Ймовірно, зранку 6 серпня Збройні сили України розпочали наступ на територію Курської області Росії. Офіційний Київ це не підтверджував і не спростовував, але російські джерела запевняють, що ЗСУ вдалося не тільки прорвати російський кордон, але за неповних два дні створити плацдарм на території противника.

Весь день 6 серпня надходили уривчасті повідомлення про перехід українськими частинами кордону та наступ вглиб території Курської області, зазначає  BBC Україна [2]. Спочатку загострення ситуації в російському прикордонні виглядало як пересічна спроба прориву диверсійно-розвідувальної групи, які вже були минулого і на початку цього року.

Але подальше розгортання бойових дій показало, що це, ймовірно, зовсім інший сценарій.

На кадрах, знятих російськими безпілотниками, видно, що наступ здійснюють, вірогідно, регулярні підрозділи ЗСУ з бронетехнікою, засобами ППО, артилерією і штатним озброєнням. А СБУ навіть показала відео збиття, як вони твердять, своїм дроном російського гелікоптера у Курській області.

Спочатку російське міністерство оборони заявило, що близько 300 українських "бойовиків" атакували кордон в Курській області і сусідні населені пункти. Також начебто згодом ця "диверсійно-розвідувальна група" зазнала втрат і відступила на свою територію. Через деякий час міноборони своє ж повідомлення про "відступ" противника видалило. Вже на наступний день начальник генштабу ЗС РФ Валерій Герасмиов заявив, що українських військових було приблизно 1 тис. осіб.

Українська влада події на Курщині поки що коментувати відмовляється.

Очільник Кремля Володимир Путін 7 серпня терміново скликав радбез РФ і заявив, що відбувається "масштабна провокація" зі сторони "київського режиму". А Герасимов йому пообіцяв швидко вийти на лінію державного кордону.

Читайте також: ЗСУ взяли під контроль газовимірювальну станцію «Суджа» в рф [3]

Де це відбувається

На ранок 7 серпня найбільші російські провоєнні телеграм-канали визнали, що українська армія не тільки не відійшла на свою територію, але й змогла вклинитись в російську оборону і зайняти десяток населених пунктів біля кордону. Загалом під контроль ЗСУ начебто взяли територію площею близько 50 кв. км.

Українські війська наступають вздовж річок Снагость і Олешня, таким чином прикриваючи свої фланги від атак противника.

"Вже зараз можна судити, що противник зміг заглибитися на 10-15 км і зайняти кілька невеликих сіл із навколишніми посадками, підтягнув за ніч резерви і відходити назад, "закріпивши медійний успіх", поки не збирається", – пише російський ТГ-канал "Военный осведомитель" (601 тис. підписників).

Інший канал "Два майора" (804,6 тис. підписників) перераховує села, які вдалося зайняти Збройним силам України. Це 11 населених пунктів в Курській області на відстані 10-11 км від кордону.

Фото ВВС / Мапа бойових дій

Cервіс теплових аномалій FIRMS, що у режимі, наближеному до реального часу, фіксує великі пожежі за допомогою супутників NASA, показує, що ймовірно, активні бойові дії і обстріли ведуться безпосередньо в передмісті Суджі – Гончарівці, а також в селищі Свердликово, що за 10 км на північний захід.

Крім того, теплові аномалії, вірогідно наслідки обстрілів, фіксуються ще на одній ділянці біля кордону – це село Горналь на березі річки Псел, що за 16 км на південний схід від Суджі. В соцмережах з'явились фото пошкодженого від обстрілу православного монастиря в цій місцевості.

Вдень 7 серпня російські джерела написали, що ЗСУ взяли під контроль газовимірювальну станцію "Суджа". Це єдина станція, через яку РФ здійснює транзит російського газу в Європу. Згодом з'явилась інформація в соцмережах, що все місто перейшло під контроль ЗСУ, хоча влада міста це заперечує. 

Читайте також: ЗСУ захопили три села у Курській області, наступ триває - росЗМІ [4]

Які сили і засоби

За оцінками міноборони РФ, на територію Курщини зайшли приблизно 1 тис. військових ЗСУ.

