З вересня 2024 року в школах України з’явиться чимало новацій, як-от, уроки щастя, застосунок “Мрія” чи офіцери безпеки.

Деякі з рішень МОН спричинили бурхливі дискусії та навіть петиції [2] про скасування, як було з наказом № 850 про навчання дітей-ВПО за місцем перебування. Зараз освітяни жваво обговорюють [3] нову концепцію історичної освіти – які в ній є ризики та переваги.

У цьому огляді в НУШ [4] зібрали найважливіші освітні зміни, які впроваджуватимуться в школах України у 2024–2025 навчальному році.

1. КОМПЛЕКСНА ПОЛІТИКА “ШКОЛА ОФЛАЙН”

Одразу зазначимо, що повноцінна реалізація комплексної політики “Школа офлайн” відкладається на наступний – 2025–2026 – навчальний рік. Впроваджувати деякі зміни з 1 вересня 2024 року можуть лише ті регіони чи громади, які до цього готові. Наприклад, виводити учнів на очне навчання, якщо в регіоні порівняно безпечно, а школи мають належно облаштовані укриття.

За планами МОН [5], у 2024–2025 навчальному році на офлайн-навчання можуть повернутися 300 тисяч учнів, які мешкають у прифронтових і прикордонних регіонах. Для цього громади будують укриття з нуля (підземні школи), а також капітально ремонтують наявні.

Загалом “Школа офлайн” передбачає:

1. навчання переміщених учнів за місцем перебування;

2. створення дистанційних класів із мінімальною кількістю 20 учнів (без урахування дітей, що вчаться за кордоном, перебувають на ТОТ або вчаться на сімейній чи екстернатній формах);

3. навчання дітей за кордоном за модифікованими програмами (вивчають предмети українознавчого компонента в зручний для них час);

4. дистанційне навчання учнів на ТОТ, за можливості, або педагогічний патронаж.

Ці чотири зміни відклали до 1 вересня 2025 року, а в цьому навчальному році регіони готуватимуться до них.

Докладніше про “Школу офлайн” ми розповідали в цьому матеріалі. [6]

2. ПІДГОТОВКА ДО ПІЛОТУВАННЯ РЕФОРМИ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Щоб ретельно підготуватися до впровадження профільної середньої освіти у 2027 році, МОН починає попередню підготовку до пілотування у 2024–2025 навчальному році разом із 30 школами-амбасадорами.

Нагадаємо, у липні цього року був затверджений [7] Державний стандарт профільної середньої освіти. Він передбачає, що учні 10–12-х класів навчатимуться за індивідуальними освітніми траєкторіями.

З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься, а кількість предметів за вибором, навпаки, зростатиме.

Як саме учні зможуть обирати профілі, які можуть бути курси за вибором, як готувати для цього вчителів – якраз ці та інші важливі питання вивчатимуть школи-амбасадори.

“Препілотування” у 2024–2025 навчальному році передбачає, що:

• 30 шкіл-амбасадорів спільно з МОН та за підтримки міжнародних партнерів моделюватимуть, якими можуть бути академічні ліцеї;

• тестуватимуть навчальні та методичні матеріали, розроблені на основі Державного стандарту профільної середньої освіти;

• розроблятимуть стратегію свого розвитку та визначатимуть профілі;

• створюватимуть курси за вибором для учнів/учениць.

Ще через рік, тобто у 2025–2026 навчальному році, почнеться дворічне пілотування профільної середньої освіти у 100–150 школах, з урахуванням досвіду 30 шкіл-амбасадорів. Такий підхід, на думку МОН, дасть змогу мінімізувати ризики й добре підготувати школи до впровадження профільної середньої освіти.

Раніше ми розповідали про підготовку [8] МОН до реформи профільної середньої освіти та досвід однієї зі шкіл-амбасадорів.

3. НОВА ПРОГРАМА “ЗАХИСТУ УКРАЇНИ”

Тепер дівчата і хлопці вивчатимуть цей предмет разом, без поділу на групи та без різних тематичних планів.

Нова програма “Захисту України” передбачає, що учні 10–11-х класів спільно вчитимуть основи домедичної допомоги, вправлятимуться зі стрільби та управління безпілотниками, знайомитимуться з основними аспектами оборонної сфери України.

