У Харкові масово всихають сосни. Йдеться як про цілі бори, так і про поодинокі дерева, які ростуть на вулицях. Комунальники час від часу висаджують нові хвойні, але науковці вважають, що в місті треба змінити підхід до насаджень — тільки тоді в молодих рослин буде шанс вижити.

У вересні 2024 року внаслідок масштабної пожежі загинув сосновий лісок на Журавлівці. Причиною вогню став ворожий обстріл, але сосни й так вже були приречені: їх атакував небезпечний шкідник, коренева губка. Зараз цей гриб стрімко поширюється серед інших хвойних насаджень у різних районах Харкова, пише видання KHARKIV Today [2]. 

Треба визначити межі бору

Цього літа почали помітно всихати хвойні в саду Шевченка і на Салтівці, також під загрозою опинився Григорівський бір — лісовий заказник місцевого значення на Холодній Горі. У "Харківзеленбуді" у вересні цього року вирішили оглянути дерева в бору і створили спеціальну групу, куди увійшли комунальники, вчені, екологи, представники департаменту ЖКГ. Вони обстежили ліс та прийшли до невтішних висновків — коренева губка є на деревах, і її досить багато. 

Коренева губка — це гриб, один з найнебезпечніших шкідників для хвойних. Якщо з ним не боротися, він поступово перекидається із заражених дерев на здорові через розгалужену кореневу систему і здатен за 10-15 років знищити ліс. Аби сповільнити поширення хвороби, треба видаляти хворі дерева, проводити обробку та висаджувати між хвойними насадженнями листяні. Але в Григорівському бору нічого такого робити не можна.  

Мінералізовані полоси біля Григорівського бору могли пошкодити корені сосен. Фото: Харківська міськрада

"Фахівці при обстеженні бору казали: для того, аби врятувати сосни, треба досадити листяні породи. Але це — заказник, об'єкт заповідного фонду. На таких об'єктах не можна проводити санітарні рубки, нічого видаляти і нічого досаджувати", — пояснила KHARKIV Today голова постійної комісії міськради з питань екологічної політики Ірина Гончарова, яка брала участь в огляді Григорівського бору.

З'ясувалося, що ніхто не знає меж заказника, адже в 1999 році, коли ліс отримав особливий природоохоронний статус, законодавство не вимагало чітко їх встановлювати. Потрібно заново визначити, які саме частини бору належать до природно-заповідного фонду.

"Є версія, що об'єктом охорони були ділянки, на яких росла червонокнижна сон-трава, болотце, де жили червонокнижні тритони, також там жили рідкісні комахи. Треба проводити нове обстеження і наново визначати, яка частина бору буде заказником, а яка — просто рекреаційною зоною", — каже Ірина Гончарова.

Саме в тій частині, яка лишиться звичайною територією для відпочинку, можна буде почистити бір від хворих дерев та додати здорові. Учасники групи обстеження готують офіційне звернення до міського голови та міської ради, проситимуть виділити гроші на визначення меж заповідної частини бору.  

Дуби, гриби чи догляд — що врятує сосни?

Ще минулої осені, після пожежі, яка остаточно знищила вже хворий ліс на Журавлівці, викладач кафедри ботаніки Харківського національного педуніверситету Юрій Бенгус взявся рятувати зелену зону. [3] Разом із іншими ентузіастами, студентами та школярами він посіяв на Журавлівці десятки тисяч жолудів. Бо саме дуби мають високу стійкість до кореневої губки. Якщо таких дерев буде багато, то згодом можна буде досаджувати і хвойні.

"Ми прикинули, що вродило близько 1000 дубків, це не дуже хороший результат, бо погода була несприятливою. Цього року був малий врожай жолудів, тому я не впевнений, що будемо далі цим займатися", — розповів науковець про результати KHARKIV Today.

На місці соснового бору ростуть молоді акації. Фото: KHARKIV Today

За рік, що минув після пожежі, на території згорілого лісу піднялися й інші деревця, що сіялися самі. Це — переважно маленькі акації. Трохи далі від згорілої ділянки росте молодий сосняк. Частину цих дерев "Харківзелендуд" висадив ще до повномасштабного вторгнення, частину — в останні роки, коли ліс вже хворів. На думку Юрія Бенгуса, коли ці дерева стануть дорослими, вони теж ризикують загинути.

"Оця хвороба знищує сосни, коли в них змикаються кореневі системи, тому потрібно років п'ять, щоб вони підросли. Поки коренева система в кожному дереві своя, шкідник не дуже поширюється", — пояснює біолог.

Він також назвав причини, через які коренева губка за останні роки так поширилася лісами східної частини України. По-перше, літа та осені були дуже посушливими, через це в лісах було мало грибів, які могли б перешкоджати губці вільно розвиватися. По-друге, через посуху рівень пожежної небезпеки постійно був високим, це змушувало лісників та рятувальників проорювати навкруги лісів мінералізовані смуги — ділянки, вільні від рослинності. Це пошкоджувало корені сосен, і вони ставали більш вразливими до шкідника. 

Малі сосни — трохи далі від місця пожежі. Фото: KHARKIV Today

"Потрібно враховувати екологію рослин та біорізноманіття. Кореневій губці важче поширюватися, коли в лісі є мухомори, маслюки, інші гриби, які б заважали їй ,бо кожен міцелій захищає свою територію. За новими насадженнями сосни потрібен догляд, треба, щоб їм вистачало сонця, щоб між ними були інші види дерев, але водночас важливо, щоб ці дерева не пригнічували їхню кореневу систему. Тоді розвиток кореневої губки сповільнюється", — каже Юрій Бенгус.

—

Олена Павленко [4], опубліковано у виданні KHARKIV Today [5]

Читайте також: 

• Як притягнути російських загарбників до відповідальності за екоцид в Україні [6]
•  Екоцид який творять рашисти. Витік мазуту з суден РФ міг вбити 50 тисяч птахів і тисячі дельфінів [7]
• Що втратив Кінбурнський півострів за роки російської окупації: «Там немає живого місця» [8]
• Рашисти отруїли річку Сейм. Що буде з Десною і Дніпром? [9]
• Європарламент визнав знищення Каховської ГЕС військовим злочином рф [10]
• Екоцид в заповіднику «Хортиця» як наслідок підриву рашистами Каховської ГЕС [11]
•  Як війна та російська окупація шкодять річкам півдня: додаткові дамби, забруднення, руйнування берегів [12]
• Як російсько-фашистська навала вплинула на національні парки Харківщини: від падіння «Шахедів» до повної окупації [13]
• Воєнний злочин російських загарбників проти довкілля. Чи можливе правосуддя? [14]
• Як російські загарбники воюють проти довкілля в Україні: Затоплені землі та спалені ліси [15]
• "Це робота на роки": Україна - одна з найбільш замінованих країн світу (РЕПОРТАЖ) [16]