Заява Президента України Володимира Зеленського від 19 червня 2026 року з вимогою до Мінська протягом тижня прибрати прикордонні ретранслятори для російських дронів перевела завуальоване протистояння на білоруському напрямку у формат жорсткого військово-політичного ультиматуму.

Якщо обладнання не демонтують, Київ обіцяє нейтралізувати його самостійно, що створює реальний ризик розширення театру бойових дій на північ. У своєму вечірньому зверненні від 20 червня український лідер розкрив карти: розвідка чітко знає локації та кількість цих об'єктів, а також обсяги паливних ін'єкцій, якими Мінськ рятує воєнну машину Кремля. Політичний оглядач «Радіо Свобода» Юрій Драхохруст у коментарі для «Белсату» [2] розібрав приховані мотиви сторін, кадрові та безпекові ризики для режиму Лукашенка, а також пояснив, чому в цю кризу терміново включаться Вашингтон і Брюссель.

Читайте також: Без ілюзій та тюремної романтики: Юрась Зянковіч про тріщини в режимі Лукашенка та роль України [3]

Точна географія та бензин у 13 разів дорожче

У суботу, 20 червня, Володимир Зеленський деталізував українські претензії до фактичного керівництва Білорусі. За даними Києва, вздовж кордону розгорнуто чотири ретранслятори, які базуються у Брестській та Гомельській областях. Це обладнання працює виключно в інтересах російських військових, коригуючи та забезпечуючи удари дронами-камікадзе по Житомирській, Рівненській та Волинській областях, знищуючи українську цивільну та залізничну інфраструктуру, а також об'єкти енергетики.

Окрім радіоелектронного терору, Київ офіційно зафіксував стрімке перетворення білоруського нафтопереробного сектору на тилову базу постачання агресора. Лише за січень — травень 2026 року поставки бензину з Білорусі до Росії зросли у 13 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року, а обсяги дизельного палива — втричі.

Україна прямо заявляє: їй відомо про кожен білоруський завод, який працює на війну, постачаючи паливо чи компоненти для бронетехніки й ракетних систем РФ. Офіційний Київ вимагає від Мінська припинити підігрувати Москві й почати виконувати ті речі, про які білоруська сторона заявляє по неофіційних дипломатичних каналах, підтверджуючи, що вона нібито проти цієї війни.

Кінетичний удар чи дипломатичний маневр

Головна небезпека поточної ситуації полягає у формі дій, які може обрати Україна. Наприкінці травня — на початку червня 2026 року Сили оборони України вже продемонстрували здатність повністю паралізувати залізничну та автомобільну логістику окупантів на кримському напрямку. Проте прямий вогневий удар по об'єктах у Білорусі матиме зовсім інші наслідки.

За словами Юрія Драхохруста, багато залежатиме від способу нейтралізації веж:

• Засоби РЕБ та диверсії
  Зеленський раніше згадував, що в лютому 2026 року українські фахівці вже успішно «відключили» аналогічні ретранслятори в Білорусі дистанційними чи спеціальними методами, деталі яких досі не розголошуються. Якщо мова знову йде про радіоелектронну боротьбу — це одна ситуація.

• Кінетичний удар (ракети або БПЛА)
  Якщо через тиждень Україна застосує дрони чи ракети по білоруській території, це майже гарантовано призведе до дзеркальної відповіді Мінська. Локального конфлікту за принципом «обмінялися ударами і розійшлися» не вийде — це означатиме пряме втягування Білорусі у війну.

Водночас аналітик звертає увагу на різний тональний модус у заяві українського лідера. Вимога щодо ретрансляторів має чіткий дедлайн — один тиждень. Проте згадка про білоруські нафтопродукти, які використовує армія РФ, прозвучала через кому і без жорстких часових обмежень.

Це свідчить, що ультиматум може бути елементом максимального політичного тиску з боку Києва, і через тиждень Зеленський може просто оголосити, що «питання вирішене і вежі більше не працюють», без деталізації методів.

Читайте також: Білоруські силовики, які втекли від режиму Лукашенка, вважають, що він і КДБ причетні до вбивста Шеремета [4]

Пастка для «політичної тварини»

Олександр Лукашенко опинився у вкрай вразливому становищі. З одного боку, буквально за кілька днів до українського ультиматуму в інтерв'ю телеканалу Al Arabiya він запевняв, що не хоче воювати, і навіть публічно перепросив у Зеленського за колишні образи. З іншого — відкритий відступ перед прямим закликом України продемонструє слабкість його режиму.

«Лукашенко — політична тварина. І просто так відповісти на пряму вимогу: "Я відступаю" — це продемонструвати, що "Акела промахнувся". У такому разі і білоруська номенклатура, і Москва чітко зрозуміють: ти ніхто», — зазначає Драхохруст.

Додатковий фактор — військова залежність Мінська від Кремля, яка є секретом Полішинеля. Насправді слова Зеленського є завуальованим меседжем: «Путін, забери свої ретранслятори». І якщо Кремль прагне розв'язати новий фронт з півночі, він може свідомо проігнорувати ультиматум, підставивши білоруські об'єкти під українські ракети, щоб отримати омріяний привід для казус беллі.

Читайте також: Литва передала в Гаагу докази злочинів режиму Лукашенка [5]

Генерал-губернатор замість диктатора: загроза для НАТО та білоруської суб'єктності

Пряме втягування Білорусі у бойові дії несе колосальні ризики для Заходу, тому європейська та американська дипломатія спробують втрутитися протягом відведеного тижня. Ескалація на цій ділянці означає:

• Вихід повномасштабної війни на кордони ще двох держав ЄС та НАТО (Польщі та Литви);

• Появу нового потоку з сотен тисяч біженців;

• Повний параліч залізничного транзиту китайських вантажів через білоруську територію, що вдарить по економіці Європи.

Але найбільший страх Заходу та самого Лукашенка — це питання подальшого управління Білоруссю. У разі початку повномасштабних боїв російські дивізії масово зайдуть на територію країни під приводом «захисту союзника». Коли російські ракети летітимуть звідусіль, а війська РФ контролюватимуть кожен інфраструктурний об'єкт, потреба в автономній фігурі Лукашенка для Кремля остаточно зникне. Замість формально незалежного правителя Москва просто призначить свого генерал-губернатора, остаточно ліквідувавши білоруську державність.

Читайте також: Роль режиму Лукашенка у викраденні українських дітей російськими загарбниками [6]

Чи вважаєте ви, що загроза поглинання Білорусі російськими генералами змусить Лукашенка таємно демонтувати російське обладнання, чи страх перед особистою помстою Путіна виявиться сильнішим за інстинкт політичного виживання?

—

Джерело:  belsat.eu [7]

Читайте також: 

• Ордер на арешт диктатора Лукашенка: чого боятись білоруському фюреру? [8]
• Білорусь у війні проти України: як режим Лукашенка допомагає Путіну та несе нові загрози  [9]
• Гаага зачекалася на «міцного горішка» або Лукашенко готується до великого турне [10]
• Лоботомія нації: чому інтелект став головним ворогом білоруського режиму [11]
• Ерозія мандату довіри та виклик добровольців — Євген Вільський про залаштунки білоруської еміграції [12]
• США вимагають від України та країн Балтії послабити санкції проти Білорусі [13]
• Як гинуть диктатури та автократії? [14]