Дайте грошей та побільше! Як скандальне КП «Спецжитлофонд» отримало три мільярди, прикриваючись інтересами постраждалих від війни. Хто міг бути зацікавленим в отриманні щедрого бюджетного подарунка й чи варто було довіряти їм такі гроші 

У листопаді відразу два столичні забудовники отримали солідні поповнення статутного капіталу за рахунок бюджету громади міста Києва, зазначає видання LB.ua. [2] Компанія «Київміськбуд», головним акціонером якої є міськрада столиці, щоб одержати 2,5 млрд грн, мусила мобілізувати тисячі інвесторів своїх недобудов, які мітингували на Хрещатику перед сесіями.

А от комунальному підприємству «Спецжитлофонд» (СЖФ) для отримання «донату» не довелося робити нічого. Керівник КП Володимир Шарій з трибуни сесійної зали Київради тільки щиросердно запевнив, що три мільярди гривень потрібні йому, аби забезпечити житлом ВПО, пільговиків з квартирної черги й мешканців аварійного та зруйнованого Росією житла. І все — гроші дали.

Читайте також: Як забудовники та влада міста паскудять Київ, роблячи зі столиці України дикі бетонні джунглі [3]

Три мільярди гривень — це, наприклад, сумарний бюджет культури й освіти [4] Києва поточного року. А в Тернополі або Чернігові це розмір усього міського бюджету на рік.

У багатьох депутатів і спостерігачів після цього атракціону небувалої щедрості залишилося одне питання: а що, так можна було? Бо насправді жоден рядок проєкту рішення, яким Київ передав Спецжитлофонду три мільярди гривень, не містить ніяких прямих зобов'язань щодо цільового використання цих коштів. А підприємство поки що не має навіть наглядової ради.

Як правильно просити три мільярди

21 листопада на сесії Київради відбулося дещо дивне [5]: керівник Спецжитлофонду Володимир Шарій виголошував з трибуни абстрактні тези, як сильно його підприємству потрібні гроші для добрих справ, депутати різних фракцій закидували його конструктивною критикою, а потім… просто ухвалили це рішення (голосами фракцій УДАР, ЄС, «Батьківщина» і частково «Єдність»).

Фото: скрин відео. Директор КП «Спецжитлофонд» Володимир Шарій

За два тижні до цього грошей з бюджету просив новий очільник Київміськбуду Василь Олійник. Але щоб умовити міськраду, йому довелося представити депутатам фінансовий звіт про фактичний стан справ підприємства, навести цифри готовності об'єктів і хоча б пообіцяти якісь плани роботи й графік здачі в разі поповнення фонду. Керівнику комунального СЖФ готуватися не довелося: і на засіданні бюджетної комісії, і на самій сесії Київради Володимир Шарій ані словом не обмовився про фінансові успіхи КП і не назвав жодного конкретного проєкту, який запланував реалізувати, якщо отримає гроші.

«Спецжитлофонд займається тимчасовим розміщенням в житлі маневреного фонду людей, які постраждали від атак РФ або живуть в аварійному “ветхому” фонді; у Києві зареєстровані 400 тисяч осіб зі статусом ВПО, у тому числі 250 тисяч з районів ведення бойових дій; у столиці за час повномасштабного вторгнення пошкоджені 800 будинків; у зв'язку з війною маневрений фонд підприємства майже вичерпаний; щоб купувати житло для цього фонду, нам потрібні кошти», — такими були основні мотиваційні тези доповіді Шарія.

У самому ж проєкті рішення Спецжитлофонд не обіцяв забезпечити житлом усіх ВПО, а спирався виключно на статистику про киян вразливих категорій: зараз потреба для містян, які постраждали від надзвичайних ситуацій, житло яких визнано аварійним і які проживають у застарілому фонді, становить 1008 квартир, вартість такої кількості дорівнює орієнтовно 2,88 млрд грн. Ось тому підприємству потрібна саме така сума. Алгоритму придбання чи будівництва цих квартир у проєкті рішення немає, як і взагалі обіцянки або плану, як це зробити.

Читайте також: Як забудовники й куплені ними хапуги в Київраді змагаються з рашистам хто більше зруйнує Київ [6]

Лілія Пашинна після свого зауваження Шарію

Тут варто пояснити, що будь-які бюджетні будівництва або закупівлі слід внести в міську цільову програму конкретного напрямку — тільки тоді бюджет захищає ці витрати й виконує зобов'язання. Про що і нагадала на попередньому слуханні депутатка СН Лілія Пашинна, зазначивши, що всі плани Шарія не закріплені жодною з цих програм. «У нас весь резервний фонд міста на рік усього мільярд, а три мільярди, які ви просите, — це великі гроші. На що конкретно вони підуть?!» — питала вона Шарія. 

