Навчальні тренінги Центрів готовності цивільних орієнтовані на українців, які планують іти до війська, хочуть бути готовими до мобілізації чи до ситуацій, котрі стаються через війну. Перший Центр  запустили в Полтаві в липні 2022 року. 

Тренінги для цивільних, які організовує Благодійний фонд Сергія Притули, вже відвідали понад 7 000 людей. Розповідаємо про місію Центрів готовності цивільних (ЦГЦ), волонтерське завзяття організаторів, благодійну складову проєкту та враження тих, хто вже пройшов навчання.

Перший Центр готовності цивільних [2] запустили в Полтаві в липні 2022 року. Його метою було дати базову військову та безпекову підготовку для цивільних українців і підвищити їхню адаптивність в умовах повномасштабної війни, зазначає видання Детектор Медіа [3].

На перше ж заняття реєструвалося втричі більше охочих, ніж могли прийняти тренери. Жителі інших регіонів закидали сторінки в соцмережах полтавських організаторів питаннями про те, коли подібні курси відкриють у їхніх містах. Фонд Притули вирішив масштабувати проєкт, і досить швидко Центри готовності цивільних з’явились ще у 19 містах 17 областей України.

Полтавка Ксенія Юдіна про навчання для цивільних прочитала в телеграм-каналі й без вагань одразу зареєструвалася. Стала однією з перших учасниць проєкту. Коли ж восени оголосили набір волонтерів для асистування на тренінгах, вирішила допомогти. Нині до кола її завдань входять телефонні дзвінки учасникам із деталями про місце проведення, реєстрація відвідувачів безпосередньо на тренінгу, допомога інструкторам в організаційних моментах, підготовка аналізу після проведеної події.

«Зареєструвалася вперше на тренінг як учасниця у липні 2022 року, це був тільки початок. Коли запропонували стати волонтером — відразу погодилася, бо вважаю місію проєкту дуже важливою, актуальною. І, головне, я можу долучитися у такий спосіб до підсилення українців. Знання, які отримують відвідувачі тренінгів ЦГЦ, в умовах повномасштабного вторгнення — саме те, що може знадобитися кожному. Мої улюблені тренінги — “Стрілецька справа 2.0” і “Домедична допомога”. Це те, чому можна навчатися нескінченно. Щоразу відкриваю для себе щось нове і продовжую вдосконалювати свої навички», — ділиться з нами Ксенія.

Ксенія Юдіна під час тренінгу «Бойові дії в умовах міста»

У ролі учасника організаційної команди вона щовихідних долучається до заходів ЦГЦ. Знає постійних відвідувачів тренінгів.

«Кожен тренінг для мене — нові враження. Захоплює завзяття більшості учасників. Один 64-річний “курсант” уже пройшов більш як 30 таких навчань. Хоче бути готовим на випадок, якщо пенсіонерам дозволять служити. А найбільшим досягненням нашої роботи вважаю ту користь, яку тренінги приносять учасникам, котрі згодом ідуть до війська. Багато з них пишуть нам із фронту, дякуючи за отриману підготовку. Комунікуємо й надалі, спостерігаємо за ними в соцмережах. Також до нас приходять чинні військовослужбовці, які перебувають на ротації, у відпустці чи на лікуванні, щоб підтримати себе у формі», — розповідає Ксенія Юдіна.

Інструкторами на події запрошують здебільшого військовослужбовців і ветеранів із бойовим досвідом. Координатори ЦГЦ добирають їх з огляду на компетенцію кандидатів і попередній досвід участі в публічних заходах. До прикладу, тренінг «Як підготуватися до війни» у Львові проводив боєць 73-го морського центру ССО Роман Лозинський. За спікера в Полтаві, Києві, Вінниці на цю тему був військовослужбовець 77-ї бригади Кирило Орлов. Решта залучених експертів — профі з великим досвідом або молоді мотивовані волонтери, які весь час вчаться та заглиблюються у світові практики.

Навчальні тренінги Центрів готовності цивільних орієнтовані на українців, які планують іти до війська, хочуть бути готовими до мобілізації чи до ситуацій, котрі стаються через війну. На запит від аудиторії й під воєнні загрози, організатори створюють різнопланові теми заходів.

Після перших 750 тренінгів був зроблений аналіз, за яким можна відстежити тенденції. Спочатку акцент на тренінгах робили переважно на військову тематику — стрілецька справа, мінно-вибухові пристрої, керування квадрокоптерами, спорядження для мобілізації, тактична медицина, радіозв’язок, гранатометна справа. Згодом почали додаватися інші «предмети»: правила поводження під завалами, дії при радіаційній і хімічній загрозах, інформаційна безпека, протидія ІПСО, домедична допомога, психологічна самодопомога. Тренінги можуть проводити як у закритих приміщеннях, так і просто неба — із виїздами на полігон або в тир. Там зазвичай навчають стрілецької справи, бойовим діям в умовах міста, керуванню квадрокоптерами.

«Восени топовою в усіх регіонах була тема обігріву помешкань і способу виживання в умовах довготривалого блекауту. Зараз вона відійшла вже на другий план», — згадує Олександра Савченко, комунікаційна менеджерка Центру готовності цивільних.

За її словами, в запитах щодо тем, яким люди хочуть присвятити навчання, є певні регіональні особливості. Якщо, приміром, у Полтаві, Вінниці, Львові, Одесі та Житомирі багато охочих навчатися стрілецької справи, то в Києві популярніші зустрічі з експертами у сфері інформаційної безпеки та протидії ІПСО.

«Кожен із Центрів адаптує програму під запити відвідувачів, іноді те, що є актуальним для українців, підказує сьогодення. Так, останнім часом ми спільно з ДСНС часто проводимо тренінги з мінно-вибухової справи для дорослих і дітей. Кожен регіон має свою тематику психологічних тренінгів. Деякі осередки ЦГЦ проводять заходи, на яких навчають стресостійкості, комунікаціям із військовими, першій самодопомозі в кризових ситуаціях, поведінці в умовах полону», — розповідає Олександра.

Однак найбільший попит в усіх регіонах мають тренінги з тактичної медицини та домедичної допомоги. Командир десантно-штурмового взводу Юрій Нежинець на тренінгах в Одесі власною історією мотивує відвідувачів обов’язково реєструватися на навчання з тактичної медицини. Під час виконання завдань безпосередньо в зоні бойових дій влітку 2022 року він надавав допомогу пораненим, зберігши своїми вміннями та знаннями не одне життя. А згодом побратими врятували самого Юрія. Зараз чоловік вважає своїм обов’язком ділитися набутим досвідом. В одеському Центрі готовності цивільних комбатант, який завершив службу внаслідок серйозного поранення, веде дисципліну «Військові професії. Підрозділи ЗСУ та структура звань».

«Я розповідаю цивільним людям, які хочуть долучитися до ЗСУ, чим вони можуть бути корисними, де найкраще реалізувати свої здібності та отримані навички. Хочу відзначити мотивованість і зацікавленість учасників тренінгів — як молоді, так і людей середнього віку. Вони приходять із бажанням краще розуміти структуру війська, систему звань, шукають відповіді на складні питання. Багатьох цікавить роль цивільної освіти в армії, можливі займані посади, підвищення кваліфікації чи просування по службі. Дуже “гарячий” предмет розмови — матеріальне забезпечення, тобто заробітна плата та спорядження. А ще з присутніми говоримо про те, що перемоги без спільних зусиль — і військових, і цивільних — не буде. Треба йти та вчитися. Вже зараз. Режим очікування не наблизить нас до миру», — каже інструктор ЦГЦ Юрій Нежинець.

Колишній військовослужбовець стурбований тим, що українці поступово звикають до війни, втрачають відчуття небезпеки в очікуванні швидкої перемоги.

Він, як і всі інші інструктори та організатори тренінгів, впевнений: Росія не відступить, не полишить спроб поневолити Україну, завдати ще більшої шкоди. Тому ініціатори проєкту роблять ставку на його подальше масштабування, плануючи проводити тренінги не лише в обласних центрах, а й у маленьких громадах.

«Завдання Центрів готовності цивільних — дати людям інструменти для підготовки до викликів війни. Адже війна не десь там, вона тотальна, небезпека є всюди — і для військових, і для цивільних глибоко в тилу. Ми пропонуємо навчання не лише для тих, хто готується до мобілізації, але і для цивільних, які до армії не потраплять. Багато людей приходять і залишаються в проєкті, допомагають організовувати наступні навчання, застосовують свої навички в практичній площині, наприклад, протидіють ворожим ІПСО. Найважливіше зараз для кожного українця — відчувати себе залученим до певних процесів, знайти місце, де він буде корисним для своєї держави у час війни. Центри готовності цивільних якраз про це», — каже Сергій Притула, засновник фонду свого імені.

Вхід на тренінги — за довільний внесок. Фіксованої суми оплати за навчання немає, платять хто скільки може. Завдяки внескам відвідувачів Центрів готовності цивільних в Україні уже вдалося зібрати 1 млн 345 тис. гривень. Ця сума буде частиною фінансування закупівлі безпілотного комплексу Shark для Сил оборони.

Проєкт Центрів готовності цивільних має сторінки в соціальних мережах. Щоби знайти осередок у своєму регіоні, необхідно до назви ініціативи додати обласний центр або своє місто. Саме там організатори публікують розклади тренінгів і розміщують анкети для реєстрації учасників, долучитися може кожен охочий.

Посилання на обласні осередки ЦГЦ тут [4].

Фото із сайта Центру готовності цивільних

—

Олександра Сиротенко [5],  опубліковано у виданні Детектор Медіа [3]

В тему:

• Спротив російським загарбникам: українське підпілля на окупованих територіях [6]
• Як прокурори САП стали гранатометниками. Про справжніх прокурорів, а не те лайно, що маємо й досі в системі "загальної" прокуратури [7]
• Війна проти Z. Як українська літера «Ї» стала символом спротиву на окупованих територіях [8]
• Чому війна проти путінської Росії має закінчитися звільненим Кримом [9]
• 82% українців вірять у перемогу України (ОПИТУВАННЯ) [10]