Єдині з Медведчуком. Деякі ведучі спільного телемарафону раніше агітували за "руській мір"

1.00

Нет

У часи війни українці повинні триматися разом. Цим матеріалом ми дуже сподіваємося не роздмухати конфлікт, а допомогти його розв’язати.

Відповідальність та інститут репутації — речі, які, на жаль, працюють в Україні традиційно погано. А отже прирікають суспільство знову стикатися зі старими проблемами в найменш підходящий момент. Після запуску національного марафону «Єдині новини» [2] та каналу FreeДом [3], фактичного російськомовного іномовлення України, в їхній ефір пустили колишніх працівників каналів Віктора Медведчука та Євгенія Мураєва. Людей, які раніше займалися відвертою російською пропагандою. Але змогли лишитися в телевізійному просторі й тепер розповідають про боротьбу проти Росії, пише Детектор медіа. [4]

Якщо ви не зовсім розумієте, у чому проблема їхньої участі в марафоні, то поясню: йдеться передусім про репутацію. Журналістика — це річ, яка тримається на довірі. А у випадку «Єдиних новин» ситуація додатково загострюється статусом. Ця трансляція об’єднує практично всі найбільші медійні групи країни, є головною платформою державної інформаційної політики та ключовим джерелом інформації про війну для мільйонів українців. Багато в чому «Єдині новини» та FreeДом взагалі репрезентують державу. Тож чимало людей обурюється, коли обличчями України виступають медійники, які закладали плацдарм для агресії Росії.

Подібне звинувачення, на перший погляд, звучить перебільшено, але його реальність довів час. Коли Путін оголошує «денацифікацію», виникають питання до пропагандистів, які роками розповідали про, начебто, нацизм в Україні. Коли Росія шукає на нашій території «таємні біолобораторії», згадуєш усіх, хто «будував» їх тут у своїх сюжетах [5]. Коли Москва «захищає “республіки”», думаєш про людей, які вигадували «агресію Києва проти народу Донбасу». І ці почуття повторюються з кожною заявою Кремля: загрозою НАТО, братніми народами, демонізацією нашої армії.

Ситуація навіть дещо абсурдна. Більшість найпопулярніших гостей та власники проросійських каналів NewsOne, «112», ZIK, «Наш» або вже затримані, або десь переховуються. Самі канали давно закриті через, цитуючи [6] секретаря РНБО, «інформаційний тероризм». Їхні сторінки на ютубі заблоковані/видалені. Але люди, які там працювали та навіть очолювали ці медіа, ведуть національний марафон. Якби для потрапляння в «Єдині новини» потрібно було надати творчий доробок, ці журналісти просто не змогли б, бо їхні ефіри до 2020 року видалені з ютуба. На щастя, моніторинги «Детектора медіа» збереглися.

Тому нагадуємо, чим займалися Василь Голованов, Тигран Мартиросян, Наташа Влащенко, Тетяна Гончарова та Назар Довгий. Ведучі «Єдиних новин» і каналу FreeДом, які раніше працювали на російську пропаганду.

Василь Голованов

На початку лютого 2020 року Василь Голованов перейшов на «Україну 24» і як ведучий цього каналу бере участь у трансляціях російськомовного каналу FreeДом.

До цього він три роки працював на NewsOne: почав іще за часів, коли це був канал Євгенія Мураєва, та лишився, коли контроль перебрав Віктор Медведчук в особі Тараса Козака. Більше того, Голованов погодився стати генеральним продюсером медіа кума Путіна. Саме за його керівництва NewsOne на рівні зі «112» та ZIK допоміг лідеру «Опозиційної платформи — За життя» повернутися в політику, провести виборчу кампанію та розгорнути російську пропаганду в повен зріст.

Коли Василь Голованов був генеральним продюсером, NewsOne, серед іншого, транслював [7] зустріч Віктора Медведчука з «лідерами» російських бойовиків. Та планував провести сумнозвісний телеміст із Росією «Надо поговорить». Голованов тоді був заявлений [8] одним із ведучих дійства, а отже потрапив на допит в СБУ [9] та в базу «Миротворця» [10]. Ефір каналу був наповнений програмами пропагандистів. Щоб ви розуміли масштаби, в одному з випусків «Я так думаю» ведучий Руслан Коцаба [11] заявив [12], що антитерористичну операцію оголосили незаконно, київська влада вбиває мирне населення й узагалі намагається «упокорити повсталий Донбас».

Нацрада тоді оголосила [13] перевірку NewsOne, а Василь Голованов став на захист свого каналу. Він не засудив Коцабу, а спробував довести [14], що той запрошений «блогер», а не ведучий. Блогер, який уже два роки регулярно вів це шоу. Пікети під студією NewsOne Голованов називав [15] «піаром радикалів». Зрозуміло, що медіа кума Путіна постійно та абсолютно виправдано [16] звинувачували у пропаганді. Проте Голованов лишався там працювати і навіть їздив [17] із Артемом Марчевським, топменеджером «112», у Європарламент розповідати про тиск на свободу слова. 8 квітня 2022 року Державне бюро розслідувань викрило [18], імовірно, Артема Марчевського: «Чоловік регулярно координує розповсюдження російських фейків з представниками держави-агресора через підконтрольні ЗМІ».

Інші люди, з якими працював Голованов, мали схоже амплуа. Наприклад, ведучий щотижня інтерв’ював Андрія Портнова [19] у програмі [20] «Злочин і кара». Це заступник глави Адміністрації Януковича, українофоб, ідеолог демонізації Революції гідності [21], ймовірно, один із авторів диктаторських законів 16 січня. «З чим ви пов’язуєте бажання демонізувати вас?» — запитував тоді Голованов. Та піарив [22] Портнова на інших своїх ефірах. Також Голованов піарив [23] Вадима Рабіновича, брав коментарі [24] про ринок землі у Шарія, легітимізував [25] та спілкувався у прямому ефірі з пранкером «Джокером» (пам’ятаєте такого?).

І, звісно, не раз підігрував особисто Медведчуку. Ось деякі реальні питання [26] Голованова під час інтерв’ю з власником у вересні 2019 року: «Чи знаєте ви шляхи вирішення українських проблем?», «Чому ви не покинули Україну, враховуючи загрози?», «Чому телефонні або приватні розмови Медведчука та Путіна – це погано? А розмови Зеленського й Путіна – це добре?» Цікавіші лише монологи кума Путіна у відповідь, які Голованов вислуховував без жодних коментарів. Ось цитата [27] березня 2019 року: «Сегодняшняя киевская власть – это источник радикальной русофобии и антироссийской истерии. И это не способствует ни переговорам, ни мирному урегулированию на Донбассе. О каком мире сегодня можно говорить, когда власть делает всё для того, чтобы он не наступил? Это и НАТО, это и прекращение большого договора с Россией, это и сегодняшние попытки принять дискриминационный по отношению к русскому языку Закон о защите украинского языка». Під час токшоу, коли Медведчука не було у студії, Голованов просто подавав його цитати. Інколи по п’ять штук [28].

Узагалі токшоу «Український формат», яке модерував Василь Голованов, найяскравіше ілюструє його тогочасне амплуа. Будучи чи не головною програмою NewsOne, «Український формат» був заодно і головним джерелом російської пропаганди. Наприклад, один із ефірів [29] був присвячений спробі довести, що прем’єр-міністр України Олексій Гончарук — нацист. Цей висновок канали Медведчука зробили на підставі концерту, який відвідав політик. Тоді у програмі Голованова звучали, зокрема, такі цитати членів ОПЗЖ: «В его сером веществе отложена идеология нацистского и профашистского толка».

