В Україні, попри високі показники розповсюдження COVID-19, почали поновлювати очне навчання. Ще 20 відсотків закладів освіти досі працюють дистанційно. Чи варто повертати учнів за парти?
Після кількатижневого дистанційного навчання школи в Україні знову відкриваються для учнів. З понеділка, 22 листопада, поновили очне навчання понад 11 тисяч закладів, які було закрито через спалахи COVID-19 та недостатній рівень вакцинації педагогів. Ще майже три тисячі шкіл по всій країні залишаються закритими для відвідування учнями, зазначає DW [2].
Представництва ВООЗ та ЮНІСЕФ в Україні закликають місцеву владу "якнайшвидше безпечно відкрити школи", навіть попри високі показники захворювань. Чи варто це робити?
Від початку коронавірусної пандемії [3] українські школи кілька разів закривали на карантин або переводили на дистанційне навчання. Від початку цього навчального року запровадили нове правило - стаціонарно працюють лише ті заклади освіти, у яких понад 80 відсотків вакцинованих співробітників. Особливості роботи також визначає рівень епіднебезпеки у конкретному регіоні. Наразі Україна розподілена на чотири кольорові зони. Найсуворіші обмеження - у "червоній". Тут дозволено працювати з показником 80 відсотків вакцинації працівників лише садочкам і початковим школам. Решта класів - лише при ста відсотках імунізації персоналу.
На практиці ж низка регіонів запровадила додаткові обмеження, і усі класи перевели на онлайн-навчання. Місцева влада наділена такими повноваженнями і скористалася ними. Так, у Києві після тижневих канікул учні ще три тижні вчилися з дому через велику кількість хворих на COVID-19. Подібна ситуація склалася у більшості великих міст. При цьому дехто пояснював "дистанційку" неготовністю до опалювального сезону чи навіть незавершеними ремонтами. Така ситуація змусила батьків у багатьох регіонах вимагати відкриття шкіл.
Політика місцевої і центральної влади України стосовно роботи шкіл під час пандемії викликає у батьків нерозуміння, говорить співголова громадської організації "Батьки SOS" Олена Бондаренко. "У нас заходи носять такий характер: давайте або геть усіх закриємо, а потім геть усіх відкриємо, бо чомусь всі обурюються", - нарікає вона.
Активістка називає запропоновані обмеження почасти нелогічними і непослідовними. "У нас не все зроблено, щоб школи працювали, при цьому на локдаун наклалася ситуація з опаленням, і іноді важко було зрозуміти, чи заклад не працює через COVID, чи через інші причини", - вказує співрозмовниця DW.
У міністерстві освіти і науки України наполягають на тому, що наразі основна причина віддаленого навчання полягає саме у невакцинованих вчителях. "На канікулах десь 20 шкіл по всій Україні. Решта на дистанційному через те, або у "жовтих" і "помаранчевих" зонах 80 відсотків не вакциновані, або у "червоних" - 100 відсотків", - розповів DW начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко. За його словами, станом на 22 листопада в Україні на дистанційному навчанні перебували 2814 шкіл.
При цьому, за останніми даними міністерства, повний цикл вакцинації вже пройшли 84,5 відсотка педагогів країни, а принаймні однією дозою вакцини від COVID-19 щеплено понад 96 відсотків. "МОН і самі заклади зацікавлені, щоби принаймні в школах процес навчання відбувався очно. Тут повинен бути певний баланс. Ми закликаємо, щоб там, де всі вимоги виконані, місцева влада робила все, щоб школи відкрилися для очного навчання", - говорить чиновник.
Наразі в Україні частка випадків інфікування дітей становить сім-десять відсотків серед усіх офіційно зафіксованих. Загалом від початку пандемії COVID-19 діагностували у понад 150 тисяч дітей, померли - понад 40 неповнолітніх.
"Враховуючи так звану дельта-хвилю, діти почали хворіти частіше, ніж рік тому. У нашій лікарні стало, на превеликий жаль, набагато більше тяжких дітей, які навіть через реанімацію проходять. За нашими спостереженнями, десь в п'ять-шість разів збільшилася кількість дітей з ковідом, особливо - це діти перших п'яти років життя", - розповідає лікар-інфекціоніст Київської міської дитячої інфекційної лікарні Сергій Крамарьов.
