Чому з російським воєнним злочинцем Путіним не ведуть переговорів

Версия для печати

 Із Росією ніхто не хоче вести переговори, скаржився на камеру кілька разів за останні дні Володимир Путін. Він хотів би домовитися про мир чи перемир'я – а переговорів немає. Чому з Путіним не ведуть переговори? 

Це не таке просто питання, як може здатися, пише Костянтин Сонін, економіст, професор Чиказького університету у виданні The Moscow Times. Проте не ведуть: з двох причин.

Перша причина лежить на поверхні, але її Путін не розуміє і про неї ніхто не може сказати. Це «картинка війни».

Друга причина набагато важливіша, вона структурна — відсутність у Путіна можливості взяти на себе зобов'язання, що пов'язують. Насправді справа саме в ній, у структурній причині.

Картинка війни

З 24 лютого 2022 року першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну основна картинка у світових новинах — це житлові будинки в українських містах, зруйновані російськими ракетами, вбиті та поранені мирні українці, жінки, старі та діти, біженці на дорогах. Ця війна для звичайної людини у світі — фотографії розстріляних російськими солдатами мирних жителів у Бучі, розкопані масові поховання у звільненому Лимані та Ірпені, затоплені будинки після руйнування греблі на Каховській ГЕС. І це все — відповідальність Путіна та його міністрів та генералів. Яким би цинічним не був західний політик, він не може вести переговори з Путіним, тому що проста людина в її країні бачить, що відбувається на фронті та в тилу. Як вести переговори з тим, хто є відповідальним за цю війну?

Розстріляні росіянами жителі Бучі. Фото: Вадим Гирда / AP Photo

Читайте також: Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z»

Цей факт, що війна вестиметься – реально – у прямому ефірі, вочевидь, не очікувався тими, хто її готував та починав. Колони російських танків на українських дорогах, ракетні та бомбові удари по житлових кварталах та цивільній інфраструктурі — це все на телеекранах та перших сторінках газет із тією частотою, з якою це відбувається. Нехай не в прямому ефірі, вбивства мирних жителів у Бучі та Ірпені зафіксовані десятками інформаційних агенцій та міжнародних організацій. Це перша в історії людства війна, яку світ спостерігає як вона є, наживо. Ті, хто розпочав цю війну, природно сприймаються як злочинці, а не як ті, з ким ведуть переговори.

Розстріляні росіянами жителі Бучі. Фото: AFP

Складність для Путіна та його найближчих соратників полягає ще й у тому, що вони, звісно, ​​не розуміють, яку картинку бачить увесь світ. Вони живуть у своїй, спеціально створеній картинці, в якій не було ні камер для катувань заарештованих під час окупації Херсона, ні розстрілів мирних жителів та беззбройних полонених російськими солдатами в Бучі, ні розбомбленого російською авіацією театру в Маріуполі, в якому сховалися від бомбардувань жінки та діти. Не тільки у путінському світі цього немає, але, якби в нього зараз знайшовся адекватний радник, він не міг би це сказати Путіну! У путінській Росії заборонено говорити правду про війну, навіть якщо це потрібно з цинічних, прагматичних міркувань.

Читайте також: Україна пам’ятає про кожен випадок звірств, вчинений на її території російськими виродками

Путіну мали б сказати: щоб створити можливість для переговорів, потрібно призначити публічно розслідування злочинів на окупованих, а потім звільнених територіях. Потрібно вивести на судові процеси керівництво 64-ї мотострілецької бригади, а може й усієї 35-ї та 36-ї армій Східного військового округу, 331-ї та 137-ї парашутно-десантних полків, 104-ї та 234-ї десантно-штурмових. полків та інших військових підрозділів, які, як увесь світ знає, відповідальні за вбивства мирних жителів у Бучі. Приблизно покарати офіцерів та солдатів, які безпосередньо відповідають за злочини. Те саме за іншими ключовими епізодами.

Те саме стосується тих, хто міг би вести переговори. Хто вестиме переговори з Лавровим, Полянським, Антоновим та їм подібними «дипломатами», які на блакитному оці, публічно брехали всьому світу про ту ж Бучу? Але хто може це сказати Путіну? Хто може відповісти йому на запитання - «Чому з нами не ведуть переговори?», якщо відповідь на це питання - злочин за путінськими законами. 

«Інформаційний міхур», у якому живе Путін та його оточення – це не публіцистична метафора. Це потужна інституційна структура, закони та люди, які сидять у в'язниці за цими законами. Путін не знає, як бачить російсько-українську війну весь великий світ, і не може це дізнатися.

Структурна причина

«Картинка війни» — важлива причина, через яку президент України Зеленський та західні політики не ведуть переговори з Путіним. Але не найважливіша. Так, вести переговори з людиною, яка віддала наказ про початок загарбницької війни і вимагає визнання своїми завойованих територій, важко через внутрішньополітичні обмеження. Важко, але можливо. Переговори колись вели і з Полом Потом, кривавим маніяком гіршим за Сталіна чи Мао, і з Каддафі, майже настільки ж кривавим диктатором, і з Арафатом, відповідальним за терракти проти цивільних осіб, та з іншими лідерами, надто токсичними, щоб це можна було робити це привселюдно. Зрештою, професійні дипломати — це по суті лікарі, які лікують незалежно від моральних якостей пацієнта.

Читайте також: Встановлено особистість російського "офіцера", який віддавав наказ бомбити Драмтеатр та пологовий будинок в Маріуполі

Складність у тому, що переговори з Путіним безглузді на даному етапі, оскільки він зі свого боку нічого не може пообіцяти. На словах може, але реально ці обіцянки нічого не варто. За двадцять із гаком років свого правління він пообіцяв буквально що завгодно — його підпис стоїть перед договором про кордон з Україною, наприклад. І це все він порушив. За останні два роки практично кожну свою обіцянку він порушив. 

Знов-таки, сам Путін про це, може, й не знає. Я підозрюю, що це страшний ризик для його підлеглих — нагадати йому, що він говорив за місяць перед вторгненням, рік чи навіть тиждень тому. Але всі інші знають, що він порушує всі свої обіцянки. Який би прагматичний і цинічний не був би переговорник, у чому сенс таких переговорів?

Звичайно, нездатність Путіна брати зв'язуючі зобов'язання — такі зобов'язання, які він не міг би не виконати, навіть якби потім захотів — це не проблема особисто Путіна. Це інституційна проблема. Ось тут знадобився б парламент, але він повністю зруйнований — у тому сенсі, що всі знають, що який би закон депутати не прийняли, завтра вони можуть скасувати його на запит адміністрації.

Читайте також: Правда про війну та окупацію від переживших російську навалу українців

На відміну від країн, де парламенти працюють — у Росії-2023 це не є джерелом незалежних гарантій чогось. Це не механізм, що дає зв'язуючі зобов'язання. Так само про будь-який російський інститут — що міністерства, що регіональні адміністрації. Вони не можуть бути джерелом незалежних гарантій. Обіцянки Путіна, які б він не дав, не можуть бути нічим підкріплені.

Не дивно, що ніхто на Заході не розраховує на переговори з Путіним, див. вище, як можна домовитися з людиною, яка обов'язково порушить домовленості? Навіть якщо він зараз не хоче їх порушувати і свято у це вірить, ніщо в Росії не зможе змусити його ці домовленості виконати. Саме тому поточний план — без переговорів до знищення угруповання російських військ на українській території, гарантії безпеки України після війни через вступ до НАТО — є єдиним реалістичним навіть для найпроженніших циніків.

—

Костянтин Сонін, опубліковано у виданні The Moscow Times

В тему:

• Путін просто психопат і садист чи щось гірше і страшніше?
• Психиатр Джеймс Фэллон: Путин — психопат с признаками садиста
• Чи справді Путін психічно хворий? Чи здатен він натиснути «ядерну кнопку»?
• Теперь Путин – Каддафи
• Путинский рейх несет такую же угрозу человеческой цивилизации, какую нес режим Гитлера
• Осмысление немыслимого в Украине. Что произойдет, если Путин нанесет ядерный удар?
• Как Путин хотел уничтожить украинский народ, но в итоге укрепил украинскую идентичность