Історія про участь росіян у Другій світовій війні «на іншому боці» неабияк псує пропагандистські кліше кремля. Будь-які намагання по-різному трактувати ті події розглядаються москвою як інструмент інформаційної війни проти російської держави і розтиражованих тез про вирішальну, ледве не одноосібну роль росіян у перемозі над нацизмом.

Про сотні тисяч росіян із тавром зрадників, колаборантів, запроданців, які співпрацювали з нацистами, намагаються не говорити. Особливо москву дратує будь-яка згадка про найвідомішого зрадника – генерала Власова.

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається справа, що розкриває зміст оперативних заходів нкдб урср проти «особистого ворога сталіна», встановлення його місцезнаходження, інфільтрацію у близьке оточення агентів-бойовиків для захоплення або знищення.   

Читайте також: Розсекречені архіви радянських спецслужб: Генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. Невідомі факти, світлини, вірші [2]

У листопаді 1943 року до 4-го управління нкдб урср з москви надійшов документ, де схвалювали заходи з оперативної розробки РОА й «російського комітету» на окупованій території України із впровадженням туди кваліфікованої агентури. Водночас наполягали на такому: «Вважаємо доцільним заходам, які готуються і проводяться Вами стосовно цих організацій, надати певну цілеспрямованість, що полягає в здійсненні необхідної підготовки і створенні умов для ліквідації голови «російського комітету», зрадника, колишнього генерал-лейтенанта Власова – надалі «Ворона» (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 1. – Арк. 26).

Для цього рекомендували шукати на звільнених територіях членів РОА, які не встигли відступити або потрапили у полон, перевербовувати, перевіряти на конкретних завданнях, навчати, перекидати за лінію фронту з метою впровадження у частини РОА і зрештою – для ліквідації Власова. При цьому акцентували увагу на тому, що А. Власов і німецькі органи безпеки вже знають про такий намір. Тож звертали увагу на необхідності конспірації та ретельного підбору легенди для кожного агента.

«Продумати легендування на звільненій території України «власівського підпілля» із членів командного і пропагандистського складу РОА, які не встигли евакуюватися з німцями. Легендоване підпілля використати для встановлення зв’язку зі ставкою «Ворона» і подальшого надсилання туди агентів-бойовиків для його ліквідації».

Водночас робилося багато спроб із виведення за лінію фронту і впровадження в частини РОА власної агентури нкдб. Зокрема 14 квітня 1944 року в тил німецьких військ були виведені агенти «Іванов» і «Васильєв» із завданням впровадження в штаб південного угруповання РОА і здійснення терактів проти командування штабу. Як зазначається в документах, 19 серпня 1944 року агенти повернулися, поставленого завдання не виконали, були запідозрені в зрадництві, згідно з поширеною тогочасною практикою, заарештовані і передані для подальшого провадження слідства до управління нкдб урср у Рівненській області.

Читайте також: Розсекречені архіви радянських спецслужб: Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх [3]

28 липня 1944 року за лінію фронту вивели агентів «Вікторію» і «Южну». Обидві жінки – лікарки, з хорошим знанням німецької. Під час окупації супроводжували ешелони з цивільними, яких вивозили на примусові роботи до Німеччини. Тоді ж побували в Берліні і познайомилися з тамтешніми білоемігрантами. Співробітники 4-го управління нкдб урср сподівалися, що це дасть змогу жінкам легше вступити до РОА і мати доступ до штабу.

«Культурність «Вікторії», приємна зовнішність і вміння привернути до себе співрозмовника, – зазначалося в одному з документів, –  дадуть їй змогу увійти до оточення «Ворона», а її вольові якості і бажання здійснити подвиг для спокутування своєї провини перед батьківщиною гарантують, що за сприятливих умов вона наше завдання виконає» (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 1. – Арк. 31).

В архівних документах є згадування про спробу впровадження агентури нкдб в Білостоцьку школу РОА № 2. У першому випадку йдеться про виведення в тил німецьких військ резидента «Сокола» –  колишнього військовослужбовця 107-го прикордонного загону військ нквс. У 1941 році він потрапив у полон і до 1943 року перебував у німецьких таборах. 

Там закінчив школу пропагандистів «Східного міністерства» і був відряджений у розпорядження Житомирського генералкомісаріату. Під час наступу красной армії потрапив у полон, невдовзі був завербований. У квітні 1944 року йому поставили завдання перейти лінію фронту, влаштуватися до Білостоцької школи РОА і створити там групу осіб для ліквідації А. Власова у разі відвідання ним школи. З таким самим завданням у травні 1944 року за кордон вивели резидента «Горського».

1 квітня 1945 року літаком у складі оперативно-чекістської групи «Шквал» на базу 4-го управління нкдб урср «Факел» доправили агента «Владімірова».  Ця база розташовувалася неподалік міста Добржиш (Чехословаччина), що за 37 кілометрів південно-західніше Праги. Агента навчили підривній справі і спорядили вибуховим пристроєм. Він мав завдання дістатися Праги і розшукати свого колишнього викладача по інституту, в якого ще до війни був дипломником. Викладач входив до складу «Комітету визволення народів росії». «Владіміров» повинен був завербувати вчителя і схилити до ліквідації Власова.

Район Праги був вибраний невипадково. Адже саме в цьому місті 14 листопада 1944 року був створений «Комітет визволення народів росії», який мав статус уряду в еміграції і армією якого стала РОА. Так само штаб цієї армії та окремі частини у той період розташовувалися неподалік від Праги.

На початку 1945 року нкдб активізував спроби засилання за лінію фронту агентів, резидентів і оперативно-чекістських груп. У москві не шкодували ані сил, ані засобів, аби лише знищити Власова. На переконання кремлівського керівництва той дискредитував не лише красную армію, а увесь російський народ, зокрема росіян, яких тоді за вказівкою сталіна дедалі більше прославляли як переможців, натомість применшували роль представників інших націй срср. РОА, яка одномоментно становила, за різними підрахунками, приблизно від 100 000 до 120 000 осіб, цей імідж неабияк псувала.

Читайте також: Розсекречені архіви радянських спецслужб. Юліан Ревай: «Нарід переболіє рану, збереже честь, нашу історію, нашу державу» [4]

Оперативні зведення з архівної справи, датовані 1945 роком, свідчать, що ця широкомасштабна операція з полювання на «Ворона» була в центрі уваги на найвищому рівні, і їй надавали дуже важливого значення.

Із радіозведення німецького радіо від 3 березня 1945 року:

«У середу Геббельс прийняв генерала Власова і шефа пропаганди «російської армії» Жиленкова. На нараді був вироблений план подальшої боротьби з більшовиками»

(ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 2. – Арк. 19).

Із радіозведення німецького радіо від 22 березня 1945 року:

«Нещодавно відбулася зустріч голови «Комітету визволення народів росії» генерал-лейтенанта Власова з начальником Управління казачих військ генералом від кавалерії Красновим.

Казачий загін під командуванням полковника Комонова взяв у полон 167 росіян, які на його пропозицію вступити до армії для боротьби з більшовиками погодилися за винятком 9 осіб…

До німецьких військ у боротьбі з більшовиками приєдналися великі сили казаків під командуванням генерала фон-Панвіц. Ці казаки мешкали в Радянському союзі»

(ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 1. – Арк. 45).

Читайте також: Розсекречені архіви радянських спецслужб: Михайло Ветухів. «За українську справу – з позицій Америки» [5]

Із радіограми нкдб від 19 березня 1945 року:

«Морському»

Негайно повідомте, які можливості маєте за справою Власова і Жилінкова.

У подальшому Власова іменуйте «Вороном», Жилінкова – «Зайцем».

Воронін»

(ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 1. – Арк. 41).

Із довідки нкдб  від 19 березня 1945 року:

«Морський» Вороніну

«Ворон» і «Заєць» перебувають у Братиславі. За першої нагоди будуть знищені. Підготовлено 4 особи, які відправлені з цим завданням»

(ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 1. – Арк. 55).

Із довідки нкдб від 1 квітня 1945 року:

«…У останньому повідомленні «Акт» із Братислави пише: «Соколи» летять до гнізда «Ворона», хорти натрапили на слід «Зайця». Направив спецгрупу, в якій перебувають: «Іван», «Алмазов», «Єлінець», «Міхаїл». Керує цією спецгрупою безпосередньо «Акт». Група перебуває в районі «Ворона» і «Зайця», квартири встановлені, робота триває».

«Морський», «Григор’єв»

 (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 1. – Арк. 48).

Читайте також: Розсекречені архіви радянських спецслужб: Володимир Стахів. «Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу» [6]

Із записки нкдб по ВЧ-зв’язку:

«Із москви, 4-те управління нкдб срср

Київ, нкдб урср, Сидорову

Негайно передайте всім оперативним групам в районі Праги:

«Терміново вжити всіх заходів для точного встановлення місцезнаходження Власова, Малишкіна, Жилінкова.

Щойно їх встановите, особливо Власова, зробіть усе можливе для захоплення їх живими. Якщо це чомусь не вдасться, ліквідуйте їх. Повторюю – ліквідуйте.

Одержання цієї вказівки підтвердьте і щоденно повідомляйте про хід розробки.

Судоплатов»

(ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 1. – Арк. 60).

Останнє телеграфне повідомлення було розіслано 6 травня 1945 року низці агентів, резидентів і розвідувально-диверсійних груп 4-го управління нкдб срср. У той самий день в іншому повідомлені зазначали, що А. Власов перебуває у Празі. Але знову ані захопити, ані ліквідувати його не змогли.

10 травня 1945 року Воронін (згідно з документами, начальник управління нкдб урср по Львівській області) повідомив таке: «Ворон» і Генеральний штаб годиною раніше прибуття нашої групи втекли до американців у м. Плзень. За ними гналися до американського загороджувального загону. Власівці йдуть за Власовим, 40 % військ залишилося» (ГДА СЗР України. – Ф.1. – Спр. 9574. – Т. 1. – Арк. 59).

 12 травня 1945 року А. Власова затримали бійці 1-го Українського фронту неподалік міста Пльзень у Чехословаччині при спробі перейти у західну зону окупації.

Із 30 по 31 липня 1946 року проходив закритий судовий процес у справі А. Власова та 11 його спільників. Їх усіх визнали винними в державній зраді, позбавили військових звань і 1 серпня 1946 року стратили – повісили на струні піаніно.

—

Джерело: Служба зовнішньої розвідки України. [7]

---

Читайте також:  

• Розсекречені архіви: Данило Скоропадський - «Валет» у колоді карт МГБ СРСР [8]
• Російських правозахисників за часів СРСР майже не хвилювало національне питання [9]
• Розсекречені архіви радянських спецслужб: Розвідка УНР. Невідомі сторінки діяльності [10]
• Розсекречені архіви. Архітектор відновлення української незалежності - Дмитро Андрієвський [11]
• Повстанський Дюрер, або іміджмейкер УПА: про незламного борця за Україну Ніла Хасевича [12]
• Українська повстанська армія. Розвідча служба (1945–1955 рр.) [13]