намір користуватися надалі. Принаймні віце-прем'єр Молдови з реінтеграції Олег Серебрян регулярно повторює, що Кишинів добиватиметься «поступового повернення Тирасполя» до молдавського правового поля.

Але Придністров'я не має наміру здаватися без бою. Це продемонстрував з'їзд депутатів усіх рівнів, який прийняв звернення до Москви за допомогою. З одного боку, нічого серйозного не сталося: побоювання, що Тираспіль може попросити Москву про входження Придністров'я до складу Росії, не підтвердили. Але з іншого — напруга у відносинах між Кишиневом та Тирасполем створює відчуття нестабільності усередині країни. Ефект подвоюється, якщо напруженість виходить відразу з двох точок – Придністров'я та Гагаузії.

Проєвропейська рать

Росія та Захід уже десятки років перетягують Молдову, як канат. У влади неодноразово змінювалися умовно ліві і умовно праві. Умовно тому, що в Молдові все не те, чим здається. Насправді і ліві, і праві виявлялися корумповані достатньою мірою, щоб суспільство в них розчаровувалося і починало вимагати їхнього відходу з влади.

Наразі країною керують прозахідні праві політики. Однак владу вони отримали, зокрема, завдяки тому, що замаскувалися під лівоцентристів. Майя Санду 2020 року пішла на нестандартний для молдовських політиків хід: відмовилася зіграти на протиставленні прозахідного та проросійського векторів. Натомість вона напирала на те, що зможе вирішити такі проблеми, як корупція та бідність, реформувати та зміцнити державні інститути. Своїм гаслом Санду обрала таке: «Час порядних людей!» І стала президентом. У 2021 році її партія повторила успіх, пообіцявши людям справедливість, боротьбу з бідністю та корупцією та реформи.

У Молдові суспільство завжди було поділено на тих, хто хоче зближення з Євросоюзом, і тих, кому ближче Росія. Політики майже ніколи не намагалися отримати голоси і тих, і інших, воліючи обробляти якусь одну групу. У Майї Санду та її партії вийшло те, що ніколи не вдавалося правим партіям, орієнтованим на Захід. Змістившись у центр політичного поля, вони не втратили свого виборця на правому фланзі. І зібрали електоральні вершки скрізь, отримавши у країні всю владу.

Перемога припала на пандемію ковіда. Потім почалися інші кризи. Спочатку енергетична, потім війна Росії з Україною, що породила кризу біженців та розрив логістичних ланцюжків. Молдавським фермерам стало важко і дорого, а часом неможливо відвантажувати продукцію на традиційні для них російські та білоруські ринки. Все це викликало накопичувальний ефект невдоволення владою.

Слідом почалися провали та скандали при спробах реформувати систему юстиції. Боротьба з корупцією успіхами також не увінчалася: гучні кримінальні справи або не дійшли до судів або продовжують у них лежати майже без руху.

Євросоюз повністю підтримує Санду із її командою. Європейські гранти в республіці отримують багато неурядових організацій та ЗМІ. У 2022–2023 роках Брюссель допоміг країні грошима, щоб пом'якшити для населення наслідки енергокризи та надхмарних цін на газ. Європейський фонд світу, заснований у 2021 році, допомагає у питаннях безпеки Молдові, а також Грузії та Україні (бюджет фонду на 2021–2027 роки – €5 млрд). Майю Санду залюбки приймають європейські лідери. На початку березня вона злітала до Парижа, де зустрілася із французьким президентом Еммануелем Макроном. Молдова та Франція підписали угоду про співпрацю у сфері оборони. Париж обіцяв підтримувати «незалежність, суверенітет та територіальну цілісність» Молдови та реформи, «започатковані для підготовки молдавської держави до вступу до Європейського союзу».

Майя Санду та Еммануель Макрон

Проте внутрішньополітичні тренди зараз почали розгортатися проти чинного президента. Опитування, яке опинилося в розпорядженні The Insider, проведене на замовлення International Republican Institute, показало, що антирейтинг Майї Санду, жодного разу не викритій і навіть не запідозреній в корупції, вищий, ніж антирейтинг звинуваченого в крадіжці мільярда і заочно засудженого Ілана Шора: 57% проти 49 %. Це тривожний сигнал. Він вказує на те, що для нинішньої молдовської влади ситуація складна і результати осінньої битви за президентське крісло зовсім не вирішені.

Фото з відкритих джерел

Переклад: «Аргумент» [5]

На цю тему: