Шокуюча смерть міністра закордонних справ Чехословаччини (і сина засновника сучасної чеської держави Томаша Масарика) відразу після комуністичного путчу у 1948 році стала поворотним моментом в історії Холодної війни. На підставі нових дипломатичних документів чеська поліція повідомляє, що відновила розслідування з огляду на те, що це може бути вбивство.

Які нові дані отримала чеська поліція, що спонукало до перегляду справи? Радіо Свобода [2] дізнавалось подробиці.

10 березня 1948 року, невдовзі після отримання комуністами всієї повноти влади у Чехословаччині, під вікнами МЗС Чехословаччини о 6:15 ранку двірник знайшов тіло. Одягнений у піжаму, охололий труп лежав обличчям догори, ногами – до будівлі. Такі свідчення двірник дав поліції.

Тіло належало Яну Масарику – міністру закордонних справ, світочу радіо BBC і сину шанованого «батька-засновника» Чехословаччини. Він випав з вікна ванної кімнати в службовій квартирі на другому поверсі.

Пройшло 77 років, а Чехія все ще остаточно не прояснила той інцидент, що став поворотним моментом в історії Холодної війни, коли комуністи захопили владу в Чехословаччині та в усій Центральній і Східній Європі.

Під час комуністичного правління та після нього чеська влада та історики здійснили принаймні чотири формальні спроби дійти переконливого висновку:

• Масарик випадково впав із вікна?

• Він вчинив самогубство, вистрибнувши з вікна?

• Його штовхнули, оскільки він падав обличчям догори? Якщо так, то хто? Чехословацькі комуністи? Радянська таємна поліція? Чи, може, прихильники, які вважали, що він зрадив свою країну?

Відновлення розслідування

Місяць тому, 10 січня, чеська поліція здивувала всю країну, коли оголосила, що відновлює кримінальне провадження за фактом смерті Масарика через «підозру у вчиненні злочину вбивства».

Підставою для цього частково стали дипломатичні документи кількадесятирічної давності, що надійшли з Великобританії, Франції та Сполучених Штатів. Міністерство закордонних справ Чехії повідомляло, що отримало їх торік.

Читайте також: Лонгин Цегельський: Від леґенд до правди [3]

Радіо Свобода мало можливість переглянути ці документи у жовтні 2024 року.

Рух за свободу корінних народів рф: чому Україні варто його підтримати [4]«Мета полягає в тому, щоб порівняти цю нову інформацію із фактами, встановленими раніше, і таким чином виявити будь-які нові зв’язки, які могли б дати відповіді на деякі питання, що залишилися без відповіді», – заявила [5] поліція.

Для багатьох чехів смерть Масарика є історичним символом, похмурим маркером, що супроводжує початок п’яти десятиліть комуністичного правління, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Міхал Штелік, науковець, який багато писав про сучасну історію країни.

Таємниця навколо цієї смерті для багатьох чехів суголосна з постійними припущеннями про більш відому політичну смерть 20-го століття: вбивство президента США Джона Ф. Кеннеді в 1963 році в Далласі (штат Техас) [6].

«Смерть Яна Масарика для чехословацького чи чеського суспільства означає те ж саме, що смерть Кеннеді в Далласі», – сказав Стелік.

Родина засновників

Масарик належав до політичної еліти Чехословаччини. Його батько, Томаш Гарріг Масарик, допоміг створити незалежну Першу Чехословацьку Республіку з уламків Австро-Угорської імперії в 1918 році, та був президентом до 1935 року.

Молодший Масарик, який отримав освіту в Британії та Сполучених Штатах, приєднався до дипломатичного корпусу та став старшим помічником міністра закордонних справ Едварда Бенеша.

Після Мюнхенської угоди 1938 року, яка відкрила Гітлеру шлях до анексії частини Чехословаччини [7], Масарик жив у Лондоні та був міністром закордонних справ уряду у вигнанні. Його чеськомовні передачі «London Calling» на BBC під час Другої світової війни зробили його знаменитістю серед тих, хто володів чеською.