Замість відповісти керівник СЖФ лише ще гарячіше твердив, що Київ є магнітом для людей з усієї України, які втікають від бойових дій, і ми маємо їх підтримати всім, чим можемо. 

Що таке Спецжитлофонд і скількох ВПО він уже врятував

СЖФ — це одне з численних КП Києва, які витрачають бюджетні гроші й майже нічого не заробляють. Створили це підприємство ще на початку 2000-х, і тоді його головною функцією було управління гуртожитками, які перебували в комунальній власності або які місто приймало на баланс від відомств, що вже не могли опікуватися ними. Звідси ж і функція Спецжитлофонду — тимчасово розселяти в комунальні гуртожитки людей, житло яких визнане аварійним чи непридатним для проживання, про що ми згадували вище.

Але з часом функція управління гуртожитками відійшла на другий план і СЖФ став ще одним комунальним забудовником. І, наприклад, зараз саме КВЕД «Організація будівництва будівель» є основним у профілі [7] цього підприємства.

Відбулося це так: міськрада визнавала певні гуртожитки аварійними, розселяла їхніх мешканців (у кращому разі), а на місці старої будівлі СЖФ зводив нову, сучасну, з квартирами для пільговиків і на продаж. Химерні особливості цього процесу ми опишемо нижче. 

Зараз маневрений фонд СЖФ складається з чотирьох будинків (дані керівника КП). Ми спитали, скільки сімей відповідних категорій проживають у цьому фонді.

Читайте також: “Це ж було вже”. Як забудовники намагаються знищити Китаїв: хронологія подій [8]

Фото: domik.ua. Будинок по вулиці Жилянській, 76

«Громадяни, відселені з аварійних будинків Києва, займають вісім квартир на вулиці Оболонській, 34; 13 квартир на вулиці Борщагівській, 10; дві квартири в будинку на вулиці Жилянській, 76», — відповіли на запит LB.ua у департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА. А також уперше 2024 року СЖФ надав 25 кімнат у гуртожитку на вулиці Празькій для тимчасового розселення внутрішньо переміщених осіб Маріупольської громади.

Тобто зараз комунальне підприємство, яке оперує комунальними гуртожитками і збудувало понад десять житлових будинків у рамках бюджетних програм, надає в постійне користування постраждалим особам лише 48 квартир і кімнат.

У той самий час відомо, що основну частину киян, чиє житло знищили або суттєво зруйнували російські ракетні атаки, наразі розселяють у житловий фонд іншого КП — «Фінансова компанія “Житло-Інвест”». Ця компанія викуповує за бюджетні гроші у столичних забудовників квартири з ремонтом і пропонує їх на ринку для «оренди з викупом» військовим, ВПО і всім охочим. Фонд ФК «Житло-Інвест» зараз складає 1047 квартир, і оскільки купують їх повільно (цього року укладено 204 угоди, дані звіту підприємства), то житло використовують для тимчасового розміщення постраждалих киян. (Більше про це ми писали на прикладі розселення мешканців зруйнованого будинку на Сирці).

Тобто в історії зі Спецжитлофондом ми маємо: 1) компанію-забудовника, 2) яка фактично дуже мало залучена в тимчасове розселення людей, 3) але яка отримала суму, що дорівнює річному бюджету маленького обласного центру, 4) без жодних зобов'язань щодо використання грошей. 

Кому це вигідно?

Депутати на сесії, попри критику такого «донату», жодного разу не назвали вигодоотримувачів цього рішення. 

Зазвичай усі міські цільові програми житла й будівництва йдуть по лінії будівельного заступника голови КМДА Вячеслава Непопа, або від профільного департаменту будівництва та житлового забезпечення, або хоча б профільної комісії Київради. Але не цього разу. Автором проєкту рішення про поповнення статутного фонду СЖФ виступила депутатка від «Батьківщини» з багаторічним стажем Алла Шлапак [9].

Алла Шлапак під час пленарного засідання Київради 4 березня 2021 року.

Свого часу Шлапак була незамінною членкинею команди ексмера Леоніда Черновецького і співголовою його фракції в Київраді разом Денисом Комарницьким [10]. За даними [11] медіа, обоє політиків продовжили співпрацю і після останніх міських виборів, коли Шлапак була вже в «Батьківщині». Комарницького називали «смотрящим» за Києвом. Особливо скандальних обертів ця історія набула після того, як нардеп від СН Гео Лерос опублікував так звані документи Комарницького — файли начебто з комп'ютера Дениса Комарницького, які свідчать [12], що мільярди бюджетних тендерів Києва проходять через фірми, пов'язані з ним. 

