Церкву московських людожерів нарешті заборонили. Рада ухвалила закон про заборону релігійних установ, пов’язаних із Росією

У вівторок, 20 серпня, Верховна рада прийняла [2] в цілому законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій. Згідно з ним російська церква в Україні має припинити свою діяльність. За документ проголосували 265 народних депутатів.

Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування, зазначає СУСПІЛЬНЕ [3].

Не підтримали закон 4 нардепів від фракції "Слуга народу", 17 — від фракції "Платформа за життя та мир", 7 депутатів "Відновлення України" та 1 позафракційник.

Четверо парламентарів утрималися, з яких — 3 "Слуг народу" та 1 від фракції "Відновлення України".

Що передбачає закон

Закон про регулювання діяльності релігійних організацій має унеможливити діяльність церков, які керуються державою, яка здійснює агресію проти України, тобто — Росією.

Релігійні організації, які підозрюються в співпраці з Російською православною церквою, будуть перевірятися відповідною експертною комісією. Її має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення — ДЕСС видасть припис церкві на виправлення ситуації.

Раніше, в ефірі телемарафону, спікер парламенту Руслан Стефанчук розповів, що релігійним організаціям після рішення комісії дадуть 9 місяців, щоб порвати зв'язки з Росією.

Якщо зв'язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.

Що кажуть в УПЦ?

Митрополит Української православної церкви (УПЦ) Климент у коментарі Суспільному назвав закон дискусійним. Та зазначив, що УПЦ не підкоряється жодним центрам в Україні та за кордоном, а лише Київській Митрополії.

"УПЦ завжди діяла в межах правового поля. Якщо це правове поле дає їй можливість оскаржувати речі, які порушують права і свободи громадян України, можливість вільно сповідувати релігію, порушують свободу совісті, то звісно тоді потрібно все робити для того, щоб в юридичний законний спосіб відстояти фундаментальне, конституційне право на свободу совісті і релігійне переконання", — відповів Климент на запитання, чи планують оскаржувати закон.

В УПЦ називають такі кроки парламенту порушенням прав людини й переслідуванням церкви. Там наполягають, що ще з травня 2022 року є незалежною від Москви церквою й обіцяють оскаржити закон у разі його повного ухвалення. Проте, у грудні 2022 року спеціальна експертна комісія ДЕСС офіційно встановила зв'язок УПЦ з Московським патріархатом.

УПЦ як юридичної особи не існує, а є окремі одиниці, проти яких треба позиватись: Київська митрополія (головна), єпархії (понад пів сотні) та окремі парафії (тисячі). І таких юридичних осіб загалом близько дев'яти тисяч.

Ще у грудні 2022 року спеціальна експертна комісія ДЕСС офіційно встановила зв'язок УПЦ з Московським патріархатом. Сама УПЦ з цим не погоджується і заявляє про свою незалежність від Москви, хоча й визнає, що повної автокефалії так і не проголосила.

На початку 2023 року уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №8371 щодо заборони в Україні релігійних організацій, згідно з яким може бути припинена діяльність УПЦ МП.

У першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроєкт 19 жовтня 2023 року. Та наступні місяці законопроєкт не виносився на друге читання.

5 березня 2024 року Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт у другому читанні.

21-го травня, вимагаючи розгляду законопроєкту, фракція “Європейської Солідарності” блокувала трибуну парламенту. На погоджувальній раді парламентарі дійшли домовленості, як тільки зберуть 226 підписів “за” — законопроєкт винесуть на голосування.

Як пояснив тоді Суспільному голова парламенту Руслан Стефанчук, зробили це для того, щоб законопроєкт був точно ухвалений, а не провалений.

17 серпня Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила, що підтримує законопроєкт щодо заборони в Україні діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.

Що відомо про заборону УПЦ МП в Україні

У реєстрі релігійних організацій та офіційних документах Українська православна церква не має приставки Московський патріархат. Назву УПЦ (МП) ще можна побачити у звіті Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті за 2021 рік.

Навесні 2022 року УПЦ Московського патріархату внесли зміни у свій Статут, щоб відмежувати УПЦ від РПЦ. Попри це, релігієзнавча експертиза Держслужби з питань свободи совісті засвідчила: УПЦ є структурним підрозділом Російської православної церкви.

Митрополит УПЦ МП Онуфрій та ще понад 20 священнослужителів церкви мають російське громадянство, мовиться в розслідуванні "Української правди". В УПЦ МП назвали цю інформацію "недостовірною та маніпулятивною" і заявили, що митрополит Онуфрій є громадянином України від народження і паспортами інших держав не володіє.

Митрополит УПЦ МП Онуфрій визнав, що мав російський паспорт, однак начебто ніколи ним "не цікавився", а після вторгнення РФ в Україну "полишив російське громадянство.

Депутати Рівненської облради на позачерговій сесії проголосували за заборону УПЦ МП на території області. Також вони звернулись до Кабміну із проханням припинити договори оренди з релігійними організаціями, які не виконують вимоги українського законодавства.

Депутати Хмельницької міськради позбавили права на користування УПЦ МП територією Свято-Покровського собору, де сталася сутичка між колишнім військовим та священнослужителем. Рішення підтримали одноголосно. Також на сесії заборонили усім релігійним організаціям УПЦ МП користуватись земельними ділянками, які перебувають в комунальній власності громади.

Діяльність УПЦ МП також заборонили на Волині — за рішення одноголосно проголосували депутати облради.

«Аргумент» [4]

В тему: