Орган, зайвий для Банкової

1.00

Нет

"Я вважаю, що якщо не буде працювати Конституційний Суд сьогодні в державі, — це стабільність", — заявив Зеленський п’ять років тому. Немає підстав вважати, що відтоді його ставлення до цього органу змінилося

У середу 8 жовтня Банкова і "слуги народу" спробували розіграти виставу перед європейськими партнерами. Ще 18 лютого Дорадча група експертів (ДГЕ) затвердила список кандидатів на посаду судді Конституційного суду України, з яких парламент мав обрати двох. І більш як сім місяців парламентський комітет з питань правової політики на чолі із "слугою народу" Денисом Масловим блокував винесення цього питання на розгляд Верховної Ради. Серед 18 членів комітету 13 — "слуги народу". Тобто доля цього конкурсу була виключно в руках Банкової, зазначає видання "Ділова столиця [2]".

Раптом 3 жовтня комітет провів співбесіди з чотирма кандидатами, відібраними ДГЕ, і рекомендував Верховній Раді призначити їх суддями КСУ. Це означало, що на Банковій зрозуміли: подальше блокування конкурсу виглядало б уже надто непристойно в очах Єврокомісії. Але яким мав бути подальший сценарій? Якраз це і стало зрозуміло 8 жовтня, коли нарешті відбулося голосування в сесійній залі.

Читайте також: Ярослав Юрчишин: Судова реформа - Україна йде не туди [3]

Невдалий початок

Тут слід врахувати, що ці чотири кандидати отримали неоднакову підтримку в ДГЕ. І якщо хочеться зрозуміти мотиви Банкової, потрібно розбиратися, хто скільки голосів отримав і від кого.

ДГЕ складається з шести осіб: трьох, призначених президентом, Верховною Радою та Радою суддів, та трьох, що були запропоновані міжнародними партнерами України. Першу трійку називатимемо українськими експертами, а другу — міжнародними.

Серед чотирьох кандидатів найбільше голосів у ДГЕ — п’ять з шести — отримав Захар Тропін, який з травня 2024 року працює директором департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції. Вже сама його посада натякає, що це кандидат від влади. І це підтверджується голосуванням в ДГЕ: він отримав усі три голоси українських експертів (і два з трьох голосів міжнародних експертів).

Тож можна було очікувати, що саме цього кандидата Банкова "валити" не буде, а навпаки, намагатиметься зробити його суддею КСУ. І це їй майже вдалося: 8 жовтня його підтримали 224 нардепи, у тому числі 178 "слуг народу". Але двох голосів не вистачило. І він не став суддею КСУ.

Це чергове підтвердження того, що Банкова вже не має більшості у Верховній Раді. Донедавна досить ефективно працювала неформальна більшість, до якої окрім "слуг народу" (і їхньої квоти в керівництві Ради — Руслана Стефанчука та Олександра Корнієнка) входили обидва уламки ОПЗЖ та депутатські групи "Довіра" та "За майбутнє". Однак вже й ця неформальна більшість стала фікцією. Вона назбирала лише 219 голосів за Тропіна.

Читайте також: Справи Майдану: що змінилося за рік, хто засуджений, а хто – уник відповідальності [4]

Другий акт вистави

Отже, перший акт вистави завершився, м’яко кажучи, конфузом. За сценарієм Тропіна мали привітати бурхливими оплесками, після чого Банкова могла б доповісти Єврокомісії, що КСУ поповнився ще одним суддею. Замість цього європейські партнери отримали ще одне підтвердження неспроможності і небажання української влади виконувати свої зобов’язання. Неспроможності — бо Банкова хотіла, але не змогла провести через парламент цілком лояльного до неї Тропіна. Небажання — бо усіх трьох інших кандидатів вона планувала "завалити". У цьому і полягав другий акт вистави.

Наступною кандидатурою була Оксана Клименко, яка з 2003 року працює в Інституті законодавства Верховної Ради (з 2022 року це Дослідницька служба Верховної Ради), її нинішня посада там — головний науковий консультант сектору розвитку законодавства з питань правової політики. В ДГЕ вона отримала чотири голоси: по два від українських експертів і від міжнародних. Однак у парламенті її підтримали лише 93 депутати, у тому числі 68 "слуг народу". Показово також, що Стефанчук і Корнієнко, коли вирішуваласмя доля Тропіна, натиснули кнопку "за", а під час голосування щодо Клименко нічого не натиснули. Їм, як і переважній більшості "слуг народу", було просто байдуже.

Залишалися дві кандидатури, які набрали в ДГЕ по три бали: один від українських експертів і два від міжнародних. Спочатку нардепи вирішили долю Юлії Кириченко, яка з 2016 року є членкинею правління Центру політико-правових реформ, з червня 2024 року працює радницею голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, є координатором конституційної секції науково-консультативної ради при голові Верховної Ради.

Тобто це наразі людина Стефанчука, і голосування за цю кандидатуру було індикатором, яку підтримку має Стефанчук у парламенті. Кириченко здобула 126 голосів, у тому числі голоси Стефанчука і Корнієнка і 93 "за" від "слуг народу". Якщо порівнювати з попередньою кандидатурою, це на 33 нардепи (у тому числі на 25 "слуг") більше. Це і є масштаб впливу Стефанчука.

Читайте також: Важлива рекомендація Єврокомісії щодо КСУ виконана, рада проголосувала за уточнення конкурсного відбору [5]

Останнім було голосування щодо Тарас Цимбалістого, який з липня 2020 року працює прокурором в Офісі генерального прокурора. Його підтримали 74 нардепи, у тому числі 62 "слуги народу". Стефанчуку і Корнієнку знову було байдуже.

Коли Цимбалістий провалився, Стефанчук оголосив: "Я прошу комітет з питань правової політики оголосити новий конкурсний відбір на зайняття вакантної посади судді Конституційного суду України". І закрив засідання.

Отже, сценарій полягав у тому, щоб обрати Тропіна, а на другу вакансію не обрати нікого і оголосити новий конкурс. Але Тропіну не пощастило, тож конкурс буде не на одну вакансію, а знову на дві.

Читайте також: Денис Маслов: «У МКС вище керівництво рф опиниться на лавці підсудних» [6]

Попереду — третій акт

Тут можна було б посміхнутися: невже на Банковій думають, що новий конкурс принесе їй кращі кандидатури? Але нічого смішного тут немає. На Банковій справді так думають. І не просто думають, а і готують механізми реалізації.

Перед голосуванням щодо четвірки кандидатів на посаду судді КСУ виступив голова комітету з питань правової політики Денис Маслов. Він нагадав депутатам, що у грудні 2022 року "на виконання першої рекомендації Європейської комісії щодо набуття нами статусу офіційного кандидата [7] ми з вами проголосували, скажімо так, нестандартну для всього світу процедуру обрання суддів Конституційного суду", в якій бере участь ДГЕ. І він вихлюпнув свої претензії до цієї інституції.

"На жаль, процес імплементації цього закону виявив ряд питань щодо відсутності, на жаль, і ігнорування комунікації з суб'єктом призначення — з комітетом з питань правової політики — з боку Дорадчої групи експертів. Я ще раз нагадаю, мета Дорадчої групи експертів — сприяння суб'єктам призначення в оцінюванні моральних якостей кандидатів і рівня їх компетентності у сфері права. Лише сприяння. На жаль, цього сприяння, ефективного, між комітетом і Дорадчою групою експертів не було", — пожалівся Маслов.

І він розповів, що у них є план, як це виправити. "На думку комітету, і це відображено в рішеннях комітету, це буде потребувати внесення законодавчих змін, які ми подамо на розгляд парламенту, і будемо просити вас їх прийняти. А сьогодні прошу обрати суддів Конституційного суду", — сказав він депутатам. Тобто депутати, коли провалювали голосування за кандидатів, які не сподобалися Банковій, вже знали, що готуються зміни до закону про КСУ, щоб новий конкурс пройшов веселіше для Банкової, тож квапитися не треба.

Читайте також: Чому влада так не хоче міжнародних експертів у відборах до судів, НАБУ та САП [8]

Орган, зайвий для Банкової

Звісно, є спокуса підозрювати Банкову у тому, що її мета — забезпечити поповнення КСУ "своїми" людьми і не пропустити туди "чужих". Однак це не єдина можлива версія. Більш правдоподібно, що Банковій зараз вигідніше, щоб цей орган просто був не спроможний приймати рішення.

"Я вважаю, що якщо не буде працювати Конституційний Суд сьогодні в державі, — це стабільність [9]", — заявив Зеленський у телеефірі п’ять років тому. І немає підстав вважати, що відтоді його ставлення до цього органу змінилося.