У цих файлах згадується і КП «Спецжитлофонд» [13] — більшість будівельних тендерів цього підприємств у той час вигравали компанії, позначені в списках Комарницького як «наші». Володимир Шарій тоді вже був керівником цього КП. 

На цей момент складно однозначно сказати, використовуватиме КП «Спецжитлофонд» отримані від міста кошти на нові будівельні проєкти чи купуватиме готове житло в потрібних компаній — ухвалене рішення взагалі ніяк не регламентує це питання, і виглядає на те, що керівник має свободу рішень. Відомо лише, що в стратегічному плані [14] діяльності підприємства на 2023–2025 роки такого виду діяльності, як закупівля житла, взагалі не зазначено. Але були плани будувати.

Також відомо, що «дотації» підприємства давно чекають інвестори кількох об'єктів-довгобудів СЖФ. Наприклад, на форумі [15] інвесторів ЖК Silver House виділення грошей з бюджету для СЖФ сподівалися як гарантії того, що їхній об’єкт нарешті завершуватимуть (після десяти років будівництва). І ще дуже обурювалися, чому гроші дають Київміськбуду, а не їхньому забудовнику.

Читайте також: Забудовники проти історичного Києва: диверсія із садибою Зеленських показова [16]

Фото: vin.ua. Одна з будівель, у реконструкції яких КП «СЖФ» брало участь (по вулиці Кирилівській, 85/87 )

Яка «кредитна історія» у СЖФ

Чому інвестори Спецжитлофонду взагалі вважають, що місто повинне фінансувати будівельні проєкти цього підприємства? Вони мають для цього підстави, оскільки СЖФ працює за складною схемою, залучаючи у свої проєкти і кошти ринку, покупців квартир, і бюджетне фінансування. 

Відбувається це приблизно так: місто дає завдання розселити мешканців проблемного будинку або збудувати пільгове житло для певних категорій працівників чи військових, виділяє землю й частково бюджетне фінансування для старту, а КП має звести будинок, частина квартир якого підуть пільговикам, а частина повинна принести дохід від продажу, який покриє пільгові метри. Але гібридна схема працює погано.

Наприклад, історія з розселенням «гуртожитку-вбивці» на Лісовому масиві (Деснянський район). У 2016 році міська рада ухвалила рішення [17] знести будівлю на вулиці Мілютенка, 23-А, де виявили небезпечні для здоров'я і життя види грибків.

Натомість люди мали отримати квартири в новому будинку. Цей будинок доручили збудувати СЖФ на перетині вулиць Мілютенка і Шолом-Алейхема. Для пільговиків передбачена перша секція ЖК, а наступні — для вільного продажу квартир. Люди інвестували в майбутні квартири від «надійного комунального забудовника», але ЖК «Форест» будують і досі.

Здачу запланували на 2021 рік, зараз СЖФ готує до неї лише першу секцію будинку, годує обіцянками інвесторів інших секцій і ще й примудряється отримувати точкове фінансування з бюджету під наміри швидше здати цей довгобуд. Недавно КП прокладало тепломережі до цього будинку, але підрядники не встигли виконати роботи в літній сезон, розкопали й перекрили магістральні мережі восени, чим поставили під загрозу опалювальний сезон [18] для половини Лісового масиву.

Фото: Леся Падалка. Роботи на теплотрасі

Аудитори КМДА досліджували будівництво ЖК «Форест» і відзначили у звіті [19] ряд порушень. Зокрема, встановили, що покупці квартир сплатили Спецжитлофонду 271,3 млн грн, але підприємство направило на будівництво 231,1 млн грн (85 % від загальної суми), а близько 40,2 млн грн спрямувало на власні потреби. 

А пізніше прокуратура висунула підозру керівнику СЖФ за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, справу [20] передали до суду. Правоохоронці стверджують, що КП уклало договір підряду, підрядник лише частково виконав роботи, але замовник не забрав у нього борг. Мова про 21 млн грн.

Ще одну схему роботи СЖФ підсвітили міські аудитори, досліджуючи продаж квартир у давнішому проєкті цього КП, у будинку по вул. Професора Підвисоцького, 4-В [21]. Покупцям квартир у ньому пощастило більше — його і збудували, і здали. Це був проєкт, у якому частину квартир мали отримати медичні працівники за пільговою програмою (70/30), а інші йшли у вільний продаж.

