Колишній народний депутат і один із головних спонсорів партії «Народний Фронт» Микола Мартиненко намагається завадити співпраці швейцарських і українських правоохоронців у розслідуванні кримінальних справ проти нього.

Як повідомляє DW.COM. [2], панамська компанія, на швейцарські рахунки якої надходили імовірні хабарі Мартиненку, судилася з прокуратурою Швейцарії, оскаржуючи передачу Україні інформації про ці рахунки. Це випливає із судових документів, які є у розпорядженні видання. Ідеться про документи, які підтверджують надходження на підконтрольні Мартиненку рахунки 6,4 мільйона євро. Інформацію про ці рахунки запитувало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Там підозрюють, що ці кошти були хабарами, які призначалися українським депутатам і чиновникам у зв\’язку з постачанням обладнання на українські АЕС.

У зв\’язку з цими імовірними хабарами прокуратура Швейцарії ще з 2013 року проводить розслідування за підозрою у підкупі іноземних посадовців та відмиванні коштів. Однак, як повідомляли раніше швейцарські ЗМІ, Генеральна прокуратура України роками гальмувала надання міжнародної правової допомоги у цій справі. Розслідування у Швейцарії не зрушило з місця до 2016 року, доки за цю справу не взялося НАБУ. Відтоді, як випливає із судових документів, між українськими і швейцарськими правоохоронцями відбувається активний обмін інформацією. Зокрема у жовтні 2016 року швейцарці розпорядилися передати в Україну всю інформацію про банківські рахунки панамської фірми Миколи Мартиненка. Однак на заваді обміну інформацією стали судові позови.

Федеральний кримінальний суд у Беллінцоні навесні відхилив позов у справі Мартиненка проти передачі інформації НАБУ. Остаточне рішення у червні ухвалив Федеральний суд

Питання вдалося розблокувати лише через вісім місяців, коли завершилася судова тяганина. 28 червня 2017 року Федеральний суд Швейцарії виніс остаточне рішення, яке нині стало доступним для ознайомлення у базі судових рішень країни: відхилити вимоги Мартиненка. У позові стверджувалося, що судовий процес в Україні не відповідає міжнародним правовим стандартам, а передача інформації про швейцарські рахунки неприпустимо шкодить діловій репутації українця.

Починаючи з 2014 року, Микола Мартиненко, позиваючись через офшорні фірми, також безрезультатно намагався розблокувати рахунки, на які йому надходили імовірні хабарі. Водночас один із його позовів, який не стосувався банківських рахунків, був успішним. У липні 2016 року швейцарський суд задовольнив вимогу Мартиненка до Федеральної прокуратури країни надати йому всю інформацію про журналістів, які писали запити щодо долі кримінальної справи проти нього. Це рішення суду викликало обурення у журналістській спільноті Швейцарії. ЗМІ назвали це рішення «небезпечним прецедентом», який може посилити тиск на журналістів, що пишуть про корупцію.

Крім судів, Микола Мартиненко, вочевидь, намагався захиститися від кримінального переслідування і неформальними шляхами. У квітні в Цюриху було заарештовано співробітника поліції, якого підозрюють в отриманні хабара від Мартиненка. За інформацією місцевих ЗМІ, швейцарський правоохоронець мав завдання від українця встановити неформальний канал комунікації з федеральним прокурором Швейцарії.

«Аргумент» [3]

В тему:

• Экс-депутат с биографией агента ФСБ Мартыненко задержан НАБУ, а не СБУ [4]
• Суд дал НАБУ доступ к контрактам «технической компании» Мартыненко-Жвании [5]
• 10 подельников экс-депутата Мартыненко уже задержаны НАБУ [6]
• Омелян, поручившийся за Мартыненко, видел его раз в жизни в коридоре [7]
• Николай Мартыненко - фигурант трех дел НАБУ [8]