Історія вчительки, яку ГУР визволив з полону в окупованому Донецьку: «За мене молилась вся Україна, я вже це знаю»

1.00

Нет

Фото: Наталя Шило після повернення з окупації

Головне управління розвідки Міністерства оборони України визволило з окупованого Донецька вчительку математики та фізики Наталю Шило. Жінка перебувала в полоні з літа 2021 року: поїхала навідати свою хвору матір, але на в’їзді в місто Наталю затримали, звинувативши у нібито шпигунстві на користь України.

Журналісти видання Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) [2]розповідають, що відомо про Наталю Шило і її звільнення.

Поїздка, що обернулась полоном

Наталя Шило – переселенка з Горлівки. Після початку агресії Росії на Донбасі спочатку поїхала до доньки в Харків, потім перебралась до Києва – в одній зі шкіл викладала фізику і математику.

У 2021 році жінка поїхала доглядати матір, якій зробили операцію. Наталя їхала через Росію: контрольно-пропускні пункти між вільною і окупованою територією тоді були закриті. Дочці вона пообіцяла зателефонувати вже з Донецька.

«Минає година, дві, а вона не дзвонить. Я сильно нервувала і почала шукати контакти перевізника. Зателефонувала перевізнику, назвала прізвище... Мені передзвонила директорка і сказала, що маму зняли з рейсу. Зі слів перевізника, її попросили вийти з речами», – розповідала [3]тоді Донбас Реалії Ірина Шило.

Читайте також: Вісім місяців з життя сімʼї партизанів Лівобережжя Херсонщини: обшуки, допити, тортури з боку рашистів [4]

Наталя Шило, переселенка з Горлівки, вчителька математики та фізики

Як з’ясувалося згодом, вчительку звинуватили у нібито шпигунстві на користь України. У проросійських ЗМІ писали, що частина «шпигунської діяльності» була особистою ініціативою Наталі, а частина – завданнями спецслужб України. В заголовках телеграм-каналів місцевої окупаційної адміністрації тоді писали: «МДБ ДНР» затримало корегувальницю вогню української армії».

Наталя ніколи не приховувала своєї проукраїнської позиції і активно висловлювала її у фейсбуці, розповідала Ірина. Але, зазначала вона, раніше проблем з перетином блокпостів це не викликало. Щоправда, до того вони їздили в окуповану Горлівку ще у грудні 2019-го.

«У мене одного разу були проблеми, коли я проїжджала [блокпости], у мене забирали паспорт та телефон. І це нас, на жаль, нічого не навчило. Не сказати, що ми не знали про небезпеку, але такого результату точно не очікували, що за те, що маєш свою думку, може статися ось так», – пояснила дочка Наталі.

Через 30 днів Ірині сказали, що її мати – вже не підозрювана, а обвинувачена – і що з ізолятора тимчасового тримання переводять до СІЗО.

Читайте також: Крим у 2023 році: попри збільшення репресій на півострові, кримчани продовжують спротив окупантам [5]

«Я не думала, що може бути все настільки критично за пости в соцмережах. Її звинувачують за статтею 321 (так званого кримінального кодексу на окупованій території Донецької області – ред.), – розповідала Ірина. – І коли читаєш санкції цієї статті, стає страшно – довічне ув’язнення, страта».

Затримання Наталі стало шоком і для колег київської школи, де працювала жінка.

«Абсурд повний. Звинуватити людину в шпигунстві тільки за те, що, ну, я не знаю..., знайшли у неї жовто-блакитний прапор на аватарці чи на фотографії? Таких абсурдних ситуацій, я думаю, там дуже багато», – казала [6]завідувачка шкільної бібліотеки Анжела Мамарьова телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).

Директорка школи Валентина Почтар також додала, що найскладніше було розповісти про все дітям, у яких Наталя була класним керівником.

«Дівчатка плакали просто. У хлопців здивування: чому?» – розповіла вона.

Операція ГУР зі звільнення

Допоки Наталя перебувала у СІЗО в Донецьку, її дочка знайшла там адвоката, через якого підтримувала зв’язок із мамою. З часом стало ясно – швидко справа не вирішиться. Ірина звернулася до СБУ та правозахисників.