Ця кількість приблизно дорівнює чисельності двох механізованих батальйонів української армії

Російські Z-блогери також стверджують, що перетнули кордон не менше двох батальйонів ЗСУ і ще 2 тисячі бійців можуть бути введені в бій як резерв.

При чому вони запевняють, що основні бої веде 22-га окрема механізована бригада ЗСУ.

Це військовий підрозділ, що фактично був наново сформований в 2022-23 роках і має в своєму складі танковий батальйон. Бригада воювала під Часовим Яром, Авдіївкою і Бахмутом. Згідно з інформацією у соцмережах підрозділу, останніми місяцями вона перебувала біля кордону в Сумській області, проходила навчання, а також активно застосувала безпілотники проти об'єктів ворога у прикордонній смузі.

Пресофіцер бригади заявив ВВС, що не може коментувати інформацію про події в Курській області, але дасть знати, коли "матиме таку можливість".

Фото, Мілітарний / Колісний бронетранспортер Stryker перебуває на озброєнні українських десантних військ, зокрема 80-ї бригади ДШВ

Український військовий аналітик Михайло Жирохов вважає, що в Курській операції також беруть участь десантно-штурмові війська ЗСУ. На це вказує використання американських броньованих машин Stryker, які вже потрапили в об'єктив російських безпілотників.

"Ми можемо говорити, що там задіяні як мінімум десантно-штурмові війська…Тому що Stryker перебуває на озброєнні тільки деяких бригад ДШВ. Ці бронемашини не давали мотопіхотним бригадам", – сказав він ВВС.

Крім того, експерт вказує, що відкриті джерела свідчать про те, що Україна зібрала значну кількість далекобійної артилерії, залучила групи операторів FPV-дронів і сформувала потужне угруповання фронтового ППО на цій ділянці для прикриття наступальної операції.

Наприклад Сумська обласна військова адміністрація 6 серпня заявила про збиття над областю російської балістичної ракети, що може свідчить про розміщення в прикордонні американських зенітно-ракетних комплексів PATRIOT, які здатні збивати цей тип ракет.

Своєю чергою, Росія вочевидь використовувала для прикриття ділянки кордону в Курській області формування прикордонної служби і підрозділи угруповання військ "Північ". Деякі з них були сформовані з військовослужбовців строкової служби. 

Українські військові підрозділи з військовим символом "Дельта" під час наступу в західному російському регіоні #Курськ [5]. Це перший випадок, коли регулярна українська армія взяла участь у широкомасштабному наступі в Росії. Наразі захоплено десять російських сіл. https://t.co/MZCBZHxHjN [6]

— Аргумент (@argumentua) August 7, 2024 [7]

Після прориву кордону на Курщині російське командування масово почало передислоковувати сюди авіацію, каже Михайло Жирохов. Зокрема, за його даними, залучені не менше трьох одиниць бомбардувальників Су-34, які скидають КАБи на позиції українських військ. Також тут діє значна кількість ударних гелікоптерів.

Багато російських військових просто здались в полон.

Який задум цієї операції

Який оперативний задум українського командування поки що важко зрозуміти через "туман війни", каже ВВС ізраїльський військовий аналітик Давид Гендельман.

"Ми можемо констатувати, що це набагато більш масштабні спроби дій на довоєнній російській території, ніж ті, які ми бачили до цього в ході війни", – зазначає він.

За його словами, перші дні операції показують, що ЗСУ вже досягли тактичного успіху. Він полягає в тому, пояснює Гендельман, що українські військові закріпилися в російських населених пунктах біля кордону і можуть підтягувати резерви, щоб утримувати їх і рухатись далі.

"Якщо враховувати, що на інших ділянках фронту зараз дії в основному оборонного характеру чи максимум зустрічні бої, то, судячи з усього, командування ЗСУ ухвалило рішення хоча б десь провести наступальну операцію. Можливо, з метою відтягування російських резервів", – каже ізраїльський експерт.

За сумою різних факторів, Курська область якраз для цього підходить, додав він. В першу чергу через відсутність потужного угруповання військ противника і належних фортифікацій.

Кадри знищеної російської колони в Курській області, які публікують воєнкори

Про відтягування російських резервів з інших напрямків говорять і українські експерти. За даними Костянтина Машовця, вже фіксується переміщення військ РФ в напрямку Суджи з сусідніх Бєлгородської і Брянської областей.