Учні й учениці матимуть один день на місяць, який повністю присвячуватимуть предмету. Для цього в громадах створюються міжшкільні осередки, які будуть оснащені всім необхідним обладнанням [9].

Крім змісту, МОН змінює підхід до підготовки вчителів “Захисту України”. Влітку відбулися навчання тренерів [10], які натомість вчать педагогів. Планують, що вчитель/-ка “Захисту України” викладатиме лише свій предмет (а не ще декілька за сумісництвом) і водночас матиме повну ставку.

Докладніше про зміни у викладанні курсу редакція розпитувала [11] МОН, а також ділилася [12] досвідом [13]школи на Київщині, яка сім років працює як міжшкільний осередок із вивчення “Захисту України”.

4. НОВА КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

У липні 2024 року МОН затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. І хоча нові підходи до вивчення та викладання історії в школі в цьому навчальному році не зазнають істотних змін, утім, дискусія, яка виникла після появи концепції, вказує, що ця тема точно буде в полі зору освітян найближчим часом [спойлер: редакція НУШ уже збирає думки науковців та педагогів, аби докладно розповісти про плюси та мінуси тез у концепції].

Концепція пропонує вивчати історію з початкової школи, а також об’єднати історію України із всесвітньою, щоби учнівство вивчало цю науку комплексно, шукало на уроках відповіді на питання “Ким ми є?”, а не просто запам’ятовувало факти й дати.

Читайте також: Уроки історії по новому або чому один предмет кращий за два [14]

Також нова концепція історичної освіти вмикає зелене світло для розробки курсів за вибором та профільних курсів, які мають з’явитися в старшій школі. У документі є підказки та дороговкази, що саме мають охопити такі курси.

Так чи так поява концепції – важливий крок до змін в історичній шкільній освіті, про що неодноразово розповідали редакції історики та вчителі.

5. УРОКИ ЩАСТЯ

Курс із соціально-емоційного навчання з назвою “Уроки щастя” став ще одним приводом для дискусій батьків та вчителів. Когось дивувала назва, а хтось переймався, чи не збільшить це навантаження на вчителів та учнів.

• Наразі відомо, що курс розроблений для дошкільнят та учнів 1–7-х класів.

• З вересня 2024 року його впроваджуватимуть для дошкільнят та учнів 1-х класів.

• На уроках щастя дітей вчитимуть турбуватися про власне ментальне здоров’я і добробут навколишніх.

• Цей предмет не буде обов’язковим і його не вивчатимуть окремо, а інтегрують в інші предмети.

Докладне роз’яснення [15]про уроки щастя також є на “НУШ”.

Читайте також:  Як не забути українську мову за кордоном: поради для підлітків та їхніх батьків [16]

6. ШКІЛЬНА “МРІЯ”

У вересні 2024 року відбудеться запуск освітнього застосунку “Мрія”. За словами віцепрем’єр-міністра України, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, спочатку відбулося бета-тестування застосунку в 40 закладах освіти. А далі “Мрія” буде доступна для всіх шкіл.

• Для учнівства в застосунку буде цифровий освітній документ Мрія-ID, бібліотека контенту, план дня тощо.

• У вчителів буде змога виставляти оцінки, давати зворотний зв’язок учням, відмічати відвідування, додавати домашні завдання, планувати робочий день, спілкуватися з батьками в чатах.

• Батьки зможуть легше і швидше залучатися в навчання дітей, а також дізнаватися про їхні досягнення і сильні сторони.

7. ОФІЦЕРИ БЕЗПЕКИ

Перші офіцери безпеки з’явилися в прикордонних та прифронтових школах України ще в січні 2024 року. До кінця року такі фахівці працюватимуть у двох тисячах закладах по всій Україні. Національна поліція України добирає їх з-поміж поліціянтів, а також цивільних осіб.

• Офіцери безпеки будуть закріплені за кожною школою.

• Їхнє завдання – слідкувати за безпекою учнів, спілкуватися з екстреними службами, контролювати пропускний режим.

• А також сприяти національно-патріотичному вихованню та проводити профілактичні бесіди про булінг, кібергігієну та шкоду шкідливих звичок.