«Треба було піти в поліцію, а потім до СБУ, зібрати пакет документів, який підтверджує особу, і що вона справді там (в полоні – ред.) перебуває. Бо з того боку документів не давали. Я навіть написала «омбудсмену» (угруповання – ред.) «ДНР» Дар’ї Морозовій. Через десять днів мені надійшов лист, що мама затримана і де вона утримується. І цей документ ліг в основу того, що я подавала до СБУ», – розповідала Ірина.

Ще у тому ж 2021 році Наталя була в списках на обмін, розповіла представниця ГУР Гайде Різаєва в ефірі [7]Радіо Донбас Реалії. Але звільнити жінку не вдавалося.

Читайте також: Як живеться українцям на окупованих рашистами територіях - дослідження CSIS [8]

Гайде Різаєва, колишня полонена, представниця Головного управління розвідки

«На щастя, у грудні минулого року, за інформацією, яка до нас надійшла, стосовно неї було припинено кримінальну справу і вона перебувала під так званою підпискою про невиїзд у Донецьку – за адресою, де проживає її мати. Але, попри те, що Наталю було звільнено з полону, вона залишалася у спеціальних списках, які не дозволяли їй залишати територію так званої «ДНР» (підконтрольне РФ угруповання – ред.) – навіть переїхати, наприклад, в Росію», – пояснила Різаєва.

З огляду на складність та секретність операції, її деталі не розголошуються. За словами [9] Різаєвої, план евакуації жінки в ГУР почали розробляти одразу після того, як її випустили з-за ґрат без права виїзду.

«Ми врахували психологічний стан Наталії Шило, врахували всі фактори, які свідчать про її психотип. Ми підібрали унікальну, на мій погляд, операцію, яка дозволила цьому статися», – зазначила представниця ГУР.

Наталю зустрічали подруги та представниця ГУР Різаєва: всі вони пройшли російський полон.

«У мене немає слів, – сказала Наталя, коли вже опинилася на київському вокзалі. – За мене молилась вся Україна, я вже це знаю. Мені це донька сказала».

Наталя Шило (посередині) після повернення з полону

Зараз жінка перебуває на лікуванні, потім на неї чекає реабілітація.

«Нічого з 2014 року не змінилося. Коли я сиділа в полоні у 2014-2015 роках, щодо полонених жінок, як і до чоловіків, застосовувалися тортури та різні допити. Були непоодинокі випадки особливо жорстоких тортур, – каже Різаєва. – Так, Наталя, безумовно, дуже рада своїй свободі, але, як ми розуміємо, їй ще довго доведеться приходити до тями».

Читайте також: Стрічка за стрічкою. Як українські партизани борються з ворогом на окупованих територіях [10]

Навіщо Росії цивільні бранці?

До початку повномасштабної війни у в’язницях на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей утримували близько 260 осіб – як цивільних заручників, так і військовополонених. Серед цивільних, як розповіла Різаєва, було відомо про 34 жінки. Наталя Шило стала шостою серед тих, кого вдалося повернути на підконтрольну Києву територію.

Скільки саме цивільних потрапили в російський полон після 2022 року – достеменно невідомо. За оцінками [11] уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, у полоні можуть перебувати близько 16 тисяч цивільних. За останні три роки вдалося повернути додому загалом понад 4 тисячі осіб, з яких цивільні – 168.

На думку Гайде Різаєвої, існує кілька причин, чому РФ утримує цивільних у полоні. По-перше, Росія використовує фізичну працю полонених, що заборонено Женевськими конвенціями.

«По-друге, там (у полоні – ред.) кажуть одне й те саме: Україна за вас не бореться, вони самі вас не вимагають на обмін, ви там нікому не потрібні. Не кожен може так сміливо витримати такі вербування і погрози, – каже вона. – Право на адвоката, передачки, зв’язок з рідними – усього цього люди в полоні позбавлені. Тим більше, якщо ми говоримо про квазіреспубліки, як «ДНР» та «ЛНР».

Читайте також: Історії про українську освіту в окупації: навчання у дві зміни, патрулі, що перевіряють після уроків [12]

Представниця ГУР закликає підтримувати спецслужби, які здатні виконувати подібні операції, а також нагадує, що будь-яка важлива інформація щодо полоненого може допомогти його повернути додому.

«За кожним полоненим жінкою чи чоловіком стоїть доля. І найчастіше це доля не однієї людини, а цілого покоління, яке на неї чекає і вірить у те, що вона повернеться живою», – додала Різаєва.

—

Владислава Савкова [13], опубліковано у виданні Донбас.Реалії [14]

Читайте також: