Або вчимося і не маємо проблем з освітніми втратами, або дбаємо про безпеку дітей і пропускаємо навчання під час повітряних тривог – фактично перед таким вибором опинилися батьки в деяких регіонах України.

У Запоріжжі школи запитують батьків, чи дають вони згоду на навчання дітей онлайн під час повітряних тривог. Яна Яковенко із Запорізького району розповіла [2] у Facebook, що школа пропонує, аби діти вирішували самі, чи залишатися на онлайн-уроці під час повітряної тривоги, чи йти в безпечне місце, а пропущений матеріал опрацьовувати згодом самостійно.

Вчителька із Новомосковська, що на Дніпропетровщині, розповіла редакції, що адміністрація закладу запитує в батьків, чи хочуть ті, аби їхні діти виходили на очне навчання, коли з’явиться укриття. Наразі воно ще будується, але йдеться про найпростіше сховище (на зразок бетонної зупинки), яке від прямого прильоту не вбереже.

Читайте також: Нова українська школа: як використані гроші – перелік по областях [3]

Ми настільки звикли до війни, що готові ризикувати життями дітей? Чи так спрацьовує звичка, що школа виконує роль “дітосховища”, доки батьки на роботі? Або ж батьки втомилися від тривалої дистанційки, де доводиться допомагати дітям із навчанням і подекуди замінювати вчителів?

“Нова українська школа” звернулася за поясненнями до МОН та освітнього омбудсмена, а також розпитала батьків і вчителів Запоріжжя про можливе навчання під час тривог.

У новому матеріалі читайте:

• звідки виникла ідея вчитися під час повітряних тривог;

• чим завершилися опитування батьків щодо безперервного навчання в Запоріжжі;

• хто відповідає за безпечні умови навчання в школі та вдома;

• як реагує МОН на регіональні ініціативи про навчання під час тривог;

• які зміни будуть внесені в нормативні акти про дистанційне навчання;

• які варіанти надолуження втрачених уроків пропонує освітній омбудсмен.

Що означає рішення запорізької ова про безперервне навчання

Останні місяці Запоріжжя та Запорізька область, за даними сайту air-alarms.in.ua [4], були лідерами за кількістю та тривалістю повітряних тривог. Мешканці Запоріжжя розповідають у соцмережах, що вони можуть тривати 12–14 годин на добу.

Джерело: air-alarms.in.ua

Попри це, школам міста та району Запорізька ОВА пропонує організувати безперервне дистанційне навчання навіть тоді, коли оголошено про повітряну небезпеку. За рішенням Ради оборони Запорізької області  [5]всі школи регіону працюють дистанційно. Водночас онлайн-навчання має бути безперервним.

Читайте також: Українка з Луганщини про роботу в одному з німецьких дитсадків: “Тут виховують особистостей, а не гвинтиків у системі” [6]

Що саме мається на увазі, пояснила під час брифінгу [7] директорка департаменту освіти й науки ЗОВА Людмила Бухаріна: 

“Керівники закладів освіти мають забезпечити безперервне навчання, тобто організаційно й технічно створити безпечне освітнє середовище для проведення безперервного освітнього процесу в дистанційній формі. Оскільки йдеться про дистанційне навчання, то засновник школи з керівником можуть створити безпечні умови, тобто укриття і все, що треба ще для безпечної роботи. Тоді вчитель, якщо бажає вести далі уроки й для цього є безпечні умови в школі, далі веде навчальний процес зі школи. Якщо таких умов немає – то далі їх створюємо для безпечної роботи на дистанційному форматі”.

• Педагоги, які на дистанційці обрали роботу поза шкільним приміщенням, мають самі подбати про створення безпечних умов для роботи.

Людмила Бухаріна нагадала, що це передбачають стаття 60–2 Кодексу законів про працю України [8] та наказ МОН “Про затвердження Змін до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти” [9].

• Також у рішенні Ради оборони йдеться, що керівники та засновники шкіл мають опрацювати з батьками алгоритм участі дітей у навчанні з дотриманням безпекових умов.

“Знаємо, що є дві петиції батьків [10] про заборону навчання-онлайн і про те, аби вчителі могли й далі вести уроки під час тривог. Наша позиція щодо дітей, які не перебувають у шкільному приміщенні чи на території закладу освіти така, що за них відповідають батьки. Саме вони мають створити для своїх дітей безпечні умови, у яких можна далі вести освітній процес.

Тому зараз ми й запитуємо думку батьків, чи погоджуються вони на безперервне онлайн-навчання, чи ні. Кожна школа має напрацювати свій алгоритм участі дітей в уроках під час оголошення повітряної тривоги з неухильним дотриманням безпекових умов”, – зазначила Людмила Бухаріна.

Фактично ЗОВА реагує на звернення батьківської спільноти, яка хоче, аби їхні діти навчалися, попри війну. А з іншого боку, обласна влада перекладає відповідальність на учасників освітнього процесу – директорів шкіл, учителів, батьків та учнів, які самі мають подбати про власну безпеку під час онлайн-навчання та повітряних тривог.

Читайте також: Як учителям відповідати на складні питання учнів на кшталт "Коли закінчиться війна?” [11]

“Треба підлаштуватися під нові умови і створити безпечне місце у квартирі”: чому деякі батьки обирають навчання, а не безпеку

Олесь Барліг із Запоріжжя, який має четвертокласника, розповів, що в школі сина на початку жовтня опитували батьків, чи згодні вони на навчання онлайн під час повітряної тривоги. Чимало з них таку пропозицію підтримало. А зараз школа точно вирішила, що уроки тривають у зумі за розкладом незалежно від того, чи лунає сирена, чи ні. Батьки, які не згодні на навчання під час повітряної загрози, від’єднуються від уроку й переводять дітей у безпечне місце. Але таким учням ніхто не буде додатково роз’яснювати пропущені уроки та теми.

“Вчителька спочатку надіслала опитування у Viber-групу, – розповідає Олесь. – Відповіді треба було зібрати від усіх батьків, зокрема й тих, чиї діти зараз за кордоном. Більшість проголосувала “за” таку ініціативу. Ми з дружиною висловили свою незгоду, і зараз наш син не приєднується на уроки під час тривоги. Та деякі батьки почали з нами сперечатися, мовляв, діти мають право на освіту, треба підлаштовуватися під нові умови та облаштувати безпечне місце у квартирі. На наші аргументи, що бувають ударні хвилі, від яких вилітає скло, а дитина може бути поранена, ніхто не зважав”.

Олесь каже, що облаштувати безпечне місце у їхній квартирі не вдається, бо перед повномасштабною війною якраз почали ремонт, тож частина будматеріалів лежить у коридорі, а в інших кімнатах, крім кухні, погано працює інтернет.

Укриття як такого в будинку немає. За словами чоловіка, на мапі укриттів позначені здебільшого підвали, а в Запоріжжі є декілька бомбосховищ на все місто, які відповідають вимогам ДСНС. “У нашому районі часто бувають прильоти, останній був улітку, коли загинуло двоє дівчат-музиканток [12]. До того місця від нашого будинку пішки йти хвилин сім”, – додав Олесь.

У запорізькій спеціалізованій школі № 72, за рекомендаціями Запорізької ОВА, теж провели анкетування батьків та вчителів, чи погоджуються ті на заняття під час повітряної тривоги.

“Зараз дані анкет обробляються, а міська рада, як засновник, написала листа до Державної служби якості освіти, аби ті надали алгоритм дій, якщо більшість батьків та вчителів будуть схилятися до продовження навчання під час тривоги. Бо ми не уповноважені розробляти такі документи, – розповіла Олена Горбенко, заступниця директора 72 школи. – Якщо такий алгоритм буде схвалений МОН і нашим засновником, тоді ми зможемо ухвалювати на місці відповідні управлінські рішення”.

Доки триває обробка анкетних даних, у школі керуються рішенням педагогічної ради, ухваленим 21 серпня 2023 року, та наказом про організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання. Тож коли лунає оголошення про повітряну тривогу, уроки припиняються.

Частина вчителів працює з дому, а частина приходить до школи, бо не всі мають технічні засоби вдома для онлайн-уроків. У разі тривоги освітяни йдуть в укриття в хаб незламності, що поруч із закладом освіти (власного укриття 72-а школа не має).

Читайте також: Висока вологість, погана вентиляція, без грошей на ремонт та без сховища взагалі: що змінилося з облаштуванням укриттів у закладах освіти [13]

“Ми дуже уважно ставимося до безпеки всіх учасників освітнього процесу, відстежуємо, як минув тиждень, наскільки активно відбувалися уроки, чи часто вони випадали через тривоги. Якщо є потреба зустрітися з батьками, наприклад, обмінятися зошитами чи щось уточнити щодо навчання, то такі зустрічі відбуваються на безпечній території, але не в школі, щоб уникати скупчення людей”, – зазначала Олена Горбенко.

“Безпека має бути на першому місці, і саме це визначає формат занять у школі”

З початку повномасштабного російського вторгнення до Служби освітнього омбудсмена надійшло 5 звернень, у яких йшлося про можливість онлайн-навчання під час повітряних тривог. Однак ні в омбудсмена, ні в Міністерстві освіти і науки таку ініціативу не підтримують, якщо нехтувати правилами безпеки.

У рекомендаціях МОН [14] щодо 2023/2024 навчального року вказано, що під час сигналу “повітряна тривога” освітній процес має перериватися незалежно від форми організації: очної, змішаної чи дистанційної.

На думку Андрія Сташківа, заступника міністра освіти і науки, проводити уроки під час тривог, якщо учні та вчителі не перебувають у безпечних місцях, – неприпустимо. “Хіба що дитина під час уроків перебуває в укритті, наприклад, у себе в будинку, і звідти доєднується до онлайн-занять, – наголосив заступник міністра. – Але точно вона не має сидіти за комп’ютером під час повітряної тривоги тільки через те, що школа вирішила не переривати уроки”.

Аби запобігати таким ініціативам у майбутньому й чіткіше прописати алгоритми дистанційного навчання в умовах воєнного стану, у МОН, за словами заступника міністра, працюють над змінами до нормативної бази щодо онлайн-навчання. Бо останні правки готувалися ще в часи ковідної пандемії.

Читайте також: “Нам відразу треба співати гімн та заходити в школу з нашим прапором”: які перші кроки освітньої деокупації Луганщини радять вчителі та управлінці [15]

Оновлення нормативної бази для дистанційного навчання базуватиметься на тому, що під час повітряних тривог усі учасники освітнього процесу мають перебувати в безпечних місцях, зокрема, укриттях. Напрацьовані в МОН зміни будуть винесені на публічне обговорення.

“До того часу школи мають користуватися рекомендаційними листами МОН про організацію навчального року, положеннями Державної служби надзвичайних ситуацій та іншими нормативними документами, які говорять про те, як діяти під час повітряної тривоги й організовувати освітній процес у школі”, – розповів Андрій Сташків.

Також він наголосив, що під час організації дистанційного навчання варто пам’ятати про межі відповідальності кожного з учасників навчального процесу:

• керівник закладу освіти забезпечує вчителів приміщенням для проведення уроків (якщо вчитель проводить дистанційні уроки зі школи), а під час оголошення тривоги ці вчителі мають бути в укритті;

• якщо в укритті створені умови для проведення уроків, тоді вчитель може робити це зі сховища;

• учні під час повітряної тривоги однозначно мають перебувати в укритті.

Служба освітнього омбудсмена теж наголошує на тому, що у випадку оголошення повітряної тривоги першочерговою є безпека учасників освітнього процесу. А також пропонує певний алгоритм дій, залежно від того, де саме перебуває дитина та вчитель і наскільки їхнє місцезнаходження є безпечним.

• Якщо вчитель та/або діти (чи їх частина) перебувають на території, де оголошена повітряна тривога, то педагог має оголосити перерву й закликати всіх терміново пройти в укриття, адже, згідно з алгоритмом дій ДСНС [16], під час повітряної тривоги всі мають прямувати до найближчого укриття.

• Якщо у вчителя є змога вести уроки з укриття, то він може відновити заняття через якусь кількість часу для тих учнів, які в безпечному місці й можуть бути на онлайн-уроці.

• Якщо вчитель у безпечному місці й має змогу вести далі урок, однаково необхідно оголосити перерву, щоб діти, які перебувають у небезпеці, мали час пройти в укриття.

• Можливість продовження уроку після перерви з укриття може визначатися різними обставинами, зокрема тим, скільки дітей має змогу приєднатися до уроку, скільки приєдналося після перерви, скільки часу залишилося до завершення уроку тощо.

Андрій Сташків та омбудсмен нагадують, що дистанційна освіта передбачає синхронну та/або асинхронну взаємодію вчителя й учнів під час занять. Можливо, вчителям варто зосередитися саме на асинхронному форматі, якщо уроки часто випадають через тривоги, наприклад:

• частину матеріалу дитина опрацьовує самостійно, а вчитель перевіряє результати на окремих уроках;

• також вчитель може оприлюднювати запис уроку;

• ущільнювати навчальний матеріал;

• переносити урок на інший день тощо.

“Насправді запит від батьків, зокрема на прифронтових територіях, щоб їхні діти навчалися офлайн, цілком зрозумілий, – зазначив Андрій Сташків. – Бо очне навчання однозначно краще для дітей, ніж дистанційне. Тому місцева влада аналізує такий запит від батьків і формує зараз мережу, аби вивести на офлайн-навчання максимальну кількість дітей.

Але це можливо лише тоді, коли є згода батьків, а також створені безпечні умови для дітей. МОН не буде давати ніяких рекомендацій щодо таких підходів до організації навчання [щодо проведення уроків під час повітряних тривог – ред]. Безпека має бути на першому місці, і саме це визначає формат проведення занять у школі”.

—

Інна Лиховид, опубліковано у виданні “Нова українська школа” [17]

Титульне фото: FellowNeko, Depositphotos [18] та ГО “Смарт освіта”

В тему: 

• Нова школа України: можливості та виклики [19]
• Як дивним чином призначений владою міністр плагіату Шкарлет ледь не вбив реформу освіти та які є проблеми в НУШ [20]
• 22 тисячі українських учителів все ще за кордоном [21]
• В Міносвіти показали нове обладнання для шкіл і розповіли, як його закуповуватимуть [22]
• Яке робоче навантаження вчителів в Україні та в Європі (докладна аналітика) [23]