Останні дні травня 2025 року знову змусили весь світ пильно стежити за дипломатичними маневрами навколо України.

Телефонні дзвінки між світовими лідерами, гучні заяви та стримані коментарі – все це створило інформаційний вихор, у центрі якого опинилася довгоочікувана, але від того не менш тривожна, розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Чи є світло в кінці цього переговорного тунелю, чи це лише черговий епізод складної геополітичної гри? Спробуємо розкласти все по поличках для звичайного читача.

Читайте також: До чого потрібно готуватися (або чому необхідно опиратися) Україні в американських забаганках щодо переговорів з агресором [2]

Дзвінок, що схвилював світ: оптимізм Трампа проти "миролюбності" Путіна

Після двогодинної телефонної розмови 19 травня Дональд Трамп, у притаманному йому стилі, через соцмережі сповістив: "Росія і Україна негайно розпочнуть переговори про припинення вогню і, що більш важливо, про ЗАВЕРШЕННЯ війни". Звучить, як прорив, чи не так? Проте, як то кажуть, диявол у деталях. По-перше, подібні заклики до "негайних" переговорів вже лунали, наприклад, перед зустріччю у Стамбулі, яка кардинальних змін не принесла.

Володимир Путін, у свою чергу, висловився значно стриманіше, хоча й не менш "обнадійливо". Він повідомив про готовність Росії працювати над – увага! – "меморандумом з приводу можливого майбутнього мирного договору".

Читайте також: Як людожерська Росія 33 роки не може змиритися з Незалежністю України [3]

Звісно, після абсолютно "успішного" досвіду Будапештського меморандуму, який гарантував Україні безпеку в обмін на ядерне роззброєння (і ми всі бачимо, як чудово це спрацювало), будь-який новий "меморандум" від Росії викликає в українців лише нервовий сміх та асоціації з черговою папірцем без реальної ваги. Цей "меморандум", за словами Путіна, має окреслити принципи, терміни врегулювання та, можливо, тимчасове припинення вогню.

Звучить так, ніби хтось знову пропонує "гарантії" в обмін на щось дуже цінне для України, але цього разу, мабуть, без ядерної зброї. До того ж, у заяві Трампа про цей "геніальний" меморандум не було ані слова, що наштовхує на думку про суто російську ініціативу, яку, схоже, Трамп люб'язно прийняв.

Цікаво, що про особисту зустріч Трампа та Путіна, якої так прагнув американський президент, за підсумками розмови не оголосили. Хоча помічник Путіна Ушаков зазначив, що така можливість не виключається і команди працюватимуть над її змістом. Деякі аналітики, як Володимир Фесенко, вбачають у цьому ще один інструмент маніпулятивного впливу Кремля на Трампа. Ну звісно, навіщо поспішати з особистими зустрічами, коли можна ще трохи "попрацювати над змістом" і потримати всіх у напрузі?

Читайте також: Стамбульський гамбіт: переговори України та РФ – гра на виснаження, а не пошук миру [4]

Директор проекту Re: Russia Кирило Рогов вважає, що Дональд Трамп перебуває в якомусь чарівному деліріумі.

"Після розмови з Путіним він заявив, що Росія і Україна повинні негайно розпочати переговори. Він, мабуть, забув, що за його мудрою вказівкою ці переговори вже розпочалися. А за годину до цієї доленосної розмови віце-президент Венс сказав, що переговори зайшли в глухий кут, і американська адміністрація усвідомлює це. Але виявилося, що не вся адміністрація здатна усвідомлювати це.

Найдивніше ж те, що розмова тривала дві години - на півгодини довше, ніж попередня 12 лютого, яка тривала 90 хвилин. Досить важко уявити, про що можуть дві літні людини тет-а-тет говорити так довго по телефону.

Можливо, Путін зачитував йому свою статтю про те, що України не існує. А Трамп свою книгу «Мистецтво угоди». Кілька абзаців Путін, потім кілька абзаців Трамп. Коли Путін дійшов до кінця, бо стаття все-таки не дуже довга, то просто почав знову з початку, бо перші сторінки йому особливо подобалися." - іронізує [5] експерт

Позиція України: мир – так, капітуляція – ні

На тлі цих заяв позиція України, озвучена Президентом Володимиром Зеленським, залишається чіткою та непохитною. Зеленський підтвердив, що двічі спілкувався з Трампом – до та після його розмови з Путіним (вдруге – разом із європейськими лідерами: Емманюелем Макроном, Джорджею Мелоні, Фрідріхом Мерцом, Александром Стуббом та Урсулою фон дер Ляєн).

Читайте також: Європа дедалі більше розглядає зміцнення України як органічну частину своєї системи безпеки і озброєнь [6]

Україна готова до повного припинення вогню та прямих переговорів з Росією у будь-якому форматі, що дасть результат. Серед можливих майданчиків розглядаються Туреччина, Ватикан (який, за словами Трампа, "був би дуже зацікавлений" у проведенні переговорів) та Швейцарія.

Однак є принциповий момент: жодних поступок територіями та виведення українських військ з української ж землі. "Якщо Росія ставить умови виводити наші війська з нашої ж землі, значить вони не хочуть, щоб було припинення вогню, і не хочуть, щоб війна закінчилася," – заявив Зеленський. "Ніхто здавати свою землю, свої території, своїх людей, свої будинки не буде". Це – конституційний обов'язок.