В інших типових ефірах Голованов витягував [30] із гостей заяви про конфлікт армії та добровольців. Запитував [31] у Юрія Бойка: «Чим небезпечний закон про мову?» Просував [32] ідею купувати газ у Росії. Починав [33] випуски про Революцію гідності з цитати Гордона, що Майдан — це «велике наєбалово». За модерування Голованова виходили ефіри про «культурний розкол» України [34], проти декомунізації [35], дуже часто — про відновлення стосунків із Росією [32]. Просто подивіться на цей початок ефіру [36] від ведучого: «Чого боїться влада [...] Чому, задекларувавши курс на НАТО та ЄС від імені українців, чиновники не ризикнули поцікавитися народною думкою на референдумі [...] Чого остерігатися іншомовним українцям...?»

Якби «Детектор медіа» запустив «Дошку ганьби» [37] раніше, Василь Голованов точно потрапив би на неї 12 лютого 2020 року. Тоді в ефірі «Українського формату» один із гостей заявив, що Україна не може будувати діалог із маніяком, тобто Росією. А ведучий відповів [38]: «Якщо під час імовірного згвалтування ви не можете втекти фізично, що радять психологи? Налагоджуйте діалог». Життя показало, що Україна обирає топити маніяку флагман.

В останню чергу варто згадати, що, як ведучий та генеральний продюсер каналу, Голованов несе відповідальність не лише за свої слова та теми ефірів. Але й за гостьову політику. Від постійних учасників його шоу лунали неймовірні речі. Ілля Кива, нині підозрюваний у державній зраді, розповідав [39] Голованову, що, мовляв, озвірілі націоналісти, якими керують із США, розколюють Україну. Андрій Портнов, фігурант санкцій США, заявляв [40], що майже всі злочини в Україні скоюють «так называемые патриоты, активисты, воины, волонтеры». Євген Балицький, який зараз, імовірно, підпрацьовує [41] окупаційною владою Мелітополя, називав [32] спроби повернути Крим «істерією» та стверджував, що Західну Україну приєднали «к нам» у 1939 році й тому «мы» ще не звикли до тамтешньої культури. Більшість подібних заяв Голованов лишав без реакції. А люди, які їх озвучили, були одними з найчастіших гостей його програм.

У часи, коли Голованов очолював NewsOne, петиція [42] про заборону цього каналу та «112» набрала 25 тисяч необхідних для розгляду підписів. За рік після його звільнення та переходу на канал Ахметова канали закрили через санкції [43].

Тигран Мартиросян

Із січня 2020 року працює на каналі «Україна 24» і в цьому статусі бере участь у марафоні «Єдині новини».

До цього доля пов’язувала Мартиросяна з проросійським політиком Євгенієм Мураєвим. Спочатку медійник був виконавчим продюсером тоді ще мураєвського NewsOne. А коли Мураєв, позбувшись NewsOne, започаткував партію «Наші» та однойменний канал, Мартиросян перейшов [44] керувати вже ним. Через невелике значення каналу «Наш» для українського телепростору «Детектор медіа» практично не моніторив його в цей період. Проте в історії лишилися окремі пригоди каналу, поки ним керував Тигран Мартиросян. Наприклад, інтерв’ю [45] з Миколою Азаровим у доповненій реальності. Чи трансляція [46] пресконференції Володимир Путіна у прямому ефірі.

Багато разів Мартиросян брав інтерв’ю в Євгенія Мураєва — допомагав хазяїну розповідати, що після вступу в Європейський Союз нашій державі доведеться віддати [47] Львів та Тернопіль. Що українські політики ненавидять [48] російськомовне населення, промислові регіони й узагалі вони — нацисти. Що влада незаконно використала армію [49] проти власних громадян.

У часи NewsOne Мартиросян разом з Василем Головановим вів токшоу «Український формат». А отже, просував загалом той самий порядок денний, наприклад, про релігійний розкол в Україні. В ефірі 2018 року Мартиросян стверджував [35], що після запровадження вихідного дня на Різдво 25 грудня [50] і звернення Президента [51] того ж дня «7 января, которое никогда не было символом борьбы за православие, тут же им стало. То есть, в обществе фактически был рожден еще один повод для противоречий». Ви як, помічали боротьбу за православ’я останні чотири роки? В іншому ефірі Мартиросян навіював [52], що мир не настає через українську владу: «Президент Украины получил полномочия и возможность без согласования с парламентом это военное положение вводить [...] Очевидно, дорогие друзья, что на протяжении следующего года навряд ли будет найден путь к миру, будет прекращена война».

