Кремлівські щури в ОБСЄ (розслідування)

1.00

Нет

30 листопада – 1 грудня у Північній Македонії відбулося засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ, при цьому, що на високі посади у цій організації призначені близькі до путінського режиму персонажі.

Деякі делегації на сесії міністрів закордонних справ ОБСЄ в Скоп’є 30 листопада залишили залу засідання, коли міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров почав свою промову. Саме запрошення Лаврова на саміт викликало негативну реакцію з боку деяких країн. Україна, Литва, Латвія, Естонія та Польща бойкотували захід, бо «це ще одна можливість Росії для пропаганди».

Провідні дипломати США та ЄС були присутні лише на вечері напередодні, на яку Лавров не потрапив. На самому ж сесійному засіданні їх представляли заступники. ОБСЄ – це велика міжнародна організація зі штаб-квартирою у Відні, яка об’єднує 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки і опікується питаннями безпеки. Росія, як стверджується, перешкоджає роботі організації та чинить тиск у питаннях, зокрема, пов’язаних з війною в Україні.

Досліджуючи діяльність РФ в ОБСЄ, журналістам Радіо Свобода [2] вдалось встановити [3], що на високі посади у ній призначені близькі до Кремля особи. У європейських посадовців це викликає занепокоєння, адже може дати можливість Кремлю саботувати роботу нейтрального за задумом міжнародного органу.

Серед них – колишній співробітник російського посольства у Вашингтоні, а нині старший стратегічний радник секретаріату ОБСЄ Антон Вушкарник, співробітниця міжнародного секретаріату Парламентської асамблеї ОБСЄ Дар’я Боярська – вона раніше працювала в російському МЗС і часто супроводжувала Володимира Путіна та Сергія Лаврова у закордонних поїздках, зокрема, була перекладачкою на переговорах президента РФ із Дональдом Трампом, а також Салтанат Сакембаєва, яка до середини літа 2022 року працювала в Генеральному секретаріаті ОБСЄ, та її чоловік – заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко, вже колишній постійний представник Росії в ОБСЄ.

Як встановило розслідування, всі вони мали доступ до чутливої інформації та великого масиву матеріалів для службового користування. Більше про близьких до Кремля росіян у міжнародній безпековій організації і можливості їхнього впливу – у тексті [3] Радіо Свобода.

Читайте також: FATF воліє поки не помічати фінансування тероризму країною-агресором [4]

За два дні до початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко виступив у Думі з доповіддю про плани Кремля щодо анексії територій в Донецькій та Луганській областях України. Він звинуватив Україну в саботажі переговорів у рамках тристоронньої контактної групи, яка складалась з Росії, України та Організації з безпеки і співробітництва в Європі. ОБСЄ – організація, яка включає 57 країн зі штаб-квартирою у Відні – перебуває в кризі через вето, які Росія накладає на її рішення.

Руденко раніше був представником Росії в ОБСЄ, яка засудила російське вторгнення в Україну в перші ж дні війни. Увесь цей час дружина Руденка працювала в Генеральному секретаріаті ОБСЄ старшим політичним і адміністративним помічником, що надавало їй право бути присутньою на засіданнях ОБСЄ високого рівня і мати доступ до різноманітної інформації, як повідомив нам дипломат однієї з країн ЄС.

Дружину Руденка звати Салтанат Сакембаєва. Як з’ясувало Радіо Свобода, її робота в ОБСЄ викликала низку запитань у зв’язку із тим, що Кремль таким чином міг впливати на діяльність організації, яка відіграє ключову роль у спостереженні за російською агресією в Україні і намагається виступити посередником між Москвою та Києвом.

Російські вето паралізують роботу ОБСЄ

Рішення в ОБСЄ ухвалюються одноголосним рішенням усіх 57 членів. Російське вето паралізує [5] роботу організації. Через позицію Росії спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні згорнули [6] після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Ця місія працювала протягом восьми років з моменту захоплення Росією Криму та частини територій на сході України.

Напередодні засідання [7] міністрів закордонних справ ОБСЄ в столиці Північної Македонії Скоп’є Росія відмовилася [8] затвердити Естонію як країну-голову організації в 2024 році на тлі давніх конфліктних відносин з цією країною. Західні офіційні особи звинувачували Росію в саботажі [9] роботи ОБСЄ і зловживанні [10] ухваленою в ній політикою одноголосності.