В системі цінностей Зеленського орган цінний тоді, коли його можна використати для зміцнення своєї влади і для послаблення опонентів. КСУ міг би стати в нагоді, якби Банковій було потрібно визнати неконституційними якісь закони і укази, успадковані від попередників. Але наразі такої потреби, схоже, немає. Тому виходить, що головний фронт робіт для КСУ — це перевіряти на конституційність рішення нинішньої влади. А така функція в очах Зеленського абсолютно зайва.

Навіть якби там сиділи цілком лояльні люди, з ними треба було домовлятися і розраховуватися за лояльність. Але цілковитої лояльності там не може бути. По-перше, третина суддів КСУ призначаються з’їздом суддів України. По-друге, зараз кандидатів для всіх суб’єктів призначення (Верховної Ради, президента, з’їзду суддів) відбирає ДГЕ. Тому провести в КСУ по-справжньому "своїх" людей дуже важко. Це означає, що всередині КСУ не буде сталого поділу на більшість і меншість, а будуть ситуативні союзи з кожного важливого питання.

Читайте також: Шкандибаюча судова реформа. Що треба зробити у 2024-му році [10]

У такому разі що менше суддів у КСУ, то краще для Банкової. Ось вона і не поспішає. ДГЕ ще 18 лютого разом із списком кандидатів на дві вакансії судді КСУ за квотою парламенту затвердила аналогічний список на три вакансії за квотою президента. Зеленський неквапливо призначив 27 червня Олександра Водяннікова та 17 вересня Юрія Барабаша. Водянніков працював старший проєктним співробітником Програми підтримки ОБСЄ для України, отримав у ДГЕ три голоси від міжнародних експертів і один від українських.

Барабаш працював професором кафедри конституційного права України та проректором з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, отримав у ДГЕ максимум: усі три голоси від міжнародних експертів і усі три від українських. Здавалося б, найкращий кандидат. Але Зеленський тягнув з його призначенням сім місяців.

І ще одна вакансія за його квотою залишається незаповненою. Серед четвірки кандидатів є радник голови ЦВК Олега Діденка Олександр Константий, який здобув у ДГЕ два голоси від міжнародних експертів і усі три від українських. Теж, здавалося б, гарний варіант для Банковий. Але Зеленський, повторимося, нікуди не квапиться.

Зараз в КСУ 13 суддів, у тому числі чотири з числа відібраних ДГЕ (два за квотою президента, по одному — від парламенту та з’їзду суддів). Має бути 18 суддів, тож є п’ять вакансій: одну не заповнив президент, по дві — парламент і з’їзд суддів. В законі про КСУ записано, що "рішення Суду є ухваленим Великою палатою, а його висновок — наданим, якщо за це проголосували щонайменше 10 суддів Конституційного Суду". Коли суддів лише 13 із 18, як зараз, малоймовірно, щоб 10 з них мали однакову думку. А без цього суд не зможе ухвалити рішення.

Читайте також: Посли G7 заявою попереджають шахрайство Офісу Президента: перед призначенням нових суддів КСУ – ухваліть реформу [11]

На розгляді в КСУ є низка питань, важливих для Зеленського. Серед них, наприклад, справа за конституційним поданням 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення норми статті 4 Конституції України "В Україні існує єдине громадянство". Потреба у тлумаченні цієї норми, говориться в документі, спричинена внесенням президентом України проекту закону, "прийняття якого матиме наслідком легалізацію в Україні множинного громадянства, що на думку суб’єктів цього конституційного подання суперечитиме конституційному принципу єдиного громадянства".

КСУ розпочав розгляд справи 27 квітня 2023 року. Але Верховна Рада за наполяганням Зеленського не стала чекати рішення КСУ і 18 червня 2025 року прийняла президентський законопроект №11469, яким запроваджується множинне громадянство. 15 липня Зеленський підписав цей закон. Він набуде чинності 16 січня 2026 року і дуже важливий для Зеленського, оскільки дає надію здобути на виборах підтримку мільйонів українських громадян, які втекли від війни до Європи [12].

Тож, повертаючись до квоти Верховної Ради, у будь-якому разі можна прогнозувати, що Банкова спробує завести до КСУ двох керованих суддів замість двох незалежних. А якщо не вийде — то гальмуватиме призначення так, як робила це цьогоріч упродовж більш як семи місяців. Можна сперечатися, які саме плани у Банкової на КСУ, але вони точно є і займають важливе місце, оскільки вона йде на такі складнощі та хитрощі, аби їх втілити.

—

Юрій Вишневський, політичний оглядач; опубліковано у виданні "Ділова столиця" [13]

Читайте також: