Ну що ж, 16 травня 2025 року Стамбул знову став місцем, де Україна та Росія сіли за стіл переговорів. Це вперше з весни 2022-го.

Зустріч пролетіла швиденько, менше двох годин, і закінчилася тим, що домовилися про найбільший обмін полоненими. Ще й, типу, натякнули, що діалог продовжать. Але, знаєте, за всією цією мішурою – просто прірва в тому, що хочуть одні й інші. Кремль виставив свої ультиматуми, експерти тільки руками розводять. Тож і думаєш: а чи справді ці переговори – крок до миру, чи так, чергова серія в цій затяжній військовій драмі?

Читайте також: Стамбульський розклад: "Росіяни висуватимуть безглузді вимоги і всіляко затягуватимуть переговори" [2]

Отже, головне, що нам розповіли після стамбульського раунду: буде обмін полоненими "1000 на 1000" і, типу, домовилися зустрітися ще. Це, звісно, круто з гуманітарної точки зору – тисячі людей зможуть повернутися додому! Міністр закордонних справ Туреччини, Хакан Фідан, сказав, що є "принципова угода" про нову зустріч.

А наш Рустем Умєров, голова української делегації, заявив, що далі треба організовувати зустріч Зеленського з Путіним. Бо, каже, тільки вони на такому рівні можуть щось серйозне вирішити. Але, як то кажуть, не так сталося, як гадалося. Коли спливла інфа про те, чого насправді хоче Кремль, стало ясно: всі ці позитивні сигнали можуть просто розчинитися в морі розбіжностей.

Читайте також: Війна Путіна й розуміння військової економіки РФ [3]

Ультиматум Кремля

Володимир Путін та Володимир Мединський / Фото AP

Російська делегація, яку привіз Володимир Мединський, виклала цілий список вимог. Якщо по-простому, то це фактично пропозиція Україні капітулювати, а Росії – узаконити свою агресію. За даними Bloomberg, Reuters та інших, Москва хоче:

• Щоб Україна була нейтральною і ні в які військові альянси, особливо в НАТО, не вступала.

• Щоб на нашій території не було ніяких іноземних військових баз і, тим більше, зброї масового ураження.

• Щоб Київ забув про фінансові претензії та репарації за все те, що вони тут натворили.

• Щоб світ визнав Крим російським, а також їхній контроль над чотирма нашими областями – Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською.

• Щоб наші війська пішли з цих областей, а за деякими чутками, ще й з Харківської. І тільки тоді, мовляв, буде припинення вогню.

Кажуть, ще й погрожували забрати Сумську та Харківську області, якщо Україна не погодиться. А сам Мединський, як розповів журналіст The Economist Олівер Керролл, лякав наших, що Росія готова воювати "рік, два, три – скільки треба!". Ще й порівнював це з Північною війною, яка 21 рік тривала, і сипав якимись вигаданими цитатами Бісмарка, типу "росіяни завжди приходять за своїм". Все це тільки показує, що імперські замашки в Кремлі нікуди не поділися! Ну і цікаво, чи пам'ятає «історик» Мединський, чим, наприклад, закінчилася Кримська війна?

Читайте також: Історія без міфів. КРИМСЬКА ВІЙНА: міжнародна коаліція проти російської імперії [4]

Цікаво, що журналіст-розслідувач Андрій Захаров зазначив: ту саму фейкову цитату Бісмарка спростовують навіть на сайті Російського військово-історичного товариства, яке, до речі, очолює сам Мединський. А після переговорів Мединський ще й в інтерв'ю російським пропагандистам почав проводити якісь дивні паралелі з російсько-турецькими війнами, Першою світовою та радянсько-фінською. І, звісно ж, звинуватив Захід у тому, що переговори 2022 року зірвалися.

Як каже Кирило Мартинов, головний редактор "Новой газеты Европа", для Путіна це все – "символічний акт відновлення “історичної справедливості”". Тобто, щоб України, по суті, не існувало. А Мединський, мовляв, просто "опускає реальність на свій рівень і перетворює все на фейк".

Позиція України та міжнародна солідарність

Таск, Мерц, Маркон і Стармер / Reuters

Україна ж стоїть на своєму: 30-денне безумовне перемир'я і переговори на найвищому рівні. Президент Зеленський чітко сказав, що російська делегація в Стамбулі – це не той рівень, і реальних повноважень у них немає. Тож про яку серйозність намірів Москви тут можна говорити?

Наші західні партнери теж не в захваті від російських вимог. Лідери Франції, Німеччини, Великої Британії, Польщі, Данії та Італії в один голос заявили, що це неприйнятно!

Читайте також: Як людожерська Росія 33 роки не може змиритися з Незалежністю України [5]

Президент Франції Еммануель Макрон сказав, що вони скоординують відповідь і підготують нові санкції проти Росії. А прем'єрка Данії Метте Фредеріксен взагалі заявила: "Треба більше тиснути на Росію, більше санкцій, щоб закінчити цю війну!"

Навіть попри те, що європейські чиновники, як пише Bloomberg, трохи розчаровані тим, що Дональд Трамп "постійно ухиляється від рішучих заходів", американці, які зустрічалися з європейцями в Туреччині, теж "висловили готовність запровадити санкції проти Росії". Особливо після того, як Москва прислала на переговори незрозуміло кого.

Щоправда, як зазначає те ж агентство, остаточне рішення щодо подальших кроків – за Трампом. А прем'єр Польщі Дональд Туск після розмови з Трампом сказав, що Росія "не продемонструвала доброї волі", і, схоже, попереду "дуже важкі дні".

Читайте також: На яких умовах Україні будувати взаємовідносини з агресором? [6]

Війна як нова реальність

Хоч переговори і відбулися, багато експертів, чесно кажучи, не дуже вірять в їх успіх. Політологиня Тетяна Становая (Carnegie Politika) взагалі вважає, що "переговори були приречені на провал із самого початку".

Каже, вони нікому насправді не потрібні, бо Москва все ще хоче змінити владу в Києві і впевнена, що "українське керівництво в принципі не може всерйоз обговорювати ТАКІ російські умови миру, а ніякі інші умови не готовий обговорювати вже російський диктатор Путін". Вона думає, що Росія просто намагається "усидіти на двох стільцях: і на полі бою перевагу розвивати, і Трампа від конфронтації утримувати".

Історик та журналіст Сергій Медведєв малює ще похмурішу картину: "Ніякого «після війни» не буде, це ілюзія... Війна – це нова норма, новий стан Росії та міжнародної системи".

Він каже, що Путін досягає своїх цілей, нав'язуючи світу війну, ослаблюючи і розколюючи Захід. А Захід, на його думку, "поки що програє цю війну" через нерішучість, недостатню підтримку України і страх перед тим, що Росія розвалиться ("Russia is too big to fail"). Медведєв вважає, що корінь проблеми – в самій Росії, цій "недорозпавшійся імперії", яка ніяк не може визначити свої кордони і вже століття створює конфлікти.

Читайте також:  Стійкість Сил Оборони: ЗСУ вкотре виявились сильнішими ніж багатьом здається [7]

Дипломатія під гуркіт гармат

Важливо не забувати, що всі ці стамбульські розмови відбувалися, поки на фронті гриміли гармати і лилася кров. Наші та західні розвідки попереджали, що Росія готує великий літній наступ і стягує нові сили.

А інформація про те, що російські загарбники безперервно атакують під Покровськом на Донеччині, і що командувачем Сухопутних військ РФ призначили генерала Андрія Мордвічева (того самого, що відомий тактикою "м'ясних штурмів" при захопленні Маріуполя та Авдіївки), тільки додає тривоги!

Все це показує, що Росія і не думає зменшувати військовий тиск. Навпаки, хоче отримати перевагу на полі бою, щоб потім диктувати свої умови. А Збройні Сили України, тим часом, продовжують давати відсіч і бити по військових об'єктах ворога. Як от, наприклад, знищили військовий склад біля Перевального в Криму, де стояла 126-та бригада берегової оборони Чорноморського флоту РФ.

Читайте також: Європа дедалі більше розглядає зміцнення України як органічну частину своєї системи безпеки і озброєнь [8]

Між ілюзією та жорстокою правдою

Отже, стамбульський раунд переговорів 16 травня 2025 року... Так, він дав маленьку надію на обмін полоненими, але, по суті, нічого не змінив у цій війні. Кремль як вимагав неможливого – фактичної капітуляції та розчленування України – так і продовжує. І для Києва, і для всього цивілізованого світу це, звісно, абсолютно неприйнятно!

Агресивна риторика росіян, підкріплена тим, що вони роблять на фронті, чітко показує: Москва не хоче миру на справедливих умовах.

Хоча будь-який діалог – це краще, ніж нічого, ці переговори більше схожі на спробу Росії виграти час. Може, ще раз перевірити, наскільки рішучий Захід, або вплинути на політику в країнах, які нас підтримують. Але від своїх загарбницьких планів вони точно не відмовляються!

Читайте також: Що по версії західних аналітиків треба зробити Україні та Заходу щоб успішно протистояти рашистам у 2025 році [9]

І поки Кремль живе ідеями "історичної справедливості" за рахунок інших країн, а російська армія готується до нових атак, шлях до справжнього миру, на жаль, буде довгим і дуже складним.

Що це означає для України та наших союзників? Тільки одне: треба ще більше об'єднуватися, посилювати нашу оборону і твердо стояти на своєму, захищаючи наші інтереси та нашу землю. Бо тільки сила на полі бою та єдність міжнародної коаліції можуть змусити агресора нарешті одуматися.

—

«Аргумент» [10]

Читайте також:  

• Війна Росії проти України ознаменувала кінець епохи обмежених війн і продовжує поширювати свій руйнівний потенціал [11]
• Чому західні озброєння доходять до України так довго і як вони змінять війну [12]
• Справжні скрєпи Росії - це насрати повсюди [13]
• Війна Росії проти України ознаменувала кінець епохи обмежених війн і продовжує поширювати свій руйнівний потенціал [11]
• Про плани російських загарбників на найближчі два роки [14]
• Що по версії західних аналітиків треба зробити Україні та Заходу щоб успішно протистояти рашистам у 2025 році [9]
• Про мирний план Путіна та страхи Заходу [15]
• Війна Путіна й розуміння військової економіки РФ [3]
• Примус до агресії. Чому РФ зацікавлена в зростанні світового насильства [16]