Також, за його словами, серед дітей простежуються і довготривалі наслідки хвороби. "Постковідний синдром у дітей також буває, але поки, на щастя, набагато рідше і менше, ніж у дорослих. Найбільш часті розлади - це тривале високе підвищення температури, когнітивні порушення - дітям важко вчитися, втрачається увага, зменшується пам'ять", - каже лікар.
На переконання Крамарьова, створення належних умов навчання здатне зменшити ризик заражень серед дітей. За словами лікаря, наразі найголовніший захист дітей від COVID-19 - це вакцинація учителів та батьків. "Діти здебільшого не можуть вакцинуватися через вік, тому є таке поняття як "кокон", коли імунізуються всі навколо тих, хто не може вакцинуватися", - каже фахівець. Також він наполягає на тому, аби у колективах не нехтували уже звичними рекомендаціями, як-от заборона батькам заходити в школи чи постійне провітрювання приміщень. Крім того, за його словами, дуже важливим є розширення доступу до експрес-тестувань на COVID-19 у школах. "Хоч це і матеріальні затрати, це було б найбільш оптимально", - вважає лікар.
Водночас саме доступне тестування - це те, що наразі майже відсутнє в українських школах. "Тестування, про яке говорять з перших днів пандемії, якось у нас не повелося. Експрес-тестів масово немає, може хіба якась заможна громада закупила їх для своєї школи", - описує українські реалії Олена Бондаренко із "Батьки SOS".
Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров'я, діти та підлітки є вторинною ланкою пандемії, а не її чинником. Передача інфекції у школах наразі не є істотним фактором зростання кількості інфікованих, констатують у звіті ВООЗ. "Щоб не закривати навчальні заклади, ми можемо обмежувати передачу вірусу завдяки широкому спектрові заходів, залежно від рівня передачі. Ці заходи включають дотримання фізичної дистанції в школах, часте миття рук, носіння масок, забезпечення належної вентиляції в класах і розширення доступу до тестування", - наголошує голова Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.
Наразі в Україні відсутні дослідження про те, як впливає дистанційна освіта на рівень знань та успішність учнів. "Державна підсумкова атестація, яка могла частково показати якийсь результат, у 2020-2021 роках була скасована. А зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) - не показник, бо діти, як правило, обирають предмети, до яких вони краще готуються", - розповідає представник МОН Юрій Кононенко. Водночас у ЮНІСЕФ акцентують на тому, що в Україні ще до початку пандемії учні із ліпшим соціально-економічним становищем демонстрували кращі результати в навчанні, ніж їхні однолітки з уразливих груп.
"Тому в разі закриття шкіл існує ризик посилення цих відмінностей у навчальних результатах, які вже існують в українській системі освіти. До того ж, школа - це місце, де діти спілкуються з однолітками та вчителями, отримують харчування та психологічну підтримку у разі необхідності. Підтримувати очне навчання в школах має стати пріоритетом для всіх", - вказують DW в пресслужбі ЮНІСЕФ в Україні.
—
Ольга Журавльова, опубліковано у виданні Deutsche Welle [5]
В тему:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/reportazh/foto-dnya
[2] https://www.dw.com
[3] https://www.dw.com/uk/use-pro-koronavirus/a-52993788
[4] https://www.dw.com/uk/covid-19-v-ukraini-chy-treba-vidkryvaty-shkoly-pid-chas-pandemii/a-59908673#
[5] https://www.dw.com/uk/covid-19-v-ukraini-chy-treba-vidkryvaty-shkoly-pid-chas-pandemii/a-59908673
[6] http://argumentua.com/stati/sk-lki-khvorikh-na-covid-19-naspravd-v-ukra-n
[7] http://argumentua.com/stati/ne-panikovat-malo-kak-nam-vsem-nado-menyat-povedenie-iz-za-covid-19
[8] http://argumentua.com/stati/2019-ncov-bomba-planetarnogo-masshtaba
[9] http://argumentua.com/stati/koronavirus-covid-19-pochemu-nado-deistvovat-pryamo-seichas
[10] http://argumentua.com/novosti/koronav-rus-covid-19-kudi-zvertatis-shcho-robiti-nstruktazh-moz-v-deo
[11] http://argumentua.com/reportazh/ofytsyino-pro-zapob-gannya-poshirennyu-na-teritor-ukra-ni-koronav-rusu-covid-19-postanova-
[12] http://argumentua.com/novosti/kogda-poyavitsya-vaktsina-ot-koronavirusa
[13] http://argumentua.com/stati/13-mifov-o-koronaviruse-chto-nuzhno-znat-chtoby-ne-poddavatsya-panike