Для посилення безпеки в школах встановлять металодетектори (у закладах до ста учнів) та рамки безпеки (у більших за кількістю учнів закладах), а офіцери безпеки матимуть планшети та бодікамери для фіксації всього, що відбувається впродовж навчального дня.

Читайте також:  Як і чому діти з тимчасово окупованих територій. України вступають до українських вишів [17]

8. АПРОБАЦІЯ ПІДРУЧНИКІВ ЗА УЧАСТІ ВЧИТЕЛІВ

З вересня 2024 року за експертизу та конкурс підручників відповідатиме Український інститут розвитку освіти (УІРО), а не Інститут модернізації змісту освіти. Також УІРО проводитиме апробацію підручників – це ще один етап, який мають проходити всі навчальні матеріали, що друкуються коштом державного бюджету.

Апробація відбуватиметься перед експертизою та конкурсом підручників. І важливу роль у цьому процесі відіграватимуть школи та вчителі.

• Педагоги користуватимуться підручниками на уроках;

• проводитимуть за ним діагностувальні роботи (із цим мають допомогти авторські колективи);

• а також даватимуть зворотний зв’язок видавцям, що саме варто поліпшити чи змінити в підручнику.

Це ще одна експертиза підручника на рівні школи, коли його апробують безпосередні користувачі. Участь учителів в апробації буде зараховуватися під час атестації.

Дізнатися більше про апробацію шкільних підручників можна в нашому матеріалі [18].

9. НОВИЙ ОМБУДСМЕН

У новому навчальному році права освітян, батьків та учнів обстоюватиме новий освітній омбудсмен.

У серпні завершується каденція першого освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, а МОН оголосило про конкурсний добір нового. Наразі відомо, що на посаду освітнього омбудсмена претендує 20 осіб.

Батьки й освітяни часто звертаються до Служби освітнього омбудсмена за захистом прав і підтримкою в разі спірних освітніх ситуацій. Скажімо, щоб розібратися, чи мали право звільнити вчителя/-ку зі школи або відрахувати учня/-ицю з класу.

Раніше ми розповідали [19] про роботу Служби освітнього омбудсмена, а також про претендентів [20] на цю посаду.

Читайте також: "Кого боги зненавиділи, того зробили вчителем". Статуси і статки українського сільського вчительства [21]

10. ОНОВЛЕНА ТИПОВА ПРОГРАМА ДЛЯ 5–9-Х КЛАСІВ

Після громадського обговорення МОН затвердило [22] зміни до Типової програми для 5–9-х класів. Тепер у вчителів з’явиться більше гнучкості у впровадженні навчальних планів та варіативних інтегрованих курсів, а школи зможуть виділяти резервні години на подолання освітніх втрат.

Такі гнучкі рішення можливі завдяки новому підходу до визначення резервних годин. Оновлена Типова програма пропонує визначати їх на основі мінімальної, а не рекомендованої кількості годин, як це було в попередній програмі.

Саме ця новація насторожувала вчителів, адже, орієнтуючись на мінімальну кількість годин у школах можуть скоротити годинне навантаження педагога-предметника. Утім, МОН акцентує на тому, що резервні години – це передусім гнучкість для вчителя та розвантаження учнівства. А різницю між мінімальною та граничною кількістю годин (резерв) можна розподіляти між різними освітніми галузями.

• Крім цього, у програмі збільшується кількість годин на громадянську та історичну освіту;

• визначається кількість годин на міжгалузеві інтегровані курси;

• оновлюється перелік чинних модельних програм.

—

Інна Лиховид, опубліковано у виданні  “Нова українська школа” [4]

Про основні нововведення програми можна ознайомитися на сайті “НУШ”. [23]

Читайте також: 

• Нова школа України: можливості та виклики [24]
• Фінляндія допоможе Україні з Новою українською школою [25]
• Як на українську освіту вплинула війна та що робити, щоб не втратити нове покоління [26]
• Як Росія викрадає українських дітей та з якими проблемами стикаються родини після їх повернення [27]
• Як дивним чином призначений владою міністр плагіату Шкарлет ледь не вбив реформу освіти та які є проблеми в НУШ [28]
• 22 тисячі українських учителів все ще за кордоном [29]