Аналогічні питання виникали навколо Антона Вушкарника, який раніше працював у російському посольстві у Вашингтоні та давав пояснення американській владі щодо підтримки Москвою сирійського диктатора Башара Асада, а зараз є старшим стратегічним радником секретаріату ОБСЄ.

У розпорядженні Радіо Свобода є електронний лист, відправлений Вушкарником співробітнику Конгресу США з посиланням на YouTube-відео, в якому українські політики уподібнюються нацистам. Також йдеться про те, що Америці загрожує «гомосексуальний авторитаризм», при цьому використовується гомофобна лексика.

Читайте також: Чому міжнародні організації виявились такими бездіяльними при нападі Росії на Україну? [11]

Що таке ОБСЄ?

ОБСЄ – найбільша у світі організація з безпеки. Вона була заснована за часів Холодної війни як платформа для діалогу між країнами Заходу та Східного блоку. Штаб-квартира організації розташована у Відні (Австрія є однією з небагатьох європейських країн, що не входять до НАТО). В ОБСЄ входить 57 держав, у тому числі Росія, США, Канада та майже всі європейські країни.

Місією організації з моменту її заснування у 1975 році є робота «заради стабільності, миру та демократії в інтересах понад одного мільярда людей, вона здійснює політичний діалог з питань спільних цінностей та практичну діяльність, мета якої – зробити наш світ кращим». В рамках організації діє Парламентська асамблея ОБСЄ, що складається із 323 депутатів. Завдання ПА – «стимулювати міжпарламентський діалог на користь просування завдань ОБСЄ щодо забезпечення всеосяжної безпеки».

Крім того, Дарія Боярська, яка працювала перекладачкою [12] російського президента Володимира Путіна на переговорах із президентом США Дональдом Трампом, зараз є співробітницею міжнародного секретаріату Парламентської асамблеї ОБСЄ.

Призначення близьких до Кремля фігур на високі посади в ОБСЄ викликало занепокоєння, оскільки це може дати Кремлю можливість саботувати роботу нейтрального за задумом міжнародного органу.

Сакембаєва, яка повернулася до Росії через п'ять місяців після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022-го, «мала доступ до великої кількості матеріалів для службового користування, які вона могла без проблем передати своєму чоловікові [Руденку]», – розповів Радіо Свобода один із її колишніх колег по секретаріату ОБСЄ, який, як і інші джерела в ОБСЄ та дипломатичних колах, погодилися говорити на умовах анонімності з міркувань безпеки.

Офіс генерального секретаря ОБСЄ, який з 2020 року очолює німкеня Хельга Шмідт, надіслав Радіо Свобода заяву, в якій повідомив, що всі посадові особи організації, «незалежно від їхньої національності чи типу контракту, зобов’язані представляти виключно інтереси ОБСЄ та підпорядковуватися Кодексу поведінки працівників організації, який є у відкритому доступі [13]».

«Хоча ми не можемо обговорювати окремі випадки, ми запевняємо вас, що ОБСЄ надзвичайно серйозно ставиться до будь-якого потенційного порушення Кодексу поведінки та послідовно застосовує належні внутрішні процедури при розгляді імовірних порушень», – заявив офіційний представник ОБСЄ Девід Дедж у заяві, надісланій Радіо Свобода електронною поштою.

Читайте також: Прокурор Міжнародного кримінального суду наголосив, що його рішення про арешт Путіна було продиктоване конкретними доказами [14]

Дружина дипломата

У червні 2022 року Салтанат Сакембаєва відвідала урочистий вечір у російському посольстві у Відні з нагоди Дня незалежності Росії. На фотографіях з цього заходу вона поряд з постійним представником Росії в ОБСЄ Олександром Лукашевичем, який раніше як прессекретар МЗС виправдовував російську агресію і звинувачував США та їхніх союзників у спробі «узурпувати» функції секретаріату ОБСЄ.

Салтанат Сакембаєва з постійним представником Росії в ОБСЄ Олександром Лукашевичем

Сакембаєва на той момент пропрацювала у Генеральному секретаріаті ОБСЄ у Відні майже 15 років. Вона розпочала там роботу у 2009 році, будучи ще громадянкою Киргизстану. Колега з ОБСЄ називає її дуже доброзичливою та товариською: «Усі хотіли мати друзів у Генеральному секретаріаті ОБСЄ з міркувань кар'єри. Вона ж активно спілкувалася з багатьма людьми на різних посадах. Вона мала чудову можливість опинятися в епіцентрі будь-якої ситуації і збирати будь-яку інформацію».

Майбутній чоловік Сакембаєвої Андрій Руденко прибув до австрійської столиці в 2011 році як заступник постійного представника Росії при ОБСЄ. Хоча він був старший за неї на 14 років, у них зав'язалися стосунки: на сторінці Сакембаєвої у фейсбуці досі можна знайти їхні спільні фотографії в ресторанах.

Салтанат Сакембаєва та заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко

У травні 2014 року Сакембаєва придбала 92-метрову квартиру на тихій вулиці у Відні неподалік від центру (Радіо Свобода має документи, що підтверджують це). Як адресу проживання на момент придбання квартири вона надала дані однієї з будівель постійного представництва РФ при міжнародних організаціях у Відні.

Сакембаєва отримала громадянство Росії у серпні 2014 року, а через місяць вони з Руденком одружилися у посольстві РФ у Відні. У липні Сакембаєва відмовилася від громадянства Киргизстану. Люди, які працювали з нею, кажуть, що вона не розповідала про свій шлюб та зміну громадянства.

У травні 2020 року, працюючи в ОБСЄ, Сакембаєва опублікувала у Facebook аватарку із зображенням «георгіївської стрічки»

Напередодні російського свята – Дня перемоги 9 травня 2020 року Сакембаєва прикрасила свій фейсбук «георгіївською стрічкою» та гаслом «75 років перемоги». З 2014 року ця стрічка символізує підтримку російської агресії щодо України.

У 2016 році Руденко повернувся на роботу до Росії, а його дружина залишилася у Відні. Руденко став директором департаменту Міністерства закордонних справ, у віданні якого були Білорусь, Молдова та Україна – всі ці країни були важливою частиною порядку денного ОБСЄ.

«Оскільки Салтанат була співробітницею ОБСЄ, маємо очевидний конфлікт інтересів. Вона мала доступ до ключових чиновників у секретаріаті, включаючи кількох генеральних секретарів і голів, а також керівництво Центру із запобігання конфліктам», – розповів дипломат, який працював в ОБСЄ.

Читайте також: Очільниця ОБСЄ виступила проти виключення країни-агресора з організації [15]

До чого був доступ у Сакембаєвої в ОБСЄ?

Дипломат однієї з європейських країн розповів Радіо Свобода, що у Сакембаєвої був доступ до інформації про діяльність спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та тристоронньої контактної групи, сформованої для пошуку дипломатичного вирішення конфлікту на сході України. Група складалася з представників України та Росії, а ОБСЄ виступала модератором діалогу.

«Сакембаєва також була присутня на засіданнях, присвячених іншим конфліктам за участі Росії – у Молдові, Грузії та Закавказзі», – зазначив дипломат. За його словами, Сакембаєва також входила до офіційних делегацій, відвідувала засідання ради міністрів країн-членів ОБСЄ, а також «Дні безпеки ОБСЄ», які є майданчиками для зустрічей високопоставлених представників ОБСЄ і міністерств закордонних справ.

«Усі співробітники ОБСЄ підписують угоду про конфіденційність, яка забороняє копіювати значущу інформацію з комп'ютерної мережі ОБСЄ», – розповідає колишній колега Сакембаєвої. За його словами, 80 відсотків роботи в ОБСЄ – це розмови, і Сакембаєва «мала можливість передати інформацію своєму чоловікові телефоном після роботи».

На тлі ескалації відносин між Україною і Росією Сакембаєва зберігала свою позицію в секретаріаті ОБСЄ, керівництво якого не бачило в цьому проблеми.

«Робота Салтанат полягала в тому, щоб організовувати зустрічі, відрядження, роздруковувати документи, – розповів Радіо Свобода її колишній колега. – Це адміністративна посада, але вона завжди ставилася до неї як до чогось більшого... Оскільки Росія послідовно блокувала ухвалення багатьох важливих рішень, в ОБСЄ, ймовірно, цінували можливість мати людину, у якої є доступ до керівництва російського МЗС».

Згідно з внутрішніми правилами ОБСЄ, співробітникам заборонено «використовувати, поширювати та/або публікувати інформацію, отриману завдяки обійманій посаді, якщо це не пов'язано з виконанням робочих обов'язків».

Колишній колега Сакембаєвої вважає, що вона, найімовірніше, повідомила своє керівництво про нові обставини свого життя, як того вимагають правила для співробітників ОБСЄ, додаючи: «Незрозуміло, чому її не перевели на іншу роботу, непов’язану з доступом до конфіденційних даних?».

Салтанат Сакембаєва і Андрій Руденко сидять за одним столом під час зустрічі між тодішнім генеральним секретарем ОБСЄ Томасом Гремінгером і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим 24 квітня 2019 року

Сакембаєва працювала в керівництві ОБСЄ до липня 2022 року, тобто в перші п'ять місяців повномасштабного російського вторгнення в Україну. Журналіст-розслідувач Андрій Солдатов, який спеціалізується на діяльності російських спецслужб, розповів Радіо Свобода, що оперативники департаменту контррозвідки ФСБ «абсолютно точно знали про визначну кар'єру Сакембаєвої і не проґавили б шансу використати її у своїх цілях».

«Навіть якщо вона не була агентом, її цілком могли «попросити» зробити що-небудь – наприклад, поділитися конфіденційною інформацією, – і можливості відмовитися у неї б не було», – вважає Солдатов.

Сакембаєва та Руденко не відповіли на запити про коментарі, як і МЗС Росії та постійне представництво РФ при ОБСЄ.

Читайте також: Майстерність нікого не дратувати. Чому Швейцарія закриває очі на діяльність російських шпигунів? [16]

«Полковник»

Російський дипломат Антон Вушкарник уже кілька років є високопоставленим експертом і радником у канцелярії генерального секретаря ОБСЄ. При цьому в коридорах старовинної будівлі в центрі Відня, де розташований секретаріат, деякі колеги називають його «Полковником», натякаючи на його зв'язок із російськими спецслужбами. Згідно зі спільним розслідуванням [17] журналу «Шпіґель», телеканалу ZDF і австрійської газети «Дер Штандарт», опублікованим у вересні, численні джерела серед дипломатів і співробітників спецслужб різних країн вважають, що Вушкарник (хоча в статті не назване його ім'я) працює на російську розвідку. Радіо Свобода не має прямих доказів цього. Однак наше джерело в урядових колах у Вашингтоні повідомило, що американська розвідка цікавилася Вушкарником не просто як пересічним співробітником посольства.

У 2017 році генеральний секретар ОБСЄ швейцарець Томас Гремінгер вирішив створити Групу експертів зі стратегічних питань (SPSU), у якій би співпрацювали експерти з Росії, США, ЄС і Швейцарії. МЗС РФ запропонувало свого кандидата – 52-річного Вушкарника; Гремінгер погодився.

Багато членів ОБСЄ не до кінця зрозуміли мету і завдання SPSU, оскільки сама її ідея суперечила інклюзивному принципу організації, розповіли Радіо Свобода два європейські дипломати, які працюють в ОБСЄ.

Антон Вушкарник читає лекцію в Московському державному інституті міжнародних відносин у березні 2017 року

Вушкарника на посаді старшого радника висунуло російське Міністерство закордонних справ, воно ж і оплачує його роботу. Критики цього призначення незадоволені тим, що Росію, яка на той момент вже окупувала території в Грузії, Україні та утримує Придністров'я, взагалі була допущена до участі в роботі групи. Крім того, вони вказують на непрозору процедуру добору експертів.

До призначення в SPSU Вушкарник тривалий час працював у російському МЗС. У 2011-2015 роках він був директором у справах Конгресу в посольстві РФ у Вашингтоні за Сергія Кисляка. Під час роботи в посольстві Вушкарник виправдовував продаж російської зброї сирійському президенту Башару Асаду під час брифінгу на Капітолійському пагорбі.

Крім того, він відправляв співробітникові Конгресу імейли з гомофобною лексикою, а також посилання на відео, що підтримують російську анексію Криму 2014 року, і довгу цитату з Достоєвського, про те, що в Росії немає більших «ненависників, заздрісників, наклепників і навіть явних ворогів, як усі ці слов'янські племена».