Також Мартиросян долучився [53] до маніпуляцій на темі пожежі в одеському Будинку профспілок [54] 2 травня. Ведучий запитував, чиїм інструментом були євромайданівці та футбольні фанати? А гості того вечора розповідали, що «после одесской Хатыни начались полномасштабные боевые действия на Донбассе».

Подібне минуле впливало й на ефіри Мартиросяна на «Україні 24». Наприклад, під час інтерв’ю з Андрієм Пальчевським ведучий запитував [55] політика про цитату на російському токшоу, мовляв, українців та росіян чекає «щасливий день возз’єднання». Ця фраза спричинила передвиборчий скандал [56] для Пальчевського. Але в Мартиросяна була інша думка: «Что плохого в воссоединении до недавнего времени очень дружественных народов, с общей историей, культурой, ценностями?» В інтерв’ю з Вадимом Новинським Мартиросян сумнівався [57], що Сполучені Штати зацікавлені в завершені війни в Україні. Під час розмови з Вадимом Рабіновичем ведучий критикував [58] існування посередників у мирних перемовинах. Під час зустрічі зі старим знайомим — Мураєвим — Мартиросян в середині лютого 2022 року спокійно слухав [59], що це США нагнітають ситуацію в Україні. Після того, як агресором виявилися все ж Росія, Мураєв швидко зник. Чи не єдина згадка [60] про нього за останні два місяці — це слова радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка: «Ще є такі суб'єкти, як Мураєв — таке ж, але ще більш агресивне, балакуче. Воно ж теж бігало до Москви і щось там казало, що вони тут 80% мають проросійського контролю».

Наташа Влащенко

Із серпня 2020 року працює на телеканалі «Україна 24». Зараз випускає на ньому програму інтерв’ю, яку періодично ретранслюють «Єдині новини».

Раніше Наташа Влащенко працювала генеральною продюсеркою телеканалу ZIK. Вона прийшла [61]туди з каналу «112» у 2017 році, коли медіа володів львівський бізнесмен Петро Димінський. Та лишилася [62] очолювати канал у 2019-му, коли його запопав Віктор Медведчук. З боку Влащенко це було показове рішення. Адже ZIK був уже третім медійним придбанням кума Путіна, на той час усі розуміли, що це означає неминуче перетворення досі проукраїнського медіа на рупор російської пропаганди (так і сталося), і канал покинула половина колективу [63]. Але Влащенко зосталася.

У «Детектора медіа» є детальний матеріал про цю ведучу: Від «Публічних людей» до непублічних власників. Хто така Наташа Влащенко [64].

Саме під керівництвом Влащенко ZIK перетворився на той канал, який за півроку після звільнення генеральної продюсерки РНБО закрила за «інформаційний тероризм». Наприклад, особисто Влащенко вмикала [65] в ефір Шарія. Інші ведучі виставляли [66] жарт Микити Потураєва про ядерну бомбу на Москву «закликом до тероризму» та «дискримінацією росіян за національною ознакою». Постійні гості з ОПЗЖ стверджували [67], що Петро Порошенко послав війська на Донецьк і Луганськ та оголосив братовбивчу війну. Сайт каналу міг випустити [68] 13 новин про Медведчука за день.

І, звісно, саме за генерального продюсування Влащенко вийшов марафон «Тхне Соросом». Про нього в «Детектора медіа» теж є окремий текст: «Сорос головного мозку [69]». У межах цього дійства учасники жалілися, що «соросята» знищують наші православно-слов’янські зв’язки з «русским народом», що Сорос організував Помаранчеву революцію та Революцію гідності, що в Україні — зовнішнє управління й до цих агентів впливу треба «хірургічним методом підходити. Вирізати цю соросятину й викинути на звалище історії з українського політикуму як явище».

ZIK був невід’ємною частиною «Опозиційної платформи — За життя». В ефірі, зокрема, цього каналу Вадим Рабінович розповідав про громадянську війну. І тут же власну програму мав [70] Ілля Кива, вже майже громадянин Росії. [71]

Сама Влащенко вела на ZIK токшоу «Народ проти» та відповідала посадовим обов’язкам ведучої Медведчука. Нав’язувала думки про наживу волонтерів та ветеранів-злочинців. Натякала, що Україна демонструє лояльність до «радикалів найгіршого толку». Навіть після переходу на «Україну 24» модераторка ототожнювала [72] «залежність» України від Росії та Заходу. Та системно просувала наратив, що Крим «здали» (ось [73], ось [74], ось [75]).

Узагалі про перехід Влащенко на «Україну 24» у «Детектора медіа» теж є окремий текст, — «Зозулі Медведчука» [76] — адже, крім форматів, ведуча захопила з собою і пропагандистів. На відміну від попереднього місця роботи Влащенко, канал Ахметова не визнали «інформаційним тероризмом» — його записи доступні. Тож ви можете особисто побачити, як міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш спокійнісінько називає [77] окуповані території «та часть Донбасса, которая осталась непокоренной», а Влащенко на це ніяк не реагує. Більше того, це була четверта розмова ведучої з Лукаш у межах року.

З часом (та з посиленням уваги суспільства) відвертість пропагандистів на «Україні 24» знизилася. Проте Євгеній Мураєв усе одно розповідав [78] Влащенко про громадянське протистояння в Україні. А Дмитро Співак порівнював [79] українські мовні ініціативи з нацизмом.

Тетяна Гончарова

З грудня 2021 року працює на телеканалі «Рада» та в цьому статусі веде блоки марафону «Єдині новини».

На відміну від своїх колег, які присвятили роки кар’єри одному проросійському власнику, Тетяна Гончарова змінювала сумнівні майданчики.

Із 2017 року вона працювала на ТРК «Ера» Андрія Деркача. Сполучені Штати запровадили санкції [80] проти цього чоловіка з формулюванням: «Більше десяти років був активним російським агентом, підтримуючи тісні зв'язки з російськими спецслужбами». Сама «Ера» та Тетяна Гончарова як її частина прославилися через конфлікт із Суспільним. Якщо коротко, то компанія Деркача мала свій незалежний блок в ефірі «UA: Першого» (ще з часів, коли канал був державним) і транслювала програму «Доброго ранку, країно!» Це шоу кричуще порушувало журналістські стандарти. Наприклад, особисто Гончарова інтерв’ювала екстрасенсів [81]: «Щоб люди після нашого ефіру знали, куди йти». Також звіт із десятками різноманітних порушень «Ери» публікував [82] Роман Вінтонів, колишній член правління НСТУ. У ньому згадується, зокрема, Тетяна Гончарова, яка розповідає, що Європа шукає налагодження стосунків із Росією. Врешті, коли договір з «Ерою» сплив, Суспільне вирішило його не продовжувати, проте програло суд. В ефірі Деркача тоді розгорнули справжню атаку [83] на Суспільне зі звинуваченнями у цензурі та навіть крадіжках техніки. Тетяна Гончарова вела шоу із плашкою про «перемогою над цензурою чиновників “UA:Першого”».

У 2019 році ведуча працювала на телеканалі ZIK Віктора Медведчука. А у 2020-му перейшла на Kyiv.Live до іншого члена «Опозиційної платформи — За життя» Вадима Столара. На превеликий жаль, значимих матеріалів про Гончарову в цей час не збереглося.

Назар Довгий

Нині працює на телеканалі «Рада» і звідти долучається до марафону «Єдині новини».

До цього у 2020 році працював на телеканалі ZIK Віктора Медведчука. Оскільки всі записи ефірів того часу були видалені (що, знову ж, саме по собі показово), про пана Довгого лишилася єдина згадка в наших архівах. Цей ведучий брав участь у марафоні «Тхне Соросом», де розповідав [84], що «кожен другий український міністр — лобіст західних інтересів».

Цікаво, що Медведчук — не перший проросійський політик, на якого працював Довгий. Дмитро Тузов, колишній голова правління телеканалу «Тоніс», згадує, що, коли цей канал у 2011 році захопила «сім’я» [85], ведучий належав до команди, яка обслуговувала інтереси влади Януковича.

Чому ці люди не повинні брати участь у марафоні?

Національний марафон «Єдині новини» виробляють одна суспільна, одна державна і аж чотири олігархічні приватні медіагрупи. Не дивно, що в минулому багатьох його учасників можна знайти гріхи: сумнівні заяви, джинсові новини, тепличні інтерв’ю, підігрування гостям токшоу. Проте десь необхідно провести лінію. І співучасть у російській пропаганді, чим займалися колишні співробітники Медведчука та Мураєва, під час війни з Росією виглядає логічною межею.

У першу чергу це питання довіри. Якщо раніше людина пропонувала налагоджувати діалог із Росією навіть під час «зґвалтування», то як зараз вона може озвучувати повідомлення про спротив? Якщо раніше ведуча інтерв'ювала найгірших колаборантів, як зараз може розмовляти з тими, хто бореться проти агресії? Якщо раніше ці медійники особисто поширювали кремлівську пропаганду, як зараз можуть її спростувати?

Цей дисонанс — друга проблема. Участь у «Єдиних новинах» подібних персонажів провокує постійні фейсбук-суперечки навколо марафону та, власне, підриває єдність глядачів. Українці намагаються не сваритися під час війни, але в цьому випадку не можуть стриматися. Присутність у головному національному ефірі та на іномовлені колишніх російських пропагандистів декого просто дратує. Що довше ця проблема не розв’язується, то більшим стає роздратування.

Із власних джерел «Детектору медіа» відомо, що участь пропагандистів у марафоні не подобається не лише фейсбук-спільноті та стороннім журналістам. А й декому з керівників трансляції. Прецеденти заміни ведучих уже були. Наприклад, Володимира Полуєва, ще одного «колишнього» Медведчука та Мураєва, замінили [86] на… Василя Голованова.

Хтось скаже, що люди змінюються і пропагандисти можуть бути «колишніми». Ймовірно, це правда: люди мають право на помилку. Хоча роки свідомої роботи на антиукраїнську пропаганду, звісно, важко назвати просто «помилкою». І це нормально, коли за помилки настає відповідальність. Але чи ми впевнені, що хтось змінився й розкаявся? Наскільки нам відомо, ніхто з цих колишніх пропагандистів навіть не визнав, що канали Медведчука були пропагандистськими. Не кажучи вже про усвідомлення власної відповідальністі за російську брехню. Бо коли на токшоу щотижня приходять люди кума Путіна та розповідають про громадянську війну, а ти ведучий та генеральний продюсер, то хто ще несе відповідальність за таку редакційну й гостьову політику?

Найбільш дискредитовані люди потрапляють у марафон через «Україну 24» Ріната Ахметова, бо там знайшли роботу найбільше «колишніх» Медведчука (це не дивно, адже канал будували значною мірою за зразком медведчуківських каналів та з наміром відбити їхню аудиторію, зокрема й умовно проросійську). Але невже в Україні та «України» немає інших ведучих? «Єдині новини» — це головна та найбільш відповідальна трансляція в державі. Війна — не найкращий час, щоб розбиратися в сортах каналів Медведчука. І якщо до когось є обґрунтовані звинувачення у навіть колишній проросійськості, чому його просто не замінити? На це місце знайдуться десятки професійних медійників, які ніколи не працювали на кума Путіна.

—

Ярослав Зубченко [87], опубліковано у виданні Детектор медіа [4]

В тему: