Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар (на фото), який розповсюдив аудіозапис, де силовики Білорусі обговорюють можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомив про готовність свідчити у справі Офісу генерального прокурора України. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року.

Макар у коментарі "Суспільному [2]".

"Ми робили усе, щоби дати розголос, і найголовніше – щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи (українським правоохоронцям ‒ УП) приблизно в грудні.

Офіційного допиту не було, але сьогодні зі мною зв’язувалися українські спецслужби. Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я буду готовий дати свідчення в Генеральній прокуратурі України" - сказав Макар.

Макар висловив готовність прилетіти до Києва, але все залежить від спецслужб України. 

"Коли буде така необхідність чи будуть якісь факти, я, звісно, буду сповіщати, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, – я готовий", – заявив він. 

Потрапили ці матеріали до колишнього співробітника білоруського спецназу ще у 2012 році від анонімних джерел з Комітету держбезпеки Білорусі. 

Тоді, стверджує Макар, він почув на записах ім’я свого друга Олега Алкаєва, колишнього начальника Мінського СІЗО. Останній виїхав із Білорусі у 2001 році та почав критикувати режим Лукашенка, де раніше сам був керівником "розстрільної групи", яка займалась смертними вироками. Книгу Алкаєва у 2007 році видав Шеремет. 

Макар розповів, що саме через присутність у цих розмовах прізвища його друга, він спочатку передав записи американським спецслужбам, щоб врятувати тому життя. За його ж словами, залишаються живими екскомандир бригади спецназу Володимира Бородач та начальник відділу МВС Білорусі по боротьбі з корупцією В'ячеслав Дудкін, чиї імена також фігурували у обговореннях співробітників спецслужб. 

Відповідно до плівок, планувалась ліквідація ще й російського політолога Андрія Суздальцева.  

"Цей запис я оприлюднив зараз, передав для публікації на EUobserver. Там були зроблені усі можливі експертизи. Проводилась фоноскопічна експертиза, яка підтверджена. Також пізніше, якщо це буде потрібно, буде зроблена біометрична експертиза", – повідомив викривач. 

Він також пояснив, чому не зробив цього раніше. Макар вважає, що у цьому б випадку існувала б загроза його життю, проте чому він не оприлюднив записи, коли Шеремета вбили, він так і не сказав. 

"Якби намагався опублікувати це раніше, у 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми б не відкрили очі на усі ці злочини, які планувалися, які були вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета.

Якби у 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися у злочині, але сьогодні я не допоміг би своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні", – пояснив він. 

Наразі, вважає Макар, його дії можуть допомогти здолати диктаторський режим Лукашенка. "І я, напевно, готовий пожертвувати своїм життям, щоб для Білорусі усе це припинилося, диктаторський режим, і щоб Білорусь стала вільною", – каже колишній співробітник спецназу. 

Нагадаємо: 4 січня білоруська опозиція передала "Українській правді" записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в офісі Зайцева в Мінську.

Зокрема, обговорюється спосіб вбивства Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.

Нацполіція у грудні 2020 року отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета з території однієї з країн Європи і буде проводити там слідчі дії.

Передісторія: журналіст "Української правди" та "Радіо Вєсті" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь. 

Слідство вважає, що Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком.

25 серпня суд взявся за справу Шеремета і призначив розгляд із присяжними.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Вони мають підтримку прихильників.

Рекомендуємо до прочитання публікацію Убийство как издевка [3].

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• У КГБ Білорусі обговорювали убивство Павла Шеремета ще у 2012 році [5]
• Меж двух огней. Версия убийства Шеремета, которую проигнорировала полиция [6]
• Второе Рождество за решеткой. Заложники «дела Шеремета»: что изменилось за год [7]