«Через неодноразове застосування механізмів відступлення прав за цінами практично трирічної давнини, які більш ніж удвічі нижчі від ринкових цін, що діяли на момент виконання зобов’язань, недоотримано кошти в розрахунковій сумі 15 млн гривень», — йдеться у звіті аудиторів. Простою мовою — комунальне підприємство віддавало права на продаж квартир посередникам за мінімальною ціною початку будівництва, ще й отримувало сплату в кінці робіт. Оскільки у звіті йдеться про 20 квартир, то виходить, що на кожній з них КП недоотримало приблизно $62 тисяч у цінах 2012 року, коли проєкт запускали.

Читайте також: Боротьба за Протасів Яр: мафія забудовників та Київрада проти громадськості? [22]

Фото: ЛУН. Будинок по вул. Підвисоцького, 4-В

Схожа історія була і з продажем житла в будинку на вул. Теремківській, 3 [23]. Аудитори встановили [24], що близько 40 % майнових прав на квартири СЖФ передав трьом фірмам (ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна», ТОВ «Будсервіс 2», ККУП «Житло-інвест») з «безпідставними перевагами»: знижки (до 25 %) і відтермінування сплати внесків. На продажі за такою схемою КП втратило приблизно 13 млн грн, зазначає аудит.

ЖК Silver House [25], інвестори якого чекають поповнення статутного капіталу Спецжитлофонду для добудови їхніх квартир, не потрапив в останні аудиторські звіти, але й без них його історія досить красномовна. Багатоповерхівка височіє прямо біля станції метро «Голосіївська». Задумували це будівництво як житло для працівників КП «Київський метрополітен» і ПАТ «Метробуд», де 30 % квартир йдуть за програмою доступного житла (70/30), а 70 % — на ринковий продаж.

Стартував проєкт у 2012 році й перші чотири роки отримував бюджетне фінансування (загалом 168 млн грн). Потім його перезатвердили, і надалі СЖФ мав сам фінансувати будівництво ЖК. Минуло 12 років, зараз будинок — це лише коробка, до якої не проклали мереж (дорога частина проєкту), котрої не оздобили зовні й усередині, і дата здачі навіть не заявлена. Але інвестори сповнені оптимізму, що транш з бюджету зрушить з мертвої точки будівництво саме їхнього ЖК. І, напевне, не знають, що такі самі надії мають інвестори на Мілютенка або будинку на Кольцова, 24-А [26] (який теж колись був гуртожитком, а будували його взагалі частково для учасників АТО, затримка здачі становить уже чотири роки).

Читайте також: Хроніки земельного «дерибану». Хапуги під прикриттям війни мають намір спаскудити Протасів Яр [27]

Фото: address.ua

***

На жаль, кияни (і гості столиці) досі вірять, що якщо купувати житло в перевіреного, «державного» забудовника, то це обов'язково гарантує і вчасну добудову об'єкта, і безпроблемне підключення до мереж. Хоча і Укрбуд, і Київміськбуд уже наочно довели, що це абсолютно не так, а репутація «надійних забудовників» нічого не варта.

Читайте також: Забудовники вбивають ріку Ірпінь, рятуючи висотки від підтоплення; влада злочинно бездіє [28]

Тому дуже не хотілося б, щоб якась чергова ідея забудови СЖФ, але тепер уже під соусом допомоги постраждалим від війни, знову ввела когось в оману і зробила заручником цього комунального підприємства. Те, що його витрати, зобов'язання й уміння керувати фінансами ніхто не контролює, надто очевидно. А чому ми, як громада, усе це ще й «донатимо» додатковими мільярдами — питання взагалі без відповіді. 

—

Леся Падалка [29], журналістка; опубліковано у виданні  LB.ua  [2]

Читайте також:  

• Хто знищує столицю. Архітектурні пам'ятки vs. забудовники: як захистити історичні будівлі Києва [30]
• Забудовники проти історичного Києва: диверсія із садибою Зеленських показова [16]
• Забудовники вбивають ріку Ірпінь, рятуючи висотки від підтоплення; влада злочинно бездіє [28]
• Київський містозабудовний схематоз: махінації з островом Оболонський [31]
• Безвідповідальна поліція, продажні суди та міська влада, в результаті - хаотична забудова Києва [32]
• "Совок" при відбудові України. Що змінити в підходах та який досвід можна запозичити в Польщі [33]
• Никольская Слободка – адский «Дубай» на берегу Днепра [34]
•  Бетонный «Світлопарк». Квартиры «почти на Печерске», но между ТЭЦ и цементным заводом [35]
• Гетто Киев: как жить не надо [36]