Війна «дуже вдарить» по демографічній ситуації України, але більшість українців не готова на «швидкий мир» з Росією, а буде терпіти війну стільки, «скільки треба».

Про це в інтерв’ю Радіо Свобода [2] розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

Нижче – головні тези розмови з нею.

Повну версію інтерв’ю дивіться тут:

Про те, як війна позначиться на українцях

«Війна дуже погано позначиться на населенні і на демографічній ситуації загалом.

Ми багато людей втратимо через підвищення смертності, через зниження народжуваності. А найбільший вплив чисельний здійснить міграція».

Про те, скільки українських біженців повернуться після війни

«Я не переконана, що всі родини возз’єднаються в Україні. Частина може возз’єднатися за кордоном.

Якщо робочі місця тут з’являться, якщо буде позитивна динаміка і економічна, і в плані відбудови житла, то багато людей повернеться.

А якщо ми не зможемо нічого зробити, то, на жаль, навіть ті, хто хотів би повернутися, не зможуть повернутися». 

Про суспільний поділ українців після війни

«Поділ суспільний буде. Ми цього не уникнемо. Наскільки він буде критичним? Думаю, що буде не критичний.

Я скоріше очікую такого відчуття зверхності з боку тих, хто весь час був тут: «Ви там що там!? А от ми – герої!»

Про те, чи вдасться зберегти суспільну єдність після перемоги

«Повністю – ні. Це – неможливо. Не треба очікувати від людей того, чого вони не можуть забезпечити.

Безумовно, поділ почнеться. І претензії будуть. Але я думаю, що поділ не перейде в розкол».

Про те, як зміниться рейтинг Зеленського після перемоги

«Я думаю, що він серйозно зменшиться.

По-перше, пригадують все, що було не так. Сьогодні всі зціпили зуби, не на часі чубитися зараз, ми єдині. Ми маємо подолати ворога, ми маємо відновити нормальне життя в Україні. А потім вже будемо пред’являти претензії. Це нормальна позиція абсолютно. І політичні партії про все це згадають. Нікуди ми не дінемося від цього».

Про те, чи визнають росіяни свою провину за війну проти України

«Думаю, що ні. По-перше, є така річ, як імперськість. І увесь світ дуже важко з цим справляється. А в Росії це відчуття не просто не намагалися подолати, а його культивували.

Тут я не бачу жодних ознак каяття. Просто жодних! Хоча і німці в 1945 році казали, що вони не знали нічого про концтабори. Говорити можна все, що завгодно. Думаю, що більшість знала і розуміла. Але людською свідомістю доволі просто маніпулювати, як з’ясовується».

Про те, чому немає протестів у Білорусі

«Пасіонарності не вистачає. Можливо, вони з’являться, якщо з білоруської території підуть сюди війська, якщо серед тих військ будуть білоруси, якщо ми їх виженемо і відповідатимемо ударами по білоруській території, можливо, тоді».

Про те, якою буде повоєнна Україна

«Я думаю, що нам буде дуже важко жити. Але водночас ми отримаємо абсолютно небувалий шанс.

Я вірю в «план Маршала». Я вірю в те, що, принаймні, за рахунок коштів, які належать сьогодні російській еліті, можна буде відбудувати частину України.

Я сподіваюся на те, що українське громадянське суспільство отримає більше суспільної влади. А якщо це так, то це означає, що будуть інші стосунки з чиновницьким колом, що вони зрозуміють свою підлеглість цьому громадянському суспільству, що ми сформуємо інший суспільний договір».

Про заборону російської культури

«Я не прихильник того, що будь-яку культуру треба вилучати. Культуру треба вивчати. Це минуле, взагалі цивілізація. І оскільки Україна багато років жила з Росією в одній країні – це і наша культура. Від того, що Гоголь писав російською мовою, з моєї точки зору, він не перестав бути українським письменником.

Мають бути внесені обмеження на імперськість і на ці культурні надбання, які апологують меншовартість української нації.

Але культура – то одне, а проросійські настрої у суспільстві – то інше. Я думаю, що ми будемо мати багато проблем у цьому сенсі з тими, хто довгий час жив на окупованих територіях. Тому що там дітям добряче промивали мозок. Це буде дуже складна робота. Дуже складна! І цим має опікуватися і влада, і суспільство».

Про перепис населення

«Під час війни перепис проводити не можна. І відразу після війни його теж не можна проводити.

Я думаю, що якщо війна закінчиться до середини 2023 року, то наприкінці 2025 року, можливо, ми зможемо його провести».

—

Софія Середа [3], опубліковано у виданні Радіо Свобода [2]

В тему: 

• Українці переважно їздять працювати за кордон на короткі терміни [4]
• Більшість українців мігрує через відсутність бачення кращого майбутнього держави - Лібанова [5]
• Перепис населення можна не проводити ще 10 років – Рада ухвалила закон [6]
•  Павло Ґрод: За межами України живуть понад 20 мільйонів українців, це – шалений ресурс [7]
• Чисельність населення України в 38 млн осіб - Інститут демографії [8]
• Населення України до 2031 року скоротиться на 2 мільйони 700 тисяч – Інститут демографії [9]