Вважають, що у війні з Україною РФ і зараз зберігає матеріальну перевагу, спираючись на силу своєї економіки та здатність путінського режиму до мобілізаційних зусиль. А баланс на фронті Україна підтримує лише завдяки стійкості армії та якісній перевагі західної зброї. Але сьогодні це зовсім не так. За путінський режим справді починають братися всерйоз, як Україна такі і союзники.

Перевага РФ була очевидна напередодні вторгнення, зазначає видання "Полігон [2]". Поточні військові витрати Росії та накопичені нею ресурси говорили про явну матеріальну перевагу не лише над Україною, а й над усіма іншими країнами, які сусідили з РФ чи Україною та в очах Путіна були його суперниками та (або) майбутніми сателітами.

Вісім прикордонних країн НАТО, а також Фінляндія та Молдова у своїх сумарних військових витратах помітно поступалися Росії ($56 млрд проти $66 млрд), а перевага РФ перед Україною виглядала беззаперченою:

Читайте також: Колишній Секретар РНБО Володимир Горбулін: Скоріше за все, це буде останній бій [3]

Джерело: SIPRI [4]

Наведені оцінки Стокгольмського інституту вивчення проблем світу (SIPRI) вважаються найбільш повними, т.я. методика SIPRI включає у військові витрати як бюджети оборонних відомств, так й інші профільні витрати.

Росія впевнено лідирувала у цій групі країн не лише за сумою військових витрат, а й за їх часткою у ВВП (4,1%). На другому місці була Україна (3,2%), яка до того ж у дев'ять разів поступалася РФ за величиною економіки ( $0,2 трлн [5] проти $1,8 трлн [6] ).

Хоча військові дії розвивалися і не за планом Путіна, але на перших фазах матеріальна перевага Росії дійсно була величезною. Величезними були і її втрати. Після перших дев'яти місяців війни оцінку цих втрат ($82 млрд) опублікувало українське видання журналу Forbes [7].

Обчислення безпосередніх витрат РФ на ведення військових дій спиралося на достовірні або реалістичні відомості про зарплати контрактників і супутні витрати на них ($6 тис на місяць), компенсації за загиблих ($110 тис), середню вартість випущених ракет і снарядів ($3 млн і $1 тис) , середньої вартості втрачених літаків, вертольотів, танків та БМП ($18 млн, $10 млн, $1,6 млн та $0,6 млн). Але оскільки в розрахунки закладалися цифри російських втрат, які повідомляє українське військове відомство і не підтверджені з незалежних джерел, загальна сума витрат РФ, мабуть, перебільшена.

Читайте також: Як війна путінської Росії проти України впливатиме на ЄС у 2023 році [8]

Однак уявлення про масштаби російських військово-матеріальних проблем вона дає. І стикується з прикидною величиною загальних втрат російської економіки за перший рік війни (через санкції, зміни структури витрат, еміграції, мобілізацій). За оцінкою [9] фінансового експерта Олександри Прокопенко, ці втрати становили (у цінах 2021 року) приблизно 9 трлн руб, тобто. більше ніж $120 млрд.

Що ж до українських військових витрат 2022 року, то їхній розмір кілька разів переглядався у бік збільшення і в результаті досяг [10], мабуть, $15–20 млрд.

За очевидної різниці у витратах на військові дії, і Україна, і Росія увійшли у 2023 рік із вичерпаними старими арсеналами та необхідністю спиратися на те, що зроблено чи доставлено вже під час війни.

2022-го витрати [11] РФ за статтею «національна оборона» зросли на третину порівняно з параметрами бюджету, який був затверджений перед війною, а на 2023-й заплановано їхнє зростання ще на 6%. Минулого і наступного року вони становлять відповідно 4,7 трлн руб ($68,3 млрд) і 5,0 трлн руб ($72,7 млрд). Співставлення витрат за цією статтею в попередні роки з розрахунками, опублікованими SIPRI, показує, що повні військові витрати РФ в 1,5–1,6 рази вищі за офіційні витрати на «національну оборону». Це означає, що 2023-го повні витрати РФ на військові цілі становитимуть приблизно $110 млрд, тобто. піднімуться до 6% ВВП.

Не всі ці кошти будуть витрачені на війну з Україною. Окрім виконання рутинних військових витрат, не пов'язаних з війною, російському керівництву доведеться пристосовуватися до радикальної зміни обстановки по всій лінії північно-західних, західних та південно-західних кордонів РФ. Майже всі країни регіону відповіли на російський напад на Україну швидкими військовими приготуваннями.

Читайте також: Танки, танки і ще раз танки [12]

Фінляндія, яка вирішила вступити до НАТО, збільшила бюджет військового відомства вдвічі [13] (до рекордних $7 млрд у доларовому перерахунку) порівняно з видатками дворічної давності. А її повні оборонні витрати, за розрахунками SIPRI, ще помітно вищі. РФ збирається відповісти [14] на це створенням двох нових військових округів – Ленінградського та Московського, та комплектуванням додаткового військового угруповання, щоб перекрити тисячокілометровий кордон, який перестав бути нейтральним.

Туреччина 2023-го збільшує військовий бюджет на 27% (до $28,3 млрд). Її першокласна армія і раніше була сильнішою за російську в Сирії та на Кавказі. Оскільки РФ не відмовляється від своїх імперських проєктів ні там, ні там, змагання з войовничим турецьким режимом відтягуватиме її сили з головного фронту.

Ще різкіше регіональні розклади змінює Польща: 2023-го її військові витрати зростають на 68% (до $21,9 млрд). І справа не стільки в тому, що московські проєкти вторгнення в Польщу мають тепер бути відкинуті як химерні, як у реальному посиленні протистояння вздовж усього західного флангу російської військової системи, включаючи до нього і Білорусь. Для РФ це означає значні додаткові витрати.

Очікувані блискавичні удари по балтійських країнах теж стають малореальними. У всьому великому регіоні крайню вразливість зберігає лише Молдова, яка фактично не має армії. Але її зараз прикриває Україна.

Читайте також: Усе вирішить артилерія — і вирішить на користь України [15]

Військові витрати, які Україна має намір здійснити 2023-го, — найбільші в її історії. Затверджені витрати [16] на військове відомство перевищують 20 млрд дол. (13,5% розрахункового ВВП). А фактично вони більші ще на кілька мільярдів, бо частина витрат на інші силові відомства теж безпосередньо підуть на оборону.

Щоб забезпечити витрати такого розмаху, український бюджет на 2023-й зведений із дефіцитом у $38 млрд, теж небаченим в історії країни. Цей дефіцит буде вкритий [17] кредитами союзників України. Фактично саме вони взяли на себе фінансування більшості українських військових витрат.

Але й цих витрат явно не вистачить, щоб забезпечити матеріальну рівність ЗСУ із ЗС РФ. Перевагу України можуть забезпечити і, мабуть, реально забезпечать 2023-го військові постачання її союзників. За підрахунками [18] Інституту світової економіки в Кілі (IfW), вже до початку грудня 2022-го сумарні військові постачання Україні досягли (у перерахунку на євро) 40 млрд. У тому числі із США (23 млрд), Великобританії (4,1 млрд) Німеччини (2,3 млрд), Польщі (1,8 млрд) та від інституцій ЄС (3,1 млрд.)

Колона БМП "М2 Бредлі", призначених для Збройних сил України, готується до завантаження в порту Чарлстона (Південна Кароліна, США). Фото: Reuters / Scanpix / LETA

В останні місяці номенклатура озброєнь, що поставляються, безперервно розширюється, а вартісні обсяги поставок, мабуть, зростають.

Загальні витрати Заходу на допомогу Україні склали [19] 100 млрд євро (приблизно порівну від США та Європи), і частина «громадянських» субсидій теж безпосередньо підтримує військові зусилля України.

З урахуванням відволікання частини військових ресурсів РФ з українського фронту на інші, перераховані вище напрямки, до кінця 2022-го – на початку 2023-го на цій війні встановився матеріальний баланс на користь України. Зламати цей баланс може лише різке скорочення допомоги українських союзників чи радикальна мобілізація людських сил та господарства у РФ.

Читайте також: Дослідження Європарламенту: три сценарії майбутнього РФ [20]

Політичних та економічних ресурсів для проведення такої мобілізації у Путіна не надто багато. Призов до армії мільйонів рекрутів виключено. Те, що мобілізованим доводиться платити вшестеро більше медіанної зарплати і при цьому звертатися до найнижчих і кримінальних груп, говорить про малолюдність людських резервів. Закликати ще кілька сотень тисяч людей і подвоїти армію вторгнення – це, мабуть, стеля можливостей.

Подвоїти військові витрати і довести їх до зайвих $200 млрд – це теж стеля. Єдиної думки щодо рівня військових витрат СРСР у 1970–80 роках немає. Оцінки [21] вагаються в інтервалі від 6% до 15% ВВП. Нинішній обсяг таких витрат у РФ збігається з нижньою цифрою цього інтервалу, а збільшений вдвічі – підійде до верхньої межі. Це сьогоднішній рівень військових видатків України. Але вони фінансуються ззовні. Якийсь час російська економіка триматиметься, а потім повторить долю радянської.

Альянсу, який підтримує Україну, буде неважко відповісти на будь-які виклики такого масштабу. Тільки 2023-го військові витрати [11] першої десятки країн НАТО зростуть на 18% (на $180 млрд) і становитимуть $1175 млрд. Лише цей річний приріст набагато більше за всі мобілізаційні ресурси економіки РФ.

«Ми чуємо, що нас хочуть перемогти на полі бою, ну що тут сказати, хай спробують. Усі повинні знати, що ми за великим рахунком серйозно ще нічого не починали». Сказані [22] сім місяців тому слова Володимира Путіна здійснюються в несподіваному для нього варіанті. За нього справді починають братися всерйоз.

—

Сергій Шелін [23],  опубліковано у виданні ПОЛІГОН [2]

В тему:

• ​Жах російських загарбників: що таке HIMARS та його старший брат М270 [24]
• У чому сила української армії? 10 чинників, які допомогли ЗСУ стати новою військовою потугою [25]
• Коли любителів легких «спецоперацій» очікує поразка [26]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [27]
• Сучасні системи ППО для України: як вони змінять війну [28]
• Як системи HIMARS громлять російські склади (+відеодокази) [29]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [27]
• Як нова українська артилерія змінює перебіг війни? [30]
• Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити [31]
• The Economist: как Украина выигрывает войну беспилотников [32]
• Артиллерийская «битва за Донбасс» глазами американского журналиста [33]