Західні фахівці й коментатори, аналізуючи масовані російські повітряні рейди на Україну цієї зими, вказують на потребу перегляду раніше усталених уявлень про протиповітряну оборону в умовах сучасної війни, а також про те, як краще допомагати українцям.

Стратегія російських бомбардувань

Британське Міністерство оборони вважає, що 29 грудня 2023 року стало датою, коли Росія почала нове нарощування інтенсивності бомбардувальних рейдів вглибині території України, для яких Москва, очевидно, накопичувала ракети і дрони впродовж кількох місяців.

За підрахунками українських представників, Росія впродовж п’яти днів кінця 2023 і початку 2024 року застосувала понад 500 ракет різного типу та ударних дронів.

У британському зведенні [2] стверджується, що «нещодавні удари насамперед, напевне, були спрямовані проти української оборонної промисловості», і що це свідчить про те, як «російські планувальники майже напевне визнають зростання важливості оборонних виробництв в той час, як вони готуються до тривалої війни».

Британські військові аналітики також підкреслюють, що ті перші зимові рейди, найімовірніше, є тимчасовою зміною стратегії російських бомбардувань і що Росія, як і минулої зими, напевне, буде знову намагатися руйнувати енергетичну інфраструктуру України.

У репортажах видно знищені житлові будинки та інші цивільні споруди і повідомлено, що лише у Києві внаслідок одного рейду 29 грудня загинули понад 30 людей. Аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Ґустав Ґрессель зауважує, що значна частина російських бомбардувань очевидно навмисно спрямована на великі українські міста.

Він наголосив в інтерв’ю «Голосу Америки», що історія показала марність ударів по цивільних цілях, і нагадує приклади нацистських бомбардувань Англії та бомбардувань німецьких міст авіацією антигітлерівської коаліції в часи Другої світової війни.

«Наприклад, бліц – бомбардування Лондона або бомбардування Дрездена лише зміцнювало налаштування цивільного населення на продовження боротьби», – каже аналітик.

Читайте також: Patriot: чому системи ППО США радують Київ і тривожать Москву [3]

«ППО треба набагато більше»

Одне з пояснень російської стратегії масованих російських бомбардувань України Ґустав Ґрессель вважає прагнення росіян виснажити українські протиповітряну оборону.

«Вони просто хочуть, щоб Україна вистріляла свої протиповітряні ракети. Міста треба захищати і українці вимушені стріляти, але також треба захищати бази, стратегічну промисловість», – підкреслює Ґрессель, який має кількарічний досвід служби в австрійські армії в протиповітряній обороні.

Ґустав Ґрессель зауважує, що українська протиповітряна оборона працює дуже ефективно, але ця російська війна виявила недоліки західних воєнних планів.

«Проблема в тому, що країни НАТО впродовж 30 років вели війни за межами своїх територій, а протиповітряній обороні відводилася невелика роль. Арсенали ракет для ППО були розраховані лише для захисту вузлів і авіабаз від балістичних ракет. Натомість вважалося, що НАТО завжди матиме авіаційну перевагу над будь-яким ворогом, а тому багато систем ППО не потрібно», – пояснює аналітик.

Російська війна проти України, напевне, змінює воєнне планування західних країн і також мала б сприяти удосконаленню західної зброї.

Американський генерал у відставці Філіп Брідлав сказав «Голосу Америки»: «Так само, як Росія вчиться і намагається удосконалюватися, вчимося і ми… Ми щодня дізнаємося про російські ракетні системи і про те, як вони атакують».

«F16 посилять протиракетну оборону України»

Обіцяні Україні літаки винищувачі F16 американського виробництва допоможуть Україні не лише на полі бою, але й сприятимуть захисту міст від російських бомбардувань, кажуть фахівці.

«Україна – велика країна. Її не можна всю вкрити наземними батареями ППО. Багато цілей можна перехоплювати літаками винищувачами. Літаки це робили. Це звичайно стосується і дронів Shahed, але також і ракет «Калібр», та крилатих ракет. Їх можна перехоплювати так само, як авіація перехоплює звичайні літаки», – зауважує Ґустав Ґрессель.

Він підкреслює, що бойові літаки радянського виробництва, наприклад, Су-27 та Міг-29, запаси яких Україна поповнила, зокрема, від Польщі і Словаччини, використовують вже давно обмежені арсенали боєприпасів насамперед російського виробництва.

Удари по території Росії

Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський долучився до тих міжнародних голосів, які підкреслюють, що у відповідь на російські бомбардування Захід повинен надати Україні далекобійну зброю, щоб вражати місця, звідки Росія запускає ракети і дрони по українських містах.

Британський військовий коментатор Шашанк Джоші [4] висловив думку, що з огляду на тисячі російських ракет і дронів «єдиним сталим способом протидії такій масштабній бомбардувальній кампанії є удари у відповідь - тобто стримування покаранням. Нема підстав очікувати, що Україна впродовж наступних років зможе перехоплювати щораз їх більшу кількість».

«Росія розпочала цю війну повністю неспровоковано. Ніхто їх не просив це робити. Отже, Росія є стороною у війні. Російські військові об’єкти є законними цілями, чи вони в Україні, чи в Росії. Командні центри російської армії, а також військова промисловість і все, що використовується для продовження війни, – це законні військові цілі», – сказав також аналітик Ґустав Ґрессель.

—

Богдан Цюпин [5], опубліковано у виданні Голос Америки [6]

В тему:

• ​Жах російських загарбників: що таке HIMARS та його старший брат М270 [7]
• У чому сила української армії? 10 чинників, які допомогли ЗСУ стати новою військовою потугою [8]
• Коли любителів легких «спецоперацій» очікує поразка [9]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [10]
• Сучасні системи ППО для України: як вони змінять війну [11]
• Як системи HIMARS громлять російські склади (+відеодокази) [12]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [10]
• Як нова українська артилерія змінює перебіг війни? [13]
• Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити [14]
• The Economist: как Украина выигрывает войну беспилотников [15]
• Артиллерийская «битва за Донбасс» глазами американского журналиста [16]