В Україні півтора місяця триває конституційна криза. За цей час влада давала багато обіцянок, однак ані президент, ані парламент так і не змогли вирішити проблему. Ба більше: так і не запропонували бодай якийсь дієвий варіант виходу із ситуації. І за такої ситуації лишається лише очікувати, коли незмінений склад КС ухвалить сумнівне рішення. Знову.

Врешті 8 грудня Конституційний Суд (КС) відновив роботу [2] і продовжуватиме розглядати чутливі для країни питання, зазначає видання  Тиждень [3]. Досі без рішення лишаються подання народних депутатів до КС щодо ринку землі, закону про мову, Антикорупційного суду тощо. 

Варто нагадати, що історія з Конституційним Судом почалася 27 жовтня, коли судді визнали незаконною статтю 366-1 Кримінального кодексу. Йшлося про те, що кримінальне покарання за неправдиву інформацію у деклараціях чиновників і суддів — надмірне. Фактично ж рішення КС завдало удару по антикорупційному законодавству. Майже одразу президент Володимир Зеленський зібрав Раду національної безпеки та оборони, під час засідання якої обговорювали події, пов’язані з Конституційним Судом. А опісля пролунало кілька гучних заяв. Голова держави, наприклад, заявив про змову олігархів проти України. «Демарш [4] Конституційного Суду — це публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни… Як там кажуть — на Гелловін всі чорти з політичного пекла відкривають свої справжні обличчя… Прізвища чортів ви прекрасно знаєте», — заявив Зеленський на своїй сторінці у Facebook.

Врешті президент запропонував вихід із ситуації: відправити Конституційний Суд у відставку. Якби таку ініціативу підтримав парламент, то криза лише поглибилася б, адже в подальшому кожен голова держави міг би розпускати небажані йому структури — не лише Конституційний Суд [5], але, наприклад, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК [6]). Чи Державне бюро розслідувань [7].

На цю тему: Зрада суддів КСУ: наслідки для українців і держави та необхідні кроки [8]

Власне, країна опинилася в ситуації, коли швидкого і законного рішення для виходу з кризи не існує. І Офіс президента, і Верховна Рада мали достатньо часу, аби ухвалити закони для розв’язання конституційної кризи. Ініціативу президента щодо звільнення всього Конституційного Суду народні депутати не підтримали. Натомість спікер парламенту Дмитро Разумков запропонував компромісний варіант виходу із ситуації: ухвалити спеціальний закон, який би відновив усі скасовані норми антикорупційного законодавства. Проте і ця пропозиція не змогла б вирішити проблему, оскільки Конституційний Суд будь-якої миті міг би скасувати ці норми знову. Більше того, виникало питання, чи працюватиме таке нове-старе законодавство: адже рядові судді могли б послуговуватися рішенням КС і не зважати на законодавчі ініціативи парламенту. Так чи так, голосування за погоджений усіма депутатськими фракціями законопроєкт не відбулося: його заблокував «слуга народу» Олександр Дубінський.

Він запропонував альтернативний документ і таким чином унеможливив швидке прийняття закону. Тож депутати створили робочу групу, яка за листопад і частину грудня напрацювала низку пропозицій. Скажімо, 4 грудня народні депутати таки спромоглися відновити кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. Утім, вона виявилася дещо обрізаною. Наприклад, тепер найжорсткіше покарання — це обмеження волі, а не ув’язнення. Тобто порушники потраплятимуть не до в’язниць, а до виправних центрів, які не ізолюють людину від суспільства. Більше того: таке покарання можливе лише у разі, якщо людина спробує приховати статків на понад 9 млн грн. Якщо ж у декларації спробують приховати 8,9 млн грн — порушнику загрожує штраф до 85 тисяч грн, максимум 240 годин громадських робіт і заборона обіймати певні посади строком до трьох років.

На цю тему: 11 зрадників з КСУ, які атакували державу Україна та яких варто знати в обличчя [9]

«У Верховній Раді достатня кількість людей, які змагатимуться за м’яке покарання для корупціонерів. Парламент загнав себе у жорсткі рамки. Адже якщо до кінця року не відновити повноваження НАЗК і кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію при декларуванні, декларації як інструмент не працюватимуть цілий рік. І тоді на ефективний аналіз декларацій та відповідальність за брехню у цих документах можна очікувати лише з 2022 року. В цій ситуації довелося використати процедуру ad hoc (для виключного випадку — Ред.), для якої потрібна була єдина позиція всіх депутатських груп і фракцій. Зокрема, «Опозиційної платформи — За життя» та групи «За майбутнє», які зверталися до КС щодо декларування. Тому і відновлення кримінальної відповідальності вийшло… беззубим. В результаті за приховування 9 млн грн покарання — лише обмеження волі. Альтернативи ще смішніші — це 80 тисяч грн штрафу. Для розуміння: за 9 млн грн можна купити два найсучасніших люксових автомобілі Mercedes. Можна «забути» їх задекларувати і сплатити за це 80 тисяч грн. Смішну суму, насправді», — пояснює у коментарі Тижню депутат фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.

Вже під час підготовки цього матеріалу в номер стало відомо, що робоча група зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт, який має повернути НАЗК її повноваження. Цей документ враховує пропозиції Конституційного Суду і фактично передає контроль за корупційними злочинами суддів до рук суддівського самоврядування. Документ № 4470 передбачає певні «особливості реагування» на корупційні правопорушення, вчинені суддями. Фактично ж ідеться про урізання повноважень Нацагенції із запобігання корупції. Якщо цей документ приймуть без змін, то НАЗК не зможе виносити приписи суддям за порушення вимог етичної поведінки та конфлікту інтересів. Для того щоб суддю притягли до відповідальності, потрібно буде звернутися до Вищої ради правосуддя (ВРП), питання до діяльності якої виникають не лише у громадських організацій, що стежать за судовою реформою, але й у міжнародних партнерів України. Також варто згадати плівки, оприлюднені Національним антикорупційним бюро України з кабінету голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, який обговорював зі своїми підлеглими вплив на рішення ВРП.

Проте наразі є сумніви, що Верховна Рада встигне проголосувати навіть такий «м’який» документ. Адже часу лишається не так і багато — близько двох тижнів. Разом із тим, за півтора місяця парламент не наблизився до джерела проблеми, а саме — процедури призначення суддів до КС. «Ми проаналізували 26 проєктів закону. З них не було жодного притомного. Були пропозиції підняти кворум для проведення засідань до 12 осіб. Вибачте, але 12 є вже, вони прямо зараз засідають. Якщо підняти кількість голосів, потрібних для ухвалення рішення до 2/3, то хочу нагадати: 11 голосів уже є. Парламенту лишається призначити до Конституційного Суду, наприклад, Ольгу Совгирю (представниця Ради у Конституційному Суді — Ред.)», — коментує Тижню ситуацію Михайло Жернаков, один із засновників фундації DEJURE.

Скидається на те, що наразі у парламенті воліють про ці ініціативи не згадувати. Адже у депутатів немає єдиного бачення, як вийти з конституційної кризи. В частини нардепів це може бути пов’язано із власними інтересами. Наприклад, та ж «Батьківщина» може очікувати на рішення щодо ринку землі, проти якого неодноразово виступала. Монобільшості у парламенті, як показують останні голосування, уже немає. Тож є сумніви, що вся президентська політсила проголосує за один проєкт закону. Це яскраво продемонстрували ініціативи вже згаданого Дубінського.

На цю тему: Гаранты произвола. Чьи интересы скрывает имитация решительной борьбы вокруг КСУ [10]

«Опозиційна платформа — За життя», очікувано, виступатиме проти будь-яких законодавчих ініціатив, які можуть вплинути на майбутній склад КС: адже в Конституційному Суді досі лишаються люди, призначені Віктором Януковичем. Так само ця фракція буде використовувати Конституційний Суд, аби спробувати знищити ті чи інші закони. Наприклад, про мову. Про Антикорупційний суд, Антикорупційне бюро тощо. І за такої ситуації лишається лише очікувати, коли незмінений склад КС ухвалить сумнівне рішення. Знову.

—

Станіслав Козлюк,  опубліковано у виданні  Тиждень [11]

На цю тему:

• Головою Конституційного Суду обрано ставленика Януковича  [12]
• Юридичний аналіз дій глави КСУ Тупицького, який вступив у відносини с окупантами в Криму [13]
• Заступник голови КСУ назвав скандальне рішення суду "юридично необґрунтованим" [14]
• Ручная «бл... дь». «Слуги» пытаются назначить в КСУ «на 100% своего человека» [15]
• 10 помилок Заходу щодо України у 2014-2019 роках. Лекція екс-посла Канади Романа Ващука [16]