Читайте також: Як беззуба реакція Заходу на окупацію Грузії РФ заохотила Путіна напасти на Україну [18]

«Їм просто треба пої*атися»: листи Вушкарника

У розпорядженні Радіо Свобода опинилися імейли, які Антон Вушкарник надсилав Кайлу Паркеру, члену Гельсінської комісії США у 2012-2014 роках. В одному з листів він пише, що учасниці феміністського панк-рок-гурту Pussy Riot, які отримали тюремні строки за антипутінську акцію в московському храмі, «просто незадоволені своїм сексуальним життям» і «їм просто треба пої*атися».

Однак «такого вироку в нашому Кримінальному кодексі, на жаль, немає», – додає Вушкарник.

В інших листах він пише про те, що «думає про гомосексуальний авторитаризм, який загрожує Америці».

Крім того, він применшує значущість ухвалюваних у Росії гомофобних законів, зазначаючи, що в деяких країнах закони взагалі дають змогу «вбивати пі*орів або саджати їх у в’язниці».

У 2012 році Вушкарник писав Паркеру, що незалежне російське видання «Новая газета» «має подумати про переїзд до Варшави», зазначаючи, що «так буде краще для них і для всіх інших». «Новая газета» призупинила свою діяльність через тиск російської влади з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Деякі її журналісти переїхали до Латвії, де почали випускати «Новую газету Европа», яку російська влада оголосила «небажаною організацією» в червні 2023 року.

Писав Вушкарник Паркеру і про Сталіна: «При Сталіні російська держава досягла небувалих вершин. Я переконаний, що без нього ми б не відправили Гагаріна в космос, нехай навіть це сталося вже потім. Сталін, звісно, виї*ав Росію, але в російської душі жіноча природа».

Паркер відмовився прокоментувати ці листи на запит Радіо Свобода.

У 2018 році Вушкарник обіймав посаду у відділі планування МЗС РФ і проводив консультації в Мінську з представниками МЗС Білорусі. Через деякий час після цього він обійняв посаду в ОБСЄ.

Через пандемію COVID-19 засідання в ОБСЄ почали проводитися онлайн. Вушкарник намагався брати участь у дискусіях про збройну російську агресію в Україні, зокрема у зустрічах зі спеціальною моніторинговою місією та засіданнях тристоронньої контактної групи, повідомив Радіо Свобода дипломат, який постійно працює в ОБСЄ у Відні: «Він регулярно з'являвся у Zoom на заходах, на яких йому бути не належало».

Вушкарник також брав участь у проєкті «Ініціатива безпеки, заснованої на співпраці» (CSI), створеному Гремінгером у середині 2019 року. На сайті CSI йдеться про те, що ця ініціатива походить від «групи політичних аналітиків, які відчувають необхідність більш кооперативного підходу до питань безпеки і стурбованих нездатністю держав ефективно використовувати кооперативні організації безпеки, наприклад, ОБСЄ, для вирішення конфліктів і спільного опрацювання спільних проблем».

У серпні в інтерв'ю швейцарській газеті «Ноєр Цюрхер Цайтунг» Гремінгер сказав, що як можливе вирішення війни в Україні Київ міг би «тимчасово поступитися окупованими територіями Росії».

Прессекретар Гремінгера сказав, що колишній генеральний секретар ОБСЄ недоступний для коментарів.

У грудні 2020 року генеральним секретарем ОБСЄ стала Хельга Шмід, яка розпустила SPSU.

Однак Вушкарник зберіг свою посаду і продовжує отримувати зарплату від МЗС РФ.

Читайте також: Україна бойкотує роботу в ПА ОБСЄ, яке сильне до співпраці з агресором [19]

Вушкарник в Естонії

Антон Вушкарник працював у посольстві РФ у Талліні у 2001-2005 роках, згідно з даними МЗС Естонії. Саме в цей період Естонія стала членом НАТО (2004). Росія виступала різко проти входження в НАТО колишніх республік СРСР і країн Варшавського договору. Штат посольства в Талліні в період, коли там працював Вушкарник, був серйозно збільшений.

Розвідники, які працювали під дипломатичним прикриттям, отримували чіткі вказівки підтримувати прокремлівські організації російськомовної меншини, йдеться в щорічних доповідях естонської поліції безпеки (КАПО) того часу. Також були спроби вплинути на результати виборів у країні.

У доповіді КАПО за 2004 рік ідеться, що в першій половині 2003 і 2004 років спостерігалася підвищена і систематична активність російської розвідки, унаслідок чого з країни було вислано двох офіцерів російської розвідки, які працювали під дипломатичним прикриттям. Так само вказується, що входження Естонії в НАТО «тільки посилило інтерес до Естонії з боку російської військової розвідки».

Колишній співробітник Естонської розвідки розповів Радіо Свобода, що в роки, коли Вушкарник працював у Таллінні, приблизно чверть персоналу російського посольства були пов'язані з російською розвідкою.

Зв'язок Вушкарника з російською місією викликає й інші запитання. У розпорядженні Радіо Свобода є фотографії, що підтверджують: Вушкарник неодноразово користувався автомобілем BMW 5-ї серії з номером WD-40. Цей код означає приналежність машини до російської дипломатичної місії Австрії. Згідно з інформацією, наданою джерелом в ОБСЄ, Вушкарник зазвичай паркується біля палацу Хофбург, де розташована ОБСЄ, і за 10 хвилин ходьби від будівлі секретаріату ОБСЄ. На фото видно і самого Вушкарника, і його автомобіль.

Радіо Свобода отримало фотографії, на яких Вушкарник їздить на BMW 5-ї серії з номерним знаком російських дипломатичних представництв в Австрії

Вушкарник був відряджений МЗС РФ, проте він акредитований не при російській дипломатичній місії в Австрії, а як співробітник ОБСЄ. А отже – він має дотримуватися кодексу поведінки співробітника ОБСЄ, хоча статус високопоставленої особи при міжнародній організації дає йому певні привілеї та недоторканність.

Зарплата від держави, яка відрядила свого представника в ОБСЄ, виплачується не напряму. Співробітники ОБСЄ повинні декларувати всі робочі контакти зі своїм урядом, а також будь-які подарунки або послуги вартістю понад 40 євро. «Автомобіль – це суттєвий актив, якщо людина не платить за його використання, це очевидний конфлікт інтересів, – вважає дипломат, який працює в ОБСЄ. – Можливо, автомобіль прописаний у контракті на відрядження, але, знову ж таки, це вказує на близькі відносини з російською місією».

У липні цього року австрійське Міністерство європейських та закордонних справ надіслало офіційного листа до канцелярії ОБСЄ, в якому повідомлялося, що австрійська поліція неодноразово фіксувала, як Вушкарник порушує правила дорожнього руху. Він їхав зі швидкістю понад 130 км/год у зонах з обмеженням швидкості 80 та 100 км/год, згідно з документами, які є у розпорядженні Радіо Свобода.

Крім того, поліція підозрювала його у кермуванні у нетверезому стані, проте він відмовився від тесту, незважаючи на «виразний запах алкоголю». Міністерство нагадувало ОБСЄ, що «всі особи, які мають дипломатичні привілеї та недоторканність», зобов’язані дотримуватися законів країни, проте «в цьому випадку йдеться про серйозні порушення, що створюють крайню небезпеку на дорозі». Вушкарник зберігає свою посаду в ОБСЄ протягом 21 місяця повномасштабного російського вторгнення. На прохання прокоментувати ситуацію він не відповів.

Читайте також: Нові ордери на арешт Путіна може видати МКС, тепер за злочини банди “Вагнера” [20]

Перекладачка Путіна

Уродженка Калінінграда Дар'я Боярська привернула увагу міжнародної громадськості у червні 2019 року, коли вона виступала перекладачкою Путіна на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом під час саміту «Групи двадцяти» в Японії.

Фіона Хілл, радниця Трампа з національної безпеки, потім публічно заявляла, що Кремль намагався відволікти увагу Трампа, і тому спеціально вибрав Боярську, яка викладала свої гламурні фотографії у соціальних мережах.

«Ми знаємо, що це було так, тому що спочатку перекладати ці переговори мала інша людина, чоловік. Але в останню хвилину росіяни змінили перекладача, – сказала Хілл у жовтні 2021 року в інтерв'ю програмі Good Morning America, зазначивши, що Боярська перекладала чудово. – Це була очевидна спроба відвернути увагу, тому що президент Путін спеціально представив перекладачку Дональду Трампу, чого він зазвичай не робить».

Боярська працювала в МЗС РФ і часто супроводжувала Путіна та міністра закордонних справ Сергія Лаврова у закордонних поїздках, у тому числі під час переговорів Путіна з колишнім радником національної безпеки Джоном Болтоном у 2018 році.

Перекладала Боярська і на зустрічі Путіна з президентом Бараком Обамою у Китаї у 2016 році. Починаючи з червня 2010 року, вона періодично працювала перекладачкою з російської на англійську на щорічних сесіях Парламентської асамблеї ОБСЄ.

Боярська стоїть за Путіним під час його зустрічі з Обамою

Через рік після зустрічі Путіна та Трампа в Японії на сайті Парламентської асамблеї ОБСЄ з'явилося оголошення про вакансію «радника в бюро зі зв’язків», який «в першу чергу допомагатиме» Генеральному секретарю Роберто Монтеллі та іншим старшим співробітникам.

Від претендентів вимагали «вільне володіння російською мовою, багаторічний досвід роботи перекладачем, досвід у двосторонній та багатосторонній дипломатичній роботі», а також досвід роботи з офіційними особами з країн-членів ОБСЄ з числа колишніх республік СРСР та не менше п'яти років досвіду роботи в національному парламенті чи уряді. Оголошення відповідало профілю Боярської, і згодом її взяли на роботу.

Делегати Парламентської асамблеї ОБСЄ у бесідах із Радіо Свобода заявляли, що прийом на роботу і подальше просування по службі Боярської було непрозорим, а її послужний список скоріше викликає занепокоєння, з огляду на те, що вона була особистою перекладачкою Путіна. Після анексії Криму у 2014 році ПА ОБСЄ однозначно засудила російську агресію, і робота Боярської у МЗС РФ розглядається багатьма парламентарями як фактор ризику.

Боярська обійняла посаду в ОБСЄ у лютому 2021 року. У відповідь на лист латвійського делегата на ПА ОБСЄ, який публічно засудив це призначення, генеральний секретар ОБСЄ Монтелла написав: «Ми пишаємося тим, що змогли найняти її на роботу, особливо до початку російської військової агресії та вторгнення в Україну». Делегати та дипломати з кількох східноєвропейських країн були обурені тим, що Монтелла проігнорував попередні сім років агресивних дій Росії в Україні.

У вересні 2021 року Боярську призначили головою віденського бюро зв'язків ПА ОБСЄ. Вона також стала «заступницею спеціального представника». До її обов'язків входить «встановлювати дипломатичні та робочі контакти, співробітництво та координація з постійними представниками країн-членів ОБСЄ та іншими органами управління ОБСЄ».

Вакансії в ОБСЄ зазвичай оголошуються публічно, щоб уникнути підозр у нечесній конкуренції, проте про нову позицію Боярської оголосили лише у внутрішній розсилці «Новини з Копенгагена», де перебуває керівництво Парламентської асамблеї ОБСЄ. Джерело Радіо Свобода в канцелярії Монтелли підтвердило, що публічного конкурсу на посаду голови бюро зі зв'язків і як заступника спеціального представника не було.

В архіві вакансій міжнародного секретаріату ОБСЄ на сайті організації досі можна знайти оголошення про пошук радника, ким Боярську спочатку і взяли на роботу в 2020 році, проте там немає оголошення про вакансію керівника бюро зі зв'язків – посаду, яку вона обійняла згодом.

Відповідаючи на перелік запитань щодо найму та підвищення Боярської, речник Парламентської асамблеї ОБСЄ Нат Паррі повідомив у листі, надісланому електронною поштою від імені Монтелли, що «ці питання вже обговорювалися та уточнювалися внутрішньо з керівництвом ПА ОБСЄ в компетентних органах асамблеї».

Делегати з кількох східноєвропейських країн досі засуджують її призначення на цю посаду.

Голова польської делегації Барбара Бартус заявила Радіо Свобода, що, на її думку, «Парламентська асамблея ОБСЄ навряд чи виграє від того, що в її структурах на менеджерській позиції працює людина, яка тісно співпрацювала з путінським режимом, який розв'язав війну в Україні».

Голова литовської делегації Вілія Алекнайте-Абрамікієне називає Боярську «дуже неоднозначною особистістю з найближчого оточення Путіна» і ставить запитання, на якій підставі Монтелла вибрав головою віденського бюро зі зв'язків Парламентської асамблеї ОБСЄ «людину, яка може бути пов'язана з російськими спецслужбами».

На цій посаді Боярська має доступ до робочих контактів ОБСЄ у Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії, а також у міжнародному секретаріаті. Крім того, вона бере участь у підготовці офіційних візитів членів ПА ОБСЄ, а також у підготовці місій, які здійснюють спостереження за виборами. «Наш генеральний секретар самостійно ухвалює кадрові рішення, не консультуючись із політиками», – сказала Алекнайте-Абрамікієні в інтерв'ю Радіо Свобода.

Роботу Боярської як перекладачки також критикували. Вона відповідає за російську версію сайту міжнародного секретаріату, а також за «переклади внутрішніх і зовнішніх матеріалів міжнародного секретаріату для забезпечення належної якості та змісту». Проте російськомовні делегати ПА ОБСЄ зазначають, що у російських перекладах Росія в контексті війни в Україні не називається.

Зокрема, вказувалось на невідповідність в англомовній та російськомовній версіях статті, опублікованій на сайті ОБСЄ у лютому. У російськомовному заголовку «У Відні парламентарі ОБСЄ обговорять війну Росії проти України» слово «Росії» спочатку було опущене. Після того, як австрійські журналісти звернули на це увагу Монтелли, переклад було відредаговано, проте критики бачать у початковій редакції заголовка поступку Росії.

Читайте також: Білоруський Червоний Хрест став, по суті, пособником російських загарбників [21]

Відредагований переклад на сайті ОБСЄ

Польська сторона окремо висловила стурбованість з приводу Боярської. Незадовго до засідання ПА ОБСЄ в Лодзі восени 2022 року Боярська та ще одна російська співробітниця ОБСЄ Анжеліка Іванищева були оголошені персонами нон-грата польським Міністерством внутрішніх справ, яке заявило, що їхня присутність на території країни створює загрозу національній безпеці, оскільки вони є прихильниками Володимира Путіна.

16 лютого Боярську затримали на литовсько-російському кордоні при спробі відвідати родичів у Калінінграді. У розпорядженні Радіо Свобода є документи, які показують, що німецькому адвокату та консультанту ПА ОБСЄ Андреасу Нотелле було доручено «від імені Монтелли» вимагати від Польщі зняти санкції з Боярської. У листі Нотелле до МЗС Литви міститься вимога пояснити причину затримання Боярської.

Нотелле відмовився від коментарів Радіо Свобода, пославшись на «професійну таємницю».

Голова латвійської делегації Ріхардс Кольс порівняв Боярську з Анною Чапмен, агентом російської розвідки, заарештовану ФБР у 2010 році. Інші делегати з країн Балтії порушували питання щодо фінансового становища ПА ОБСЄ і вимагали проведення аудиту.

Роберто Монтелла написав Кольсу гнівний лист, який той опублікував: «Подібні висловлювання у багатьох країнах вважаються наклепом і тягнуть за собою кримінальну відповідальність». Монтелла запевнив Кольса, що Боярська «прийняла на себе обов'язок дотримуватися кодексу поведінки співробітника ОБСЄ, який забороняє приймати інструкції у будь-якій формі від своєї країни».

Європейський дипломат, який постійно працює в ОБСЄ, зазначив в інтерв'ю Радіо Свобода, що Боярська не є звичайна росіянка: «Як перекладачка Путіна вона проходила перевірки російськими службами безпеки, які, як відомо, часто діють у манері КДБ. Ми ставимо у зв'язку з цим запитання, але не отримуємо відповіді».

Через три тижні після виходу спільного розслідування журналу «Шпігель», телеканалу ZDF та австрійської газети «Дер Штандарт» у вересні, в якому йшлося про роботу Боярської в ОБСЄ, але не називалось її ім'я, назва її посади на сайті ПА ОБСЄ була змінена на «старший радник». Вона більше не вказана як голова віденського бюро зі зв'язків. Заступником спецпредставника зараз вказаний старший політичний радник Франческо Пагані з Італії.

Боярська не відповіла на прохання про коментар.

—

Карл Шрек [22], Майя Зіванович [23], Рін Альяс [24]; опубліковано у виданні Радіо Свобода [25]

В тему: