Незважаючи на бажання наших західних партнерів якнайшвидше заморозити війну між Росією та Україною, російська влада не збирається завершувати військову агресію, намагаючись нав’язати українцям кремлівський ультиматум.

Зі слів російських дипломатів, Кремль продовжує наполягати на виведенні українських Збройних сил з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і визнання їх, де-юре, російською територією зі сторони України.

Кремль також вимагає демілітаризації та денацифікації нашої країни, що означає політико-ідеологічний контроль Росії над Україною та обмеження українського внутрішнього суверенітету, до того ж російська влада прагне отримати від Заходу скасування санкцій введених проти Російської Федерації.

Читайте також: Війна Путіна й розуміння військової економіки РФ [2]

Представники російської влади чудово розуміють, що повна перемога Росії над Україною не можлива без спровокованої ними внутрішньої кризи і внутрішнього протистояння в Україні, тому корпорація чекістів намагається зараз, імітуючи “мирні переговори”, досягнути цього результату. Варто визнати, що вже зараз імітація мирних консультацій дозволила Кремлю посилити протиріччя між Україною і її західними партнерами, граючи на ілюзіях західних політиків.

Використовуючи нерішучість Заходу, путінський режим зараз надсилає сигнал до Грузії, Молдови, Вірменії, Казахстану, Азербайджану про те, що Захід ненадійний партнер, який не має волі до довгого протистояння та підтримки. Тому, якщо ці країни не бажають залишитися сам на сам з Росією, отримавши війну та зруйновані міста на своїй території, ставши жертвою як Україна, їм варто враховувати інтереси Кремля. Зараз же цей наратив активно використовують грузинські прокремлівські політики, залякуючи громадян Грузії прикладом постраждалої України.

Фактично, Кремль, використовуючи переговори, намагається знищити репутацію Заходу, підірвавши до нього довіру, заяви ж кремлівських посередників від “партії миру” про готовність до компромісу [заморожування війни] і обміну українських територій на інші українські території, є кремлівською грою в доброго та злого поліцейського.

Читайте також: Примус до агресії. Чому РФ зацікавлена в зростанні світового насильства [3]

З точки зору багатьох російських політиків і силовиків, заморожування війни на нинішній лінії фронту буде визнанням поразки Росії, оскільки жодна стратегічна мета щодо України не була досягнута Кремлем. Росія не встановила політичний контроль над Україною, третій рік поспіль бойові дії продовжуються на Донбасі, жоден обласний центр не контролюється росіянами, війна перенесена вже на територію Російської Федерації, фактично для російської влади зараз не існує жодних стимулів зупиняти військову агресію.

Надії ж багатьох західних політиків, що саме зменшення військової допомоги для України, змусить українську владу погодитись на заморожування конфлікту, не припинять війну, а будуть мотивувати Кремль продовжувати агресію, захоплюючи нові території нашої країни. Варто пам’ятати, що раніше припинення безпекової допомоги Україні від США більше ніж на пів року, не спонукало Кремль зупинити бойові дії, а навпаки дозволило Росії посилити свій наступ.

Читайте також: Полюс для сірих та убогих диктаторів [4]

Колективний Путін [російська еліта] рахується лише з силою, без зупинення наступу російських окупантів в Донецькій області й вичерпання їхніх ресурсів для наступу, Кремль не припинить військову агресію проти України. Російські технократи вважають, що у Росії для ведення війни високого рівня інтенсивності, вистачить ресурсів ще максимум на 1 рік, тому Росія зараз поспішає, намагаючись захопити якнайбільше українських територій, поки у неї існують для цього можливості.

Дефіцит робочої сили, економічні проблеми, які будуть наростати, протиріччя між групами впливу не дозволять Росії вести війну нескінченно довго і лише помилки Заходу можуть подарувати їй перемогу. Фактично, зараз головним спонсором путінської Росії є Китай, з точки зору російських технократів без допомоги Піднебесної, Російська Федерація не була б здатна продовжувати війну на виснаження. Тому поразка України стане перемогою Китаю, який покаже слабкість і ненадійність США на прикладі нашої країни для країн Індо-Тихоокеанського регіону.

Читайте також: Штайнмаєр: путін особисто винен у перетворенні на попіл європейського порядку безпеки [5]

Підтримка України є набагато більш рентабельною за її відсутність, бо, наша країна, в разі програшу, посилить Росію за рахунок природніх ресурсів та сотень тисяч військовослужбовців з прекрасним бойовим досвідом ображених на Захід. Тож у американських і європейських політиків є простий вибір, або вони допоможуть Україні зупинити послаблену передкризову путінську Росію, яка намагається взяти Захід на геополітичний понт [зіграти на страхах], або в іншому випадку, за рахунок нашої країни, відбудеться відродження нової Російської імперії.

—

СТЕФАН ЗАКРЕВСЬКИЙ для «Аргумент» [6]

В тему: 

•  Чому з російським воєнним злочинцем Путіним не ведуть переговорів [7]
• Путін просто психопат і садист чи щось гірше і страшніше? [8]
• Психиатр Джеймс Фэллон: Путин — психопат с признаками садиста [9]
• Чи справді Путін психічно хворий? Чи здатен він натиснути «ядерну кнопку»? [10]
• Теперь Путин – Каддафи [11]
• Путинский рейх несет такую же угрозу человеческой цивилизации, какую нес режим Гитлера [12]
• Осмысление немыслимого в Украине. Что произойдет, если Путин нанесет ядерный удар? [13]
• Как Путин хотел уничтожить украинский народ, но в итоге укрепил украинскую идентичность [14]