Справи Майдану: що змінилося за рік, хто засуджений, а хто – уник відповідальності

Версия для печати

Загалом на сьогодні є більш ніж 200 кримінальних проваджень, які охоплюють події на Майдані від листопада 2013 року до лютого 2014 року і перебувають на різних стадіях.

Коли ми згадуємо про Майдан, то думаємо не лише про тих, хто загинув чи був поранений. Не лише про відчайдушну боротьбу, з якою майданівці тримали оборону на барикадах. І вже точно не про обіцянки, що лунали зі сцени.

Ми згадуємо про самовідданість, з якою майданівці кидались під кулі, рятуючи поранених побратимів. Згадуємо про вражаючу жагу до боротьби та енергію, якою пульсував Майдан. А також вимоги, з яким люди виходили на площі. 

Серед найважливіших з цих вимог були захист прав, гідності і честі кожної людини та забезпечення справедливості.

Саме тому справи Майдану – це якраз про гідність і справедливість – невід’ємні складові життя сучасної цивілізованої держави.

Як ми вже неодноразово писали, обсяг проваджень у справах, пов’язаних зі злочинами і правопорушеннями, вчиненими під час Революції Гідності, насправді колосальний. Щомісяця у судах призначаються до розгляду 120-150 засідань у провадженнях щодо справ Майдану. З різних причин далеко не всі засідання відбуваються, а в багатьох справах і надалі відсутній прогрес. 

Загалом на сьогодні є більш ніж 200 кримінальних проваджень, які охоплюють події на Майдані від листопада 2013 року до лютого 2014 року і перебувають на різних стадіях.

Підозрюваними і обвинуваченими в них є майже три сотні осіб – від експрезидента, колишніх міністрів та суддів до беркутівців, тітушок, співробітників ДАІ та слідчих.

Майдан 18 лютого 2014 року. Архівне фото

У цьому тексті ми спробуємо детальніше розповісти про те, які зміни відбулися у справах Майдану за рік, що минув. 

Читайте також: Справи Майдану: у Білоцерківському суді придумали, як дати втекти двом обвинуваченим у вбивстві та катуваннях

2024-й – визначальний рік для багатьох проваджень у справах Майдану

Незважаючи на повномасштабну війну, постійні повітряні тривоги, “шахеди” та російські ракети, суди різних інстанцій продовжують розглядати справи/допитувати свідків/виносити вироки/закривати справи у зв’язку із завершенням строків давності тощо. 

А органи досудового слідства надалі з’ясовують обставини та встановлюють підозрюваних у вчиненні злочинів проти Майдану. Результатом цієї роботи стали декілька нових обвинувальних актів, які були скеровані на розгляд до суду.

• За крайній рік було оголошено низку вироків, та рішень вищих інстанцій, у справах Майдану. Зокрема закінчився розгляд апеляції у справі Олександра Волкова, засудженого до 9 років за участь у викраденні, катуванні та вбивстві Юрія Вербицького. В серпні він вийшов на волю, просидівши в СІЗО 8 років.

• Понад 100 справ продовжують перебувати на розглядах в судах різних інстанцій.

• Завершилось досудове розслідування щодо кількох важливих епізодів у справах Майдану. Серед них, зокрема, справи про масові розстріли на Інститутській 20 лютого. Так слідству вдалося встановити особи підозрюваних у вбивстві перших трьох протестувальників зранку 20 лютого.

• Кінець 2023-го – 2024 рік став визначальним для багатьох проваджень у справах Майдану. 

Чому? Тому що саме через 10 років з моменту скоєння злочину, згідно з нормами українського законодавства, спливають строки давності для притягнення до відповідальності обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину. 

До таких, зокрема, належать справи про:

• розгін Майдану 30 листопада 2013 року;

• побиття на Банковій 1 грудня 2013 року;

• штурм Майдану 11 грудня 2013 року;

• позбавлення водійських прав за поїздку до Межигір’я 29 грудня 2013 року;

• події на вул. Грушевського у січні 2014 року;

• побиття представників Автомайдану і протестувальників з жовтого автобусу 23 січня 2014 р.;

• побиття студентів університету Карпенка-Карого в січні 2014 року;

• побиття і незаконні затримання протестувальників 18 лютого 2014 року;

• знищення зброї, з якої вбивали людей на Майдані;

• видача вогнепальної зброї тітушкам зі складу МВС, та ще низка інших проваджень.

Це стало підставою для багатьох обвинувачених клопотати про закриття проваджень, які розглядаються щодо них в українських судах.

Нагадуємо, що ця норма не стосується особливо тяжких злочинів. Це випадки, де обвинуваченим інкримінується вбивство і замахи на вбивство, терористичний акт, а також справи щодо обвинувачених, які втекли і переховуються від слідства. 

Про сплив строків давності у справах Майдану “Адвокатська дорадча група” почала говорити ще 7 років тому. Ми постійно акцентували на цьому увагу і наголошували, що це означатиме не лише відсутність реального покарання, а й загрожує тим, що ми не отримаємо вироків як таких взагалі.

Євгенія Закревська. Фото: Суспільне

 “Проблема спливу строків — це не лише відсутність покарання. Якщо за злочини під час важливих подій Майдану немає вироків, це означає, що ми не отримали визначеності з боку держави, не отримали оцінки подій Майдану. Це головне. У цьому найбільша проблема. І тим цінніші ті вироки, які все ж є у наших справах”, – говорить адвокат, голова колегії АДГ, а з початком повномасштабної агресії росії – військова, аеророзвідниця, молодший сержант ЗСУ Євгенія Закревська.

Нижче ми детальніше розповідаємо про головні новини та апдейти у кримінальних провадженнях щодо справ Майдану з листопада 2023-го по листопад 2024 року. Про нові справи, які були передані до суду; нові підозри, які були висунуті у злочинах вчинених під час Революції Гідності. А також про вироки і справи, які були закриті в зв’язку із закінченням строків давності. 

Вироки та рішення вищих інстанцій

 14 листопада 2024 року у Верховному Суді нарешті завершився розгляд касаційних скарг на обвинувальний вирок у #СправаХандрикіна щодо катування протестувальників на колонаді біля входу до стадіону “Динамо” 20 січня 2014 року.

Суд залишив в силі рішення Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023-го в частині призначеного покарання, яким харківського беркутівця Андрія Хандрикіна було засуджено до 6 років позбавлення волі. 

Андрій Хандрикін під час засідання Київського апеляційного суду 16 жовтня 2023 року. Фото: Аліна Кондратенко, Watchers.media

Скарга представників потерпілих, яка стосувалася процесуальних витрат та цивільних позовів, була задоволена частково. Суд вирішив стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів.

Цивільні позови потерпілих до МВС, які не задовольнив вирок апеляційної інстанції, суд направив на новий розгляд в суд першої інстанції. Але вже як окрему справу в межах цивільного судочинства. (https://cutt.ly/IeKhQGEg)

 У серпні 2024 року нарешті завершився розгляд апеляції на вирок у #Справа Волкова. Олександра Волкова обвинувачували в організації викрадення, катування і вбивства майданівця Юрія Вербицького, а також у викраденні та катуванні Ігоря Луценка в січні 2014 року.

Ще в 2021 році Бориспільський міський районний суд Київської області визнав Волкова винним у катуванні, викраденні та протидії мирним зібранням і призначив йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

Олександр Волков у суді. Фото: Ігор Луценко

7 серпня 2024 року Київський апеляційний суд ухвалив рішення звільнити Волкова через закінчення строків давності після перегляду обвинувального вироку.

Із 2017 року він перебував у СІЗО. Детальніше про це ми писали тут: https://cutt.ly/9eJhXtnu

Також у слідчому ізоляторі знаходиться ще один обвинувачений у цій справі – тітушка Сергій Мисливий. Судовий розгляд у його справі триває.

 У січні 2024 року Київський апеляційний суд скасував обвинувальний вирок колишньому беркутівцю Руслану Марчуку щодо подій розгону Майдану 30 листопада 2013 року та призначив новий розгляд у справі. Але впродовж року Шевченківський районний суд м. Києва так і не спромігся почати її слухати.

 22 травня 2024 року Верховний суд залишив в силі обвинувальний вирок ексміліціонеру Олегу Гусєву.

Суд першої інстанції спочатку виправдав Гусєва. Але згодом Апеляційний суд скасував виправдувальний вирок Гусєву та виніс новий – обвинувальний. Саме його 22 травня залишив в силі Верховний Суд.

Проте призначене покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки Гусєв відбувати не буде – закінчились строки давності для притягнення до кримінальної відповідальності.

 У жовтні 2024 року Київський апеляційний суд завершив розгляд апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого на виправдувальний вирок колишній судді Солом’янського суду Києва Світлані Кушнір у справі переслідування за участь в акціях протесту. 

Кушнір обвинувачували в тому, що вона безпідставно ухвалила рішення про тримання під вартою двох водіїв – Дмитра Юрченка та Михайла Овсієнка, які перевозили автомобільні шини в січні 2014-го. 

Ще в січні 2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області виправдав Кушнір, не побачивши в її діях складу кримінального правопорушення.

Світлана Кушнір на одному із судових засідань Києво-Святошинського суду. Архівне фото Watchers.media

Своїм рішенням Київський апеляційний суд фактично підтвердив виправдувальний вирок судді Кушнір, але при цьому частково задовольнив апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого. Зокрема з вироку першої інстанції виключили “висновки суду про нікчемність повідомлення Кушнір про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 375 ККУ, про неправомірні зміни обвинувачення Кушнір під час судового розгляду зі ст.375 ККУ на ст.371 ККУ. В іншій частині вирок залишити без змін”, – ухвалили судді. 

 Набрав законної сили вирок заступнику командира кримського “Беркута” Сергію Марченку. 4 березня 2024 року Деснянський райсуд засудив його до 15 років позбавлення волі за обвинуваченням у державній зраді, а також у перевищенні влади та службових повноважень, перешкоджанню проведення мирних зібрань (справа про штурм Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року). У жовтні Київський апеляційний суд підтвердив це рішення. Сам Марченко переховується від слідства. (https://cutt.ly/2eJhXCfp)

Сергій Голуб. Фото із YouTube

 У Франківському районному суді міста Львова 29 квітня 2024 року оголосили вирок екскомандиру львівських беркутівців Сергію Голубу. Його визнали винним у організації підпалу і підриву бази спецпідрозділу “Беркут” у Львові 20 лютого 2014 року та засудили до 10 років ув’язнення (заочно). (https://cutt.ly/peJhX7Et)

Судовий розгляд у його справі тривав з березня 2015-го у Франківському районному суді міста Львова. Голуба обвинувачували у перевищенні службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків. Суд відбувався без присутності обвинуваченого, оскільки він втік з України до росії ще у жовтні 2014 року, а пізніше був оголошений у міжнародний розшук.

 22 грудня 2023 року Шевченківський суд визнав винним та призначив умовне покарання Володимиру Павленку – одному з тітушок, якого правоохоронці залучили для провокації конфліктів і створення підстав для затримання автомайданівців 23 січня 2014 року на вулиці Щорса. Свою вину Павленко визнав та надав суду показання щодо цих подій.

На жаль, суди продовжили виносити виправдувальні вироки щодо суддів, прокурорів і слідчих, які незаконно затримували і кидали за ґрати протестувальників.

 У жовтні 2024 року Києво-Святошинський районний суд Київської області оголосив виправдувальний вирок у справі колишньої керівниці апарату Голосіївського суду Києва Анни Паламарчук.

Її обвинувачували у незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду при розподілі клопотань про обрання запобіжного заходу протестувальникам. Частину з яких зрештою було відправлено в СІЗО. 

 2 липня 2024 року Бориспільський суд виправдав суддю Олександра Дзюбу у справі про взяття під варту двох майданівців, затриманих 18 лютого 2014 року.

 У листопаді 2024-го в Дніпровському районному суді був оголошений вирок ексзаступниці прокурора Оболонського району Києва Ілони Клюге та слідчого Віталія Матюші. 

Суддя Інна Омелян повністю виправдала обох обвинувачених у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності 72-річного майданівця Миколи Пасічника. Літнього чоловіка побили і затримали 22 січня 2014 року під час подій на Грушевського. 

Читайте також: Внутрішній фронт. Єрмаковсько-Татарівський спрут проти незалежної САП

Затримання Миколи Пасічника “беркутами” у січні 2024 року

Детально про цю справу ми писали нещодавно у нашому матеріалі: https://cutt.ly/IeKh0gLT 

Читайте також: Суди у справах Майдану: скасування засідань, нерівнозначні вироки "тітушкам" та "беркутівцям"

Закриття справ

За рік було закрито понад три десятки справ щодо Майдану, серед них такі:

 Розгін Майдану 30 листопада 2013 року

21 березня Шевченківський районний суд закрив #СправаПопова стосовно колишнього голови КМДА Олександра Попова щодо розгону Майдану 30 листопада 2013р. (https://cutt.ly/oeJhGtpn)

У часи Януковича Олександра Попова називали “гауляйтером” Києва

Попова обвинувачували:

• у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів, яке було вчинено службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням фізичного насильства;

• у пособництві у перевищенні влади працівниками правоохоронного органу, що супроводжувалось насильством, які спричинили тяжкі наслідки.

Справа перебувала в суді 9 (!) років.

“Закриття справи через сплив строків давності – це відсутність справедливості для потерпілих. Для людей, які отримали значні тілесні та моральні травми під час розгону Майдану у листопаді 2013 року. Фактично, завдяки закриттю справи, винні особи уникають відповідальності за вчинені злочини. Бо саме судовий розгляд мав підтвердити або спростувати їх вину. 

Темп розгляду цієї справи був недостатнім для дослідження великого обсягу матеріалів справи. Тим паче, розгляд розпочинався спочатку після заміни судді. Згідно з законом, термін притягнення до відповідальності дійсно сплив. Хоча ми як сторона потерпілих заперечували проти закриття провадження. І перше таке клопотання захисту суд не задовольнив. Але з другої спроби справу все ж таки закрили за нереабілітуючих підстав. Це дуже погано, але, на жаль, очікувано”, — так коментував закриття справи представник потерпілого, член АДГ Антон Дикань.

30 вересня 2024 року Київський апеляційний суд відхилив скарги представників потерпілих і Офісу генпрокурора та залишив рішення Шевченківського суду про закриття справи щодо Попова в силі.

Розгін “Беркутом” студентського Майдану 30 листопада 2013 року

У травні Шевченківський районний суд закрив справу щодо заступників командира київського “Беркута” Андрія Дидюка і Миколи Тягнирядна, командирів 3-ї та 4-ї рот Євгена Антонова та Юрія Шевченка, а також ексначальника управління громбезпеки ГУ МВС у Києві Олега Мариненка. Їх обвинувачують у перевищенні службових повноважень та перешкоджанні мирним зібранням 30 листопада 2013 року. Мариненку також інкримінують побиття на Банковій 1 грудня 2013-го та перешкоджання діяльності журналістів.

У справі триває розгляд апеляції.

27 лютого 2024 року Подільський суд закрив справу командира автотранспортної роти київського “Беркута” Руслана Цикалюка щодо події розгону Майдану 30 листопада 2013 року. (https://cutt.ly/4eJhHvLQ). Саме сьогодні (21.11) Київський апеляційний суд має розглянути скарги представників потерпілих та прокурора на рішення про закриття провадження.

1 грудня 2023 року Подільський суд закрив справу ексберкутівця Віталія Тищука щодо подій розгону Майдану 30 листопада 2013 року.

13 грудня 2023 року Дніпровський суд закрив справу ексберкутівців Вадима Бетлія та Олега Козачишина щодо подій розгону Майдану 30 листопада 2013 року.  Апеляційний суд залишив рішення в силі.

18 грудня 2023 року Шевченківський суд закрив справу ексзаступника командира 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти київського “Беркута” Андрія Галайди, щодо події розгону Майдану 30 листопада 2013 року.

Зараз триває розгляд апеляції на дане рішення.

Іншого обвинуваченого у цій справі – беркутівця Максима Корха – суд звільнив від відповідальності у серпні 2024 року.

У березні 2024-го Голосіївський районний суд м. Києва закрив справу щодо співробітника київської роти “Беркута” Володимира Микитася, який обвинувачувався у розгоні Майдану 30.11.2013. На це рішення прокурори подали апеляцію. Київський апеляційний суд постановив скерувати справу на повторний розгляд.

Того ж місяця закрили справу проти співробітника київського “Беркута” Володимира Мохоня, а в липні – проти Артура Скоробогача. Справи розглядав Шевченківський районний суд Києва. Обох беркутівців обвинувачували в незаконному перешкоджанні мирним зібранням та перевищенні влади і службових повноважень під час розгону Майдану 30 листопада 2013 року.

6 листопада Київський апеляційний суд залишив дане рішення в силі.

Також улітку 2024 року Київський апеляційний суд скасував ще два обвинувальні вироки у двох справах щодо розгону Майдану 30 листопада 2013 року. Йдеться про обвинувальний вирок київським беркутівцям Сергію Лободі та Максиму Обмачівському та другий вирок Сергію Лободі, винесені наприкінці 2023 року. Триває розгляд касаційних скарг на це рішення.

22 жовтня Святошинський районний суд міста Києва закрив справу щодо колишнього співробітника 4-ї роти київського “Беркута” Павла Парілова. Він обвинувачувався у перешкоджанні мирним зібранням, перевищенні службових повноважень та службовому підробленні (фальсифікуванні рапортів про затримання потерпілого).

На дане рішення була подана апеляція.

 Позбавлення водійських прав за поїздку до Межигір’я 29 грудня 2013 року

У червні 2024 ркоу Шевченківський районний суд закрив справу щодо колишнього інспектора ДПС Валерія Гладуна у зв’язку із закінченням строків давності (минуло більше п’яти років) у справі позбавлення водійських прав за поїздку до резиденції Януковича “Межигір’я” 29 грудня 2013 року. Його обвинувачували у переслідуванні учасників Автомайдану шляхом незаконного складання рапорту, який став підставою для позбавлення права керування транспортним засобом. У вересні апеляційний суд підтвердив дане рішення.

У липні 2024-го Шевченківський районний суд міста Києва закрив справу проти ще одного колишнього інспектора ДПС ДАІ Володимира Михайленка. Його також обвинувачували у незаконному складанні рапорта щодо учасників Автомайдану, який став підставою для позбавлення права керування транспортним засобом.

 Побиття представників Автомайдану і протестувальників з жовтого автобуса 23 січня 2014 року

У лютому 2024 року закрили справу щодо ексзаступника начальника УМВС Києва, начальника кримінальної міліції Олександра Кравченка. 

Його обвинувачували в організації за попередньою змовою групою осіб:

• незаконного перешкоджання проведенню акцій (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України)

• притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України)

• завідомо незаконного затримання ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371 КК України).

Апеляцію на це рішення, яке подали представники потерпілих, Київський апеляційний суд залишив без задоволення.

Також у лютому 2024 року ексзаступника начальника УМВС м. Києва начальника кримінальної міліції Олександра Кравченка та його колишнього підлеглого Олександра Швайчука звільнили від кримінальної відповідальності у справі про організацію та координації нападу і затримання активістів на вул. Щорса 23 січня 2014 року.

Жовтий мікроавтобус “Фольксваген” Автомайдану в пастці “беркутів” у Кріпосному провулку, 23 січня 2014 року

Окрім того, Подільський райсуд Києва звільнив від кримінальної відповідальності у справі нападу на автомайданівців 23 січня 2014 року командира першої роти київського “Беркута” Михайла Добровольського. Він обвинувачується у перевищенні службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків, службовому підробленні та наданні завідомо неправдивих свідчень. На даний час у справі триває розгляд апеляції.

