До 80-річчя Української повстанської армії (відзначається 14 жовтня) і Дня захисника України Служба зовнішньої розвідки України на підставі архівних документів публікує низку матеріалів про історію створення УПА, її структуру, озброєння, тактику, кадровий склад і його вишкіл. Окрему увагу приділено особливостям діяльності розвідувальних підрозділів повстанців під час Другої світової війни і після її завершення в умовах глибокого підпілля.

Символічною датою створення УПА прийнято вважати 14 жовтня 1942 року. Ця дата була закріплена постановою Української Головної Визвольної Ради, у якій зазначається: «В м. жовтні 1942 р. на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанській Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА».

Читайте також:  Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України [2]

Документи, що зберігаються в Галузевому державному архіві СЗР України, конкретизують часові межі утворення УПА. Водночас у них, як і в матеріалах дослідників українського національно-визвольного руху, згадується про Українську повстанську армію отамана Тараса Боровця (Бульби), створену в березні 1942 року на базі військової формації «Поліська Січ», яка діяла на поліських теренах Рівненської та Житомирської областей ще на початку Другої світової війни.

Так само є згадування і про формування Української повстанської армії в січні–лютому 1943 року на базі боївок і відділів ОУН (б). Відтак новопостала УПА в подальшому діяла під егідою ОУН (б), а Тарас Боровець підпорядковані йому загони змушений був перейменувати на Українську народно-революційну армію (УНРА).

Постанова про заведення справи, в якій зібрані різнопланові матеріали про УПА, датована 23 жовтнем 1943 року. У ній зазначається: «Я, ст. оперуповноважений 1 відділу 4 Управління НКДБ УРСР ст. лейтенант держбезпеки Долуда, розглянувши оперативні матеріали, які надійшли до 4 Управління НКДБ УРСР про контрреволюційну повстанську діяльність озброєних банд українських націоналістів, які називають себе Українською Повстанською Армією – УПА, постановив: «Завести літерну справу на контрреволюційне формування українських націоналістів, так зв. УПА, зареєструвавши її в обліковій групі 4 Управління НКДБ УРСР із забарвленням «Укр. нац. к-р» (повстанство)».

Невдовзі за підписом народного комісара державної безпеки УРСР Сергія Савченка всім начальникам обласних управлінь НКДБ було розіслано орієнтування від 23 березня 1944 року «Про виникнення і діяльність «Української Повстанської Армії (УПА)». Нині цей документ, попри те, що він складався в надрах НКДБ і може містити викривлену тенденційну інформацію про тогочасний український визвольний рух, є своєрідним джерелом для подальшого дослідження історії УПА. Нижче наводяться витяги з цього документу (зі скороченнями).

Читайте також:  Что путин не понял про украинцев [3]

«Не дивлячись на жорсткі репресії з боку німців, ОУН бандерівського спрямування не лише не була ліквідована, але й значно збільшила свої лави, організувавши до початку 1943 року майже скрізь в Україні свої підпільні осередки і бойові групи».

«…В умовах зростаючої ненависті широких верств населення до окупантів, ОУН бандерівського спрямування вміло, використовуючи цю ненависть, повела за собою частково і соціально близькі нам елементи.

У подальшому, продовжуючи небезуспішно грати на цій ненависті, бандерівці розпочали створювати своєї озброєні сили і створили так звану «Українську Повстанську Армію», оголосивши її «єдиною суверенною владою на звільнених землях України», а ОУН у звʼязку з «новими» завданнями, на відміну від мельниківської течії, перейменували в «Організацію українських націоналістів самостійників-державників» – ОУН(СД), яка ставила своїм завданням боротися за Українську самостійну соборну державу – УССД».

«Докладно історія виникнення і діяльності УПА на підставі здобутих із різних джерел відомостей і документальних матеріалів має такий вигляд:

30 червня 1941 року Степан Бандера явочним порядком скликав у Львові «Українське національне зібрання», яке проголосило створення Української держави і опублікувало у звʼязку з цим спеціальну декларацію.

На чолі українського національного «уряду» Бандера поставив свого заступника в ОУН Ярослава Стецька.

Одночасно Бандера почав формування так званої «Української національної армії».

Однак німці запропонували Бандері розпустити сформований «уряд» і анулювати опубліковану декларацію. Бандера відмовився виконати цю вимогу, після чого німці заарештували Бандеру, Стецька та інших активних учасників ОУН і цим поклали край існуванню «Українського уряду».

Всій німецькій окупаційній владі в Україні 19 листопада 1941 року була надіслана директива, яка вимагала не допускати до органів самоврядування й поліції прихильників бандерівського руху, а 25 листопада 1941 року німці видали наказ про їх знищення.

Внаслідок масових репресій, що розпочалися з боку німців стосовно бандерівців, останні перейшли на нелегальне становище і розпочали активну роботу зі створення підпільних оунівських організацій і бойових озброєних груп «боївок».

Протягом 1942 року бандерівці здійснили велику роботу зі створення широкої мережі підпільних озброєних бойових груп на території Західної України.

У березні 1943 року на основі цих бойових груп бандерівським Проводом ОУН розпочалося формування так званої «Української Повстанської Армії» (УПА), на чолі якої спочатку стояв такий собі «Юрко» (оунівський псевдонім), а в травні 1943 року – такий собі Клим Савур у званні «Головнокомандувача УПА»…

Читайте також: Князь Костянтин Острозький: бив московитів, коли це ще не було мейнстрімом [4]

Із розділу «Програмні положення УПА»

«ОУН і УПА на сторінках своїх нелегальних видань, зокрема й листівок і відозв, поширює «програмні» положення й настанови УПА, суть яких зводиться до такого.

Політична боротьба українського народу за Українську державу увійшла в нову фазу. Це обумовлено зростанням внутрішніх сил українського народу і зовнішньою політичною ситуацією. Проявом організаційної боротьби за Українську державу є «Українська Повстанська Армія (УПА)».

УПА, захищаючи український народ від терору окупантів, створює озброєну силу, яка закріпить завоювання української національної революції і, втілившись в українську народну армію, стане на захист УССД проти зовнішніх ворогів.

УПА – це озброєна сила українського народу; вести боротьбу в лавах УПА – це почесний обовʼязок кожного громадянина України.

УПА бореться:

За самостійну соборну українську державу на українській землі.

За новий справедливий лад і порядок в Україні без панів, поміщиків, капіталістів і більшовицьких комісарів.

За новий справедливий міжнародний лад і порядок у світі, що ґрунтується на основі поваги прав кожного народу і його незалежного всебічного розвитку у власних державних формах.

Проти німецьких і московських імперіалістичних загарбників, які прагнуть до поневолення і знищення українського народу.

Проти імперіалістів як джерела воєн і поневолення народів.

Більшовицьких парашутистів УПА вважає передовим загоном московських імперіалістів і знищує їх нарівні з німецькими грабіжницькими бандами.

Сьогодні УПА – це не партизанщина. Це зародок майбутньої української збройної сили, це майбутня українська народна армія, яка вже нині збагачується всіма видами зброї, навченими рядовими і командними кадрами.

УПА бореться проти імперіалістів, які поневолюють один народ іншим, і тому веде нещадну боротьбу як з гітлерівською Німеччиною, так і з більшовицькою Москвою. Ці два імперіалісти бʼються між собою за те, кому з них політично й економічно владарювати в Україні.

Визнаючи право кожного народу мати власну національну державу на своїй території, УПА закликає всі поневолені народи Європи й Азії до спільної боротьби проти московських і німецьких імперіалістів».

Читайте також:  Досвід УПА у боротьбі з окупантами: чи не час знову для «АБН»? [5]

Із розділу «Практичні завдання УПА»

«За агентурними даними, показаннями захоплених учасників УПА і документами встановлено, що нині УПА ставить перед собою і активно втілює в життя такі практичні завдання:

1. Збройна боротьба з партизанами і Червоною армією у випадку її просування територією Західної України.
2. Підготовка і залишення в тилу Червоної армії на звільненій від окупантів території озброєних банд для диверсійної, терористичної і повстанської діяльності, організація нападів і знищення партійних і радянських органів, колгоспів, напад на дрібні підрозділи Червоної армії і захоплення її обозів.
3. Підготовка кадрів оунівців для впровадження в лави Червоної армії, органи НКВС, НКДБ, міліції і радянсько-партійний апарат із завданням терору щодо командного складу Червоної армії, партійним і радянським активом та працівниками НКВС, НКДБ і міліції.
4. Підготовка і організація збройного повстання проти Радянської влади, створення таємних баз продовольства, фуражу, одягу, взуття, зброї і набоїв з цією метою.
5. Зривання мобілізації населення до Червоної армії шляхом націоналістичної пропаганди і примусового виведення всієї молоді до лісів. Зривання усіх заходів, які проводяться нами у звільнених районах».

(Джерело: ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. 7088. – Т. 1. – Арк. 4–12).

Читайте також: Львів у зашморгу чекістів [6]

—

Джерело: Служба зовнішньої розвідки України [7]

В тему:

• Ганьщина украинцев, предшествовавшая Новороссии [8]
•  Українізації ... України за радянських часів: скільки їх було? [9]
•  Не брат ты мне… Миф о трех «братских восточнославянских народах» [10]
• После гибели Сечи. Украинское казацкое «государство» на турецких землях [11]
• Границы раздора. Украинские земли, которые Россия не подарила Украине [12]
• Тарас Шевченко проти Імперії. Правителі Росії боялися його пророцтв [13]