Після війни Масарик повернувся до Праги та став міністром закордонних справ. Він залишився на цій посаді навіть після того, як лідер комуністів Клемент Ґоттвальд став прем’єр-міністром у 1946-му. Наступного року Масарик поїхав до Москви, де радянські чиновники тиснули на Чехословаччину, щоб вона відкинула пропозицію допомоги згідно з планом Маршалла, коли Сполучені Штати вклали мільярди у відбудову Європи.

Мюнхен, 1938 год: глупость или измена? [8]

У Чернінському палаці знайшли тіло Яна Масарика

Наприкінці лютого 1948 року 12 демократичних членів кабінету подали у відставку на знак протесту, звинувативши Ґотвальда в тому, що він поповнював поліцейські органи членами компартії. Озброєна комуністична міліція та поліцейські сили, що симпатизували їй, пройшли маршем у Празі. Вони демонстрували силу. Кілька днів потому тодішній президент Бенеш піддався вимогам комуністів і сформував новий уряд. У ньому переважали комуністи.

Чеські та західні історики вважають це переворотом. Протягом наступних понад 40 років Чехословаччину контролювала комуністична партія. Країна опинилася за залізною завісою.

Читайте також: «Найбільша проблема Європи»: Карпатська Україна у міжнародній грі на зламі 1938-1939 років [9]

Падіння тіл

Приблизно через три тижні після перевороту, ввечері 9 березня, Масарик перебував у службовій квартирі на другому поверсі міністерства закордонних справ. Він не пішов у відставку з уряду. Відомство розташовувалося у будівлі імперської епохи, відомій як Чернінський палац.

За розповіддю камердинера, яка міститься в одному пакеті дипломатичної кореспонденції, наданій Державним департаментом США, Масарик того вечора був у резиденції та обідав там сам. Приблизно о 20:30 на зустріч з Масариком прибуло троє чеськомовних чоловіків. Камердинер не знав прибулих. Через годину він приніс усій четвірці по чорній каві.

Тіло Яна Масарика (1886–1948), сина першого президента Чехословаччини. Прага, 10 березня 1948 року

Приблизно о 22:00 камердинера, що дрімав біля головних дверей резиденції, розбудив крик Масарика: «Я не зроблю цього для вас. Підпишу все, тільки не це. Я зроблю все, але це – тільки через мій труп».

Слуга також повідомив, що чув ще кілька криків між 22-ою і 23-ою. Потім він приніс Масарику ще одну чашку чорної кави близько 23:45, перш ніж його відпустили на ніч.

«Ось і все. Лягайте спати. На добраніч і хай Бог вас береже», – так пізніше помічник зацитував слова Масарика.

Камердинер був останнім, хто бачив Масарика живим.

Читайте також: Лютий місяць 1918 року. Міф про 5000 жертв більшовиків у Києві [10]

Ким була ті троє чоловіків?

Приблизно через шість годин після того, як знайшли тіло, офіційне Чехословацьке агентство преси оголосило про смерть, назвавши її самогубством. Через те, що переконливих доказів злочину не було, багато хто роками мусив прийняти цю версію.

У дипломатичному документі 1949 року, яку передав високопосадовець посольства США в Празі, колишній генеральний секретар Міністерства закордонних справ Чехословаччини повідомляв, що Масарик обговорював самогубство лише за кілька днів до того, як знайшли його тіло. Колишній чиновник міністерства сказав, що Масарик зізнався у тому, що не задекларував кілька тисяч доларів у Нью-Йорку, і згідно з телеграмою, новий комуністичний уряд може виявити порушення фінансових правил.

Але навіть після десятиліть вивчення судових протоколів і свідчень працівників міністерства, друзів і соратників Масарика, історики – професійні та аматори – все ще розходяться в думках.

З-поміж прогалин у записі є така: ким були троє чоловіків, які відвідали Масарика ввечері перед його смертю? Досі їхні особи невідомі чеським чиновникам.

Ян Масарик

«Наскільки мені відомо, ми досі не знаємо, ким були ці троє», – сказав Стелік.

Є й інші «білі плями». Офіційні особи, яких спочатку викликали на місце події, де знайшли тіло Масарика, не були судово-криміналістичними слідчими. До того ж, після двірника викликали пожежника.

У 1968 році, під час короткої відлиги комуністичного правління, відомої як Празька весна, відновився інтерес до обставин смерті Масарика. У телеграмі з британського посольства в Празі від 15 квітня 1968 року є цитата чергового у паспортному відділі МЗС. Він повідомив, що машини заїхали на подвір’я міністерства об 11 годині вечора, невдовзі після чого двері раптово зачинили ззовні, а телефонні лінії відключили. Через чотири години двері клерка були відчинені, а телефонні лінії – активовані. Він сказав, що приблизно в той час чув, як від'їжджали машини.

Читайте також: Мюнхен, 1938 год: глупость или измена? [8]

Тим часом представник празької поліції повідомив, що знайшов у квартирі Масарика недоїдене яблуко, розгорнуту Біблію та розсипані на підлозі таблетки (ймовірно, заспокійливі, як свідчить іншій документ). Людські екскременти також були на підвіконні ванної кімнати заввишки до пояса. З нього, ймовірно, випав Масарик. У душовій кабінці знайшли дерев’яний стілець, а на підлозі ванної кімнати – подушку.

Поліцейський також повідомив, що до його прибуття в будівлі перебували двоє високопосадовців служб безпеки та розвідки.

Новини про нове розслідування рясніли в чеських медіа протягом кількох днів після оголошення 10 січня. «Масарика вбили? «Нові документи допоможуть, але Росія мовчить», – йдеться в одному з заголовків в онлайн-газеті Seznam Zpravy. Він озвучує давню підозру деяких чехів щодо причетності до справи СРСР.

Чеська поліція не відразу відповіла на електронний лист від Радіо Свобода з проханням отримати докладнішу інформацію про причини повторного відкриття розслідування.

Читайте також: Расстрел Пражской весны: очевидцы советского вторжения вспоминают 1968 год [11]

Розбіжність думок

Протягом багатьох років проведені чотири офіційні розслідування смерті Масарика.

Початковий висновок про те, що він покінчив життя самогубством, залишався офіційним до Празької весни 1968 року [12]. На той момент історики та інші офіційні особи прийшли до іншого пояснення: це самогубство або нещасний випадок, але вбивство однозначно виключене.

Після падіння комунізму провели ще два розслідування.

Перша, трирічна, робота завершилася в 1996 році – поясненням, що Масарик випав із вікна ванної кімнати, тікаючи від когось. Друга, 2001-2003 років, зосереджувалася на відомих судово-медичних дослідженнях (наприклад, на розташуванні тіла щодо вікна) і дійшла висновку, що Масарика вбили.

«Я все ще дуже скептично ставлюся до того, що ми отримаємо будь-яку дійсно цінну інформацію про цей процес із 1948 року, – сказав Штелік, – про цей час у палаці, коли помер Масарик».

Головна бібліотекарка Радіо Свобода Мартіна Будова допомогла у підготовці цього матеріалу. Також над текстом працювали Дана Васкова та Стюарт Грір

—

Майк Екел [13], опубліковано у виданні Радіо Свобода [14]

Читайте також: 

• Головні риси Росії: брехня, агресія та провокації [15]
• Українські генерали бездержавної армії [16]
•  Битва за Київ. Як зазнав краху "гостомельський десант" російських загарбників [17]
• Тайны советской оккупации. Размещал ли СССР ядерное оружие в Чехословакии [18]
• Чому культура під час війни перестає бути «м’якою силою» [19]
• Вторгнення «імперії зла» у Чехословаччину і криваве придушення «Празької весни» [20]
• "Оккупанти идите домой!". 54 роки від дня вторгнення СРСР до Чехословаччини [21]