Детальніше про це можна прочитати тут: https://cutt.ly/jeJhGDfM

А Святошинський суд закрив іншу справу за обвинуваченням Добровольського у перевищенні влади 10 січня 2014 року і спричиненні тілесних ушкоджень 10 учасникам акції протесту біля Києво-Святошинського районного суду Київської області, незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів, а також перешкоджанні законній діяльності журналіста — фотокореспондента інтернет-видання LB.ua Макса Левіна (він загинув від рук російських окупантів під Києвом у березні 2022-го).

6 лютого 2024 року Святошинський суд ухвалив рішення про закриття справи щодо одного з обвинувачених у нападі на автомайданівців 23 січня 2014 року – бійця 1-ї роти київського “Беркута” Сергія Цинарідзе.

А у квітні цей же суд закрив провадження проти іншого обвинуваченого у цій справі – беркутівця 1-ї роти київського “Беркута” Бороденка.

У липні Київський апеляційний суд скасував це рішення і скерував справу на повторний розгляд. Рішення поки що немає.

 Побиття студентів університету імені Карпенка-Карого в січні 2014 року

8 квітня 2024 року закрили справу щодо колишнього заступника начальника карного розшуку Шевченківського райвідділу міліції Сергію Киринчука. Його обвинувачували у перевищенні влади та перешкоджанні мирним зібранням за попередньою змовою групою осіб у справі про побиття і незаконне затримання студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого в січні 2014-го.

 Події побиття протестувальників перед Черкаською ОДА 23 січня 2014 року. Переслідування активістів

У лютому 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси закрив справу стосовно старшого слідчого Соснівського райвідділу міліції в м. Черкаси Андрія Савенка. Він обвинувачувався у перешкоджанні мирним зібранням, службовому підробленні та завідомо незаконному затриманні невинних громадян в Черкасах у січні 2014 року. Наразі триває касаційний розгляд.

 Розгін протестувальників перед Запорізькою ОДА 26 січня 2014 року

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в жовтні 2024-го закрив справу екскерівника обласного управління МВС  Володимира Серби, якого обвинувачували у розгоні протестувальників перед Запорізькою ОДА 26 січня 2014-го. 

 Переслідування за участь в акціях протесту  

У січні 2024 року Київський апеляційний суд звільнив від кримінальної відповідальності колишнього керівника апарату Дарницького районного суду Києва Олексія Медведєва. Йому інкримінували внесення неправдивих відомостей до автоматизованої системи документообігу суду.

У липні Подільський районний суд міста Києва прийняв рішення про закриття справи щодо колишнього старшого слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України Олексія Бабкіна. Його обвинувачували у переслідуванні учасників протесту під час подій 18 лютого 2014 року, зокрема у незаконному затриманні учасника мирних акцій протесту, та у змові з прокурором прокуратури Києва Маркіяном Висоцьким щодо притягнення затриманого до кримінальної відповідальності за нібито участь у масових заворушеннях. Київський апеляційний суд у жовтні підтвердив даний вирок.

У травні 2024 року Подільський суд закрив справу ексслідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Руслана Зубка щодо переслідування учасників протесту, затриманих у лютому 2014 року. Апеляційний суд підтвердив закриття провадження.

Святошинський районний суд м. Києва 5 липня закрив справу щодо судді Солом’янського районного суду Києва Олени Калініченко. Вона обвинувачувалась у тому, що 23.01.2014 незаконно застосувала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно завідомо невинуватого Антона Кудінова, що був неправомірно затриманий в центральній частині Києва під час акцій протесту та безпідставно притягнений до кримінальної відповідальності за нібито участь в масових заворушеннях. Зараз триває розгляд апеляційної скарги.

Читайте також: 33 роки Революції на Граніті. Як студенти перетворили площу Жовтневої революції на Майдан Незалежності

 Побиття і незаконні затримання протестувальників 18 лютого 2014 року

Руслан Пацеляк з адвокатками. Фото: Адвокатська дорадча група

У лютому Святошинський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності екскомандира львівського “Беркута” Ростислава Пацеляка. Справа стосується подій 18 лютого 2014 року під час Мирної ходи Кріпосним провулком та вулицею Інститутською. Але апеляційний суд частково задовольнив скарги прокурорів, потерпілих та представників потерпілих, та повернув справу на новий розгляд до Святошинського суду.

30 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва закрив кримінальне провадження у #СправаЛукаша стосовно екскомандира харківського “Беркута” Владислава Лукаша у справі щодо розгону мирної ходи в Києві 18 лютого 2014 року і побиття протестувальників на Банковій 1 грудня 2013 року.

Обвинувачений Владислав Лукаш (по відеозв’язку). Дарницький райсуд Києва, 3.03.2021 р.
Фото: Олександр Тимошенко

Водночас у Солом’янському райсуді міста Києва продовжується розгляд іншої справи щодо Лукаша – про розгін акцій протесту 18 лютого, що призвело до тяжких наслідків, зокрема, до вбивств та спричинення тілесних ушкоджень мітингувальників. А також йому інкримінують організацію вчинення підпорядкованими співробітниками терористичного акту.

Подільський районний суд м. Києва в червні закрив кримінальне провадження щодо колишнього заступника начальника Управління громбезпеки ГУ МВС в м. Києві Сергія Карандюка. Його обвинувачували у перешкоджанні організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, що призвело до заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості учасникам акцій протесту у центральній частині міста Києва 18 лютого 2014.

 Видача вогнепальної зброї тітушкам зі складу МВС та низка інших проваджень

21 березня 2024 року у справі щодо видачі тітушкам вогнепальної зброї зі складів МВС ввечері 20 лютого 2014 року Шевченківський суд Києва звільнив від відповідальності двох з чотирьох обвинувачених — експрацівника міліції Віталія Степанчука та цивільного Ростислава Заворотного. 14.11.2024 року Київський апеляційний суд залишив це рішення в силі.

Нові підозри і справи, передані до суду в 2024 році

Із найважливішого. Були встановлені особи міліціонерів, які підозрюються у вбивстві перших трьох протестувальників зранку 20 лютого 2014 року. 

Георгій Арутюнян, Богдан Вайда і Олександр Балюк загинули близько 9-ї години в районі пішохідного моста через Інститутську.

На відміну від майданівців, які загинули згодом, вони були вбиті свинцевою картеччю зі штатних рушниць, що перебували на озброєнні “Беркута”. Правоохоронці отримали споряджені свинцевою картеччю набої 12-го калібру до штатних рушниць “Форт-500” за кілька днів до 20 лютого.

Беркутівець із рушницею “Форт-500”. Скріншот відео січня 2014 року

Як вдалося з’ясувати слідству, в секторі, звідки здійснювали постріли, перебували на той час співробітники севастопольського “Беркута”. Принаймні одного з них – Володимира Суходольського – опізнали на фото під час стрільби з бетонної огорожі неподалік в’їзду до готелю “Україна”. 

Командував ротою севастопольських спецпризначенців Сергій Колбін, якому цьогоріч висунули нові підозри: щодо подій 20 лютого, а також щодо силового розгону протестувальників на Майдані в ніч з 18-го на 19 лютого 2014 року.

Після втечі до Криму Колбін з готовністю кинувся служити російським окупантам і допомагав їм у захопленні Криму.

Загалом держзрадник Колбін виявив вражаючу відданість новим господарям, що не залишилось непоміченим. Спершу йому довірили очолити управління росгвардії в Севастополі, а в 2020-у він навіть став сенатором верхньої палати російського парламенту – ради федерації. 

Суходольський після Майдану також перейшов на бік ворога і служить у російському ОМОНі.

Слідство щодо Колбіна та його підлеглих завершилось, справи передали до суду. Розгляд наразі ще не почався.

Читайте також: Татаров і Портнов де?! У найбільшій справі Майдану судитимуть Януковича та керівництво силового блоку тих часів, крім ворогів українців Портнова і Татарова

 Події січня 2014 року

У січні 2024 року до Оболонського районного суду міста Києва було направлено обвинувальний акт щодо ексберкутівця 2-ї роти київського “Беркута” Сергія Павлюка у справі про напад на жовтий автобус в Кріпосному провулку 23 січня 2014 року. Він обвинувачується у перевищенні службових повноважень, що супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями; складанні завідомо неправдивих офіційних документів про затримання потерпілого та введенні в оману суду або іншого уповноваженого органу.

У подальшому суд об’єднав цю справу зі справою інших міліціонерів роти № 2 ПМОП “Беркут” – Несена А.Л., Максакова С.О. та Остафійчука О.О.

У квітні цього року Чорнобаївський районний суд Черкаської області почав розглядати справу стосовно колишньої судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ольги Мозгової. Вона обвинувачується в завідомо незаконному домашньому арешті та триманні під вартою черкаських активістів та перехожих під час, яких затримали під час розгону і побиття протестувальників перед Черкаською ОДА 23 січня 2014 року.

Соснівський районний суд м. Черкаси почав розгляд справи екс керівника черкаського УМВС Володимира Ліпандіна. Він обвинувачується в перешкоджанні мирним акціям та в організації перевищення влади співробітниками УМВС України в Черкаській області, що супроводжувалось неправомірним застосуванням насильства, у місті Черкаси 20 лютого 2014 року, внаслідок чого постраждали 12 осіб та пошкоджено чотири автомобілі.

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області був скерований обвинувальний акт щодо ексначальниці слідчого відділу Золотоніського МВ УМВС України в Черкаській області Світлани Бережецької (Патюти), її заступника Максима Сириці та слідчих Олексія Костогриза та Володимира Чухна. Вони обвинувачуються у незаконному перешкоджанні мирним акціям, завідомо незаконному затриманні, триманні під вартою та притягненні п’ятьох завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності працівниками правоохоронних органів у січні 2014 року в місті Черкасах. Також Сириця, Костогриз та Чухно обвинувачуються у службовому підробленні, а Бережецька – у втручанні в діяльність працівника правоохоронного органу. Судовий розгляд у справі ще не розпочався.

Читайте також: Гробова тиша. Вирок суду вбивцям активістів Майдану лише спантеличив

 Розгін мирної ходи і штурм Майдану 18-19 лютого 2014 року

У 2024 році до суду скерували два обвинувальних акти щодо екскомандира львівського “Беркута” Ростислава Пацеляка. А ще одне провадження знаходиться на етапі досудового слідства. Провадження стосуються подій 18-19 лютого 2014 року, коли очолюваний Пацеляком львівський “Беркут” брав участь у розгоні мирних протестів. 

• Справа за обвинуваченням Пацеляка та Старосільця у Солом’янському суді

Справа щодо подій 18 лютого 2014 року під час мирної ходи. В межах цього провадження Пацеляк та Старосілець перебували під вартою з квітня 2023 року. Були випущені під заставу за рішенням Печерського суду від 30.07.24 та 1.08.24 відповідно.

Руслан Пацеляк на суді. Архівне фото

Слідство вважає, що бійці львівського “Беркута”, якими командував Пацеляк, разом з іншими підрозділами застосували проти мітингувальників фізичну силу, спецзасоби, у тому числі світло-шумові гранати виробництва Росії, помпові рушниці, що були споряджені патронами зі свинцевою картеччю. У результаті таких дій загинуло троє протестувальників — Ігор Сердюк, Сергій Шаповал і Володимир Кіщук. А ще понад 100 отримали тілесні ушкодження, у тому числі й вогнепальні.

Окрім Пацеляка, обвинуваченим у справі є експомічник начальника штабу БМОП “Беркут” ГУ МВС України у Львівській області Микола Старосілець.

• Справа за обвинуваченням Пацеляка в Печерському суді

Справа стосується подій 18 лютого 2014 року у період часу приблизно з 15:30 до 16:15 на вулиці Інститутській від перехрестя з вулицею Шовковична до Майдану (тиснява біля метро “Хрещатик” та застосування гранат та насильства). Детальніше про справи Пацеляка ми писали тут: https://cutt.ly/IeJh1wuT

• ▪️Досудове розслідування щодо Пацеляка, Лукаша, Колбіна та Старосільця 

У серпні колишнім командирам львівського, харківського і севастопольського спецпідрозділів “Беркут” Ростиславу Пацеляку, Владиславу Лукашу і Сергію Колбіну висунули нову підозру щодо силового розгону протестувальників на Майдані в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року.

Їм інкримінують організацію незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів і демонстрацій;  перевищення влади і службових повноважень; організацію умисного вбивства двох і більше осіб, а також замах на вбивство.

Окрім них, підозру також висунули заступнику начальника штабу львівського “Беркута” майору міліції Миколі Старосільцю. Йому інкриміновано співучасть і пособництво у вчиненні даних злочинів. (https://cutt.ly/LeJh4NS0)

Печерський суд 15 серпня 2024 року вирішив застосувати щодо Пацеляка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави. Схоже рішення суд ухвалив 20 серпня щодо Старосільця. Але вже 16 серпня за Пацеляка внесли заставу  у розмірі один мільйон гривень, він вийшов з СІЗО і перебуває під особистим зобов’язанням. Апеляція на це рішення розглядається.

На розгляд до Печерського суду м. Києва скерували справу щодо заступника командира роти львівського “Беркута” Олега Лотошинського. Йому інкримінують виконання злочинного наказу та участь у розгоні 18 лютого 2014 акцій протесту, що призвело до тяжких наслідків, зокрема, до вбивств та спричинення тілесних ушкоджень мітингувальників. Підготовче засідання у цій справі ще не провели. 

Розстріли на Інститутській 20 лютого 2014 року

Державне бюро розслідувань і Офіс генерального прокурора закінчили досудове розслідування щодо беркутівців, яких звинувачують у вбивстві перших трьох протестувальників 20 лютого 2014 року на Інститутській. Це командир роти спецпідрозділу “Беркут” УМВС України в м. Севастополі Сергій Колбін та його підлеглі Володимир Суходольський і Юрій Усенко – міліціонери штурмового взводу тієї ж роти. Обвинувальний акт передали до суду. Розгляд цієї справи поки що не розпочався.

Колбіна та його підлеглих звинувачують в умисному вбивстві трьох осіб та замахах на вбивство ще трьох людей; незаконному перешкоджанні організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій перевищенні влади, на виконання явно злочинного наказу, що супроводжувалося насильством.

Усім трьом, а також Максиму Ковальову у лютому також повідомили підозру у державній зраді. (https://cutt.ly/ueJjqcff)

До Шевченківського районного суду міста Києва скерували справу стосовно ще дев’ятьох членів київської спецроти “Беркута”— Ігоря Владики, Юрія Кравця, Віктора Мельника, Олега Кишканя, Івана Макарця, Сергія Шпильового, Василя Рябошапки, Олексія Цвігуна та Ігоря Чумака, щодо розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014-го. 

Вони обвинувачуються у вчиненні терористичного акту, спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, умисних вбивствах та закінчених замахах на умисне вбивство двох і більше учасників акцій протесту, перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту, перевищенні службових повноважень, що призвело до настання тяжких наслідків, а також викраденні табельної вогнепальної зброї. 

Оскільки обвинувачені переховуються від слідства, справу призначено до розгляду у спеціальному судовому провадженні (in absentia).

Раніше, у 2023 році, прокуратура скерувала обвинувальні акти щодо 11 беркутівців тієї ж спецроти за аналогічними обвинуваченнями. До Подільського суду – щодо п’ятьох беркутівців (Сергій Девятий, Назар Зарицький, Петро Псарьов, Володимир Тригубець, Богдан Шафаренко). А до Дніпровського суду – щодо шістьох беркутівців спецроти (Дмитро Ісаков, Роман Панченко, Євген Проноза, Євген Тарануха, Володимир Трепачов, Олег Шабаш). В обох справах зараз триває судовий розгляд.   

Наприкінці квітня 2024 року були скеровані до суду обвинувальні акти стосовно колишнього командира полку київського “Беркута” Сергія Кусюка і колишнього командира спецроти київського “Беркута” Дмитра Садовника у справах щодо вивезення та знищення табельної вогнепальної зброї “чорної роти” “Беркута”. Обидві справи перебувають на розгляді Голосіївського районного суду м. Києва.  

Читайте також: Лише 14% «суддів Майдану» звільнені після Революції Гідності – адвокат

Справа про підривну діяльність проти України з боку фсб рф

У вересні до суду скерували обвинувальний акт стосовно екскерівника СБУ часів Януковича Олександра Якименка, його першого заступника Володимира Тоцького та начальника Департаменту захисту національної державності Сергія Ганжі а також директора фсб росії Александра Бортнікова та 20 його підлеглих.

Обвинуваченим інкримінують проведення підривної діяльності проти України, а саме вчинення дій, спрямованих на розпалювання національної ворожнечі та ненависті в Україні та незаконне перешкоджання акціям протесту в 2013-2014 роках.

Також Якименку, Тоцькому і Ганжі висунуті звинувачення у вчиненні державної зради (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України). 

Окремо Якименка обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, колабораціонізмі і причетності до катування людей на тимчасово окупованих територіях.

Детальніше про це можна прочитати в нашому матеріалі: https://cutt.ly/oeKxsWHa

Справа про розстріли на Інститутській

Розстріл майданівців на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. Архівне фото

Насамкінець – про найвідомішу справу Майдану: розстріли на Інститутській.

Крайній рік Київський апеляційний суд продовжував розгляд апеляції на вирок у справі п’ятьох беркутівців – Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури і заступника командира київського полку міліції особливого призначення “Беркут” Олега Янішевського у справі масових розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року.

За цей рік суд оголосив короткий виклад вироку, апеляції та заперечення на них, заслухав виступи сторін та їх позиції щодо об’єму досліджуваних доказів. У січні 2025 року суд має вирішити, які докази буде ще раз досліджувати та яких свідків і потерпілих допитувати повторно.

Судове засідання у справі “беркутівців” Олега Янішевського, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтури й Олександра Маринченка, липень 2019 року (згодом їх випустили з-під варти). Фото: УНІАН

У Броварському міськрайонному суді в листопаді 2024 розпочали нарешті підготовче засідання у справі за обвинуваченням Віктора Януковича та керівників силового блоку щодо подій 18-20 лютого 2014 року. 

Янукович та його силовики (Захарченко, Ратушняк, Якименко, Тоцький, Лебедєв, Шуляк, Мазан, Федчук, Кусюк) обвинувачуються в організації вчинення з 18-го по 20 лютого 2014 року у складі злочинної групи незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, перевищення працівниками правоохоронних органів влади та службових повноважень, умисних вбивств та закінчених замахів на вбивства, заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, а також організації терористичного акту.

Постскриптум

Попри всі складні і трагічні реалії сьогодення, ми повинні розуміти, що провадження у справах Майдану все одно потребують уваги суспільства. Такий громадський контроль є вкрай важливим, аби довести ці справи до вироків. Адже судові рішення, які набрали законної сили – це не тільки про покарання винних, а і про встановлення реальних обставин та осіб, які вчиняли злочини під час Революції Гідності. 

І чи вдасться нам досягти результату, також залежить від небайдужості та уваги кожного з нас. 

—

Адвокатська дорадча група, опубліковано у виданні НОВИНАРНЯ

Читайте також: 

• Справа одіозних суддів Кицюка і Царевич: прокурори зачитали обвинувачення
• Як суддівська мафія й досі тягне мільйони з карманів українців у свої
•  У справах Майдану передано до суду обвинувальний акт на київського суддю
• “Ми вважаємо початком війни 30 листопада 2013 року”
• Євгенія Закревська про аеророзвідку та "справи Майдану": "Багато хто у війську хоче, але не може потрапити на передову"
• «Мені кажуть, що я нічого не зміню»: як експрокурор справ Майдану Горбатюк бореться з бюрократією в армії
• Продажні судді поскаржилися у Вищу раду правосуддя на відомство, яке їх викрило
• Судитимуть киянина, який стріляв по майданівцях під час Революції Гідності
•  Родичі Героїв Небесної сотні бояться розвалу розслідування справ Майдану