Відповідне рішення [2] суд ухвалив 22 липня.

В ухвалі зазначається, що позивачу 7 листопада 2015 року було присвоєно спецзвання "молодший лейтенант поліції" і що його призначено на посаду інспектора полку поліції особливого призначення № 1 ГУНП у м. Києві.

"Протягом 2013-2014 років позивач брав участь у заходах з охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва під час масових заворушень", - йдеться у рішенні суду.

У 2015 році під час досудових розслідувань Маринченку та іншим працівникам міліції, які у період з листопада 2013 року до лютого 2014 року забезпечували громадський порядок у центральній частині столиці під час проведення акцій протесту, було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, з 23 лютого 2015 року, згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва, Маринченку було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, згодом запобіжний захід було змінено.

Зазначається, що наказом ГУНП у м. Києві від 17 травня 2016 року відповідно до п.3 (застосування до поліцейського запобіжного заходу тримання під вартою) ч. 1 ст.67 закону «Про Національну поліцію» на підставі ухвали Святошинського райсуду міста Києва, наказу Нацполіції від 24 лютого 2016 року та наказу ГУНП у м. Києві від 17 березня 2016 року Маринченка звільнили з посади та зарахували у розпорядження Головного управління.

Згодом наказом № 707 від 22 квітня минулого року ГУНП у м. Києві керівництвом ГУНП у м. Києві було ініційовано проведення службової перевірки на підставі ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Нацполіції.

Дисциплінарна комісія у ході службового розслідування встановила, що Маринченко з 29 грудня 2019 року не виходив на службу без поважних причин.

Уточнюється, що на підставі службового розслідування наказом від 3 червня минулого року 2020 за вчинення дисциплінарного проступку до Маринченка застосували дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Зазначається, що на підставі цього наказу ухвалено наказ від 5 червня минулого року, яким Маринченка звільнено із служби у поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

У документі зазначено, що 14 лютого минулого року він з`явився на своє останнє місце служби у полк поліції особливого призначення № 1 ГУПН у м. Києві і звернувся до командира з усною заявою про бажання приступити до служби. Маринченку повідомили про необхідність звернутися щодо цього до ГУНП в м. Києві, оскільки він знаходиться у розпорядженні в Головному управлінні.

Як йдеться у тексті документа, 17 лютого минулого року позивач звернувся із письмовою заявою до ГУНП у м. Києві, у якій повідомив про бажання приступити до несення служби в поліції і що він у приміщенні ГУНП у м. Києві пройшов співбесіду з інспектором відділу кадрів.

Зазначається, що Маринченко ще кілька разів звертався до ГУНП із доповненнями до цієї заяви і щодо призначення на посаду для подальшого проходження служби у Головному управлінні.

Зі свого боку ОАСК наголосив, що відповідач - ГУНП у м. Києві - не довів, що Маринченко з 29 грудня 2019 року не виходив на службу без поважних причин.

"Слід наголосити, що з 29.12.2019 по 08.02.2020 ОСОБА_1 (Маринченко - ред.) перебував на тимчасово неконтрольованій території України за обставин, які не залежали від його бажання та волі", - зазначається у тексті документа.

ОАСК також взяв до уваги пояснення Маринченка, що після повернення до столиці та нетривалої хвороби він поїхав до адмінбудівлі ППОП №1 ГУНП у м. Києві, де спілкувався з командиром підрозділу підполковником поліції щодо подальшого проходження служби і згодом прибув до адмінбудівлі Головного управління, де спілкувався з приводу подальшого проходження служби із майором поліції, старшим інспектором відділення кадрового забезпечення ППОП №1 ГУНП у м. Києві.

"Протягом лютого - квітня 2020 року позивач вчиняв всіх можливих дій для повідомлення про намір та бажання продовжувати службу в Головному управлінні НП у м. Києві, що відповідачем також не заперечується", - йдеться у повідомленні.

Тож суд вирішив задовольнити позов Маринченка, визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у м. Києві від 3 червня минулого року у частині притягнення Маринченка до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції.

Також ОАСК визнав протиправним та скасував наказ ГУНП у м. Києві від 5 червня минулого року у частині звільнення Маринченка за порушення дисципліни.

"Поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції в ГУНП у м. Києві на рівнозначній станом на час переведення в розпорядження Головного управління посаді з 06.06.2020. Рішення у частині поновлення на службі лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції в ГУНП у м. Києві на рівнозначній станом на час переведення в розпорядження Головного управління посаді з 06.06.2020 допустити до негайного виконання", - йдеться у повідомленні.

ОАСК також вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у м. Києві на користь Маринченка судовий збір у сумі 840,80 грн і судові витрати на правову допомогу в сумі 19 250 грн.

Як повідомлялося, Маринченко є одним з 5 обвинувачених ексберкутівців у справі щодо розстрілів учасників акцій протестів на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Також у справі іншими обвинуваченими ексберкутівцями є Сергій Тамтура, Олег Янішевський, Сергій Зінченко і Павло Аброськін.

29 грудня 2019 року відбувся обмін полоненими. В Україну повернули 76 осіб, яких тримали в полоні на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Україна видала 127 утримуваних осіб, зокрема цих п’ятьох ексберкутівців.

При цьому Київський апеляційний суд перед обміном звільнив з-під варти 3 ексберкутівців - Янішевського, Зінченка та Аброськіна.

Суд також скасував домашній арешт Тамтурі й Маринченку. Їх усіх звільнили під особисте зобов’язання.

Згодом адвокат Олександр Горошинський поінформував, що до Києва повернулися Маринченко і Тамтура, які заявили, що будуть і надалі брати участь у судових засіданнях у справі щодо розстрілів на Майдані.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Как прятали в Россию расстрельщиков Майдана [4]
• І далі вбиває українців: "беркутівець" Зінченко після обміну в 2019 році вступив в окупаційні війська [5]
• Евгения Закревская: "Процесс над "Беркутом” был образцовым. Пока их не отдали России” [6]
• Справедливость и мемориал. Где и то, и другое на седьмую годовщину расстрелов на Майдане? [7]
• Приговоры, подозрения, розыск: дела Майдана семь лет спустя [8]
• Що ще має натворити ОАСК, що Володимир Зеленський нарешті наважився його ліквідувати? [9]