Гробова тиша. Вирок суду вбивцям активістів Майдану лише спантеличив

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Вирок по цій справі судді і присяжні обговорювали та писали в нарадчій кімнату майже рік. Вдень 18 жовтня головуючий суддя Сергій Дячук презентував публіці цей вердикт на 1700 сторінках і оголосив стисло його суть. Вбивці є, але реального покарання вони не понесуть.

Суд у Києві ухвалив вирок бійцям міліцейського спецпідрозділу "Беркут", визнавши частину з них винними в розстрілах на Майдані. Це відбулось майже 10 років тому на антиурядовій акції протесту в самому центрі Києва, зазначає BBC Україна. І фактично поклало початок подій, що вилились в російсько-українську війну.

Морозний ранок 20 лютого 2014 року. Я, ще недосвідчений журналіст, в недолугій будівельній касці, поспішаю в центр Києва. Тут вже три місяці триває наймасштабніша і найкривавіша акція протесту в історії України, відома як Євромайдан або "Революція Гідності".

Читайте також: Підозрюваний по важких статтях по справі Майдану залишився на свободі

мвс

АВТОР ФОТО, GETTY IMAGES / Суд визнав, що саме спецпідрозділ "Беркут" винуватий в розстрілі людей під час Євромайдану

Близько 9-ї ранку, вулиця Хрещатик затягнута димом від вогнищ, що розпалюють мітингувальники поряд зі своїми наметами. На передньому краю табору протестувальників, за останніми барикадами загострюється протистояння – біля Жовтневого палацу на вул. Інститутській лунають крики і постріли. Цей звук важко з чимось сплутати – немов батогом б'ють по шматку металу. Поспішаю туди.

– Ховайся за колону! Працюють снайпери!, – літній "майданівець" стрімко смикає мене за рукав і тягне за колони Жовтневого палацу.

Постріли продовжуються, повз нас проносять тіла вбитих людей. В той день невідома група людей в чорному камуфляжі з жовтими стрічками на рукавах вб'є майже півсотні беззбройних протестувальників і поранить ще 80.

Ця подія увійде в історію як "розстріли на Майдан". Вона стане кульмінацією Революції Гідності і прологом до великої російсько-української війни.

Читайте також: Лише 14% «суддів Майдану» звільнені після Революції Гідності – адвокат

Основна інформація про "справу Майдану":

  • у березні-квітні 2014 року правоохоронці затримали трьох перших підозрюваних "беркутівців": Дмитра Садовника, Сергія Зінченка і Павла Аброськіна. В жовтні того ж року Садовник втік з-під домашнього арешту і переховується в РФ.

  • у лютому 2015 року були затримані ще двоє бійців – Сергій Тамтура і Олександр Марінченко. В червні того ж року був затриманий ще один підозрюваний – Олег Янішевський.

  • у травні 2016 року Святошинський райсуд Києва почав розглядати об'єднану справу проти цих "беркутівців", тобто усіх, крім Садовника.

  • їх звинуватили у причетності до вбивства 48 і поранення 80 людей на вул. Інститутській біля Майдану Незалежності, викраденні зброї, перевищенні повноважень і вчиненні терористичного акту. Усім "беркутівцям" загрожувало довічне позбавлення волі.

  • 28 грудня 2019 року Апеляційний суд відпустив з-під варти усіх обвинувачених "беркутівців". Їх передали в Росію в рамках обміну полоненими. Взамін Україна отримала своїх військових розвідників, затриманих на окупованому Донбасі.

  • у лютому 2020 року двоє звільнених "беркутівців" – Сергій Тамтура і Олександр Марінченко – добровільно повернулись в Україну.

  • у листопаді 2020 року суд за їхньої участі відновив розгляд справи про розстріли на Майдані.

  • у листопаді 2022 року суд завершив розгляд справи і пішов до нарадчої кімнати.

  • 18 жовтня 2023 року суддя Сергій Дячук проголосив вирок. Він набуде чинності після апеляційного розгляду.

Історія найгучнішого процесу

мвс

АВТОР ФОТО, МВС / Група людей в чорному камуфляжі з жовтою стрічкою на руках відходить з-під Жовтневого палацу і веде вогонь по мітингувальниках. Слідство ідентифікувало їх як бійців спецроти київського "Беркуту"

Встановити і засудити тих невідомих "людей в чорному" – це завдання, яке публічно ставить перед собою нова українська влада, що прийшла на хвилі перемоги революції і втечі президента Віктора Януковича в Росію.

З різних боків лунають різноманітні версії, хто міг бути тими загадковими "снайперами". Кажуть про російських, литовських, американських і навіть грузинських спецпризначенців. Однак, вже восени 2014 року українські правоохоронці заявляють, що вийшли на слід підозрюваних.

Доволі неочікувано, ними виявляються українці – бійці спецроти київського "Беркуту" – підрозділу міліції, створено для придушення масових заворушень.

Це так звана "чорна рота" під керівництвом однорукого майора Дмитра Садовника. Слідство каже, що він і ще 20 його бійців на виконання вказівок керівництва держави почали стрілянину по мітингувальниках на Майдані.

Читайте також: Справи Майдану: обвинувачений у вбивстві журналіста Сергієнка втік з України: "дирявий" кордон, прогнивший суд, непокараний виродок Генадій Бобов

Довести це було надзвичайно складно. По-перше, як я вже зазначав, вбивці були в масках і камуфляжі, по-друге, всю зброю київського "Беркуту" вивезли і знищили. Її залишки правоохоронці знайшли у водоймі на околиці столиці лише в лютому 2016 року. І найголовніше – більшість міліцейського керівництва і безпосередньо "беркутівці" втекли в Росію, а ті, хто залишився, навідріз відмовлялись давати свідчення.

Проте навесні 2014 року силовикам вдалося затримати деяких з бійців спецроти "Беркуту". Ними виявились командир Дмитро Садовник і його підлеглі Павло Аброськін і Сергій Зінченко. І якщо двоє останніх опинилися під арештом, то їхній командир зміг в жовтні того ж року втекти в окупований Крим, скориставшись тим, що Печерський райсуд Києва не продовжив вчасно його утримання під вартою.

В 2015 році правоохоронці затримали ще двох бійців "чорної роти" Сергія Тамтуру і Олександра Марінченка, а також заступника начальника київського полку "Беркут" Олега Янішевського.

мвс

АВТОР ФОТО, UNIAN / Колишні бійці "Беркута" в київському суді. Зліва-праворуч: Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олександр Марінченко, Олег Янішевський і Сергій Тамтура

Врешті-решт, минув рік і усіх п'ятьох заарештованих "беркутівців" почали судити. Процес відбувався в складі суду присяжних, що є новим механізмом для українського правосуддя.

Це, а також звичні проблеми української Феміди, такі як недосконале законодавство, брак кадрів, недостатнє технічне забезпечення і фінансування, вказували на те, що судовий процес "найважливішої справи в історії України" буде тривалим і непростим.

Так і сталося. Попри те, що судові засідання зазвичай проводились двічі на тиждень, розгляд справи затягнувся на понад 7 років.

Загалом провели 320 засідань, під час яких допитали 245 осіб, зокрема і колишнього президента Януковича по відеозв'язку з Росії.

Якщо на перші засідання приходили натовпи журналістів і політиків, то в останні роки судова зала була майже порожня. Вирок у цьому провадженні теж не викликав ажіотажу серед ЗМІ.

Читайте також: Сергій Горбатюк: «Дії керівництва Генпрокуратури виглядають як дрібне шулерство»

Фатальний обмін

мвс

Обвинувачені Аброськін і Янішевський сміються під час засідання суду в грудні 2019 року. На цьому засіданні судді ухвалять звільнити їх з-під варти для процедури обміну полоненими з Росією

Чому так сталося? Одна з причин – в грудні 2019 року нова влада на чолі з Володимиром Зеленським пішла на радикальний крок і виконала побажання Росії, відпустивши усіх "беркутівців" з-під варти для участі в процесі обміну полоненими.

Провести таку операцію просто розчерком пера президента було неможливо. Група прокурорів, що роками вела цей процес, заявила демарш і відмовилась клопотати перед судом про звільнення обвинувачених з-за ґрат.

Тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка був змушений негайно змінювати цих прокурорів на "лояльних". В результаті, за декілька днів до Нового року усі п'ятеро підсудних вийшли на волю, попри протести активістів в суді і біля Лук'янівського СІЗО.

"З приводу "Беркуту". Так, це була умова (Росії, - Ред.). Рішення було прийняте складне. Але я вважаю, що наші військові та журналісти - герої. Для нас пріоритет повернути наших людей. – пояснив цей обмін Зеленський. – Я з повагою ставлюся до тих, хто втратив близьких на Майдані. Ми, на жаль, не можемо їх повернути. Але ми можемо повернути живих".

Далі доля Янішевського, Зінченка, Аброськіна, Тамтури і Марінченка склалася по різному. Останні двоє через декілька місяців вирішили повернутись в Україну і продовжити доводити свою невинуватість у суді. Можливо мотивом було те, що, дійсно, саме проти цих двох слідство мало найменше доказів їх безпосередньої участі у вбивстві людей.

мвс

Беркутівці Олександр Марінченко (зліва) і Сергій Тамтура після обміну повернулись в Україну і продовжили ходити в суд

Інші "беркутівці" залишись на окупованих Росією територіях Донбасу і деякі з них, за даними прокуратури, навіть доєднались до збройних формувань бойовиків "ДНР".

Тим не менш, надалі слід їх губиться. Де вони зараз? Чи отримали вони як і інші бійці "Беркута" російські паспорти і посади в міліції РФ? Чи брали участь у війні проти України? Відповідей на ці питання не мають ні їхні адвокати, ні слідство.

Через ситуацію, пов'язану з обміном, а потім повернення частини обвинувачених, а також через недосконалість українського закону про заочне судочинство, справа Майдану знову стала на паузу. В 2020-21 роках розгляд відновився і дійшов до фінального етапу.

Вирок по цій справі судді і присяжні обговорювали та писали в нарадчій кімнату майже рік. Вдень 18 жовтня головуючий суддя Сергій Дячук презентував публіці цей вердикт на 1700 сторінках і оголосив стисло його суть. Що ж вирішив суд?

Читайте також: Суди у справах Майдану: скасування засідань, нерівнозначні вироки "тітушкам" та "беркутівцям"

Рішення суду

По-перше, суд визнав, що київський "Беркут" дійсно вчинив 20 лютого 2014 року масове вбивство беззбройних протестувальників на вул. Інститутський в центрі Києва.

Жодної "третьої сили", "загадкових снайперів" там не було, наголосив суд.

Але безпосередню причетність до вбивств вдалося довести лише у трьох з п'яти обвинувачених.

Згідно з рішенням суду, підполковник міліції Олег Янішевський близько 9-ї ранку 20 лютого віддав наказ своїм підлеглим відкрити вогонь по протестувальниках на Майдані. Вони начебто мали прикрити евакуацію правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу.

Суд встановив, що в той день зі штатної зброї, закріпленої за бійцями Аброськіним, Янішевським і Зінченком, вбили не менше 31 людини і поранено ще 44.

Відповідно, суд вирішив за масове вбивство громадян заочно присудити Янішевському довічний термін позбавлення волі, а Аброськіну і Зінченку – по 15 років.

Доказів, що Тамтура і Марінченко також причетні до вбивств на Майдані, суд присяжних не знайшов.

Першого взагалі виправдали за усіма статтями, бо йому також інкримінували вчинення теракту і викрадення зброї.

Марінченка також виправдали за більшістю статей обвинувачення, окрім перевищення службових повноважень, що супроводжувалось насильством (ч.2 ст.365 Кримінального кодексу).

За цією статтею він отримав 5 років тюрми, які вже давно відбув, враховуючи "закон Савченко" (закон про врахування 1 дня в слідчому ізоляторі як 2 днів тюремного покарання).

Читайте також: "Cудді", що звільнили ексберкутівців, ухвалювали незаконні, антиукраїнськ рішення

суд

Головуючий суддя Сергій Дячук зачитує резолютивну частину вироку, 18 жовтня 2023 року. Повний текст судового рішення ще не оприлюднили публічно

Таким чином, жоден з обвинувачених в одному з найбільш кривавих епізодів української історії не опинився за ґратами після вироку. Більш того, суд зняв з усіх "беркутівці" обвинувачення в тероризмі. Саме цей факт обурив прокуратуру.

"Ми безумовно будемо оскаржувати цей вирок. Усіх виправдали за статтею про тероризм, нас категорично не влаштовує така кваліфікація", – сказав ВВС Україна прокурор Олексій Донськой.

Адвокати "беркутівців", як і їхні клієнти, виглядали задоволеними після засідання. Хоча заявили, що також планують подати апеляцію.

Читайте також: Розстріли на Інститутській: потерпілі заявили відвід новим прокурорам

"Нас не влаштовує вирок в частині тих обвинувачених, яких визнали винними в скоєнні навмисних вбивств. Ми стверджуємо, що навмисних вбивств не було, – сказав ВВС адвокат Стефан Решко. - Трагедія, яка сталася 20 лютого 2014 року, стала наслідком протиправних дій деяких осіб з-поміж мітингувальників".

Юрист також звернув увагу, що суд не встановив наявності будь-якого наказу вищого керівництва держави на розстріл мітингувальників, про що раніше заявляла прокуратура.

Відвідавши сотні резонансних судів в Україні завжди привертав увагу такий момент. Залежно від рішення суду присутні в залі найчастіше або аплодували суддям або кричали "Ганьба".

Вранці 18 жовтня вирок суду по справі Майдану усі присутні зустріли гробовою тишею.

Олег Черниш, опубліковано у виданні BBC Україна


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У середу негода вируватиме на заході та півночі України
19:02
NYT: Зростають тиск і політичне втручання у роботу ЗМІ в Україні
18:49
Коломойський попрощався з нелояльним Мустафою: Кабмін звільнив Найєма з посади голови Агентства відновлення
18:42
Після чисельних скандалів Рада нарешті дозволила фінансувати підрозділи Сил оборони з місцевих бюджетів
18:03
Костянтин Корсун: Про Резерв+ і бардак у владі
16:44
Криптобиржи без верификации: как избежать мошенничества
16:11
10 тисяч військових і 450 одиниць техніки: на Луганщині росіяни зібрали "ударний кулак" − DeepState
15:20
Чиновниці РДА нарахували мільйони соцвиплат родичам і друзям
14:18
Розкрадання 88 млн грн на ремонті офісу тотально корумпованої Держміграції: отримав підозру екскерівник ДМС
13:42
Син посадовця Вінницького комісаріату, вимагав 20 тисяч доларів США за оформлення виїзду за кордон

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]