Михайло Жирохов з посиланням на свою інсайдерську інформацію каже, що російське командування вже почало знімати деякі підрозділи з фронту на Донбасі.

"Одну задачу вони (угруповання ЗСУ в Курській області. – Ред.) вже виконали. За моєю інформацією, сьогодні вночі з Сіверського напрямку росіяни зняли частину військ і перекидають, за неофіційними даними, саме на Курщину", – сказав він.

Своєю чергою Машовець не виключає переміщення на Курщину російських військ, які ведуть бойові дії на Харківщині.

Захоплення Курської АЕС та інші варіанти

На відстані 60-70 км від зони бойових дій на Курщині біля міста Курчатов розташована Курська атомна станція, що має 4 енергоблоки. Російський енергоатом називає її "найважливішим вузлом" єдиної енергетичної системи РФ.

Російські Z–блогери і військові кореспонденти федеральних каналів вже публічно заявили, що саме вона може бути кінцевою метою наступу українських військ.

Так, спеціальний кореспондент державного телеканалу "Росія 1" і блогер Олександр Сладков (майже 890 тис. підписників в Телеграм) вважає, що Курська АЕС потрібна для "шантажу" Кремля.

Начебто після захоплення станції Київ зможе вимагати повернення під український контроль захопленої росіянами в березні 2022 року Запорізької АЕС або взагалі вимагати виведення військ РФ з України.

Він озвучив дуже фантастичну версію, але її в Росії обговорюють. "...інакше вони підірвуть Курську АЕС (артилерією та ракетами її підірвати неможливо), спричинивши гігантську катастрофу", – зазначає пропагандист.

Ще один варіант, про який фантазують воєнкори, вивести Курську АЕС з ладу безаварійно, зробивши її неробочою, тим самим позбавивши Росію цього "найбільшого джерела енергії".

Курська АЕС розташована біля міста Курчатов, що за 80 км від українського кордону

Щоправда, українські і закордонні аналітики мають сумніви щодо цього. Михайло Жирохов виключає варіант із захопленням Курської АЕС українськими військами, а Давид Гендельман каже, що поки що говорити про такий розвиток подій дуже рано.

На їхню думку, вирішальними будуть найближчі декілька днів. Якщо Україні вдасться втримати плацдарм на Курщині принаймні до кінця поточного тижня, то можна буде говорити про подальший розвиток цього тактичного успіху.

"Це може бути початком перемовного процесу. Якщо вдасться втримати цей шматок землі, то це дасть можливість Україні підійти до перемовного процесу з РФ з інших позицій", – вважає аналітик Жирохов.

Він також не виключає найближчим часом спроб прориву російського кордону в інших місцях.

Одна з важливих обставин, яка може вплинути на успіх цієї наступальної операції, це реакція на неї західних союзників України. Раніше вони дуже нервово реагували на використання ЗСУ західної зброї на території Росії. Деякі країни прямо забороняли такі дії.

Станом на ранок 7 серпня Захід, зокрема адміністрація американського президента Джо Байдена, жодним чином не відреагували на події в Курській області.

Джерело, дотичне до військового командування в Україні, сказало ВВС, що операція в Курській області проводиться, бо має "політичну доцільність".

"З військової точки зору в нас достатньо сил і засобів, щоб виконати це завдання", – сказав співрозмовник.

Однак, яке саме завдання поставлене перед ЗСУ, він говорити відмовився.

—

Олег Черниш; опубліковано у виданні BBC Україна [2]

В тему:

• ​Жах російських загарбників: що таке HIMARS та його старший брат М270 [8]
• У чому сила української армії? 10 чинників, які допомогли ЗСУ стати новою військовою потугою [9]
• Коли любителів легких «спецоперацій» очікує поразка [10]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [11]
• Сучасні системи ППО для України: як вони змінять війну [12]
• Як системи HIMARS громлять російські склади (+відеодокази) [13]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [11]
• Як нова українська артилерія змінює перебіг війни? [14]
• Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити [15]
• The Economist: как Украина выигрывает войну беспилотников [16]
• Артиллерийская «битва за Донбасс» глазами американского журналиста [17]