Президент України також наголосив на критичній важливості участі США та Європи у переговорному процесі, адже, за його словами, "єдиний, хто зацікавлений у дистанціюванні Сполучених Штатів від перемовин і досягнення миру, – це Путін". Якщо ж Росія не припинить вбивства, не звільнить полонених та висуватиме нереалістичні умови, це означатиме затягування війни і вимагатиме посилення санкцій.

Читайте також: Війна Путіна й розуміння військової економіки РФ [7]

Європейські побоювання: чи не залишиться Україна сам на сам?

За інформацією авторитетного видання Financial Times [8], європейські лідери, з якими Трамп поділився деталями розмови з Путіним, були "неприємно вражені". Склалося враження, що президент США не готовий чинити серйозний тиск на Кремль для досягнення реального прогресу. Це викликає побоювання, що Трамп, у своєму прагненні "завершити війну", може укласти угоду з Путіним, яка не враховуватиме життєво важливі інтереси України.

Європейські лідери та Україна вимагали від Росії негайної згоди на припинення вогню, а Трамп зосередився на тому, щоб змусити Путіна зобов'язатися дотримуватися 30-денного перемир'я.

Путін чинив опір цьому, наполягаючи на тому, щоб спочатку були виконані умови, і, очевидно, не дав жодних обіцянок у понеділок. Заяви лідера Кремля та Трампа свідчили про те, що припинення вогню обговорюватиметься разом із ширшою мирною угодою.

Читайте також: Стамбульський розклад: "Росіяни висуватимуть безглузді вимоги і всіляко затягуватимуть переговори" [9]

Як зазначає колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт, розмова могла стати "перемогою для Путіна", оскільки російський лідер, схоже, відхилив заклик до негайного припинення вогню і може продовжувати військові дії, одночасно імітуючи готовність до діалогу.

Не варто забувати, що раніше у ЗМІ вже циркулювали чутки про так званий "мирний план Трампа", який, за деякими даними, міг передбачати болючі поступки з боку України. Аналітики (зокрема, згаданий у наданому вами документі Гідеон Рахман з FT) припускають, що Путін може вважати, що час грає на його боці – як на полі бою, так і на міжнародній арені. Він може використовувати переговори як "камуфляж" для продовження війни, сподіваючись виснажити Україну та її партнерів.

Стратегія Кремля, на думку багатьох оглядачів, полягає в тому, щоб змусити Україну до невигідних умов, використовуючи військову силу як важіль тиску. Існує ризик, що якщо переговори зайдуть у глухий кут, Трамп може звинуватити в цьому саме Київ, що потенційно може призвести до скорочення американської підтримки.

Що далі? Туман невизначеності

Наразі очевидно лише одне: якісь переговори, ймовірно, відбудуться. Але їхній формат, порядок денний, а головне – реальна готовність Росії до конструктиву, залишаються під великим питанням. Як влучно зауважив політолог Кирило Рогов, президент Трамп, схоже, "перебуває в якомусь чарівному деліріумі", забуваючи, що переговори за його ж ініціативою вже тривали.

Для України це означає продовження боротьби на всіх фронтах – військовому та дипломатичному. Вихід з переговорного процесу, хоч яким би безперспективним він не здавався, може зіграти на руку Кремлю та ускладнити відносини з партнерами. Тому доведеться поєднувати гнучку тактику з непохитною принциповістю у відстоюванні національних інтересів.

Читайте також: Гасло "never again" застаріло та більше не відображає реальність. Зло повернулося [10]

Підсумовуючи, остання хвиля дипломатичної активності поки що не принесла ясності щодо мирного врегулювання. Сигнали суперечливі, ризики високі, а шлях до справедливого миру для України залишається довгим і тернистим. Багато що залежатиме від реальних кроків Росії, а не лише від декларацій про готовність до діалогу. А поки що українцям та світу залишається уважно стежити за розвитком подій, сподіваючись на краще, але готуючись до будь-яких сценаріїв.

—

«Аргумент» [11]

Читайте також: 

•  Які саме коментарі членів команди Трампа збігаються з тезами російської пропаганди й чи це «зрада»? [12]
• Дипломатична небезпека: спецпосланець Трампа покладався на кремлівських перекладачів у переговорах з Путіним [13]
• Хто зрадив Україну під час підписання "Будапештського меморандуму"? [14]
• Як Україна добровільно озброїла Росію, а сама роззброїлась [15]
• Ми востаннє звертаємося до Будапештського меморандуму - промова Президента України у Мюнхені [16]
• 25 років Будапештському меморандуму: що насправді обіцяли Україні [17]
• Як Захід та Україна повелися на фальшиве російське миролюбство [18]
•  Декілька слів про Будапештський меморандум - нам є до чого апелювати [19]
• Ще раз про Будапештський меморандум: настав час повернути Україні зброю [20]
• Знайшлись списки серійних номерів ракет які Україна передала РФ, тепер ці номери знаходять на уламках після обстрілів [21]
• Чому та хто змусив Україну роззброїти свою армію? [22]