Україна залежить від військової допомоги. Але Захід може отримати користь з військового досвіду Києва, особливо у світлі почастішання російських провокацій. П'ять уроків протистояння російської армії мають вирішальне значення, пише Die Welt. 

Росія випробовує на міцність НАТО - гібридною війною, дроновими атаками і порушенням повітряного простору. А Європа погано підготовлена до вимог сучасної війни - і найкраще це показала якраз війна в Україні. Що могли б європейські країни НАТО взяти у України в цьому відношенні?

Урок перший. Створення масової армії

У багатьох країнах НАТО на східному фланзі це давно стало реальністю; в інших державах це предмет палких суперечок: масова армія. Війна в Україні показала, що невеликої, мобільної армії, навіть добре оснащеної і такої, що має у своєму складі фахівців - ідеалу миротворчих сил НАТО в 1990-х роках, - далеко недостатньо для протистояння Росії. Російські збройні сили щомісяця набирають близько 30 тис. солдатів.

Бундесвер, зі свого боку, роками намагається досягти мети в 200 тис. військовослужбовців, зараз в армії служить приблизно 182 тис. Роберт Зігер, президент Федерального відомства з управління особовим складом Бундесверу, наводить рекомендації НАТО, згідно з якими Німеччині знадобиться 260 тис. діючих військовослужбовців і 200 тис. резервістів. Зігер явно применшує потреби бундесверу. За даними інспектора Альфонса Майса (документ є у Die Die Die Welt), тільки польова армія країни в майбутньому потребуватиме 150 тис. військовослужбовців, плюс 140 тис. осіб для забезпечення внутрішньої безпеки. І відповідне число резервістів.

Читайте також: Чому Україна виграє війну проти Росії [2]

Урок другий. Підтримка технічних інновацій

Україна стала яскравим прикладом гнучких військово-технічних інновацій. У розпал війни там практично з нуля виникла індустрія безпілотників: сотні виробників щорічно випускають мільйони безпілотників. До війни в оборонному секторі України працювало всього 50 приватних компаній; зараз їх понад 400.

Але українські дослідження і розробки аж ніяк не обмежуються сектором безпілотників.

Компанії інвестують у системи штучного інтелекту, робототехніку, кібербезпеку та інноваційні системи озброєння. Уряд і великі інвестори ставляться до новачків в оборонній промисловості так само, як до ІТ-стартапів: існують інкубатори, фонди та бізнес-ангели. Фінансування починається з 25 тис. євро і дає змогу винахідникам випробувати нові ідеї без надмірних фінансових ризиків. Гроші дають не лише приватні інвестори, а й державна координаційна платформа Brave1. Оборонний сектор значною мірою звільнений від ПДВ..

Читайте також: Кінець Нового Миру. Ізраїльський історик Юваль Ной Харарі про те як Путін загрожує всьому людству [3]

Урок третій. Війна з використанням безпілотників

Дрони не замінять винищувачі, далекобійні ракети і артилерію. Але війна в Україні показала, що без дронів війни тепер не буває. НедорогіFPVFPV-безпілотники з акумуляторами використовуються на передовій проти піхоти і бронетехніки, важкі, з двигуном внутрішнього згоряння - по цілях за сотні кілометрів; сотнях кілометрів у глибокому тилу противника, морські дрони - проти кораблів, а ще є особливі дрони для розвідки і дрони-обманки для виявлення (і подальшого придушення) ворожої ППО.

Баражуючі боєприпаси, особливо невеликі FPV-безпілотники, відіграють найважливішу роль на полі бою в Україні. Солдати наражаються на набагато менший ризик, можуть діяти з безпечної відстані, за допомогою дрона, який коштує дешевше за один 155-міліметровий снаряд західного виробництва, можна знищити техніку вартістю в мільйони євро.

Читайте також: Як український дроновий фронт став системним фактором у війні з рашистами [4]

За три роки війни в Україні створено цілу екосистему дронів, що охоплює їхню розробку, виробництво і навчання солдатів управлінню. Аналогів цій системі немає ні в Європі, ні в США.

А в Європі ми бачимо дивні ситуації. У Німеччині вже з'явилися виробники сучасних дронів - наприклад, компанія "Donaustahl" з Нижньої Баварії. Її FPVFPV-дрон Maus, перший подібний дрон з країни НАТО, вже поставляється в Україну. Але бундесвер не має права закуповувати його: процес сертифікації в Німеччині занадто складний і дорогий для невеликих компаній: процес сертифікації в Німеччині занадто складний і дорогий для невеликих компаній.

Читайте також: Генерал французької армії Ніколя Рішу: Українська армія - чемпіон світу з гнучкої оборони [5]

Урок четвертий. Прискорення закупівель

Українська армія змушена адаптуватися до нових викликів у режимі реального часу. Для цього потрібен не тільки інноваційний потенціал оборонних компаній і стартапів, а й готовність держави та армії швидко реагувати на зміни і відповідним чином організовувати закупівлі. Країна, яка перебуває у стані війни, не може дозволити собі жорстку бюрократію закупівель, яка роками ухвалює рішення про проєкт і розміщує замовлення у великої, негнучкої оборонної компанії.

В Україні між першими випробуваннями і введенням в експлуатацію нової зброї минає всього кілька місяців. Між першими випробуваннями та розгортанням системи Sky Fortress, яка виявляє російські безпілотники за допомогою тисяч мікрофонів, розміщених по всій країні, минуло менше року.

Європейським країнам НАТО слід оптимізувати та стандартизувати закупівлі, краще координувати контракти з оборонними компаніями та забезпечити українському оборонному сектору доступ до європейських контрактів і фінансування досліджень.

Читайте також: Відставний адмірал з Нідерландів Роб Бауер: Україна не програє війну [6]

Урок п'ятий. Час розпочати власне масове виробництво

Найкраща високотехнологічна зброя не приносить користі, якщо її не виробляти серійно - це підтверджує досвід не лише українців, а й європейських країн НАТО, які постачають Україні власні системи озброєння. Європейці змогли наростити виробництво артилерійських боєприпасів, але от зі складнішими системами озброєння, такими, як зенітні ракети, є значні проблеми.

Європейські збройові заводи розвивають виробництво втричі швидше, ніж до повномасштабного вторгнення Росії, але цього все ще недостатньо, щоб компенсувати скорочення арсеналів і бути готовими до російської агресії.

Читайте також: Війна дронів та адаптацій. Аналіз поточної ситуації на фронті: звіт воєнного аналітика Майкла Кофмана [7]

Одночасно потрібно домогтися зниження залежності від США. За даними дослідницького інституту SIPRI, останніми роками майже дві третини нової зброї до країн ЄС надходило зі США. Ситуація має змінитися - і вона змінюється. Наступного року бундесвер закупить нову зброю на суму 83 млрд євро. Лише 8% цієї суми призначені для контрактів зі США. Інша частина буде спрямована європейським оборонним компаніям.

—

Оригінал: Die 5 Dinge, die der Westen von der Ukraine lernen kann | Die Welt [8]

Читайте також: 

• Чому західні озброєння доходять до України так довго і як вони змінять війну [9]
• Справжні скрєпи Росії - це насрати повсюди [10]
• Війна Росії проти України ознаменувала кінець епохи обмежених війн і продовжує поширювати свій руйнівний потенціал [11]
• Про плани російських загарбників на найближчі два роки [12]
• Що по версії західних аналітиків треба зробити Україні та Заходу щоб успішно протистояти рашистам у 2025 році [13]
• Про мирний план Путіна та страхи Заходу [14]
• Війна Путіна й розуміння військової економіки РФ [15]
• Примус до агресії. Чому РФ зацікавлена в зростанні світового насильства [16]